Тема 3. Біржі Північної Америки

2. Регулювання діяльності американських бірж

Законодавче регулювання біржової торгівлі в США відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного функціонування організованих товарних та фінансових ринків. На початку історії розвитку біржової торгівлі у США регулювання сприяло географічній координації розміщених у різних штатах організованих ринків сільськогосподарської продукції.

Наприкінці 1800-х років закони та правила регулювання біржової торгівлі були спрямовані на регулювання ринку сільськогосподарської продукції, основною метою яких було створення ефективного механізму цін. 

Спекуляція могла сприяти досягненню ефективності роботи американського біржового ринку і потребувала прозорого регулювання. На початку 1900-х років уряд США займав відносно негативну позицію до впливу спекуляції на біржову торгівлю через її ймовірний вплив на ціни та волатильність.

Ф’ючерсні ринки США потребували особливого регулювання. Так, у 1922 р. Конгрес ухвалив перше регулювання торгівлі зерновими, прийнявши Закон про ф’ючерси на зерно. Цей закон був ухвалений після падіння цін на зерно після Першої світової війни, коли СВОТ звинуватила спекулянтів у несприятливому впливі на динаміку цін. Фермерське лоббі тиснуло на Конгрес, щоб повністю заборонити торгівлю ф’ючерсами, звинувативши спекулянтів у агресивній поведінці на біржових майданчиках. 

Законом про ф’ючерси на зерно 1922 року було впроваджено положення щодо необхідності проведення торгівлі ф’ючерсами лише на регульованих майданчиках – на товарних біржах в США. Цей закон впровадив жорстку систему звітності трейдерів, згідно з якою кожен учасник був зобов’язаний щоденно звітувати про ринкові позиції кожного трейдера і, у разі перевищення, обов’язково повідомляти. Необхідно зазначити, що ці вимоги залишились і нині у Комісії з товарної ф’ючерсної торгівлі – регулятора біржових товарних ринків з боку держави.

У період між 1922 роком та 1936 роком у федеральному регулюванні біржової торгівлі зерновими не відбулось змін. У 1933 році Закон Гласса-Стігала розділив комерційну та інвестиційну банківську діяльність, як наслідок врегулювання біржової торгівлі на фондовому ринку у 1929 році призвело до подальшої Великої депресії. Цей акт був спрямований на обмеження використання банківських кредитів для проведення спекулятивних операцій на біржових товарних та фондових ринках у США. По суті, комерційним банкам обмежували операції з цінними паперами з метою унеможливити надмірне використання коштів клієнтів на ризиковані спекулятивні стратегії на ринках цінних паперів.

У 1936 році був прийнятий Закон про товарну біржу, який передбачив зміни до Закону про ф’ючерси на зерно. Даний закон поглибив регулювання діяльності американських товарних бірж та додатково встановлював жорсткі обмеження на торгівлю ф’ючерсами виключно на біржах, що суворо забороняло позабіржову торгівлю ф’ючерсами на товарні активи, зокрема пшеницю, кукурудзу, срібло, тощо. Водночас закон також розширив свої повноваження на інші види товарних активів, а саме на бавовну, рис, комбікорми, масло, яйця, картоплю. У зв’язку з цим у назві закону було змінено ключове слово «зерно» на «товари». 

Конгрес у відповідності з цим законом створив федеральне агентство з управління товарних бірж, розташоване у межах Міністерства сільського господарства США задля моніторингу діяльності товарних бірж і запобігання маніпулювання ринками. 

Закон про товарну біржу надав Комісії з товарних бірж повноваження щодо регулювання товарних бірж шляхом встановлення федеральних обмежень щодо спекулятивних стратегій, а також щодо недобросовісних хеджерів, які могли недотримуватись вимог біржової торгівлі, а також елеваторів, які недотримувались нормативів щодо зберігання. Важливим також заходом у посиленні регулювання було відокремлення на рахунках клієнтських коштів, виділених під маржові внески для гарантування біржових угод. 

Необхідно також зазначити, що даний закон забороняв торгівлю опціонами на різні активи через спекулятивні шахрайства. Цей жорсткий регуляторний підхід дозволив уникнути спекулятивних маніпуляцій, проте створив певні проблеми для економіки через стримування ліквідності біржової торгівлі.

Поява державного регулятора – Комісії з товарних бірж сприяла прозорості на біржових майданчиках. До складу комісії входили переважно представники державних установ міністерств та юстиції. Основними завданнями державного органу були:

- ліцензування біржової торгівлі товарними активами;

- реєстрація торговців та маклерів на біржах;

- захист фінансових активів клієнтів;

- обмеження спекулятивних операцій;

- заборона маніпуляції цінами;

- заборона поширення неправдивої інформації;

- притягнення відповідальності за порушення норм.

Понад десятиліття Комісія забезпечувала надання інформації для учасників на біржових та позабіржових майданчиках. В уповноваженнях Комісії знаходилась сільськогосподарська продукція та ф’ючерсні контракти на неї.

З часом Конгрес США забезпечив створення Комісії з товарної ф’ючерсної торгівлі (CFTC), яка замінила попередню Комісію. Прийнятий Закон про Комісію з товарної ф’ючерсної торгівлі розширив її юрисдикцію у 1974 році.

Комісія з товарної ф’ючерсної торгівлі і до нині має широкі повноваження щодо учасників біржової торгівлі. Відповідно до нового закону лише Комісія може регулювати біржову торгівлю ф’ючерсами і надавати ліцензії біржам на впровадження нових ф’ючерсних контрактів. Комісія розробила вимоги до ф’ючерсних бірж, які не могли їх порушувати.

Важлива місія Комісії полягала в тому, що вона регулювала діяльність біржових складів, а також надавала привілеї їй накладати дисциплінарні стягнення на всіх порушників біржової торгівлі. За певних обставин Комісія могла вживати надзвичайних заходів, наприклад, у випадках маніпуляцій та порушення конкуренції на товарних організованих ринках.

Комісія має значні повноваження щодо контролю роботи брокерів, трейдерів, операторів, інших учасників товарних ринків. Вона встановлює умови реагування на звинувачення у порушеннях федеральних законів щодо учасників біржових ринків.

Комісія зобов’язала біржі та клірингові палати регулярно звітувати та закріпила за кожною товарною біржою представників від Комісії для моніторингу за дотриманням законодавства.

Комісія має повноваження призупиняти або скасовувати ліцензії у разі виявлення порушень на товарних біржах та брокерськими конторами.

Комісія з товарної ф’ючерсної торгівлі складається з голови та уповноважених, а також 14 операційних відділів. Очолює її голова та виконавчий директор. 

Комісія є федеральним органом, який призначається парламентом. Голова комісії відноситься до тієї ж партії, що і президент США. Він обирається на 5-річний термін і затверджується Сенатом.

Важливу роль у забезпеченні захисту інтересів учасників біржового ринку США відіграє Національна ф’ючерсна асоціація (National Futures Assosiation).  NFA була заснована 22 вересня 1981 року, коли Комісія з товарної ф’ючерсної торгівлі офіційно присвоїла NFA статус «зареєстрованої ф’ючерсної асоціації». NFA розпочала свою регулятивну діяльність у 1982 році.

Регулятори створюють прозорі умови для всіх учасників біржової торгівлі товарними чи фінансовими деривативами.