ТЕМА 7. ЕРОЗІЯ ГРУНТУ.

2. Розвиток водних ерозійних процесів.

Водна ерозія - це один із природних і антропогенних факторів змиву і розмиву ґрунту і ґрунтоутворюючих порід, відкладення наносів, а в кінцевому випадку деградації ландшафтів під дією нерегульованого стоку води. За характером руйнуючих процесів розрізняють площинну, струминчату та лінійну ерозію.

Процес площинної водної ерозії може проявлятися у вигляді рівномірного змиву поверхневого шару ґрунту на всій площі, внаслідок чого оголюється коренева система рослин,дерев і т.д. Струминчата ерозія зв'язана з лінійним розмивом грунту під дією поверхневого стоку, внаслідок чого утворюються неглибокі вимоїни у верхньому шарі ґрунту. Лінійна (яружна) ерозія веде до утворення глибоких вимоїн, які поширюються в підгрунтові горизонти, поступово поглиблюються і розширюються, врізаються в схили пагорбів і гір. Відомі випадки, коли за добу довжина ярів збільшувалася за рахунок підмиву, обвалу вершин і зсувів на 100 м. Під час злив змив ґрунту іноді досягає 100 т/га.

Процеси ерозії спостерігаються у всіх країнах Земної кулі і наносять велику шкоду. Тільки за останнє сторіччя ерозія знищила на планеті 27% орних земель, тобто 2 млрд га. Ерозійні процеси дуже розвинені в США, Мексиці, Китаї, Індії, Австралії та інших країнах. Прийнято вважати, що втрата 7кг ґрунту рівноцінна втраті 680 г хліба. Крім того, продукти ерозії викликають значне замулення та забруднення річок та водойм, що вимагає великих додаткових матеріальних затрат. На розвиток ерозії впливає розорювання земель. В Україні площа орних земель досягла 56% всієї території і це найвищий в світі показник, бо в Європі він становить 31%, Азії - 20%, Америці - 14%.

Середньорічні втрати ґрунту від вітрової і водної ерозії становлять нині на рік у Степу - 17,3, Лісостепу - 18,7, на Поліссі - 19,2 т/га. Як результат, за останні 25 років площа змитих орних земель збільшилася на 26% і досягла 10 млн га. Всього еродованими є понад 16,4 млн га орної землі та 3,8 млнга природних кормових угідь. Якщо ж розміщувати просапні культури на схилах крутизною понад 3°, то з гектара змиватиметься до 500 т ґрунту. Загалом із змитим ґрунтом щороку виноситься 11 млнт гумусу, 0,5 млн т азоту, 0,4 млн т фосфору і 7 млн т калію. Наскільки великі втрати, можна судити з того, що внесенням добрив їх вдасться компенсувати лише на 40 - 60%.

Таким чином, водна ерозія викликає ряд негативних явищ: по-перше, зниження природного рівня родючості сільськогосподарських угідь, що пов'язане із значними втратами гумусу, поживних речовин; по-друге, накопичення змитого осадового матеріалу у водних об'єктах, що призводить до того, що багато річок, ставків, водосховищ міліють, знижується їх продуктивність, ускладнюються умови судноплавства, на мілководдях розводяться малярійні комарі; по-третє, спостерігається руйнування залізничних та автомобільних шляхів та ін.

Фактори, які впливають на характер та інтенсивність водної ерозії

Характер та інтенсивність водної ерозії обумовлені:

1) факторами, які викликають і посилюють процеси ерозії (опади, висота схилу);

2) факторами, які запобігають і послаблюють процеси ерозії ґрунту (інфільтраційні властивості ґрунту, стан його поверхні, протиерозійна стійкість ґрунту);

3) факторами, які визначають вид ерозії (форма і довжина схилу).

Опади. Інтенсивність ерозійних процесів залежить від кількості опадів та характеру їх випадання, бо чим більше опадів, тим ймовірніші прояви ерозії.

Висота схилу. Вода, яка випала на поверхню суші у вигляді опадів, володіє певним запасом потенційної енергії. Кількість енергії залежить від висоти місцевості.

Інфільтрація води - процес надходження води з поверхні у товщу ґрунту. Процес інфільтрації складається з двох етапів: вбирання і фільтрації. Інтенсивність фільтрації визначається пористістю ґрунту, його структурою та хімічними властивостями.

Процеси ерозії спостерігаються при схилах 2° і більше. Інтенсивність ерозії встановлюється за такою шкалою ( за Заславським , 1983):

1) незначний змив - до 0,5 т/га;

2) слабкий змив - 0,5 - 1,0 т/га;

3) середній змив - 1,0 - 5,0 т/га;

4) сильний змив - 5,0 - 10,0 т/га;

5) дуже сильний змив - більше 10,0 т/га.

Водна ерозія набула поширення на зрошуваних землях у вигляді площинного змиву та намиву ґрунту, розмиву поливних борозен. Найбільша площа змитих ґрунтів припадає на Луганську, Вінницьку, Дніпропетровську, Одеську області, де цей показник сягає 53–66 % від загальної площі ріллі. Крім того, що зменшується родючість ґрунтів, водною ерозією завдається шкоди сінокосам і пасовиськам, замулюються річки, псуються гідротехнічні споруди.