Тема 3. Біржі Північної Америки

1. Історія біржової торгівлі в США

Історія американського біржового ринку відноситься до початку 1800-х років, коли Чикаго стало важливим центром реалізації, зберігання та перерозподілу потоків сільськогосподарської продукції, зокрема зернових. Як уже згадувалось раніше, Чикаго відіграло важливу роль через своє зручне логістичне розташування.

Розвиток міжнародної біржової торгівлі, поява та еволюція технології біржової торгівлі були тісно пов’язані з формуванням нашої цивілізації, зміною виробничих технологій, появою організованої форми торгівлі товарами та фінансовими активами.

У 1848 р. відбулась значна подія – у США була відкрита відома нині у всьому світі товарна біржа і біржа деривативних контрактів, яка була заснована групою торгівців з метою забезпечити регульовану торгівлю зерновими на Середньому заході. Адже в той час спостерігались значні коливання цін на сільськогосподарську продукцію, переважно через сезонний фактор та спекулятивні маніпуляції. Щоб уникнути значних падінь цін на ринках фермерам часто знадобилось або вилучати з торгівлі зерно, або знищувати його.

Першим способом уникнути цінових перекосів стало укладання форвардних контрактів. Укладені угоди на біржі надавали можливість до посіву зернових домовитись про ціну та майбутню поставку. Незабаром Чиказька товарна біржа стала основним місцем реалізації зерна. У 1855 р. Франція перенесла всі свої поставки з Нью-Йорку до Чикаго, що свідчить про ефективну роботу біржі.

Головним удосконаленням роботи Чиказької товарної біржі було створення у 1858 р. відділу зі стандартизації біржових контрактів. Цей відділ займався класифікацією сортів зерна. Система якості передбачала кілька перевірок якості зерна у процесі продажу, щоб переконатись у якості і чистоті товарів. Часто при зберіганні на складах зерна різних власників відбувалось їх змішування, що впливало на подальшу ціну. У даному відношенні Чиказька товарна біржа запропонувала нову систему сортування і зберігання. Зокрема, фермери отримували складські довідки на прийняте від них на зберігання зерно на біржові склади. Крім того, кількість зерна стандартизувалась під параметри біржових угод.

Ф’ючерсна торгівля на Чиказькій товарній біржі допомогла перейти до торгівлі великими партіями товарів, адже саму доставку можна було не робити, а проводити торгівлю самими складськими довідками.

Ф’ючерсні контракти гарантували для фермерів певну ціну у майбутні місяці виконання контрактів.

Для спекуляції ф’ючерсні контракти стали чудовим інструментом отримання прибутків від майбутньої зміни ціни. Спекуляція налаштовувала проти себе учасників позабіржового ринку через спекулятивні настрої, а також з іншого боку підвищувала довіру до ф’ючерсної торгівлі завдяки великій кількості біржових учасників.

У 1888 р. близько 25 млрд бушелів пшениці були реалізовані через ф’ючерсні контракти без виконання поставки активів. У цей час в США було зібрано лише 415 млн бушелів пшениці.

Ф’ючерсні ринки на той час сприяли ефективному розподілу зернових за різними штатами, що забезпечувало стабілізацію цін та ефективне функціонування спотового ринку зернових культур в США.

Порівняння середньорічних коливань цін на три види зернових культур у відсотках (табл. 3.1.) свідчать про те, що пшениця і овес, які торгувались за ф’ючерсними контрактами на Чиказькій товарній біржі мали меншу амплітуду коливання цін, ніж ячмінь у період з 1899 року по 1916 рік.

Можна помітити, що коливання цін на Чиказькій товарній біржі були менш інтенсивні, ніж на позабіржовому ринку. Адже, тільки один раз у 1916 р. коливання цін на пшеницю перевищив показник у 100 відсотків. Водночас, овес показав подібну статистичну варіацію у 1901 році та 1902 році.

З початку 90-х років торгівля деривативними контрактами почала набирати значних обсягів на позабіржовому ринку і вже в наступні роки вона значно випередила біржові показники. 

Історія міжнародної біржової діяльності тісно пов’язана в останнє століття з американським біржовим ринком.

