Лекція №9 "Техногенні небезпеки. Класифікація вражаючих чинників"

1.1. Механічні коливання

За характером, природою та енергією, якою вони володіють всі чинники поділяються на такі групи:

― фізичні  

• механічні – характеризуються запасом кінетичної чи потенціальної енергії (усі рухомі об’єкти чи рухомі елементи машин; об’єкти та їхні елементи, які знаходяться над поверхнею землі, та ін.), передача якої організму спричинює травми – переломи, розриви, м’яких тканин, судин. Приклад: падіння з висотного будинку – вважається, що людина фізіологічно витримує удар при швидкості до 40 км\год.

Під механічними небезпеками розуміють такі небажані впливи на людину, походження яких обумовлене силами гравітації або кінетичною енергією тіл.

Механічні небезпеки створюються об’єктами природного та штучного походження, що падають, рухаються та обертаються. Наприклад, механічними небезпеками природного походження є обвали та каменепади в горах, снігові лавини, селі, град та ін. Носіями механічних небезпек штучного походження є машини та механізми, різне обладнання, транспорт, будівлі та споруди та багато інших об’єктів, що діють в силу різних обставин на людину своєю масою, кінетичною енергією або іншими властивостями.

До механічних небезпек відносять:

-                          Механічні коливання

До механічних коливань відносяться вібрація, шум, інфразвук, ультразвук, гіперзвук.

Вібрацією називаються механічні коливання, яким піддається яке-небудь тіло.

Причиною вібрації є неурівноважені силові дії. Вібрація знаходить корисне застосування у медицині (вібраційний масаж) та у техніці (вібратори). Однак тривалий вплив вібрації на людину є небезпечним. Вібрація при певних умовах є небезпечною для машин та механізмів, тому що може викликати їх руйнування.

Розрізняють загальну і локальну (місцеву) вібрації.

Загальна вібрація викликає струс всього організму, місцева впливає на окремі частини тіла. Інколи працюючий може одночасно піддаватися загальній та місцевій вібрації (комбінована вібрація). Вібрація порушує діяльність серцево-судинної та нервової систем, викликає вібраційну хворобу. Особливо небезпечна вібрація на резонансних та навколо резонансних частотах (6-9 Гц).

Основними параметрами, що характеризують вібрацію, є: амплітуда зміщення, тобто величина найбільшого відхилення точки, що коливається, від положення рівноваги.

Нормування вібрації. Розрізняють санітарно-гігієнічне та технічне нормування вібрації. Вібрація нормується за стандартами та іншими правилами і нормами. Для вимірювання вібрацій використовується апаратура типу «ÈØ», фірм RFT (Роботрон), «Брюль-К’єр».

Захист від вібрації. Боротьба з вібрацією у джерелі її виникнення передбачає

-   конструювання та проектування таких машин та технологічних процесів, у яких виключені або зменшені неурівноважені сили, відсутня ударна взаємодія деталей,-

-    замість підшипників кочення використовуються підшипники ковзання.

-    Застосування спеціальних видів зачеплення та чистоти поверхні шестерні дозволяють зменшити рівень вібрації на 3¾4 дБ.

-   Усунення дисбалансу мас, що обертаються, досягається балансуванням.

Вібраційне гасіння - це спосіб зменшення вібрації шляхом уведення в систему додаткових реактивних імпедансів (опорів). Частіше всього для цього вібруючі агрегати встановлюють на масивні фундаменти.

Віброізоляція - це спосіб зменшення вібрації захищеного об"єкту   за допомогою введення в систему пружного зв’язку, що перешкоджає передачі вібрації від джерела коливань до основи та суміжних елементів конструкцій.

Прикладом вібраційного захисту можуть слугувати також гнучкі вставки у повітропроводах, «плаваючі підлоги», ізолюючі від вібрацій опори (для ізоляції машин з вертикальною силою збурення).