ТЕМА 13. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЕТИКА У МЕНЕДЖМЕНТІ

2. Етичні проблеми та порушення етики бізнесу сучасності

Фахівець у сфері моральної психології Джонатан Хайт, професор бізнес-школи Stern Нью-Йоркського університету у своїй книзі «The Righteous Mind» («Праведний розум») зазначає, що у сучасному світі існує дві філософії сприйняття капіталізму, а, відповідно, і бізнесу. У рамках першої   «капіталізм   це експлуатація»   такий устрій схожий на вірус чи прокляття для незаможного (бідного) населення планети, яке використовують для власного збагачення.

Друга філософія «капіталізм   це свобода», оскільки протягом століть люди були підневільними селянами чи кріпаками. І лише у ХVII столітті з початком розвитку капіталізму вони отримали свободу. Почав формуватись середній клас, який став рушієм економічного благополуччя суспільства в цілому. Так, згідно даних Світового банку, протягом кількох найближчих років частка населення Землі, що живе в умовах крайньої бідності, вперше в історії стане меншою за 10 %.

Конфлікт між цими двома поглядами і є джерелом можливих проблем та порушень в етиці бізнесу.

У бізнесі та підприємницькій діяльності відображається моральний стан суспільства. Ці дві сфери тісно взаємопов'язані: ділова поведінка пов'язано з прийнятими моральними стандартами, разом з тим сам бізнес впливає на моральні стандарти суспільства. Деструктивний бізнес руйнує суспільство, а соціально відповідальне підприємництво формує творчий імпульс, який поширюється, як кола по воді, у всьому суспільстві.

Порушення етики виступають причинами багатьох деструктивних тенденцій сучасного суспільства, включаючи економічну і фінансову кризу, інфляцію, погіршення якості життя і якості навколишнього середовища. Загибель людей, руйнування репутації, відсутність довіри, економічний збиток (пов'язаний з необхідністю усунення негативних наслідків недоброякісного продукту) - це неповний список соціальних наслідків несумлінного і неетичного бізнесу.

З погляду індивідуальної етики відбувається систематичне порушення моральних норм. З погляду соціальної етики можна говорити про низький рівень її дотримання (основні деформації рамкового порядку - відсутність справедливої конкуренції, олігархічний капіталізм, політичний авторитаризм). З точки зору глобальних проблем - порушення етики можуть стати причиною незворотних катастроф.

Основними видами порушень етики в бізнесі є недобросовісна конкуренція, яка включає диверсії з боку конкурентів, які шкодять іміджу компанії.

Існують і інші способи чинення тиску, наприклад рейдерство.

Рейдерство  - поглинання підприємства проти волі його власника або керівника. Слово «рейдер» прийшло до нас із США - рейдерами називають атакуючу позицію в процесах злиття і поглинань, в цьому може не бути нічого кримінального, проте в англійській мові всі корпоративні захвати мають негативне моральне навантаження, що зазвичай пов'язують з тим фактом, що при захопленнях, які відрізняються від дружніх поглинань, завжди є ті, хто постраждав.

В Україні рейдерство часто носить кримінальний характер. Згідно з дослідженнями рейдерство є однією з причин інвестиційної непривабливості України.

Паразитичний маркетинг - ще один прояв недобросовісної конкуренції. Використання чужого бренду, логотипу, крадіжка ідеї, дизайну, інтелектуальної власності - поширені явища не тільки в нашій країні. Вкрасти чужу ідею, розробку, швидко заробити на них гроші.

Для України за масштабами збитків на першому місці серед порушень етики в бізнесі є проблема корупції.

Корупція (від лат. corrumpere — псувати) негативне суспільне явище, яке проявляється в злочинному використанні службовими особами, громадськими і політичними діячами їх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення.

Корупція часто розглядається як порушення етики, хоча правильніше розглядати її як кримінальний злочин, який має характер структурного зла, причому глобального масштабу. Саме корупція є однією з причин глобальних економічних і фінансових криз. На міжнародному рівні боротьбою з корупцією займаються такі організації, як Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Transparency International, Світовий банк, ООН.

Реальний збиток від корупції та казнокрадства визначається тим, що вона деформує всю економічну систему, роблячи її неконкурентоспроможною, свідчить про недієздатність правової та судової систем, руйнує соціальний капітал, сприяє поглибленню моральної кризи.