У середині 90-х років наступними у торгівлі стали нові фінансові інструменти, а саме кредитно-дефолтні свопи. Удосконалення регулювання біржової діяльності в США сприяли два нові акти Конгресу, серед яких Закон про модернізацію фінансових послуг та Закон про модернізацію товарних ф’ючерсів.

Починаючи з нового тисячоліття, міжнародна біржова торгівля зафіксувала зростання обсягів торгівлі деривативами. Так, у 2017 р. обсяги торгівлі зросли до 25 млрд, що майже удвічі вище порівняно з 2006 роком. 

Глобалізація та розширення кордонів дозволяло не тільки інтегрувати високо розвинуті біржові ринки у світову біржову систему, а також сприяли поширенню міжнародного досвіду технологій біржової торгівлі, нових інструментів та нових гарантійних умов біржової торгівлі.

2. Регулювання діяльності американських бірж

Законодавче регулювання біржової торгівлі в США відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного функціонування організованих товарних та фінансових ринків. На початку історії розвитку біржової торгівлі у США регулювання сприяло географічній координації розміщених у різних штатах організованих ринків сільськогосподарської продукції.

Наприкінці 1800-х років закони та правила регулювання біржової торгівлі були спрямовані на регулювання ринку сільськогосподарської продукції, основною метою яких було створення ефективного механізму цін. 

Спекуляція могла сприяти досягненню ефективності роботи американського біржового ринку і потребувала прозорого регулювання. На початку 1900-х років уряд США займав відносно негативну позицію до впливу спекуляції на біржову торгівлю через її ймовірний вплив на ціни та волатильність.

Ф’ючерсні ринки США потребували особливого регулювання. Так, у 1922 р. Конгрес ухвалив перше регулювання торгівлі зерновими, прийнявши Закон про ф’ючерси на зерно. Цей закон був ухвалений після падіння цін на зерно після Першої світової війни, коли СВОТ звинуватила спекулянтів у несприятливому впливі на динаміку цін. Фермерське лоббі тиснуло на Конгрес, щоб повністю заборонити торгівлю ф’ючерсами, звинувативши спекулянтів у агресивній поведінці на біржових майданчиках. 

Законом про ф’ючерси на зерно 1922 року було впроваджено положення щодо необхідності проведення торгівлі ф’ючерсами лише на регульованих майданчиках – на товарних біржах в США. Цей закон впровадив жорстку систему звітності трейдерів, згідно з якою кожен учасник був зобов’язаний щоденно звітувати про ринкові позиції кожного трейдера і, у разі перевищення, обов’язково повідомляти. Необхідно зазначити, що ці вимоги залишились і нині у Комісії з товарної ф’ючерсної торгівлі – регулятора біржових товарних ринків з боку держави.

У період між 1922 роком та 1936 роком у федеральному регулюванні біржової торгівлі зерновими не відбулось змін. У 1933 році Закон Гласса-Стігала розділив комерційну та інвестиційну банківську діяльність, як наслідок врегулювання біржової торгівлі на фондовому ринку у 1929 році призвело до подальшої Великої депресії. Цей акт був спрямований на обмеження використання банківських кредитів для проведення спекулятивних операцій на біржових товарних та фондових ринках у США. По суті, комерційним банкам обмежували операції з цінними паперами з метою унеможливити надмірне використання коштів клієнтів на ризиковані спекулятивні стратегії на ринках цінних паперів.

У 1936 році був прийнятий Закон про товарну біржу, який передбачив зміни до Закону про ф’ючерси на зерно. Даний закон поглибив регулювання діяльності американських товарних бірж та додатково встановлював жорсткі обмеження на торгівлю ф’ючерсами виключно на біржах, що суворо забороняло позабіржову торгівлю ф’ючерсами на товарні активи, зокрема пшеницю, кукурудзу, срібло, тощо. Водночас закон також розширив свої повноваження на інші види товарних активів, а саме на бавовну, рис, комбікорми, масло, яйця, картоплю. У зв’язку з цим у назві закону було змінено ключове слово «зерно» на «товари». 

Конгрес у відповідності з цим законом створив федеральне агентство з управління товарних бірж, розташоване у межах Міністерства сільського господарства США задля моніторингу діяльності товарних бірж і запобігання маніпулювання ринками. 

