Методичні вказівки до виконання курсової роботи

2.3. Написання та оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна мати логічну побудову, послідовність і завершеність досліджень.

Зміст курсової роботи. Тут вказуються назви і номери початкових сторінок всіх розділів і підрозділів (параграфів). План роботи повинен відображати суть проблеми, її зміст і логіку дослідження. Назва розділів і підрозділів мають бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи і не повторювати його.

Вступ. У вступі до курсової роботи обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практична значимість; формулюються мета й завдання, обґрунтовуються об’єкт, предмет і напрями дослідження, вказуються використані наукові методи дослідження, обсяг і структура наукової роботи.
Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення.
Предмет дослідження – вузька частина об'єкту дослідження, проблемне коло питань, що досліджуються у роботі на прикладі бази обраного підприємства.
Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього повинна бути направлена основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, винесену на титульний лист як її назва.                                                                   

Таблиця 1.

Рекомендована структура курсової роботи 

 Актуальність теми визначається у її зіставленні з широким колом подібних попередніх досліджень з урахуванням необхідності застосування нових наукових підходів до її аналізу та узагальнення. Аналіз монографічних досліджень має на меті характеристику аналогічних досліджень з певної проблеми (монографій, наукових статей), розкриття особливостей авторських підходів дослідників, переваг і недоліків пропонованого дослідницького методу й отриманих результатів, розкриття змісту й підсумків наукових дискусій з проблеми, яка досліджується.
Мета і завдання дослідження визначаються на основі актуальності обраної теми та з визначенням кінцевого результату роботи. Сукупність усіх завдань має дати уявлення про те, що необхідно зробити для досягнення мети. Кожне поставлене завдання має бути розв’язано й описано в роботі у вигляді аналізу, висновків та рекомендацій. Ключовими словами у формулюванні мети виступають дієслова в неозначеній формі (дослідити, описати, здійснити, вивчити, розкрити і т. ін.), або відповідні віддієслівні іменники (дослідження, опис  тощо). Оскільки мета – це поняття ширше, ніж завдання, тут часто вживаються означення комплексний, всебічний (комплексне дослідження, всебічне вивчення). Мету слід формулювати якомога компактніше, бажано, щоб у ній проглядалася основна думка наукової розвідки, а при визначенні завдань не доводилося іншими словами повторювати вже сказане про мету. Завдання потрібно не лише правильно й чітко сформулювати, а й поставити їх у певному порядку, так, щоб була показана програма дій науковця.
В науково-економічних дослідженнях звичайно ставляться чотири групи завдань. Перша група завдань може бути пов’язана з розглядом стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці, виробленні теоретичних засад дослідження. Друга група завдань спрямована на чіткіше окреслення предмета й об’єкта вивчення. Завдання третьої групи, як правило, мають процесуальний характер – це безпосередній аналіз досліджуваної проблеми та формулювання уточненого і конкретизованого завдання з урахуванням аналізу проблеми. Завдання четвертої групи мають узагальнюючий, підсумковий характер. Перше може починатися словами розробити (обґрунтувати) теоретичні засади (вказується чого), з’ясувати статус (економічну природу) певних категорій тощо, визначити поняття (називається об’єкт), обґрунтувати (принципи, підходи, методику тощо). Друге завдання  може містити словосполучення  виявити склад (моделі), визначити структуру, визначити (уточнити) межі поширення, окреслити сукупність тощо. Виконання цього завдання дасть можливість отримати більш повне уявлення про об’єкт і предмет дослідження. Без завдань третьої групи – безпосереднього аналізу дібраного фактичного матеріалу – не можна обійтися, адже їх виконання – це основа роботи. Починається формулювання цих завдань словами  з’ясувати  (значення, походження, причини, шляхи появи, особливості, природу, роль, місце, специфіку, особливості, фактори тощо), дослідити (характер, характеристики, фактори, властивості, походження, зв’язки, потенціал, засоби, механізми, функції, співвідношення.
Обсяг вступу не повинен перевищувати 3-х сторінок комп’ютерного тексту.

