Тема 8. ЗМІСТ І ТЕХНОЛОГІЯ СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВИХ БЮДЖЕТІВ

5. Організація фінансової роботи з виконання бюджетів

Фінансова робота на підприємствах здійснюється спеціальною чи службою бухгалтерією.

Призначення фінансової служби:

·                забезпечення безперервності виробничо-торгового процесу фінансовими ресурсами, тобто платоспроможності підприємства і ліквідності його балансу;

·                забезпечення росту прибутковості активів, власного капіталу, продажів і інвестицій;

·                здійснення розрахунків і виконання фінансових зобов'язань перед державою і партнерами (персоналом, постачальниками, кредиторами, акціонерами і т.д.);

·                розробка оперативних (поточних) і довгострокових фінансових планів;

·                участь у розробці системи управління бюджетами на підприємстві і складання фінансових бюджетів;

·                контроль за раціональним використанням грошових ресурсів (потоків готівки).

       Керівник фінансової служби (фінансовий директор) несе відповідальність за фінансовий стан підприємства, управління усіма видами фінансової роботи, включаючи і регулювання грошових потоків (припливу і відтоку готівки). Фінансова служба тісно взаємодіє з провідними виробничими і комерційними підрозділами підприємства.

Фінансова робота на підприємстві проводиться по трьох основних напрямках:

1.             фінансове планування (бюджетування грошових потоків, активів і пасивів балансу);

2.             оперативна (поточна) діяльність по управлінню грошовим обігом;

3.             контрольно-аналітична робота.

       Фінансова служба активно бере участь у розробці консолідованого бюджету доходів і витрат, а також фінансових бюджетів (бюджету руху грошових коштів, бюджету по балансовому листу і капітальному бюджету) на майбутній період (рік, квартал, місяць). Оперативні фінансові бюджети складають по підприємству в цілому і по окремих підрозділах (центрах фінансового обліку) у рамках обраної структури управління фінансами. Оперативна фінансова робота полягає в забезпеченні регулярних грошових взаємин з партнерами підприємства і державою. До складу оперативної фінансової роботи входить також вибір найбільш ефективних способів фінансування підприємства.

За результатами такого аналізу можуть бути прийняті наступні рішення:

1.             заміна негрошової форми чи розрахунків визначення їх оптимального критичного рівня (наприклад, 30-40%);

2.             складання плану-графіка поступової ліквідації заборгованості з оплати праці;

3.             можлива реструктуризація заборгованості перед бюджетною системою;

4.             повна інвентаризація заборгованості з метою її взаємного погашення або чи реструктуризації списання безнадійних боргів і незатребуваних сум;

5.             визначення штрафних санкцій і звертання в арбітражний суд.

Ключовими елементами системи фінансового контролю є:

1.             об'єкти контролю – бюджети структурних підрозділів (філій, дочірніх фірм і т.д.);

2.             предмети контролю – окремі показники бюджетів (дотримання лімітів фонду оплати праці, витрат сировини, матеріалів і енергії, нормативів оборотних коштів і т.д.);

3.             технологія контролю бюджетів – здійснення процедур, необхідних для визначення відхилення фактичних показників бюджетів від планових в абсолютних сумах і у відносному вираженні (у відсотках);

4.             суб'єкти контролю – керівники структурних підрозділів і економічних служб підприємства.

Для успішного рішення даної проблеми рекомендується встановлювати чіткий порядок проведення управлінських процедур, що забезпечує:

1.             оперативний аналіз фактичних відхилень від планових параметрів функціональних і зведених бюджетів за місяць, квартал і т.д.;

2.             розробку заходів щодо усунення непродуктивних витрат і втрат, а також удорожающих факторів, виявлених у ході аналізу;

3.             оформлення і передачу керівництву підприємства аналітичних матеріалів по виконанню зведеного і функціонального бюджетів з метою коректування їх дохідної і видаткової частин. Рекомендують використовувати метод перегляду витрат бюджету, заснований на прийнятій системі пріоритетів фінансування (оплати) поточних витрат підприємства.