Лекція 9-11. Властивості, класифікація, картографування еродованих ґрунтів

4. Рослинність

Рослинність – найбільш впливовий фактор вітрової ерозії, який у широких межах піддається управлінню, що використовується при формуванні протидефляційного захисту і розробці ґрунтоохоронних технологій. При взаємодії з рослиною структура повітряного потоку змінюється - збільшується турбулентність і зменшується середня швидкість. Шар, в якому збільшується турбулентність, називається турбулентним слідом, що формується за групою рослин і виконує роль буфера. Характер зміни повітряного потоку залежить від швидкості вітру й конструкції рослинного покриву. Чим більше висота рослинного покриву, тим довше його “вітрова тінь”. Якщо рослини розташовані на полі таким чином, що їх “вітрова тінь” перекривається, можна вважати, що це поле надійно захищене від дефляції. Більш ретельно це питання викладено в методичних посібниках, розгляд яких – предмет практично-лабораторних занять.

Критерієм оцінки протидефляційної ефективності лісосмуг є площа захисної зони, де швидкість вітру знижується не менше ніж на 10%. На полях, які захищені системою полезахисних лісосмуг, рослини менше страждають від посухи, а ґрунти захищені від дефляції.