Тема 6. Виробнича стратегія і конкурентоспроможність підприємства (лекція)

3. Сутність виробничої стратегії. Стратегія і тактика в управлінні операційною системою. Операційні пріоритети

 Виробнича стратегія – полягає в розробленні загальної політики і планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Виробнича стратегія  в сукупності з корпоративною стратегією охоплює весь спектр діяльності компанії і допускає довгостроковий процес, що покликаний забезпечити фірмі можливість швидко реагувати на будь-які неминучі зміни в майбутньому.

Виробнича стратегія – це підсистема корпоративної стратегії, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій зі створення і реалізації продукту організації. Ця підсистема передбачає використання і розвиток усіх виробничих потужностей організації з метою досягнення стратегічної конкурентної переваги.

Рис. 5. Формування стратегії операційної системи

Виробнича стратегія виражається в прийнятті рішень, пов’язаних з розробленням виробничого процесу й інфраструктури, необхідної для його підтримки. Розроблення процесу полягає у виборі придатної технології, складанні тимчасового графіка процесу, визначенні товарно-матеріальних запасів, способу розміщення даного процесу. Рішення повязані з інфраструктурою, стосуються систем планування і управління, способів забезпечення якості і контролю якості, структури оплати праці й організації виробничої функції компанії.

Критерії реалізації стратегічного плану:

− вибір процесу виробництва;

− рішення щодо виробничих потужностей;

− вертикальна інтеграція (купувати чи виробляти самим вихідні матеріали?);

− організація робочої сили;

− технологія (лідерство чи використання досвіду інших);

− матеріально-технічні запаси.

Рис. 6. Склад стратегії і тактики операційного менеджменту

Стратегія фірми полягає в   тому, щоб через операційну функцію надати продукти і послуги для задоволення потреб споживачів.

Тактика – спосіб поточної організації управлінських функцій, який забезпечує поетапну і поточну реалізацію стратегій операційної системи.