Тема 7. Державність та державне управління економіки

3. Органи державного управління України в системі державного регулювання національної економіки

Державне регулювання економіки здійснюється державними органами. Держави різняться одна від одної формою правління, державним устроєм, політичною системою, функціями органів вла­ди. У демократичному, правовому суспільстві державна влада ба­зується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. В Україні поділ повноважень між різними гілками влади визна­чається Конституцією України (1996 p.).

         Система державних органів щодо управління соціально-еконо­мічним розвитком країни включає центральні та місцеві органи.

         Главою держави є Президент України, законодавчу владу здійснює Верховна Рада України, виконавчу — Кабінет Міністрів України, інші центральні органи виконавчої влади (міністерства, державні комітети, центральні органи державної виконавчої вла­ди зі спеціальним статусом), місцеві державні адміністрації. Су­дову владу здійснюють Конституційний Суд України, загальні та арбітражні суди.

     Функції, права та обов'язки державних органів України окре­слено Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами.

     Президент — Глава держави, управляє економікою за до­помогою указів, постанов, розпоряджень. Йому підпорядкований уряд — Кабінет Міністрів.

Верховна Рада України — вищий законодавчий орган, до компетенції якого належить:

— прийняття та зміна законів, постанов, інших законодавчих актів і контроль за їхнім виконанням;

— визначення основ державної економічної політики, у тому числі кредитно-грошової, зовнішньоекономічної, цінової, податкової;

— затвердження державного бюджету країни тощо.

Кабінет Міністрів — вищий виконавчий орган держав­ної влади. Йому належить основна роль в управлінні економікою, він зобов'язаний забезпечувати реалізацію законів, постанов та інших законодавчих актів.

         У структурі Кабінету Міністрів важливе значення має Мініс­терство економіки, основними функціями якого є:

— безпосередня участь у реалізації соціально-економічної стратегії держави;

—визначення пріоритетів розвитку національної економіки;

—розробка програми соціально-економічного розвитку країни, структурної та інноваційної політики;

—участь у розробці соціальної, зовнішньоекономічної, фінансової, кредитно-грошової та валютної політики;

—координація зусиль міністерств і відомств на основі положень Законів України, указів і розпоряджень Президента, постанов уряду.

Органи місцевої (регіональної) влади:

—наділені всією повнотою державної влади на своїй території;

—є самостійними учасниками зовнішньоекономічних зв'язків;

—здійснюють розпорядження і користування природними ресурсами;

—управляють місцевими бюджетами;

—створюють умови для виконання державних та регіональних програм;

—забезпечують додержання мінімальних соціальних стандартів;

—гарантують фінансову самостійність місцевого самоврядування тощо.

Судові, правові органи управління (різних рівнів) — стежать за виконанням законів, розглядають конфліктні ситуа­ції, претензії суб'єктів господарювання.

Недержавні органи управління економікою: асоціації, об'єднання, спілки (профспілкові, захисту прав споживачів, мо­лодіжні, екологічні, ветеранів, за професійним спрямуванням тощо).