Тема 3. Виробництво мінеральних в’яжучих

3.3. Виробництво будівельного вапна

Будівельне вапно – неорганічна в’яжуча речовина, що є продуктом випалювання при температурі 1000…1200°C кальцієво-магнієвихгірських порід, крейди, вапняків, доломіту.

Застостовується: для приготування мурувальних розчинів, штучних бетонних виробів,силікатної цегли та ін.

Виготовляють: повітряне (гашене – пушонка або вапняне тісто і негашене – дроблений або порошкоподібнийтматеріал) і гідравлічне вапно.

Сировина для виробництва вапна: гірські породи, які складаються з карбонату кальцію (вапняки).

Виробництво вапна на установці з «киплячим шаром»

Рис.3.3. Схема установки для випалювання вапна в «киплячому шарі»:
1 – завантаження вапняку; 2 – відведення газів на очищення; 3 – гратчасте склепіння; 4 – пересипна труба; 5 – вивантаження готового продукту; 6 – повітряна коробка з решіткою; 7 – подавання стислого повітря; 8 – горілки.

Подрібнений вапняк подають у верхню частину печі. Мазут чи газ надходить в четверту зону, де відбувається його згоряння. Повітря аерує шар вапняку. По мірі надходження нових порцій «киплячий» вапняк пересипається в нижню зону, де піддається інтенсивному теплообміну.

Технологія гашення вапна

Основні стадійні процеси отримання гідратного вапна:

Подрібнення в молоткових або ударно – відцентрових дробарках негашеного вапна до часточок розміром 5…10 мм, що скорочує тривалість гашення;
Гашення вапна в гідраторах періодичної або безперервної дії на протязі 30…35 хв;
Догашування в силосах, де вапно вилежується протягом 1..2 діб;
Відсіювання часточок, що не погасились, у повітряному сепараторі або на ситах;
Пакування гашеного вапна у багатошарові паперові мішки і транспортування на будівельні об’єкти або до розчинозмішувальних цехів.