Тема 4. Методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»

5.5. Метод розподілення прибутку

Відповідно до підп. 39.3.7.1 підп. 39.3.7 п. 39.3 ст. 39 ПК України метод розподілення прибутку полягає у виділенні кожній особі, що бере участь у контрольованій (контрольованих) операції (операціях), частини загального прибутку (або збитку), отриманого за результатами здійснення такої операції, яку б інша непов’язана особа отримала від участі в зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях) [4]. Цей метод може використовуватися в разі наявності: а) істотного взаємо- зв’язку між контрольованими операціями та іншими операціями, що здійснюються сторонами контрольованої операції з пов’язаними з ними особами; б) у сторін контрольованої операції прав на володіння (користування) об’єктами нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності, отриманої сторонами контрольованої операції за результатами здійснення такої контрольованої операції. Так, розподілення прибутку між сторонами контрольованих операцій проводиться на підставі результатів оцінки їх внеску в су- купний прибуток відповідно до критеріїв, що базуються на об’єктивних даних та підтверджуються інформацією в зіставних операціях та/або внутрішніми даними сторін контрольованих операцій з урахуванням виконаних кожною з таких сторін функцій, використаних під час здійснення контрольованих операцій активів та прийнятих економічних (комерційних) ризиків, пов’язаних із таким здійсненням.

При застосуванні цього методу відбувається виділення кожній особі, що бере участь у контрольованій операції, частини загального прибутку за такою операцією. При цьому відповідна частина має бути такою, яку б отримала від участі інша непов’язана особа. Цей метод є доволі складним для застосування, зважаючи на те, що передбачає обов’язковий аналіз реальних внесків кожної із сторін операції, на- явність сумісності відображення даних кожним із контрагентів тощо. У постанові Верховного Суду від 5 липня 2021 р. у справі № 620/1767/19 зазначено, що метод розподілення прибутку використовується, зокрема, у разі наявності: істотного взаємозв’язку між контрольованими операціями та іншими операціями, що здійснюються сторонами контрольованої операції з пов’язаними з ними особами; у власності (користуванні) сторін контрольованої операції прав на об’єкти нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності. Розподілення прибутку між сторонами контрольованих операцій проводиться на підставі оцінки їх вкладу в сукупний прибуток відповідно до критеріїв, що базуються на об’єктивних даних та підтверджуються інформацією в зіставних операціях та/або внутрішніми даними сторін контрольованих операцій відповідно до виконаних кожною з них функцій, використаних під час здійснення контрольованих операцій активів та прийнятих економічних (комерційних) ризиків, пов’язаних із таким здійсненням. При цьому, відповідно до підп. 39.3.7.5 підп. 39.3.7 п. 39.3 ст. 39 ПК України, під час застосування методу розподілення прибутку між сторонами контрольованих операцій розподіляється сукупний прибуток або залишковий прибуток усіх сторін таких операцій за період, що аналізується. Під- пунктами 39.3.7.5–39.3.7.15 підп. 39.3.7 п. 39.3 ст. 39 ПК України визначено порядок визначення сукупного прибутку (збитку) та його розподілення. Зокрема, підп. 39.3.7.9 визначено показники, які повинні враховуватися при здійсненні розподілу між сторонами контрольованих операцій сукупного або залишкового прибутку (збитку) всіх сторін зазначених операцій: розмір витрат, характеристика персоналу, ринкова вартість активів, інші показники. У підп. 39.3.7.16 підп. 39.3.7 п. 39.3 ст. 39 ПК України міститься застереження, що застосування для цілей оподаткування прибутку або збитку, розрахованого відповідно до методу розподілення прибутку, здійснюється за умови, що це не призводить до зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету. Отже, резюмував Суд, застосування методу «розподілення прибутку» зводиться до виділення щодо кожної сторони, що бере участь у контрольованій операції, частини загального прибутку (збитку), отриманого від такої операції, які б непов’язане підприємство отримало від участі в зіставній контрольованій операції.

При застосуванні методу розподілення прибутку кожному пов’язаному підприємству-учаснику контрольованої операції виділяють частину загального отриманого від операції прибутку, яку б непов’язане підприємство-учасник одержало у разі участі у зіставній неконтрольованій операції.

Метод розподілення прибутку застосовується, якщо: контрольована операція суттєво пов'язана з іншими операціями сторін і неможливо визначити внесок операції у сукупну рентабельність; обидві сторони володіють нематеріальними активами, які суттєво впливають на ціноутворення. Метод розподілення прибутку найменше використовується у практиці ТЦУ, але його доцільно застосовувати, наприклад, при спільному виробництві складного продукту декількома компаніями.

Отже, встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» проводиться за одним із методів трансфертного ціноутворення, застосування яких регламентовано ст. 39 ПК України. Національні вимоги щодо використання цих методів цілком узгоджуються та відповідають підходам ОЕСР. Важливим елементом дотримання платниками податків вимог трансфертного ціноутворення є документування результатів функціонального аналізу, вибору джерел інформації та в підсумку – методу трансфертного ціноутворення у спеціальних формах податкової звітності.