Тема 6. Виробнича стратегія і конкурентоспроможність підприємства (лекція)

2. Моделі вибору варіантів економічної стратегії організації

Матриця Бостонської консультативної групи (БКГ)

Матриця БКГ виконує дві функції:

1)дає змогу розподілити стратегічні фінансові кошти між стратегічними зонами господарювання в майбутньому;

2)дає змогу прийняти рішення щодо досягнення бажаних позицій на ринку на підставі аналізу Загроз, Можливостей, Слабкості й Сили.

Матриця будується на основі двох показників:

− обсяг попиту ( темпи зростання виробництва ) – це сумарний рівень продаж, співвідношення між рівнем попиту й пропозиції в даний момент на конкретному ринку;

− частка ринку підприємства відносно його головного конкурента в галузі – це питома частка фірми серед інших потенційних суперниць-фірм одного профілю.

Для кожної зони господарювання визначаються кількісні та якісні параметри майбутніх темпів зростання й частка ринку.  Ці дані вписуються у відповідні квадранти матриці. Господарським зонам при цьому дається умовна назва:

− «зірки» – характеризуються високим зростанням обсягу попиту і високою часткою ринку;

− «дикі кішки» – високим зростанням обсягу попиту і низькою часткою ринку;

− «собаки» – низьким зростанням обсягу попиту і низькою часткою ринку;

− «дійні корови» – низьким зростанням обсягу попиту і високою часткою ринку.

 В результаті матриця БКГ має такий вигляд:

Рис. 3. Матриця Бостонської консультативної групи

Зона «диких кішок»  характеризується високим попитом і низькою часткою ринку порівняно з основним конкурентом. Є можливості для нарощування обсягів виробництва, потрібні значні інвестиції,  а це ризиковано. Потрібні спеціальні дослідження ,щоб встановити відповідну стратегію для досягнення статусу «зірок».

Зона «зірок» об’єднує  підприємства з високим обсягом попиту, що контролюють значну ринкову частку. В такій ситуації необхідно притримуватися стратегії зростання , запроваджуючи технологічні нововведення.

Зона «дійних корів»  має низький обсяг попиту, високу частку ринку продавця порівняно з головним конкурентом. Необхідно контролювати інвестиції, надлишок коштів від продажу передавати під контроль вищого керівництва для використання на інших ділянках діяльності.

Зона «собак» охоплює групу підприємств із низьким обсягом попиту та низькою ринковою часткою. Стратегічні рішення можуть бути такими:

1) перехід у суміжну галузь господарювання й спроба досягти успіху там;

2) модернізація, переоснащення, зміна асортименту продукції;

3) розпродаж з аукціону, стратегія позбавлення зайвого.

На практиці БКГ матриця застосовується в умовах, коли економіка країни розвивається  стабільно, без різких коливань ринкової кон’юнктури.

Модель конкурентної  стратегії за Портером.

Це модель вибору стратегії у конкурентній ситуації. Завдання її підготувати компанію до стану при якому вона може повністю використати свої конкурентні переваги. У центрі уваги є аналіз конкуренції, який передбачає виділення 4-х діагностичних компонентів  (рис. 4.)

Рис. 4. Визначення компонентів аналізу  за Портером

Модель вибору стратегії за Мінцбергом варіант стратегії обирається з трьох її типів: планова модель, модель підприємницького типу та модель навчання на досвіді (табл. 1).

Таблиця 1

Аналіз стратегії за Мінцбергом