ЛЕКЦІЯ 6. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПЕРСПЕКТИВИ

Основними елементами центральної проекції є

S – центр проектування – точка, з якої виходять або в якій перетинаються всі проектувальні промені;

Е      – предметна площина – площина, у якій розташовані об’єкти, що проектуються (у разі АФЗ це - місцевість);

Р        – картинна площина (картина), у якій створюється зображення предмета (у разі АФЗ це – знімок чи негатив);

ТТ    – основа картини, або вісь перспективи, – лінія перетину предметної та картинної площин;

W – площина головного вертикала – прямовисна площина, що проходить через центр проекції перпендикулярно до осі перспективи;

E'– площина дійсного горизонту – площина, проведена через центр проектування S паралельно предметній площині;

vv₀ – головна вертикаль – лінія перетину площини головного вертикала з картинною площиною.

Vv₀– проекція головної вертикалі (в фотограмметрії – лінія напрямку знімання) лінія перетину площини головного вертикала і предметної площини;

h_ih_i – лінія дійсного горизонту – лінія перетину площини дійсного горизонту з картинною площиною;

То – головна точка картинної площини (картини) – основа перпендикуляра, який опущено з центру проекції на картинну площину. Головна точка завжди лежить на головній вертикалі;

So – головний промінь. Відстань So – головна віддаль – фокусна віддаль картини (у разі аерофотознімання це – фокусна віддаль аерофотоапарата (So = f);

О    – проекція головної точки картини на предметну площину – перетин головного променя з предметної площиною;

n – точка надира – точка перетину прямовисної лінії з головною вертикаллю (з картиною);

N – проекція точки надира n на предметну площину – перетин прямовисної лінії з проекцією головної вертикалі (з предметною площиною). Віддаль SN – висота центру проектування над предметною площиною. Для аерофотознімання SN = H – висота фотографування;

с   – точка нульових спотворень – перетин бісектриси кута oSn з головною вертикаллю;

С   – проекція точки нульових спотворень на предметну площину (перетин лінії Sc із проекцією головної вертикалі;

v₀ – головна точка основи картини (осі перспективи) – точка перетину головної вертикалі та її проекції з віссю перспективи;

α    – кут нахилу картинної площини відносно предметної. У загаль-ному випадку картинна площина займає довільне положення відносно предметної.

Залежно від розміщення площини Р відносно центру проектування - картинна площина може бути позитивною (коли вона знаходиться між центром проектування і предметною площиною) або негативною (коли центр проектування розташований між предметною і картинною площинами);

і    – головна точка збіжності – точка перетину головної вертикалі з лінією дійсного горизонту.