Тема 1. Економічна сутність, роль та функції міжнародної біржової діяльності

1. Передумови виникнення міжнародної біржової діяльності

Міжнародна біржова діяльність розвивалась багато століть для того, щоб досягти сучасного рівня досконалості, притаманного нинішнім міжнародним біржовим платформам.

Розвиток міжнародної біржової торгівлі, поява та еволюція технології біржової торгівлі, були тісно пов’язані з формуванням нашої цивілізації, зміною виробничих технологій, виникненням організованої форми торгівлі товарами та фінансовими активами.

Враховуючи те, що міжнародна біржова діяльність також являється формою оптової торгівлі, можна простежити поетапне удосконалення й розвиток міжнародної торгівлі товарами, а пізніше іншими фінансовими активами.

На наш погляд, етапи розвитку міжнародної біржової торгівлі пов’язані з передумовами впровадження біржової торгівлі на товарних ринках. Сьогодні біржова торгівля представляє собою високо розвинутий ринковий механізм, проте кілька століть тому суспільство поетапно розробляло та впроваджувало різні види торговельної діяльності.

З огляду на те, що міжнародна біржова торгівля вимагає наявності конкурентних переваг і функціонує лише за наявності ринкового середовища, не у всіх країнах світу функціонують повноцінні організовані ринки товарів та фінансових активів.

До появи міжнародної біржової діяльності у світі виникла і еволюціонувала торговельна діяльність у напрямках роздрібної і оптової торгівлі.

Міжнародна біржова торгівля виникла на основі товарообмінних чи бартерних операцій, пізніше на локальних ринках чи базарах, ярмарках та аукціонах. Не слід забувати, що історичний розвиток міжнародної торгівлі та форми торговельних, комерційних відносин вплинули на характер майбутніх міжнародних біржових торговельних операцій.

Товарний обмін і бартер мали місце на зорі виникнення цивілізації, іншими словами, тисячі років тому. Історичні джерела свідчать, що бартер застосовувався людьми шість чи навіть десять тисяч років тому. Нині бартер також часто застосовується за умов виникнення будь-яких економічних чи фінансових криз національного чи міжнародного масштабу. Бартер гарантує надання прав власності іншим особам користуватись зазначеними товарними активами без наявності у відносинах грошових одиниць. Обмін відбувається без використання вартісних речей, які можуть замінити гроші.

Історично перший бартер відбувся ще у стародавній Месопотамії, а після його використали фінікійські племена між своїми членами та з торговцями інших країн. Згодом вавилоняни почали користуватись більш складними операціями з обміну. Вони почали поступово міняти товари на дорогоцінні метали чи зброю.

Значно пізніше бартер використовували у країнах, де економіка, заснована на грошових розрахунках, була неможлива або, де існували нестабільні економічні відносини, результатом яких була інфляція та значний дефіцит грошових одиниць чи валюти. У 90-х роках минулого століття в Україні також широко користувались бартером.

Бартер також застосовувався у Скандинавії під час військових дій. У 1936 р. група швейцарських підприємців створили економічний кооператив (wirtschaftsring), який став досить потужною бартерною операцією. У 1979 р. в США була відкрита схожа організація – Міжнародна асоціація взаємної торгівлі.

Бартерні операції здійснюються учасниками як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. Міжнародні бартерні операції відрізнялись тим, що могли передбачати проведення імпортно-експортних операцій без грошових розрахунків між банками. У міжнародному бартері еквівалентність має бути досягнутою шляхом збалансування вартості товарообмінних операцій за світовими цінами. 

Основними недоліками бартерної торгівлі є:

- складність пошуку необхідних торгових партнерів;

- проблеми у визначенні вартості активів;

- розгляд правових спорів, які можуть трапитись під час проведення бартерних операцій.

Відповідно до Господарського кодексу України, суб’єктами бартерних операцій є фізичні й юридичні особи. Всі правові особливості бартерних операцій визначаються статтями Цивільного кодексу України також.

Після бартеру з’явились регіональні ринки чи базари. Місцеві ринки – це організовані місця для здійснення торговельних операцій, тобто вони представляли собою економічний механізм, який об’єднує поведінку покупців і продавців, які беруть участь у процесі купівлі чи продажу товарних активів.

Ринок – це організоване місце, де зустрічається попит і пропозиція. Ринки можна проаналізувати з різних точок зору. Одним із найбільш поширених критеріїв класифікації ринків є їх поділ на види за географією обслуговування:

- локальні;

- глобальні;

- внутрішні;

- міжнародні.

Локальні ринки обмежені локальним обслуговуванням і мають обмеження кількістю ринкових учасників, там є прямі контракти між клієнтами й постачальниками, товари та послуги, пристосовані до потреб місцевих учасників ринку, а також точний підбір реклами для охоплення якомога більшої кількості учасників локальних ринків.

Важливість територіального зонування полягає у кількості ринкових учасників, які можуть бути залучені до торгівлі на ринках. Нині глобальний характер дозволяє акумулювати вільний інвестиційний капітал на світовому рівні.