4. Класифікація пошкоджень ґрунтів унаслідок воєнних дій

 Хімічне забруднення ґрунтів

Хімічне забруднення формується внаслідок надходження до ґрунту речовин, здатних змінювати його властивості та негативно впливати на ґрунтові організми, рослини, водні ресурси й безпеку продукції.

В українському законодавстві забруднення ґрунтів визначається як накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості. Окремо законодавство розмежовує поняття забруднення ґрунтів і засмічення земель. Останнє пов'язане з наявністю сторонніх предметів, матеріалів, відходів та інших речовин на земельній ділянці.

Основними джерелами хімічного забруднення є:

·                компоненти та продукти трансформації вибухових речовин;

·                паливо і мастильні матеріали;

·                продукти горіння;

·                метали з боєприпасів та військової техніки;

·                промислові забруднювачі внаслідок руйнування підприємств;

·                забруднені води;

·                зола та продукти пожеж;

·                відходи зруйнованої інфраструктури.

Серед потенційно небезпечних елементів у воєнно-пошкоджених ґрунтах особливе значення мають свинець, кадмій, цинк, мідь, нікель, барій та інші елементи. Дослідження українських ґрунтів у місцях бойових дій підтверджують підвищення вмісту важких металів, причому рівень забруднення істотно відрізняється залежно від конкретної локації та типу воєнного впливу.

При оцінюванні хімічного стану ґрунту важливо визначати не лише загальний вміст елемента, а й його рухомі та потенційно доступні форми. Саме вони значною мірою визначають можливість міграції забруднювача, його доступність для рослин та ризик потрапляння до суміжних компонентів екосистеми.

Забруднення нафтопродуктами

Окремою категорією є забруднення нафтопродуктами. Воно може виникати в місцях знищення військової техніки, пошкодження паливних систем, складів пального та інших об'єктів.

Нафтопродукти можуть негативно впливати на фізичні властивості ґрунту та функціонування мікробного угруповання. У разі високого рівня забруднення вони створюють несприятливі умови для проростання насіння та розвитку кореневої системи.

У наведених у цьому посібнику експериментальних дослідженнях ґрунтів Харківської області виявлено значне збільшення вмісту нафтопродуктів у ґрунті з-під згорілої військової техніки. Подальші досліди показали можливість зниження концентрації нафтопродуктів за застосування біологічних композицій, що містять вуглеводнеокислювальні мікроорганізми.

Цей приклад демонструє важливий принцип: один воєнний чинник може одночасно формувати кілька типів деградації. Горіння техніки спричиняє нагрівання та фізичне пошкодження, надходження нафтопродуктів — хімічне забруднення, а зміна умов існування мікроорганізмів — біологічне порушення.

Біологічні пошкодження ґрунтів

Ґрунт є живою функціональною системою, у якій мікроорганізми, ґрунтова фауна та рослинні організми забезпечують значну частину процесів трансформації органічної речовини та кругообігу елементів.

Воєнний вплив може порушувати ці процеси через:

·                ущільнення ґрунту;

·                нагрівання та пожежі;

·                механічне руйнування ґрунтового профілю;

·                хімічне забруднення;

·                знищення рослинного покриву;

·                зміну водного та повітряного режимів.

У дослідженнях ґрунтів України, пошкоджених бойовими діями, зафіксовано зміни структури мікробіому, зниження мікробної біомаси та пригнічення активності окремих мікробіологічних процесів. В одному з досліджень, проведеному на воєнно-пошкоджених ґрунтах, було також виявлено істотне підвищення частки міцеліальних організмів та високий рівень токсичності досліджуваних зразків.

У наведених експериментах із ґрунтом, пошкодженим горінням техніки, біогенність ґрунту зменшилася приблизно на 30 %. Це свідчить про порушення функціональної активності ґрунтової біоти.

Тому оцінювання воєнно-пошкоджених земель не повинно обмежуватися визначенням концентрації хімічних забруднювачів. Важливо оцінювати також біологічний стан ґрунту.

Засмічення та вибухонебезпечне забруднення

Після бойових дій на земельній ділянці можуть залишатися уламки боєприпасів, металеві частини техніки, залишки будівельних конструкцій, паливні матеріали та інші сторонні предмети.

Такі об'єкти необхідно відрізняти від власне хімічного забруднення. В українській нормативній термінології наявність сторонніх предметів, матеріалів і відходів на земельній ділянці визначається як засмічення земель.

Особливу категорію становлять вибухонебезпечні предмети. Наявність мін та нерозірваних боєприпасів є не лише екологічною, а передусім безпековою проблемою. До завершення обстеження та розмінування проведення ґрунтових і агротехнічних робіт на таких територіях є небезпечним.

FAO підкреслює, що забезпечення безпеки та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних залишків війни є першим кроком до відновлення виробництва на постраждалих територіях України.

Вторинні процеси деградації

Безпосереднє пошкодження ґрунту вибухом або технікою часто запускає ланцюг вторинних процесів.

Комплексні воєнні пошкодження

На практиці окремі типи деградації рідко існують ізольовано.

Наприклад, територія згорілої військової техніки може характеризуватися:

·                механічним порушенням ґрунту;

·                температурним впливом;

·                забрудненням нафтопродуктами;

·                накопиченням металів;

·                зниженням біологічної активності;

·                втратою рослинного покриву;

·                подальшим розвитком ерозії.

Сучасні дослідження українських ґрунтів підтверджують саме таку картину: на досліджених ділянках одночасно виявляли механічну, фізичну та хімічну деградацію, а також зміни мікробіологічних характеристик.