Міжнародний центр антикорупційних досліджень та ініціатив опублікував дані, які показують зв'язок між рівнем корупції та конкурентоспроможністю держави: чим вища корупція, тим нижче конкурентноздатність. Сьогодні немає країн з високим рівнем корупції і високим рівнем конкурентоспроможності. Це загальне правило, з якого немає винятків. А адже саме конкурентоспроможність є визначальним фактором економічного успіху на світовій арені. Таким чином, один з наслідків корупції - пониження міжнародного іміджу країни.

Корупція веде до руйнування механізмів конкуренції всередині країни, сприяючи перерозподілу ресурсів на користь менш бажаних компаній, руйнує внутрішній ринок, погіршує якість продукції при збільшенні ціни, що в підсумку сприяє інфляції.

Крім того, загальне моральне розтління має далекосяжні наслідки для всієї соціальної та культурної сфери: знижується ступінь суб'єктивного благополуччя і задоволеності життям, знижується індекс щастя і благополуччя суспільства.

Конфлікт інтересів  - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Закон визначає два різновиди конфлікту інтересів: потенційний і реальний.

Потенційний конфлікт інтересів, це коли у особи існує приватний інтерес у сфері в якій вона виконує свої посадові обов’язки, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість  прийняття нею рішення, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання нею повноважень.

Реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом посадової особи та її посадовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Конфлікт інтересів може виникнути при розбіжності індивідуальних цінностей і посадових обов'язків. Кожна людина як окрема цілісна особистість має свою систему цінностей і пріоритетів, але потрапляючи в певне соціальне середовище, вона дуже часто змушена підлаштовуватися під ті норми поведінки, які в ній склалися: виникає конфлікт інтересів, що виражає можливі невідповідності і протиріччя між індивідуальною і соціальною етикою.

Шахрайство - це спритне розкрадання чужого майна або придбання права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою. При цьому під обманом розуміється як свідоме спотворення істини (активний обман), так і замовчування про істину (пасивний обман). В обох випадках обдурена жертва сама передає своє майно шахраю. Шахраї - зазвичай люди, що володіють високим інтелектом і певними знаннями в психології. Вони вміють вступати в контакт, втиратись в довіру. Вони також часто є фахівцями в економіці, інформаційні технології і т.п. Шахраї часто використовують наступні психологічні прийоми: пропонують зробити яку-небудь угоду на умовах, які значно вигідніше звичайних; змушують жертву вчиняти будь-які дії в поспіху, мотивуючи це різним чином; видають себе за дуже багатих, впливових і процвітаючих людей.

Порушення етики, пов'язане з неповагою до чесної праці, незахищеністю прав власника, дефіцитом власної гідності, злодійство призводить до підвищення вартості продуктів і послуг, створює загрозу інститутові приватної власності, знижує попит, веде до інфляції, зникнення товарів і розвалу ринку.

Дотримання (недотримання) прав інтелектуальної власності

До об'єктів інтелектуальної власності належать: літературні, художні та наукові твори; виконавська діяльність артистів, звукозапису, радіо- і телевізійні передачі; винаходи у всіх галузях людської діяльності; наукові відкриття; промислові зразки; товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення; промислові зразки, наукові відкриття, а також закрита інформація та захист від недобросовісної конкуренції.

Інтелектуальна власність включає три категорії об'єктів.

• об'єкти авторського права і суміжних прав;

• об'єкти патентного права;

• маркетингові позначення.

Між ними існують відмінності, які полягають в наступному:

• права на об'єкти авторського права і суміжних прав виникають з моменту їх створення;

• права на об'єкти промислового права виникають з моменту їх реєстрації та отримання охоронних документів.

У передових країнах інтелектуальна власність приносить дохід. Наприклад, дохід від продажу інтелектуальної власності в бюджеті США більше, ніж від продажу автомобілів. А доходи від використання прав на результати інтелектуальної діяльності в перерахунку на одного жителя досягають 151 дол., в США і 81 дол. в Японії. В умовах курсу на інноваційний розвиток економіки нашої країни ця проблема набуває особливої актуальності і значення.

Інтелектуальна власність на відміну від інших видів власності (рухомої - автомобілі, механізми та ін. і нерухомої - земля, будівлі та ін.) є категорією нематеріальною, невловимою, але вона пов'язана з ідеями, які можна втілювати в відчутні об'єкти необмежену кількість разів (книги , картини, машини та ін.). Інтелектуальна власність полягає не в цих речових втіленнях, а в реалізованої в них інформації.

