Лекція 4 Соціально відповідальні відносини бізнесу з територіальними громадами.

2. Співпраця «Організація – місцева адміністрація - громада».

Підприємства (роботодавці) беруть участь у реалізації соціальних програм регіону.

Ці програми розробляються регіональними адміністраціями з урахуванням національних програм, результатів аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, думок та пропозицій роботодавців. Програми реалізуються в рамках стратегії соціального розвитку регіону. Природно, підприємства, формуючи свої соціальні програми, повинні брати до уваги програми регіонального рівня.

Підприємствам важливо інформувати громадськість про свою діяльність у соціальній сфері, оскільки це:

доносить інформацію про підприємство до зацікавлених сторін;
допомагає залучити інвесторів, збільшує капіталізацію;
стимулює топ-менеджмент на дії, спрямовані на прогрес компанії;
підвищує поінформованість співробітників;
залучає кадри;
демонструє соціальні цінності компанії;
розкриває інформацію про управління ризиками.

Для цього існують вимоги до нефінансової звітності та процедури її підтвердження (аудиту). Найбільш поширеними є стандарти: 1) GRI 2) АА 1000 3) ISAE 3000.

В основі стандарту GRIлежить концепція сталого розвитку. Стандарт включає переважно кількісні показники результативності компанії за трьома напрямами (економіка, екологія, соціальна політика). За формою нагадує звичайний фінансовий звіт і складається приблизно за тими ж принципами.

Стандарт AA1000служить доповненням до GRI, тому що визначає процедуру підготовки та перевірки соціального звіту, встановлює індикатори оцінки. Найважливіша ідея стандарту — підвищення підзвітності бізнесу суспільства за рахунок максимального залучення груп стейкхолдерів, врахування їх думки при аналізі діяльності компанії. За стандартом основними етапами процесу соціальної звітності є: планування: ідентифікація заінтересованих сторін, визначення та уточнення цінностей і завдань компанії та ін.; звітність: виявлення найбільш актуальних питань, визначення індикаторів оцінки, збір та аналіз інформації; підготовка звіту; проведення аудиту зовнішньої організацією.

Стандарт ISAE 3000 призначений для широкого кола аудиторів, що верифікують нефінансову звітність, включаючи: екологічну звітність; соціальну звітність і «сталий розвиток»; інформаційні системи; внутрішній контроль і процеси корпоративного управління.

Розглянуті стандарти мають спільні позиції, а також припускають наявність документа, в якому містяться основні напрями організації і розвитку соціальної відповідальності у взаємовідносинах суб’єктів на ринку праці і можуть служити базою для побудови системи соціальної відповідальності у сфері зайнятості.

Пріоритетна роль у формуванні системи соціальної відповідальності, безперечно, належить державній службі зайнятості як основному формальному інституту з організації та збалансування інтересів суб’єктів соціально-трудових відносин.

Пряме перенесення одного з загальновідомих визначень соціальної відповідальності на сферу зайнятості недоцільний, тому що, з одного боку, служба зайнятості є не комерційною організацією, а формальним інститутом держави, з іншого — її призначення полягає в критичному осмисленні соціальної функції державного управління, формуванні і розвитку механізму соціальної відповідальності у сфері соціально-трудових відносин.

Соціальна відповідальність служби зайнятості — це її зобов’язання перед громадянами країни, перед суспільством в цілому з усіма її інституціями та природним середовищем, спрямовані на формування соціально орієнтованої і соціально відповідальної поведінки суб’єктів ринку праці.

Політика служби зайнятості повинна спиратися на наступні принципи, якими є:

залучення в спільну діяльність всіх сторін держави, зацікавлених у забезпеченні ефективної зайнятості;
усвідомлення і повага до інтересів суб’єктів сфери зайнятості, прозорість і етичність в їх взаємодії та взаєминах;
дотримання прав людини, а також положень українського та міжнародного законодавства у всіх галузях діяльності;
відповідність місії цілям та завданням державної служби зайнятості;
відповідальність і підзвітність за всіма напрямами діяльності організації з урахуванням вимог соціальної відповідальності.

З метою реалізації сформульованих аспектів можуть бути розглянуті наступні напрями діяльності:

етика взаємодії та взаємовідносин зацікавлених сторін та їх розвиток (відносини між керівництвом і внутрішніми суб’єктами, між службою зайнятості та суспільством, зовнішніми зацікавленими сторонами);
залучення співробітників організації та суб’єктів ринку праці у спільну діяльності та їх інформованість; співпраця з роботодавцями як споживачами і з найманими працівниками як з постачальниками робочої сили на засадах соціального партнерства;
баланс повноважень і відповідальності на різних рівнях управління служби зайнятості;
створення системи заохочення соціально відповідальних співробітників організації;
дотримання прав людини, відсутність дискримінації щодо найманих працівників та інших партнерів;
визнання свободи створення асоціацій та права на колективні договори суб’єктів ринку праці;
можливість кар’єрного зростання співробітників, їх навчання та сприяння розвитку їх соціально відповідальної поведінки.

Діяльність служби зайнятості можна оцінювати за такими критеріями, як:

повнота охоплення — встановлюється, чи всі суб’єкти ринку праці залучені в діяльність в галузі соціальної відповідальності;
системність дій — визначається, як часто і систематично проводяться заходи в галузі соціальної відповідальності;
результативність — аналізується відповідність отриманих результатів запланованим цілям, їх оцінка та поліпшення;
глибина напрямів діяльності — вивчається, наскільки глибоко проводиться та чи інша діяльність у сфері соціальної відповідальності.

Ключова перевага «потрійного союзу» працівників, роботодавців та влади у вирішенні питання зайнятості полягає в тому, що служба зайнятості виступає свого роду «брокером» між суб’єктами регіонального ринку праці.

Впровадження принципів соціальної відповідальності в діяльність служби зайнятості має супроводжуватися соціальною звітністю (соціальний аудит), яка дозволяє їй бути відкритою і прозорою та доступною для всіх зацікавлених сторін. Вона повинна оформлятися як звіт перед партнерами і громадськістю про досягнуті цілі в сфері соціальної відповідальності, про конкретні дії та їх наслідки.

Доступність

Скинути все

Шрифти