Тема 7. Виробництво виробів і конструкцій з деревини

Використання ДВП і ДСП:

• у будівельних конструкціях;
• в якості задньої стінки корпусних меблів;
• як нижні полиці диванів, висувні ящики, спинки ліжок, перегородки;
• виробництво різної тари, ящиків;
• для виготовлення корпусів акустичних систем;
• як основа для картин олійного живопису.

Сировина для ДВП і ДСП.

Сировиною для ДСП слугують тирса, відходи лісопереробки і лісозаготівель. У хід йдуть гнилі або сухий хмиз, низькоякісна деревина, з якої просто неприпустимо виготовляти меблі.

Для виробництва ДВП використовують деревинне волокно, гідрофобізатори: парафін, каніфоль (підвищує вологостійкість), синтетичні смоли, антипірени, антисептики.

Процес виробництва ДСП включає:

1. Підготовку сировини (гідротермальну обробку при тиску або проварювання у воді деревини);
2. Ножове подрібнення деревини в стружку на рубальних машинах і стругальних верстатах;
3. Розподіл подрібненої деревини на фракції з наступним її сушінням до вологості не більше 7%. Стружка повинна мати довжину від 10 до 40 мм, товщину 0,2..1 мм;
4. Змішування стружки зі смолою і гідрофобізуючими добавками, пігментами і антисептиками в змішувачах періодичної і безперервної дії;
5. Формування плит у формах чи без них;
6. Гаряче пресування на пресах на гідравлічних ( для тришарових плит) і гусеничних пресах ( для одношарових плит), на пресах видавлювання ( для екструзійних плит) при температурі 180℃ та тиску 2,5-3,5 МПа;
7. Охолодження плит та вирівнювання їх вологості;
8. Обрізання плит на форматно-обрізних верстатах.

Процес виробництва ДВП

1. Підготовка сировини (помел і обробка трісок) сухим (для твердих і надтвердих ДВП) і мокрим способом (для всіх видів ДВП).
2. Приготування трісок – обдирання кори, розпилювання товстих чурок, розколювання, одержання трісок, фракціонування на сортувальних машинах, подрібнення великих трісок, промивання з наступним зневодненням.
3. Проклеювання маси речовинами, що легко окислюються (конопельна,льняна олія) або синтетичними смолами з антисептиками і антипіренами.
4. Розбавлення маси до концентрації 0,9%.
5. Зневоднення маси і утворення килима вологістю 65%.
6. Поздовжнє і поперечне різання килима.
7. Сушіння (для м’яких плит) або гаряче пресування в гідравлічних пресах на протязі 8…15 хв.
8. Просочення у ванні з гарячою олією при температурі 110...120℃ протягом 30 сек.
9. Загартування гарячим повітрям при температурі 150..170℃ у загартовувальних камерах протягом 2...3 год. Для підвищення міцності плити.
10. Проходження крізь зволожувальні камери протягом 6…8 год. Для усунення жолоблення плити.
11. Розкроювання на форматно-відрізних станках.
12. Оздоблення твердих плит ( фарбування або обклеювання плівками).