Інтелектуальна власність володіє комерційною цінністю і потребує захисту. На відміну від матеріальних речей, які постійно володіють вартістю, вартість ідей - одноразовий: ніхто не платитиме за вже відомі відомості. Інтелектуальна власність має не тільки реальну вартість, в яку входять витрати на отримання інформації та її захист, а й потенційну (можлива прибуток при її реалізації).

Джерела витоку інтелектуальної власності можуть бути самими різноманітними, наприклад конгреси, конференції, симпозіуми, торгово-промислові виставки та ін.

Існує три методи захисту інтелектуальної власності: патент, авторське право і комерційна таємниця.

Патент оформляє право винахідника на використання винаходу протягом певного часу. Основами цивільного законодавства встановлено термін дії патенту - 20 років. Патент є способом захисту промислової, а не комерційної інформації.

Авторське право, навпаки, захищає тільки форму, в якій виражена конкретна ідея, а не саму ідею. Оригінальні думки, що містяться в книгах і статтях, після їх прочитання належать кожному. Ними можна вільно користуватися, але при цьому робити посилання на конкретних авторів, інакше будуть порушені авторські права. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті

Комерційна таємниця як форма інтелектуальної власності в нашій країні ще далеко не повністю охоплена правовим регулюванням, тому великого значення набувають інші заходи захисту, такі як:

• морально-етичні норми;

• адміністративні заходи (організація режиму секретності, створення служби безпеки, навчання та інструктаж персоналу);

• фізичні заходи захисту (замки на дверях, грати на вікнах);

• технічні системи охорони (електромеханічні, акустичні, радіотехнічні, магнітометричні);

• криптографічні методи (перетворення інформації з метою закриття її логічної сутності);

• контракти найму-звільнення (обмовляється зобов'язання неприпустимість розголошення комерційної таємниці).

Частка нематеріальних (інформаційних) активів різних українських компаній у загальному обсязі активів порівняно із зарубіжними компаніями мізерно мала.

Очевидно, що при наявності високого інтелектуального потенціалу, характерного для нашої країни, Україна теж могла б експортувати технології, технічні рішення, товари та іншу високотехнологічну продукцію. У цих продуктах зацікавлене і саме українське суспільство - більш ефективне використання результатів інтелектуальної діяльності могло б сприяти поліпшенню якості життя. Самі творчі особистості дуже зацікавлені в суспільному визнанні і матеріальній винагороді за свою працю. Від ступеня захищеності і реалізованості інтелектуальної власності залежить розвиток інтелектуального потенціалу країни.

До форм неетичного психологічного тиску в колективі компанії належать: образа, дискримінація, фаворитизм, мобінг, харасмент.

Образа - грубе порушення етикету, яке в залежності від ситуації і форми може розглядатися як кримінальний злочин. організації, працівник, «допустив неприпустиме висловлювання щодо представників старшого покоління   звільнений».

Негативними наслідками від образи є погіршення:

1) психологічного стану кожного з учасників конфлікту (зниження продуктивності праці учасників конфлікту);

2) взаємовідносин в колективі (сповільнення виробничої діяльності, зниження результатів спільної роботи колективу);

3) співпраці з партнерами (зрив термінів та обсягів постачання або зниження попиту).

Дискримінація - порушення прав людини, що веде до погіршення якості роботи, втрати віри у справедливість, цинізму і соціальної аномії, несправедливої різниці в правах людини за певною ознакою. В якості ознаки може виступати будь-яке значима відмінність людини, наприклад раса, національність, громадянство, стать, релігійні переконання, вік, інвалідність. У результаті несправедливого розподілу посад одні ж отримують незаслужене підвищення по службі, інші ж, які в умовах чесної конкуренції могли б зайняти це місце, страждають. Вигода від цієї ситуації дуже маленька (виграє той, хто незаслужено отримав соціальне благо), проте шкода, яка завдається дискримінованій людині і суспільству в цілому, дуже велика.

У широкому сенсі дискримінація - це порушення прав людини, у вузькому - це «розрізнення, недопущення або перевага, що робиться за ознакою раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних переконань, іноземного походження або соціального статусу і призводить до знищення або порушення рівності можливостей в галузі праці та зайнятості». Дискримінація - ще один прояв нечесної конкуренції.

Дискримінація при наймі на роботу або при звільненні, якщо вона здійснюється за ознаками, не пов'язаним з роботою, аморальна. Оскільки факт дискримінації досить складно виявити і довести, то виявити справжні розміри дискримінації у трудових відносинах неможливо.

