ЛЕКЦІЯ 4. «Визначення мети, завдань, об’єкта й предмета досліджень»

2. Об'єкт та предмет наукового дослідження, їх класифікація

У ме­тодології наукових досліджень розрізняють поняття “об’єкт” і “предмет” пізнання.

Об’єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а предметом пізнання — досліджувані з певною метою власти­вості, ставлення до об’єкта.

Наприклад, усі суспільні науки, в принципі, пізнають один об’єкт — суспільство, але мають різні предмети:

Політична економія — система виробничих від­носин, економічна статистика - кількісна сторона економічних явищ бухгалтерський облік — аналіз і аудит-господарська ді­яльність підприємців та ін.

Об’єктом наукового дослідження є навколишній матеріаль­ний світ та форми його відображення у свідомості людей, які, існуючи незалежно від неї, відбираються відповідно до мети до­слідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об’єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості)

Наприклад, у землевпорядкуванні об’єктом досліджень може бути земельний фонд, система землекористувань, процес ви­користання та охорони земельних ресурсів, земельні відносини тощо.

Емпіричні (від гр. етреігіа— досвід)  об’єкти при дослідженні поділяють на :

натуральні, або фізичні, які існують у природі об’єктивно, незалежно від нашої волі і свідомості;

штучні, включаючи технічні, що створюються за волею людей;

Залеж­но від ступеня складності є :

прості об’єкти дослід­ження;

складні об’єкти дослідження;

відмінність між ними визначається числом елементів та видом зв’язку між ними;

Прості об’єкти складаються із кількох елементів (земель­ний фонд сільськогосподарського підприємства — це простий об’єкт дослідження)

До складних відносять об’єкти з невизначеною структурою, яку необхідно дослідити, а потім описати. Ці об’єкти досліджують за методом “чорної скриньки”, який полягає у пошуку взаємозв’язку між подібними вхідними діями та реакцією об’єкта на них. Таким об’єктом може бути дохід­ність сільськогосподарських підприємств. На формування до­ходу впливають якість землі, сукупність витрат на виробництво і реалізацію продукції, тобто зовнішні і внутрішні фактори.

Фактор — причинно-наслідковий вплив на якісні та кіль­кісні зміни в об’єкті дослідження

Для вибору і вивчення головного фактора, який впливає на досліджуваний об’єкт та сукупність інших однотипних об’єктів, визначають їхню подібність, що відповідає меті дослідження. За результатами попереднього вивчення цієї сукупності відшу­кують об’єкт дослідження, який включає в себе всі основні істотні властивості багатьох реальних об’єктів. Правильний відбір об’єкта вивчення із навколишнього матеріального світу відповідно до мети дослідження сприяє обгрунтованості резуль­татів дослідження.

Фактори, що впливають на об’єкт дослідження:

Істотні;

Неістотні­;

Відбір істотних факторів — мета до­слідження, досягнення якої залежить від накопичених знань у цьому напрямі. Якщо рівень знань про вплив факторів на по­ведінку об’єкта досліджень недостатній, то це може бути підставою для віднесення цих факторів до групи неістотних

Відбір істотних факторів на об’єкт дослідження має велике практичне значення, оскільки впливає на ступінь достовірності одержаних результатів. Якщо будь-який істотний фактор не враховано, то висновки, добуті в результаті дослідження, мо­жуть бути помилковими, неповними або зовсім хибними.

Кожний об’єкт дослідження оточується середовищем, з яким він взаємодіє.

Під середовищем у даному випадку розуміють все те, що оточує об’єкт дослідження або його елементи і впливає на них

Розрізняють три фактори впливу:

Нематеріальні;

Енергетичні;

Інформаційні.

На дослідження економіки землекористу­вання та землевпорядкування великий вплив має інформація, пов’язана з земельними ресурсами, матеріальними елементами виробництва, його технологією та реалізацією продукції на ринку.

Технологічні процеси землевпорядкування досліджують за допомогою експериментально-статистичних та балансових методів, де об’єкт дослідження представлено як “чорна скринь­ка”.
Кількісна характеристика мети дослідження зумовлена відбиранням таких показників технологічного процесу :

економічних — ефективність, собівартість продукції, до­хідність;

техніко-економічних— землеємність, розораність;

технологічних — точність, надійність і прогресивність тех­нології.

Вибравши об’єкт дослідження, його предмет і фактори, які впливають на причинно-наслідкові результати стану об’єкта, визначають його параметри, тобто повноту вивчення об’єкта відповідно до мети дослідження. Від достовірності визначення параметра дослідження і класифікації об’єктів значною мірою залежать результати виконаного дослідження.

Класифікація — це поділ різних явищ, предметів на групи за певними ознаками з метою їхнього вивчення та наукового узагальнення.

Найбільш поширеними є два методи класифікації об’єктів дослідження :

Класифікація об’єктів за наявністю і відсутністю ознак по­лягає в тому, що більшість об’єктів поділяють на два класи. Один із них має певну властивість, а другий не має її;

Класифікація об’єктів за видозміною ознак полягає у тому, що частини поділу являють собою такі сукупності предметів, у кожній із яких загальна для всіх сукупностей ознака виявля­ється по-особливому, з тими або іншими варіаціями.

Логічно складена класифікація повинна відповідати таким вимогам:

бути розмірною, тобто не дуже вузькою і не широкою;

виконуватися за однією основою, яка має бути не довіль­ним поняттям, а стосуватися суті поділу цілого;

виключати несумісність понять (наприклад, показники ви­користання земель погані, але господарство у числі передових).

При класифікації об’єктів наукових досліджень виходять із того, що наука, пояснюючи характер тих або інших процесів дійсності, грунтується на певних методах дослідження їх. Спи­раючись на метод, учений отримує відповідь на те, з чого потрібно починати дослідження, яким чином групувати об’єк­ти і давати оцінку фактам, що вивчаються у процесі дослід­ження.

Отже, об’єкти, згруповані за темою дослідження, дають можливість конкретизувати параметри їхнього вивчення у ди­наміці та обгрунтовувати висновки щодо оптимізації функціо­нування.