ЛЕКЦІЯ 5. «Бібліографічний апарат наукових досліджень»

4. Приклади оформлення бібліографічних посилань

УДК систематизує всі людські знання у 10 розділах, кожний з яких складається із десяти підрозділів :

Так, навчальний посібник для вузів “Методологія наукових дослід­жень” має індекс за УДК 001.8(07), який розшифровується так: 001 — наука в цілому; 001.8 — загальна методологія, науко­вий аналіз і синтез; (07) — матеріали для викладання і вивчен­ня, навчальні посібники.

         Основні поділи ББК розподілені у 21 відділі, кожний із яких має свій індекс із великих букв українського алфавіту.

Основою інформаційно-пошукового апарату бібліотек є ка­талоги

Каталоги - упорядковані сукупності карток, що включають в себе бібліографічний опис літературних джерел. Формуються основ­ні каталоги за принципом алфавіту або за іншими принципами систематизації знань.

Основними каталогами є :

Систематичний;

Алфавітний;

Систематичний каталог    формується згідно з діючою класифі­кацією науки. Проблеми науки мають відповідні цифрові чи буквено-цифрові позначення (індекси), сукупність яких ієрар­хічно реалізується у розділах, підрозділах, рубриках каталогу. Публікація позначається індексом чи навіть кількома індек­сами, якщо вона стосується ряду проблем.

         Алфавітний каталог    складається у суворій послідовності букв алфавіту. При цьому береться спочатку перша буква слова, за яким йде опис, потім — друга і т. д. Залежно від кількості авторів, наявності спеціального, титульного редактора першим словом, за яким здійснюється опис літературного джерела та його розміщення у каталозі, може бути прізвище або перше слово назви публікації

Електронний пошук наукової інформації

В науці значну роль відіграє інформація про сучасний стан розвитку нових здобутків як в галузі досліджень в цілому, так і в суміжних галузях. Тому електронний пошук та використання наявної інформації дозволяє суттєво скоротити час та підвищити ефективність наукових досліджень.

         Одним з ключових показників, який широко застосовується в усьому світі для оцінки роботи дослідників та наукових колективів є індекс цитування.

Для оцінки впливу вченого або наукового закладу на світову науку, для кількісного визначення проведених наукових досліджень використовуються статистичні дані вказівників Science Citation Index (SCI) та  , що випускаються американським закладом Institute for Scientific Information (ISI). Індекс цитування та його Internet версія містить бібліографічний опис усіх статей з опрацьованих наукових журналів та відображає публікації за фундаментальними розділами науки у провідних міжнародних та національних журналах.

Покажчик цитованості журналів JCR визначає інформаційну значимість кожного журналу. На сьогоднішній день визнано, що фактор впливу (імпакт-фактор) журналу є одним з формальних критеріїв, за яким можна порівнювати рівень наукових досліджень у споріднених галузях знань.

Імпакт-фактор - чисельний показник важливості наукового журналу

Таким чином, імпакт-фактор є мірою, що визначає частоту, з якою цитується типова стаття з даного журналу. Використання імпакт-фактору в якості критерію для оцінки журналу ґрунтується на припущенні: журнал, що публікує значну кількість статей, на які активно посилаються інші вчені, заслуговує на особливу увагу. При цьому мається на увазі, що чим вище значення імпакт-фактора, тим вище наукова цінність, авторитетність журналу..

Позитивні властивості імпакт-фактора:

широке охоплення наукової літератури - індексуються більше 8400 журналів з 60 країн;

журнали з високим ІФ зазвичай мають більш жорстку систему рецензування, ніж журнали з низьким ІФ;

результати публічні і легкодоступні;

простота в розумінні і використанні;

         Імпакт-фактор не є ідеальним. Наприклад, незрозуміло, наскільки число цитувань показує якість статті. Крім того, в журналах з тривалим часом публікації виявляються статті, які посилаються на публікації, які не потрапляють в двохрічний інтервал.

Дійсно, в деяких журналах час між прийняттям статті і публікацією становить більше року, таким чином, залишається лише рік на посилання, які враховуються в розрахунках. З іншого боку, збільшення часового проміжку, в якому враховується цитування, зробить імпакт-фактор менш чутливим до змін.

Найбільш очевидні недоліки імпакт-фактора наступні:

проміжок часу, коли враховуються цитування, занадто короткий;

число цитувань, насправді, не відображає якість дослідження, втім, як і число публікацій;

природа результатів в різних областях дослідження призводить до різної частоти публікації результатів, які впливають на імпакт-фактори.

Розрахунок імпакт-фактора непрозорий і монополізований.

Проте, використання індексу JCR має певні особливості:

в індексі присутні переважно англомовні журнали, а це призводить до штучного зменшення кількості та імпакт-фактору україномовних журналів. До обліку потрапляють журнали, що подають, щонайменш, бібліографію та перелік літератури англійською мовою;

на індекс цитування також впливають особливості наукового розвитку в різних галузях, що яскраво відображається для певних ділянок суспільних та гуманітарних наук.

На включення журналу до переліку впливають як його якість, так і відповідність світовим стандартам:

регулярність виходу;

наявність бібліографії;

термін проходження від подання статті до її публікації;

Цитованість також залежить від наявності та доступності повнотекстових електронних версій журналів.