Провідні світові корпорації вирішують цю проблему за допомогою етичних кодексів - вводячи пункти, що забороняють різні види дискримінації; при цьому детально перераховують групи осіб, щодо яких дискримінація заборонена.

Фаворитизм - це прояв корупції та дискримінації - широко поширений там, де зв'язки непрозорі і немає належного контролю виконання працівниками їх службових обов'язків, немає чітких правил. Фаворитизм відрізняється від інших форм корупції тим, що заснований на тривалих соціальних зв'язках, а не на разовому обміні матеріальними благами. Фаворитизм передбачає більш приховані, непрямі зобов'язання, взаємний обмін, коли людина, яка надає послугу іншій людині, не знає, коли і яким чином останній йому відплатить за це. У багатьох випадках передбачається обмін "послуги за послугу".

Фаворитизм деструктивний, оскільки під впливом фаворитів (некомпетентних осіб, які свідомо маніпулюють керівником) приймаються рішення, що негативно впливають на ефективність роботи організації.

Фаворитизм і протекціонізм містять в собі декілька порушень: дискримінацію, конфлікт інтересів, а також розголошення конфіденційної інформації, що негативно позначається на діяльності компанії.

Мобінг. У перекладі з англійської mobbing - гнобити, грубити, нападати. Під моббінгом розуміється активне психологічне переслідування окремого співробітника в організації, де він працює. Це колективний моральний і психологічний терор або цькування щодо когось із працівників із боку колег, здійснювані з метою змусити співробітника до певних дій або звільнення з роботи. У нас використовується також термін "дідівщина".

Мотиви, які спонукають до мобінгу, різні. Це свідома або несвідома ворожість, зіткнення інтересів, боротьба за владу або увагу керівництва; бажання "навчити" нового працівника, "поставити на місце" норовливого співробітника; зіткнення інтересів працівника і роботодавця і т.д.

Організатори моббінга користуються такими методами: ізолюють жертву від неформальних контактів, наприклад не вітаються, не кличуть з собою обідати, не запрошують на корпоративні вечори та ін.; перекривають доступ до службової інформації, тобто співробітники можуть «забувати» або приховувати відомості, що стосуються роботи, не повідомляти робочі новини, що не доносити (або занадто пізно доносити) службову інформацію, не запросити на нараду; ігнорують успіхи і будь-які досягнення жертви, а керівництво регулярно залишає жертву без премії та просування службовими сходами; намагаються зіпсувати репутацію, як особисту, так і професійну, наприклад переслідувачі можуть розпускати різні чутки і плітки про жертву.

Організації, в яких керівництво дбає про своїх співробітників, у тому числі і за допомогою кодексу, формалізуючи норми і правила, що захищають від морального переслідування, мають хорошу репутацію, низьку плинність кадрів і продуктивний моральний клімат.

Харасмент. Сексуальне домагання на робочому місці   порушення етики ділової поведінки. «Домагання   поведінка, що порушує недоторканність приватного життя, така поведінка може полягати в прямих або непрямих словесних образ або погроз, недоброзичливих зауваженнях, грубих жартах або інсинуаціях, небажаних листах або дзвінках, показі образливих або принизливих фотографій, залякуванні, хтивих жестах, непотрібних дотиках, поплескування, поцілунках, щипках, ударах, фізичному нападі або у інших подібних діях ".

Сексуальне домагання - це неприємне поведінка сексуального характеру, в якому має місце застосування влади. Найбільш поширені форми сексуального домагання можна віднести до трьох категорій.

•  1. Вербальні: коментарі з приводу зовнішності, тіла, одягу; непристойні ремарки; запитання та коментарі, що стосуються інтимної (статевий) життя; пропозиція сексуальних відносин; вимоги сексуального характеру; обіцянки або загрози, що стосуються умов роботи (просування по службі та ін.), в обмін на сексуальні послуги.

•  2. Невербальні: неприховане розглядання тіла людини; демонстрація матеріалів сексуального характеру (фотографій в журналах, Інтернеті та ін.).

•  3. Фізичні: дотики, поцілунки, обійми і т.д .; схиляння до сексуальних відносин; згвалтування.

Будь-який співробітник може стати жертвою домагання. Жертвами можуть вважатися також свідки подібного явища. Якщо ваш колега постійно відпускає злі образливі жарти відносно іншого, а ви є свідком цього, то робоча обстановка стає нестерпною для всіх присутніх.