ТЕМА 11. ТЕХНОЗЕМНІ ГРУНТИ.

2. Основні параметри техноземних ґрунтів.

Важливим параметром є потужність кореневмісного шару. Вона повинна відповідати біологічним потребам рослин, які планується вирощувати. Для трав'янистої рослинності достатньо меншої потужності, тоді як для сільськогосподарських культур із добре розвиненою кореневою системою або для дерев необхідний значно потужніший профіль.

Не менш важливим є гранулометричний склад. Надмірно піщані субстрати характеризуються низькою вологоємністю та здатністю утримувати поживні речовини. Важкоглинисті матеріали, навпаки, можуть мати низьку водопроникність, погану аерацію та створювати несприятливі умови для коренів. Тому під час конструювання необхідно прагнути до формування оптимального співвідношення піщаних, пилуватих і глинистих частинок.

Важливою характеристикою є щільність складення. Ущільнення субстрату під час будівельних або рекультиваційних робіт може значно обмежувати проникнення коренів, води та повітря. Тому кореневмісний шар повинен формуватися таким чином, щоб забезпечити достатню пористість і не допускати утворення ущільнених прошарків.

Особливе значення має вміст органічної речовини. Органічна речовина є джерелом енергії для ґрунтових мікроорганізмів, бере участь у формуванні структури, підвищує вологоємність та сприяє накопиченню поживних елементів. На бідних субстратах її вміст може бути підвищений за рахунок компостів, органічних добрив, рослинних решток та інших безпечних органічних матеріалів.

Важливим показником є реакція ґрунтового середовища — pH. Надмірна кислотність або лужність може обмежувати доступність поживних елементів та пригнічувати розвиток рослин. За необхідності реакцію середовища регулюють внесенням відповідних меліорантів.

Необхідно також оцінювати забезпеченість доступними формами поживних елементів — передусім азотом, фосфором і калієм. Проте висока концентрація поживних речовин не завжди є перевагою: надмірне їх накопичення може негативно впливати на рослини та спричиняти міграцію сполук у ґрунтові води.

Окрему групу параметрів становлять водно-фізичні властивості. Технозем повинен забезпечувати надходження води до кореневої системи, утримувати необхідну її кількість і водночас забезпечувати відведення надлишкової вологи. Саме тому в окремих конструкціях передбачають спеціальні дренажні або водоутримувальні шари.

Вимоги до матеріалів техноземних конструкцій

До матеріалів, які використовують для формування техноземів, висувається низка вимог. Вони повинні бути фізично стабільними, не містити небезпечних концентрацій токсичних речовин, не створювати вторинного забруднення та бути сумісними з іншими компонентами конструкції.

Особливо важливим є недопущення використання матеріалів, які містять небезпечні рівні важких металів, нафтопродуктів, залишків пестицидів або інших забруднювачів.

Водночас матеріал, який є непридатним для формування родючого шару, може виконувати іншу функцію. Наприклад, мінеральна порода з низькою родючістю може бути використана як нижній планувальний шар, якщо вона не є токсичною та забезпечує необхідну механічну стійкість.

Отже, придатність матеріалу визначається не лише його родючістю, а й функцією, яку він виконуватиме у конструкції технозему.