ТЕМА 15. ТЕХНОЛОГІЯ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ МЕХАНІЧНО ПОРУШЕНОЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ВИРВАМИ ВІД БОМБОТУРБАЦІЇ У РЕЗУЛЬТАТІ ВОЄННИХ ДІЙ.

2. Технічний етап відновлення поверхні та ґрунтового профілю.

Першим етапом рекультивації земельної ділянки, порушеної вирвами, є її детальне обстеження. Необхідно встановити площу порушеної території, кількість і просторове розміщення вирв, їхні розміри та глибину, характер переміщення ґрунтового матеріалу, стан прилеглої території та рослинного покриву.

Особливе значення має визначення ступеня порушення ґрунтового профілю. У зоні вибуху верхні горизонти можуть бути повністю зруйновані або перемішані з нижніми шарами та материнською породою. Тому необхідно встановити, чи зберігся родючий шар ґрунту і чи можливо його повторне використання.

Під час обстеження визначають основні фізичні та агрохімічні характеристики ґрунту: гранулометричний склад, щільність складення, структуру, вміст органічної речовини, реакцію ґрунтового середовища, забезпеченість елементами живлення та водно-фізичні властивості. За необхідності проводять аналіз на потенційне забруднення.

Для постмілітарних територій принципово важливим є виявлення вибухонебезпечних предметів та інших небезпечних залишків воєнної діяльності. До завершення відповідних заходів безпеки механізовані земляні роботи, переміщення ґрунту та інші операції з рекультивації не проводять.

За результатами обстеження земельну ділянку поділяють на окремі зони залежно від характеру порушень. Ділянки з невеликими локальними вирвами можуть потребувати переважно планування поверхні. Території з численними або глибокими вирвами потребують комплексного відновлення рельєфу та ґрунтового покриву. Якщо виявлено забруднення, технологія рекультивації додатково включає заходи з його локалізації або усунення.

Таким чином, результати первинного обстеження є основою для вибору технології рекультивації та визначення обсягів земляних, меліоративних і біологічних робіт.

2. Технічний етап відновлення поверхні та ґрунтового профілю.

Основним завданням технічного етапу є відновлення форми поверхні земельної ділянки та створення умов для подальшого формування стабільного ґрунтового покриву.

Невеликі вирви можуть засипатися ґрунтовим матеріалом із прилеглої території або спеціально підібраним безпечним матеріалом. Для великих вирв необхідно здійснювати пошарове заповнення та ущільнення матеріалу з урахуванням майбутнього використання земельної ділянки. При цьому не допускається безконтрольне перемішування різних за властивостями матеріалів.

Особливу увагу приділяють відновленню родючого шару. Якщо до початку бойових дій на ділянці був збережений родючий горизонт і він придатний для повторного використання, його доцільно повернути на поверхню після завершення планувальних робіт. У випадках, коли родючий шар втрачений або непридатний, необхідно сформувати новий кореневмісний шар із придатних ґрунтових чи потенційно родючих матеріалів.

Під час планування поверхні необхідно забезпечити такий мікрорельєф, який не створюватиме умов для застою води або концентрації поверхневого стоку. На схилах особливого значення набувають протиерозійні заходи.

Після заповнення вирв і планування поверхні проводять заходи з розущільнення або оптимізації щільності ґрунту, якщо під час земляних робіт сформувалися надмірно ущільнені шари. Ступінь ущільнення має відповідати властивостям матеріалу та вимогам майбутньої рослинності.

У разі встановлення хімічного забруднення технологічна схема змінюється. Забруднений матеріал не можна просто перемістити в іншу частину ділянки. Залежно від характеру забруднення можуть застосовуватися його видалення, ізоляція, стабілізація або інші спеціальні заходи. Вибір технології визначається результатами екологічного обстеження та майбутнім напрямом використання землі.

Після завершення технічного етапу повинна бути сформована стабільна поверхня з придатним кореневмісним шаром, яка забезпечує можливість проведення біологічного етапу рекультивації.