Закон про товарну біржу надав Комісії з товарних бірж повноваження щодо регулювання товарних бірж шляхом встановлення федеральних обмежень щодо спекулятивних стратегій, а також щодо недобросовісних хеджерів, які могли недотримуватись вимог біржової торгівлі, а також елеваторів, які недотримувались нормативів щодо зберігання. Важливим також заходом у посиленні регулювання було відокремлення на рахунках клієнтських коштів, виділених під маржові внески для гарантування біржових угод. 

Необхідно також зазначити, що даний закон забороняв торгівлю опціонами на різні активи через спекулятивні шахрайства. Цей жорсткий регуляторний підхід дозволив уникнути спекулятивних маніпуляцій, проте створив певні проблеми для економіки через стримування ліквідності біржової торгівлі.

Поява державного регулятора – Комісії з товарних бірж сприяла прозорості на біржових майданчиках. До складу комісії входили переважно представники державних установ міністерств та юстиції. Основними завданнями державного органу були:

- ліцензування біржової торгівлі товарними активами;

- реєстрація торговців та маклерів на біржах;

- захист фінансових активів клієнтів;

- обмеження спекулятивних операцій;

- заборона маніпуляції цінами;

- заборона поширення неправдивої інформації;

- притягнення відповідальності за порушення норм.

Понад десятиліття Комісія забезпечувала надання інформації для учасників на біржових та позабіржових майданчиках. В уповноваженнях Комісії знаходилась сільськогосподарська продукція та ф’ючерсні контракти на неї.

З часом Конгрес США забезпечив створення Комісії з товарної ф’ючерсної торгівлі (CFTC), яка замінила попередню Комісію. Прийнятий Закон про Комісію з товарної ф’ючерсної торгівлі розширив її юрисдикцію у 1974 році.

Комісія з товарної ф’ючерсної торгівлі і до нині має широкі повноваження щодо учасників біржової торгівлі. Відповідно до нового закону лише Комісія може регулювати біржову торгівлю ф’ючерсами і надавати ліцензії біржам на впровадження нових ф’ючерсних контрактів. Комісія розробила вимоги до ф’ючерсних бірж, які не могли їх порушувати.

Важлива місія Комісії полягала в тому, що вона регулювала діяльність біржових складів, а також надавала привілеї їй накладати дисциплінарні стягнення на всіх порушників біржової торгівлі. За певних обставин Комісія могла вживати надзвичайних заходів, наприклад, у випадках маніпуляцій та порушення конкуренції на товарних організованих ринках.

Комісія має значні повноваження щодо контролю роботи брокерів, трейдерів, операторів, інших учасників товарних ринків. Вона встановлює умови реагування на звинувачення у порушеннях федеральних законів щодо учасників біржових ринків.

Комісія зобов’язала біржі та клірингові палати регулярно звітувати та закріпила за кожною товарною біржою представників від Комісії для моніторингу за дотриманням законодавства.

Комісія має повноваження призупиняти або скасовувати ліцензії у разі виявлення порушень на товарних біржах та брокерськими конторами.

Комісія з товарної ф’ючерсної торгівлі складається з голови та уповноважених, а також 14 операційних відділів. Очолює її голова та виконавчий директор. 

Комісія є федеральним органом, який призначається парламентом. Голова комісії відноситься до тієї ж партії, що і президент США. Він обирається на 5-річний термін і затверджується Сенатом.

Важливу роль у забезпеченні захисту інтересів учасників біржового ринку США відіграє Національна ф’ючерсна асоціація (National Futures Assosiation).  NFA була заснована 22 вересня 1981 року, коли Комісія з товарної ф’ючерсної торгівлі офіційно присвоїла NFA статус «зареєстрованої ф’ючерсної асоціації». NFA розпочала свою регулятивну діяльність у 1982 році.

Регулятори створюють прозорі умови для всіх учасників біржової торгівлі товарними чи фінансовими деривативами.

3. Провідні біржі США та Канади

Товарні та фондові біржі, які зареєстровані в Північній Америці, зокрема в США та Канаді, посідають важливе місце в історії формування міжнародної біржової діяльності.

Кожна країна Північної Америки має свою фондову та товарну біржу міжнародного значення та ще кілька торгових біржових майданчиків, які входять до провідних у міжнародних рейтингах.

Роль американських бірж, зокрема товарних почала зростати наприкінці 19 століття і до нині ця роль не змінилась у глобальному масштабі.

