Лекція 4 Соціально відповідальні відносини бізнесу з територіальними громадами.

3. Співпраця бізнесу з неурядовими організаціями

Соціальну відповідальність в сфері зайнятості доцільно розглядати як систему добровільних взаємовідносин між найманим працівником, роботодавцем і суспільством, спрямовану на вдосконалення соціально-трудових відносин, підтримання соціальної стабільності в трудовому колективі, а отже, й суспільстві в цілому. 

У розвитку соціальної відповідальності партнерів в сфері зайнятості є істотні недоліки, а саме: 

• недостатня законодавча база, яка визначає відносини соціальної відповідальності держави, регіонів, суб'єктів на ринку праці; слабке виконання законів і нормативних положень взагалі та, зокрема,  із соціальної відповідальності; 
• повільний перехід від соціального захисту населення до соціальної відповідальності всіх суб'єктів ринкових відносин у сфері зайнятості; 
• орієнтація в галузі соціальної відповідальності не на європейські і світові стандарти, а на мінімальні в умовах Україна показники (мінімальна заробітна плата, відсутність обґрунтованих соціальних стандартів тощо);
• відсутність диференційованого підходу до напрямів і завдань соціальної відповідальності партнерів в сфері зайнятості;відсутність методів оцінки соціальної відповідальності держави, соціальних інституцій, індивідів, а також дієвих механізмів реалізації соціальної відповідальності. 

За рівнем розвиток системи соціальної відповідальності в сфері зайнятості передбачає: 

1. мікровідповідальність, тобто відповідальність на рівні роботодавця та громадянина. Соціальна відповідальність роботодавця - перед працівниками власного підприємства і суспільством у всіх її проявах, а громадянина - перед суспільством і сім'єю за економічно активну життєву позицію; 
2. мезовідповідальність, тобто відповідальність на рівні регіону. Соціальна відповідальність місцевої влади перед жителями регіону у всіх її проявах;
3. макровідповідальність, тобто відповідальність на рівні національної економіки. Соціальна відповідальність держави перед жителями всієї країни в усіх її проявах. 

В системі соціальної відповідальності партнерам в сфері зайнятості важливо керуватися певним набором організаційних і методичних принципів, серед яких можна виділити наступні, а саме:

1. організаційні принципи: рівноправність сторін; інформаційна відкритість; структурованість; комплексність; індивідуальний підхід; законодавче забезпечення; 
2. методичні принципи: розмежування функцій; різноманіття форм і способів взаємодії; інноваційність; моніторинг результатів. 

Оскільки соціально відповідальна поведінка партнерів сфери зайнятості поширюється на суспільство в цілому, то активізуються всі процеси становлення інститутів громадянського суспільства, формується та поширюється активний соціально-економічний простір, який поступово включає в себе нові прошарки суспільства, створюються умови для подальшого розвитку соціально-орієнтованої економіки. Тим самим все більшою мірою забезпечується самоактуалізація не тільки людини, але й суспільства в цілому.

Важливо відзначити наступні особливості сучасного розвитку системи соціальної відповідальності в сфері зайнятості. 

1. Соціальна відповідальність внутрішньо властива всім партнерам сфери зайнятості. 
2. Соціальна відповідальність на рівні роботодавця - це створення, збереження і збільшення кількості та якості робочих місць, своєчасна виплата податків та заробітної плати, навчання персоналу, партнерські відносини з соціальними та державними інститутами. 
3. На рівні структур влади соціальна відповідальність розширюється і поглиблюється. 
4. Приходить розуміння необхідності розвитку соціальної сфери та інфраструктури, формування нових громадських соціальних інститутів. 
5. Соціальна відповідальність, зберігаючи елементи благодійності, орієнтується на вкладання коштів у соціальні інвестиції, об'єктом яких стає персонал підприємств, місцеві спільноти, населення, нарощування людського капіталу, його здатності здійснювати інноваційну діяльність. 
6. Наукова, політична і бізнес-еліта повинні розуміти і сприяти реалізації основних принципів сучасної соціальної відповідальності: добровільність прийняття і реалізації соціальних зобов'язань; взаємна вигода компаній і суспільства від діяльності у сфері соціальної відповідальності; різноманітність форм, методів і напрямів реалізації принципів соціальної відповідальності.
7. Кожен суб'єкт ринкових відносин у сфері зайнятості (держава, роботодавець, індивідуум) повинні бути суб'єктом соціальної відповідальності, яка розширюється і поглиблюється по мірі формування громадянського суспільства. 
8. Передові підприємства України мають досвід реалізації принципів соціальної відповідальності. 
9. Системний підхід до проблем соціальної відповідальності дозволить більш повно вирішувати ці питання на всіх рівнях, доповнивши проблему соціального захисту громадян соціальною відповідальністю держави, роботодавців, соціальних інститутів, громадян. 
10. Необхідно активізувати існуючі механізми забезпечення зайнятості, розробити та впровадити механізми посилення соціальної відповідальності всіх суб'єктів ринкових відносин у сфері зайнятості (держави, громадянського суспільства з його інститутами, роботодавців, трудових колективів, індивідів). 
11. Завдання в області соціальної відповідальності в сфері зайнятості слід диференціювати для її партнерів. 
12. Доцільно розробити впровадити методики рейтингової оцінки соціальної відповідальності партнерів в сфері зайнятості. 
13. Для координації робіт доцільно розвивати соціальну відповідальність державної служби зайнятості, у діяльність якої повинно входити видання аналітичних матеріалів з питань соціальної відповідальності у сфері зайнятості, проведення опитувань громадської думки та консультацій з даної проблематики. 

Надзвичайно важливо, щоб політика у сфері корпоративної соціальної відповідальності була прозорою для населення, роботодавців, громадськості. З цією метою використовуються різні медійні інструменти. Вручення сертифікатів соціально відповідальним роботодавцям важливо проводити в урочистій обстановці, ці події повинні отримати широке висвітлення в ЗМІ. 

В даний час конкурентоспроможність фірм нерозривно пов’язана з новітніми технологічними досягненнями, що спираються на інтелектуальний капітал. У площині ринку праці — це якість робочої сили, мотивація працівників та ін.

Щоб бути конкурентоспроможним, роботодавцю вигідно підвищувати кваліфікацію своїх працівників, щоб утримати цінних працівників на своєму виробництві, роботодавець змушений застосовувати систему пільг. 

Рівень соціальної відповідальності має стати базовим, що випливає з норм трудового законодавства. Щоб підвищити цей рівень, необхідні, в першу чергу, серйозні зусилля роботодавців. Це підтверджують світова практика і вітчизняний досвід.

Таким чином, запровадження багаторівневої системи соціальної відповідальності партнерів в сфері зайнятості, яка спрямована на активізацію їх соціально-відповідальної поведінки, дозволить забезпечити подальший розвиток соціально орієнтованої економіки за допомогою формування та поступового розширення активного соціально-відповідального простору життєдіяльності всіх членів суспільства.