Лекція 12. Директиви препроцесора

1. Директива #define

Препроцесор С++ або текстовий процесор використовується для обробки тексту вихідного файлу на першій фазі компіляції. Директиви препроцесора відзначаються спеціальним знаком # (номера), який повинен бути в першій позиції відповідного рядка. 

Директиви препроцесора можуть розміщатися в будь-якому місці вихідного файлу, але діють тільки для частини програми, розташованої нижче директиви.

Директива #define.

Має дві форми:

# define ім'я текст_підстановки,

# define ім'я (список параметрів) текст_підстановки.

Імена, які заміняють константу, називаємо символічними константами, а імена, які пов'язані з операторами або виразами - макрокомандами. У тексті вихідного файлу, який іде слідом за #define всі імена заміняються на підстановку тексту. Якщо відповідне ім'я є частиною іншого, або частиною рядка, то заміна не виконується.
Друга форма директиви зі списком параметрів передбачає, що кожне звертання до цьому імені зі списком аргументів заміняється на текст підстановки, де формальні параметри заміщаються фактичними.

Для директиви #define з параметрами можна використовувати дві препроцесорні операції: 

1. Операцію створення рядка, який відбивається одним знаком #,

2. Операцію об'єднання імен, яка відображається ##.

Якщо перед формальним параметром розміщений символ #, то в результаті підстановки на цім місці буде розміщений аргумент у подвійних лапках.