 До переліку основних бірж Північної Америки у 2024 році були віднесені наступні, згідно даних Асоціації ф’ючерсної індустрії:

- Intercontinental exchange;

- CME Group;

- NASDAQ;

- CBOE Global Markets;

- TMX Group;

- Bitnomial exchange;

- Fair X;

- Ledger X;

- Members exchange options;

- Miami International Holdings;

- EEX Group;

- North American derivatives exchange;

-Small exchange.

З вище вказаного списку більшість перелічених біржових альянсів, які об’єднують по кілька товарних та фондових бірж. Крім того, є електронні біржові майданчики, які раніше були позабіржовими платформами. Серед вказаного списку також є біржі криптовалют.

Intercontinental Exchange (ICE) була заснована у 1997 році через купівлю технологічного стартапу за 1 долар, який мав на меті забезпечити операції на енергоринках.

Протягом перших трьох років 1997-2000 років платформа працювала над розробкою веб-технологій для організації електронної торгівлі на ринках енергоресурсів. За цей час біржа працювала над залученням на свої майданчики провідних учасників ринків різних видів енергоресурсів, які прагнули прозорості та нейтральності електронної біржової платформи.

Інтерконтинентальна біржа нині є вагомим гравцем на основних міжнародних організованих товарних і фінансових ринках.

У травні 2000 року було запущено нову торговельну платформу Intercontinental Exchange (ICE). Ця назва спонукала інтеграції її на інтер- континентальному рівні із залученням нових торговельних майданчиків та міжнародних інвесторів глобального рівня. У результаті, сьогодні на біржі понад 70 країн світу приймають участь у біржових трансакціях, включаючи учасників Великобританії, Нідерландів, Сінгапуру, Канади та США.

У 2001 році Інтерконтинентальна біржа отримала доступ до клірингу, коли Міжнародна нафтова біржа Лондона (IPE) прагнула перейти від залової торгівлі до електронної торгівлі. У той час IPE була регіональною біржою, яка пропонувала ф’ючерсні контракти на нафту та мала менше 25 % частки світового ринку нафтових ф’ючерсів. Практично весь обсяг торгів на IPE проходив через торговий зал, який був розташований навпроти Лондонського Тауера. У той же час власники IPE, які переважно були компаніями в енергетичній галузі, спостерігали за подіями на Лондонській міжнародній біржі фінансових ф’ючерсів та опціонів (LIFFE) і спостерігали, як швидко технології змінюють їхні ринки. Це створило підвищену терміновість і розуміння технологічних вимог, щоб стати глобальним ринком в епоху Інтернету.

Після завершення придбання IPE, тепер відомої як ICE Futures Europe, біржа швидко приступила до роботи над двома ключовими проектами. Перший проект полягав у розробці нових клірингових своп-продуктів, які почали торгуватись в 2002 році, задовго до ширшого визнання важливості клірингу. Другий –  побудова електронних ринків ф’ючерсів та опціонів на торговій платформі ICE, що різко збільшило частку колишнього IPE в обсязі торгівлі нафтовими ф’ючерсами та перевело її з регіональної на глобальну біржу.

 У лютому 2005 року Інтерконтинетальна біржа успішно перевела ринки сирої нафти та нафтопродуктів IPE, які включали ф’ючерси на Brent і Gasoil, на електронну біржову платформу.

Придбання Міжнародної нафтової біржі (IPE) було важливим для ICE, оскільки біржа мала основним завданням розширити кількість енергетичних контрактів. У результаті роль Лондона як глобального ринкового центру торгівлі енергією зросла.

У 2006-2007 роках ICE придбала американську Нью-Йоркську товарну біржу (NYBOT), а також отримала можливість використовувати клірингову систему цієї біржі, яка сьогодні отримала назву ICE Clear US та розширити глобальний ринок своїх товарних активів – цукор, бавовна, кава. На цю купівлю біржа витратила 1 млрд дол. США.

У Європі біржа також створила клірингову плату ICE Clear Europe в Лондоні. Лондон був очевидним вибором, враховуючи розташування глобальних енергетичних ринків, а також потребу в додаткових клірингових розрахунках. Невдовзі після запуску цієї системи біржа запустила клірингову модель для європейських кредитних дефолтних свопів (CDS), яка має окрему структуру ризиків, гарантійний фонд та управління.

