Лекція 2 Основні етапи та методи системного аналізу

3. Системний аналіз та проблеми його виконання

Проблема узгодження цілей. У більшості випадків показником повноти досягнення мети (життя) системи практично завжди є деякий вартісний показник. Очевидно, що вибір показника – критерію ефективності системи, є заключним етапом формулювання цілей і задач системи. Однак при цьому не можна не враховувати, що від нього будуть залежати як наші уявлення про властивості системи, так і результати самого системного аналізу.

Необхідно системою керувати – точніше вирішувати питання щодо алгоритму або тактики керування для досягнення найбільшої ефективності. Швидше за все, саме в цій області і лежить поле професійної діяльності під час розв’язання найрізноманітніших задач, що практично завжди зводяться до задач організаційно-управлінського характеру.

Складність задачі керування  великою системою з точки зору досягнення глобальної мети – отримання максимального прибутку. Передбачає, що при цьому, необхідно ставити і розв’язувати задачу узгодження цілей окремих підсистем і добре якщо їх показники ефективності будуть мати ту ж саму розмірність, що і критерій ефективності системи у цілому. Однак реально показники ефективності роботи різних підсистем характеризуються різною природою, і, навіть, можуть приймати нечислові значення.

Можна уявити наявність деяких каналів, за якими ці зв'язки здійснюються. Однак чим же вони наповнені? Необхідно виконати узгодження і встановити єдиний показник ефективності системи у цілому.

Оцінювання зв'язків у системі стане зрозумілим, якщо буде прийнято умовний поділ систем на природні і штучні.  Тут проблема оцінювання зв'язків у каналах  мають стохастичну (ймовірнісну) природу, тобто їх значення на певний момент часу не можна передбачити абсолютно надійно.

Тому під час системного аналізу часто доводиться мати справу не з конкретними значеннями деяких величин, не із заздалегідь визначеними подіями, а з їх оцінками за минулими спостереженнями або за прогнозами на майбутнє. Звідси виникає необхідність застосування спеціальних, здебільшого прикладних, методів математичної статистики.

Якщо тепер згадати основне призначення системного аналізу, тобто отримати рекомендації щодо запитань з керування системою або принаймні з вдосконалення керування, то виникає питання – а чи завжди виправданий системний підхід? Адже зрозуміло, що для його реалізації будуть потрібні певні і можливо чималі витрати часу і засобів. Однак оскільки висновки системного аналізу і рекомендації, що отримуються на його основі, майже завжди не зовсім достовірні, то виходить, що ми завжди будемо ризикувати? Це так і є. Без ризику помилки в реальному, оточуючому нас світі просто жити, а тим більше діяти, – практично неможливо.