ТЕМА 11. ТЕХНОЗЕМНІ ГРУНТИ.

3. Техноземи різного призначення.

Техноземи для сільськогосподарської рекультивації

При сільськогосподарському напрямі рекультивації головним завданням є створення ґрунтового середовища, придатного для вирощування сільськогосподарських культур.

Технозем повинен мати достатню потужність кореневмісного шару, сприятливий гранулометричний склад, достатню кількість органічної речовини та доступних поживних елементів. Важливими є також оптимальна реакція середовища, добра водопроникність і відсутність небезпечного забруднення.

У цьому випадку доцільно створювати конструкцію за принципом:

материнська або планувальна основа → потенційно родючий субстрат → родючий шар → фітомеліоративні культури → сільськогосподарські культури.

На першому етапі після формування конструкції можуть вирощуватися багаторічні трави, бобові та інші фітомеліоративні культури. Вони сприяють накопиченню органічної речовини, закріпленню поверхні та активізації ґрунтової біоти. Після досягнення необхідного рівня родючості ділянку можна переводити до повноцінного сільськогосподарського використання.

Техноземи для лісогосподарської рекультивації

Лісогосподарський напрям передбачає створення умов для довготривалого розвитку деревної та чагарникової рослинності. Тут важливе значення мають потужність кореневмісного шару, його водний режим, стійкість до ерозії та здатність поступово накопичувати органічну речовину.

Після висаджування дерев і чагарників формується рослинна підстилка, збільшується надходження кореневих решток, активізуються мікробіологічні процеси. У результаті технозем поступово набуває властивостей, характерних для природних ґрунтів лісових екосистем.

Техноземи для рекреаційного використання

При створенні парків, скверів, зон відпочинку та інших рекреаційних територій особливе значення мають екологічна безпечність, стійкість до механічного навантаження, здатність підтримувати газонну та деревну рослинність.

Кореневмісний шар повинен мати достатню вологоємність і водопроникність, а поверхня — бути стійкою до ущільнення та ерозії. Для таких територій важливо також забезпечити відсутність забруднювачів, які можуть становити небезпеку для людей.

Техноземи природоохоронного призначення

При природоохоронній рекультивації основною метою є створення умов для відновлення природної або близької до природної рослинності. У цьому випадку не завжди необхідно створювати максимально родючий субстрат.

Надмірне внесення поживних речовин може спричинити зміну складу рослинного угруповання та сприяти поширенню видів, які не є характерними для певної екосистеми. Тому параметри технозему визначають відповідно до цільового природного угруповання.

Особливості створення техноземів на постмілітарних землях

Постмілітарні землі мають специфічні особливості, пов'язані з механічним порушенням ґрунтового покриву та потенційним забрудненням. На таких територіях можуть бути присутні уламки боєприпасів і техніки, металеві фрагменти, нафтопродукти, важкі метали та інші забруднювачі.

Тому створення технозему на постмілітарній території повинно розпочинатися не з нанесення ґрунтового матеріалу, а з обстеження та забезпечення безпеки території.

Спочатку проводять інженерне та екологічне обстеження, визначають характер порушень і потенційних забруднень, вилучають небезпечні предмети та за необхідності проводять очищення території. Лише після цього визначають можливість використання ділянки та проектують конструкцію технозему.

Якщо забруднений матеріал неможливо повністю видалити, може застосовуватися конструкція ізоляційного типу:

забруднена основа → бар'єрний або ізолювальний шар → чистий мінеральний матеріал → родючий кореневмісний шар → безпечний рослинний покрив.

У такій конструкції основним завданням є не вилучення забруднювача рослинами, а зменшення його доступності, міграції та контакту з людиною і біотою.

Оцінювання ефективності техноземів

Ефективність створеної техноземної конструкції необхідно оцінювати не лише відразу після завершення рекультиваційних робіт, а й у процесі її подальшого функціонування.

Контролюють зміни фізичних властивостей, вміст органічної речовини, pH, забезпеченість поживними елементами, водний режим, біологічну активність, стан рослинного покриву та, для потенційно забруднених територій, концентрації пріоритетних забруднювачів.

Особливо важливо оцінювати динаміку показників. Якщо з часом збільшується вміст органічної речовини, покращується структура, активізується ґрунтова біота та формується стійкий рослинний покрив, це свідчить про перехід технозему від штучно створеної конструкції до функціональної ґрунтової системи.

Таким чином, модель технозему повинна розроблятися індивідуально для конкретної земельної ділянки, з урахуванням характеру її порушення, властивостей доступних матеріалів, рівня забруднення, кліматичних умов та запланованого напряму подальшого використання.