Сьогодні ICE управляє шістьма розрахунковими палатами по всьому світу. У грудні 2014 року біржа придбала контрольний пакет акцій ICE Clear Netherlands, що забезпечило цілісну клірингову інфраструктуру в континентальній Європі.

За останні 15 років ICE інвестувала понад 4 млрд фунтів стерлінгів у операції у Великобританії. Ці інвестиції супроводжувалися зростанням доходів Великобританії, які підвищились у 10 разів за той самий період і склали приблизно 1,4 млрд дол. США в 2015 році, що дорівнює приблизним річним темпам зростання в 30 % на рік.

У 2010 році Інтерконтинентальна біржа придбала Кліматичну біржу, розширивши спектр біржових контрактів та залучивши інноваційні біржові строкові контракти. Які були пов’язані з кліматичними змінами.

У 2013 році відбулась глобальна подія, адже Інтерконтинентальна біржа придбала одну з найбільших фондових бірж у світі – Нью-Йоркську фондову біржу. Використання торгової та клірингової інфраструктури для ICE розширило присутність у фінансовому секторі із придбанням NYSE, адже на її майданчики додались також фінансові інструменти – акції, облігації та фондові індекси.

Сьогодні діяльність Інтерконтинеталної біржі – це зразок біржового альянсу міжконтинентального рівня, який включив у себе різні види діяльності:

- міжнародну біржову діяльність;

- клірингову діяльність;

- інформаційні та консультаційні послуги;

- іпотечні технології.

Фінансові звіти біржі свідчать про її хороші позиції навіть під час фінансової нестабільності.

Починаючи з 2001 року біржа успішно інтегрувала понад 15 придбань. Навіть придбання NYSE стимулювало інновації та вдосконалення технологій торгівлі на ній.

Інтерконтинентальна біржа здійснює керівництво регульованими ринками з біржової торгівлі та клірингу широкого спектру деривативних контрактів на фондові індекси, товарні активи, відсоткові ставки, валютні курси, криптовалюту, корпоративні та біржові фонди, або ETF. Нині біржа здійснює управління кількома електронними торговими майданчиками, включаючи 13 бірж і шість клірингових палат, які стратегічно розташовані у великих міжнародних центрах по всьому світу, включаючи США, Великобританію, ЄС, Канаду, Азіатсько-Тихоокеанський регіон і Близький Схід.

 Основними видами активів, які нині торгуються на Інтерконтинентальній біржі є наступні:

1)    енергетичні ф’ючерси та опціони (глобальні енергетичні ринки основним флагманом яких є нафта сорту Брент, газ та інші енергетичні продукти, відновлювальна енергетична енергія );

2)    ф’ючерси та опціони на сільськогосподарську та металургійну продукцію (кава, какао, бавовна, цукор);

3)    фінансові ф’ючерси та опціони (фондові індекси);

4)    акції, боргові інструменти фондової біржі NYSE;

5)    позабіржові інструменти (ETF, опціони, свопи на енергетичні ресурси, відсоткові ставки);

6)    інформаційні послуги (реалізація історичних даних про біржові котирування, тощо);

7)    послуги з лістингу (NYSE забезпечує можливість вносити до свого списку лістингу провідні компанії світу).

У 2023 році доходи Інтерконтинентальної біржі зросли на 696 млн дол. США (додатки). У 2022 році доходи біржі також зросли, порівняно з 2021 роком на 146 млн дол. США. Тобто прослідковується певна закономірність, що свідчить про ефективність роботи біржі на глобальних біржових ринках.

 Основними перспективними напрямами розвитку біржі є:

- глобалізація електронних майданчиків, залучення інвесторів на міжнародному рівні та посилення конкурентних переваг;

- зростання попиту клієнтів на операції Інтернет-трейдингу;

- боротьба з наслідками волатильності і невизначеності на товарних та фінансових ринках;

- зростання попиту клієнтів на інформаційні послуги задля забезпечення ефективного управління ціновими ризиками;

- удосконалення регулювання біржових операцій;

- збільшення попиту на використання біржових деривативів для управління ціновими ризиками;

-підвищення уваги до ефективності використання капіталу;

- переваги використання ринковими учасниками більш ліквідних міжнародних ринків;

 - еволюція та інженерія біржових контрактів та активів для задоволення нових потреб учасників біржових міжнародних електронних майданчиків;

- зростання попиту від учасників ринку на використання інноваційних технологічних рішень, наприклад штучного інтелекту.

