Лекція 6. Агрохімічне обстеження ґрунтів

2.2. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ

Для проведення польових робіт по агрохімічному обстеженню орних земель, в т.ч. еродованих, зрошуваних і осушених, необхідно підготувати планово–картографічну основу.

Планово–картографічна основа – це кориговані плани землекористування господарства з нанесеними межами ґрунтових відмін. Ці матеріали виготовляються інститутом землевпорядкування і його філіалами.

Перед початком польових робіт ґрунтознавець-агрохімік разом з агрономом господарства (фермером, господарем–землекористувачем) проводять об’їзд земельних угідь, які підлягають обстеженню. При цьому уточнюють такі питання, без яких не можливо скласти чіткий план робіт:

• відмічають всі зміни в напрямку доріг, меж полів і інших угідь, фіксуючи все на плані;
• знайомляться з рельєфом і ґрунтами кожного поля (угіддя);
• уточнюють межі посівів різних культур по окремих полях сівозміни;
• відмічають напрямок оранки і посівів сільськогосподарських культур;
• в районах радіаційного забруднення на плані землевпорядкування відмічають рівень забруднення;
• на контурах еродованих земель напрям схилу позначають стрілкою, проставляючи поряд з нею цифру, що характеризує стрімкість в градусах;
• позначають умовними позначеннями види ерозії, а також наявність великих розмивів і промоїн;

Якщо поле зайнято двома культурами і більше, то площу кожної культури розбиваються окремо. Різні культури не повинні знаходитися на одній елементарній ділянці.

Кожне поле (угіддя) розбивають окремо. Невеликі поля можуть бути однією елементарною ділянкою.

В більшості випадків при розбивці полів біля меж лишаються смуги площею менше половини елементарної ділянки. В такому разі їх приєднують до суміжної ділянки. Якщо площа ділянки більше половини елементарної ділянки, то її вважають елементарною і дають номер.

При розбивці полів (угідь) на елементарні ділянки необхідно враховувати ґрунтовий покрив. Якщо елементарна ділянка ділиться межею ґрунтової відміни на 2 частини, то меншу частину приєднують до сусідньої ділянки з аналогічними ґрунтами. Невеликими за площею контурами ґрунтів (менше 0,5 – 1 га) можна знехтувати, якщо вони не викликають особливої уваги. В ряді випадків межі елементарних ділянок можуть співпадати з межами ґрунтових відмін.

Кожна елементарна ділянка одержує свій номер, який не повторюється в межах господарства і надписується у верхньому правому куті.

На еродованих землях сітку елементарних ділянок наносять на картографічну основу з урахуванням контурів еродованості ґрунтів. Кожна елементарна ділянка, як правило, повинна розташовуватись в межах контурів того чи іншого ступеню еродованості ґрунтів.