Основна частина роботи поділяється на  3 розділа. Вони повинні бути логічно пов’язаними і мати відповідні висновки. Перший розділ присвячують теоретико-методологічним питанням з досліджуваної теми.
Перший розділ обсягом 15-20 сторінок комп’ютерного тексту, викладеного у двох-трьох підрозділах, повинен включати 3 підрозділи та містити :

• виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність і зміст предмета досліджуваної теми, з огляду на цілі й завдання курсової роботи;
• розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел;
• визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв’язанню.

 Другий розділ курсової роботи (рекомендовано 2-3-підрозділи)  передбачає аналіз стану досліджуваної проблеми, мета якого – отримання обґрунтованих даних, що дають змогу розв’язати проблемні питання в цілому та їхні можливі варіанти. Доцільно провести аналіз динаміки показників за три роки, порівняти їх із середньогалузевим, нормативними, еталонними. Дані аналізу мають відповідати часу, цінам, методиці розрахунку. Результати аналізу оформляються у вигляді таблиць, графіків, діаграм. У цьому розділі магістр повинен показати уміння пов'язувати теоретичні положення з результатами розрахунків і розробити рекомендації. Тут слід чітко розділити джерела походження використовуваної в процесі аналізу інформації: отриманої з літературних джерел або з документів об'єкту дослідження або отриманої в результаті власних розрахунків, експериментів, досліджень. Розділ завершується стислим викладом результатів аналізу і шляхів|колій| підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства.
Об'єм другого розділу 15-20 сторінок.
Найвідповідальнішим етапом виконання курсової роботи є глибоке вивчення економічних питань обраної теми, досвіду роботи передових підприємств, проведення економічного аналізу господарської діяльності досліджуваного підприємства, виявлення недоліків та шляхів підвищення ефективності виробництва. Важливо встановити зв’язок між окремими чинниками виробництва й обгрунтувати вплив змін у процесі виробництва на його результати. Необхідно уважно аналізувати звітні матеріали, щоб дати правильне обгрунтування питань, висвітлених у курсовій роботі. Основну увагу слід зосередити на виявленні резервів підвищення економічної ефективності виробництва як у цілому на підприємстві, так і в його структурних підрозділах, галузі сільського господарства, на прикладі якої виконується курсова робота.

У третьому розділі на основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей згідно з темою курсової роботи (рекомендовано відокремити  2-3-підрозділи). При цьому магістр повинен виявити самостійність та ініціативу. У цьому розділі визначаються обумовлені результатами дослідження тенденції в динаміці досліджуваних проблем і явищ, обґрунтовуються прогностичні оцінки щодо перспектив розвитку досліджуваних процесів. Невід'ємною частиною обґрунтування запропонованих заходів є розрахунок економічної доцільності і ефективності.
Обсяг третього розділу має становити орієнтовно 10 сторінок комп’ютерного тексту. Обсяги другого і третього розділів можуть взаємно доповнюватись.

У висновках стисло підсумовують результати дослідження. Тут вміщують висновки і пропозиції, що показують, якою мірою досягнуто мету дослідження і вирішено завдання, поставлені у вступі. Висновки є завершальним етапом виконаної студентом курсової роботи. Вони повинні містити:

• короткі підсумки за результатами наукового дослідження та прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних сторін, а також нереалізованих можливостей;
• перелік заходів, спрямованих на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта дослідження;
• отримані якісні та кількісні показники;
• можливі варіанти реалізації запропонованих у курсовій роботі заходів.

Перелік використаних джерел  в курсовій роботі рекомендується складати в алфавітному порядку з повним бібліографічним описом джерел. У список включається та література, яка використовується при виконанні  роботи.

У додатках  рекомендується розміщувати допоміжний матеріал (початкові дані про роботу підприємств, громіздкі розрахунки, блок-схеми, анкети і так далі), документи про апробацію і використання на практиці. Додатки розташовуються в порядку появи посилань в тексті. Якщо їх багато (більше 10), то вони об'єднуються по видах: первинна документація, статистичні дані; вихідні дані про роботу підприємства; документи про апробацію і впровадження.