- подальша біржова консолідації на інтер- континентальному рівні, яка спонукається між біржовою конкуренцією та боротьбою за глобальних інвесторів.

Важливе місце на американському біржовому ринку відводиться біржі NASDAQ.

Дана міжнародна біржова електронна платформа забезпечує торгівлю більш ніж 5 тисячами акцій.

У 1971 р. була відкрита позабіржова електронна платформа NASDAQ, учасниками на якій стали роздрібні покупці акцій або позабіржові дилери. Виходячи з цього, дана платформа була зареєстрована у Національній асоціації дилерів цінних паперів США. Основний принцип роботи біржі був побудований на роботі маркет-мейкерів. 

У 2006-2007 рр. NASDAQ намагалась для розширення глобального впливу придбати Лондонську фондову біржу. У 2007 р. біржа придбала європейську електронну біржу, яка була розташована у Швеції – ОМХ.

Американська біржа NASDAQ представляє національних емітентів високого рейтингу, які представлені двома відділами: національним та ринком з малою капіталізацією.

 Перший представляє собою значну кількість національних емітентів, а другий – компанії з малою капіталізацією.

Як бачимо фондова біржа має три основних американських фондових індекси та 3 європейських. Фондовий індекс Nasdaq Composite включає понад 5000 акцій, що торгуються на біржі і вперше був розрахований у 1971 р.

 На цій біржі котирується велика кількість високотехнологічних компаній, більшість з яких представляють міжнародний бізнес.

Іншою міжнародною біржою є Чиказька біржа CME Group, яка стала результатом біржового альянсу двох відомих товарних бірж США, а саме: Чиказької товарної біржі СВОТ та Чиказької торгової біржі СМЕ у 2007 році.

Найстаріша товарна біржі в США була відкрита у 1848 році, головною метою якої була біржова торгівля сільськогосподарською продукцією, зокрема зерновими та олійними культурами. 

В 1864 р. Чиказька товарна біржа СВОТ запровадила концептуальні засади ф’ючерсної торгівлі на міжнародних біржових ринках. Був запроваджений перший стандартизований контракт на зерно пшениці. Ціна формувалась на основі проведення на біржі подвійного голосового аукціону. 

Основними досягненнями ХІХ століття стало впровадження строкової торгівлі на Чиказькій товарній біржі, тоді як у ХХ столітті основними досягненнями було використання клірингової системи та розширення спектру біржових активів.

З 2000 року Чиказька торгова біржа  СМЕ була реорганізована у акціонерне товариство і запустила торгівлю своїми акціями на американській біржі NASDAQ.

Розрахунково-клірингова палата СМЕ регулюється нормативним законодавством Федеральної резервної системи США.

Сьогодні CME Group забезпечує торгівлю на різні види активів, серед яких можна виділити: сільськогосподарські активи, криптовалюта, енергоресурси, фондові індекси, валютні курси, відсоткові ставки, метали, опціони, операції репо, своп-контракти, тощо.

Чиказька товарна група є важливим організованим місцем, який приваблює велику кількість інвесторів, які бажають щоденно інвестувати свої активи у нові та інноваційні біржові строкові контракти, наприклад крипто-деривативи.

На рисунку 3.22. наведено біржову звітність щодо порівняння кумулятивної дохідності акцій Чиказької біржі СМЕ Group Inc. класу A у відношенні до кумулятивної дохідності фондового індексу S&P 500 та індексу (середнього значення 5 компаній, до яких входять акції відомих бірж): Deutsche Boerse, CBOE, ІСЕ, London Stock Exchange та NASDAQ. 

Порівняння кумулятивної дохідності акцій СМЕ Group, $

У 2021-2023 рр. Чиказька біржа демонструє високі показники роботи у довгостроковій ситуації із розширенням глобального впливу біржі. Нижче наведені показники роботи біржі у відповідності до її річного звіту 10-К. 

