5. Класифікація за просторовим характером пошкодження

Для практичного обстеження земель важливо враховувати не лише тип деградації, а й її просторовий характер.

За цим критерієм можна виділити:

Точкові пошкодження

Характерні для місць окремих вибухів, вирв, згорілої техніки або локальних витоків пального.

Лінійні пошкодження

Формуються вздовж траншей, окопів, військових шляхів, колій руху техніки та інших лінійних об'єктів.

Площинні пошкодження

Охоплюють значні території, на яких відбувалися інтенсивні бойові дії, систематичне переміщення техніки або масштабне мінування.

Такий підхід має практичне значення, оскільки просторова неоднорідність воєнного впливу визначає схему відбору проб, масштаб картографування та вибір заходів відновлення.

Показники для діагностики воєнно-пошкоджених ґрунтів

Для оцінювання стану ґрунтів, пошкоджених воєнними діями, доцільно використовувати систему взаємопов'язаних показників.

Фізичні показники

·                щільність складення;

·                гранулометричний склад;

·                структурний стан;

·                загальна пористість;

·                водопроникність;

·                водотривкість агрегатів;

·                потужність гумусового горизонту;

·                ступінь механічного порушення профілю.

Агрохімічні показники

·                вміст гумусу;

·                реакція ґрунтового розчину (рН);

·                вміст доступних форм азоту, фосфору і калію;

·                ємність катіонного обміну;

·                вміст рухомих форм металів;

·                вміст нафтопродуктів.

Хімічні показники забруднення

Залежно від характеру воєнного впливу визначають вміст потенційно небезпечних металів та інших специфічних забруднювачів. Перелік аналізованих речовин має визначатися результатами попереднього обстеження та джерелом забруднення.

Біологічні показники

·                мікробна біомаса;

·                чисельність основних функціональних груп мікроорганізмів;

·                інтенсивність мікробіологічних процесів;

·                ферментативна активність;

·                показники біогенності;

·                стан ґрунтової мезо- та макрофауни.

Такий комплексний підхід відповідає сучасному розумінню ґрунтового здоров'я, за якого ґрунт оцінюють не лише за вмістом окремих речовин, а за його здатністю виконувати екологічні та продукційні функції.