Тема 4. Розробка організаційної та фінансової структури

3. Структура центрів відповідальності та фінансової відповідальності

Одним з постулатів теорії управління є те, що виконання дій по досягненню бажаного результату, повинно обов'язково контролюватись.

       Рішенням цієї проблеми стала розроблена теорія управління за центрами відповідальності. Кожен підрозділ підприємства, виконуючи свої функціональні обов'язки, своїми діями вносить частку доходів або витрат віднесення кожного підрозділу до доходів або витрати визначають залежно від виконання функціональних обов’язків.

Фінансову відповідальність контролюють через виконання бюджетів. Уся діяльність підрозділів як центрів відповідальності, переводиться ”на мову” фінансів у форматі бюджетів (планів), які консолідуються (об’єднуються) спочатку на рівні служб, а потім усього підприємства. Консолідований бюджет повинний відповідати визначеним критеріям. Після затвердження він стає директивним. Відповідно до бюджету працює підприємство, і він стає високоефективним інструментом контролю ефективності діяльності і як кожного центра окремо, так і всього підприємства в цілому. Зміст бюджету віддзеркалює тип центру відповідальності.

       Управління за центрами відповідальності підприємство здійснює через фінансову структуру. Якщо в організаційній структурі підприємства структурними одиницями є організаційні ланки (підрозділи), то у фінансовій структурі структурними одиницями є центри фінансової відповідальності.

Виділяють п'ять основних типів ЦФВ:

1.    Центри витрат

2.    Центри доходу

3.    Центри маржинального доходу

4.    Центри прибутку

5.    Центри інвестицій.

       Основою такої класифікації є поділ ЦФВ за видами доходів / витрат, які визначають, виходячи з функціональної діяльності центру.

Кожний з вказаних центрів несе таку відповідальність:

·               Центри витрат відповідають тільки за здійснені витрати в процесі своєї діяльності. До центрів витрат відносять різні виробничі підрозділи і функціональні служби (бухгалтерія, реклама, охорона), в задачі яких не входить одержання доходу. Центри витрат визначають видаткову частину бюджету підприємства.

·               Центри доходу відповідають за доход, який вони приносять підприємству в результаті своєї діяльності і визначають дохідну частину бюджету. Центром доходу може виступати підрозділ підприємства, який займається реалізацією готової продукції, (товарів і послуг), тобто функціонально призначений для одержання доходу у вигляді виручки (відділ продажів, склад-магазин, оптова база, мережа фірмових магазинів тощо). Оскільки центри доходу мають і визначені витрати, наприклад (заробітна плата працівників, реклама, оренда, транспорт), то залежно від цільових настанов, які визначають предмет відповідальності центра можливі два варіанти його відповідальності за витрати.

Центри маржинального доходу відповідають за величину одержуваного маржинального доходу (маржинального прибутку). Такі центри створюють на тих підприємствах, де є підрозділи, які здійснюють складніший вид діяльності – не лише одне виробництво (як центри витрат), і не лише одну торгівлю (як центри доходу), а, наприклад, замаються виробництвом і реалізацією продукції, тобто фактично є бізнесами-напрямками, які відповідають за ефективність діяльності, контролюючи дохідну і видаткову частини напрямку. Мірою ефективності виступають вже не окремо доходи і витрати бізнес-напрямку, а різниця між ними у формі маржинального доходу. Під маржинальним доходом (прибутком) розуміють різницю між виручкою бізнес-напрямку і його змінними (які змінюються залежно від обсягу діяльності) витратами, тобто тими витратами, що поніс безпосередньо сам бізнес-напрямок. Отриманий дохід спочатку направляється на покриття накладних витрат окремого напрямку, потім підприємства, і далі на формування прибутку. Найвигіднішим для підприємства є бізнес-напрямок, який приносить найбільший маржинальний дохід. Таким чином, підприємство забезпечує ефективність діяльності своїх окремих напрямків бізнесу встановивши їм відповідальність – рівень маржинального доходу.

·               Центри прибутку відповідають перед керівництвом отриманою його сумою. Як і центри маржинального доходу вони контролюють видаткову і дохідну сторону діяльності не окремого бізнес-напрямку, а всього підприємства. Відповідно, центром прибутку виступає підприємство, як самостійний господарюючий суб’єкт, так і в складі багаторівневої структури, наприклад, холдингу.

·               Центри інвестицій – це вершина усієї фінансової структури. Вони управляють не тільки оборотним капіталом (відповідають за обсяг заробленого прибутку), але й необоротними активами, здійснюють інвестиції (і дезінвестиції). Це проявляється зокрема в будівництві нового цеху, заміні застарілого обладнання, а у великих масштабах – це купівля підприємства, продаж бізнесу тощо. Центр інвестицій контролює окупність цих інвестицій, і таким чином відповідає за рентабельність всіх активів підприємства. Центр інвестицій представляє завжди тільки підприємство, як самостійний господарюючий суб’єкт, або головна компанія багаторівневої структури.