Тема 1. Інженерна графіка (ІГ). ГОСТ, ДСТУ, ISO

7. Розміри - ГОСТ 2.307-68

Для визначення величини виробу та його елементів на кресленні наносять розмірні числа та розмірні лінії.

Розміри поділяються на лінійні (довжина, ширина, значення радіуса, діаметра, довжина хорди, дуги тощо) та кутові (розміри кутів).

Лінійні розміри вказують на креслениках у міліметрах без позначення одиниці вимірювання, а кутові розміри - у градусах, мінутах та секундах.

Розмірні числа мають відповідати дійсним розмірам предмета незалежно від масштабу, у якому виконується його кресленик.

Розмірна лінія розміщується між виносними лініями або безпосередньо між лініями контуру, осьовими, центровими та іншими лініями. При нанесенні розміру прямолінійного відрізка розмірну лінію проводять паралельно цьому відрізку, а виносні лінії – перпендикулярно до розмірних ліній.

Розмірні лінії проводять суцільною тонкою лінією та обмежують вузькими стрілками довжиною у межах 4…6 мм. Виносні лінії виступають за вістря розмірних стрілок на 2…3 мм.

Відстань між паралельними розмірними лініями має бути не менш ніж 7 мм, а відстань від розмірних ліній до паралельних їм ліній контуру має бути 10 мм.

Необхідно уникати перетину розмірних і виносних ліній.

Розмірні лінії проводять переважно поза контуром зображення по можливості справа або знизу. Розмірні числа ставлять паралельно розмірній лінії на відстані 1 мм якомога ближче до її середини. Не допускається наносити розміри у вигляді замкненого розмірного ланцюга.

Кожний розмір наноситься на кресленні тільки один раз. Повторювати розміри на різних зображеннях не дозволяється. Загальна кількість розмірів повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення виробу.

Перед розмірним числом радіуса заокруглення ставлять велику літеру R латинського алфавіту. Розмірна лінія має тільки одну стрілку, яка впирається в контур дуги.

Діаметр кола позначають знаком Ø, що є колом перекреслене прямою лінією під кутом 75° до розмірної лінії.

При позначенні розміру квадрату, перед розмірним числом наносять знак ÿ. При цьому грані позначаються суцільними тонкими лініями по діагоналі.

Фаски під кутом 45° позначають умовним записом, у якому перше число вказує висоту конуса у міліметрах, а друге – значення кута нахилу твірної конуса до його основи.

Якщо є кілька однакових елементів (отворів, пазів тощо), то наносять розмір одного елемента і зазначають кількість цих елементів та їх взаємне розміщення. Якщо отвори розміщено на колі рівномірно, то кутові розміри не показують, а зазначають лише кількість отворів. Допускається показувати лише один елемент і наносити всі його розміри, а інші елементи позначати їх центрами. Ряд суміжних лінійних чи кутових розмірів можна наносити від однієї конструктивної бази.