Річні фінансові показники Чиказької біржі СМЕ Group, млн $

Загальні доходи біржі СМЕ у 2023 р. зросли на 11% і склали 5,6 трлн дол. США, тоді як загальні витрати склали 2,1 трлн дол. США. Операційна дохідність біржі у 2023 році склала 61,6 %. Чистий прибуток біржі зріс на 20 % у 2023 році і склав 3,2 трлн дол. США, а прибуток на 1 акцію або дивіденди склали 8,86 дол. США, що на 20 % вище у 2023 р. Результати попередньої фінансової звітності наведені у додатках звітів біржі.

Доходи Чиказької біржі СМЕ Group, млн $

 У наведеній таблиці нижче наведено підсумки загальної кількості укладених угод та витрати на укладання біржових угод на Чиказькій товарній біржі. Кліринг проводиться через Клірингову палату біржі. Обсяги вимірюються у кількості укладених угод на біржі в одиницях контрактів.

Американські біржі відрізняються від європейських тим, що вони мають свої клірингові палати задля обслуговування своїх клієнтів.

Клірингова палата вимагає внесення маржових внесків як від покупців, так і від продавців. Визначення розміру маржових внесків по кожному виду ф’ючерсного контракту та на різні активи здійснюється індивідуально, враховуючи цінову волатильність на той чи інший актив. Обсяги торгівлі на біржах визначаються у кількості укладених за рік контрактів. У 2023 р. було укладено 6,1 млн контрактів, що на 4 % вище за 2022 р. 

Показник середньої ставки за контракт визначається як відношення загальної комісії за кліринг і транзакції на загальний обсяг укладених угод.

Показники діяльності Чиказької біржі СМЕ Group, млн $

Основними показниками роботи Чиказької біржі СМЕ є середньоденні показники укладених угод за різними видами активів. Найбільші показники зафіксовано на фінансових активах – 12,5 млн контрактів на день у 2023 році.

Основну частку біржової торгівлі складають угоди укладені у CME Globex – 92 % у 2023 році.

Активізація торгівлі на Чиказькій товарній біржі у сфері електронної біржової системи значно зросла в останні 30 років через популяризацію даної електронної технології торгівлі. Необхідно зазначити, що спочатку нею активно користувались біржові посередники – брокери, а з часом вони дали змогу підключитись до неї і своїм клієнтам.

 Основними показниками ефективної роботи електронної системи є швидкість виконання на ній операцій. Щоденно на Чиказькій біржі може укладатись понад 150 млн операцій або на кожну операцію приходиться 6 мілісекунд.

 Електронна технологія торгівлі є найбільш досконалою системою торгівлі нині на всіх провідних біржах світу. Інтернет-трейдинг є досить поширеним і популярним у застосуванні інвесторами національного та міжнародного рівня.

Необхідно зазначити, що відкритий голосовий аукціон у залах Нью-Йорку та Чикаго перестав діяли з 2018 року.

Чиказька група товарних бірж нині забезпечує торгівлю різноманітними товарними та фінансовими активами.

Як бачимо, сьогодні на біржі пропонуються наступні види активів:

-         зернові та олійні;

-         м'ясо різних видів у замороженій формі;

-         різні види молочної продукції;

-         промислові активи;

-         лісоматеріали;

-         енергоресурси;

-         метали.

Товарні деривативи на вище вказані товарні активи, нині після тривалої еволюції, відсіяли багато товарів, які не могли довго зберігатись та не піддавались стандартизації параметрів.

Водночас, до топ-10 енергетичних деривативів, окрім нафти, також відносяться різні види газу та бензину.

 Котирувальне табло вміщує різні види аграрної сировини та напівфабрикатів. На біржах строкові контракти можуть укладатись на зернові та олійні культури, а також напівфабрикати, наприклад м'ясо, сухе молоко, масло, сир, каву, цукор, концентрований апельсиновий сік, тощо.

Енергоресурси являються основними видами товарних активів на Чиказькій біржі, серед яких можна перерахувати наступні різновиди нафти:

- сира нафта WTI;

- сира нафта Brent;

- міні-ф’ючерси на сиру нафту WTI;

- мікро WTI;

- міні –ф’ючерси на сиру нафту;

- мікро –ф’ючерси на сиру нафту.

На біржі також присутня ціла низка строкових контрактів на електрику.

На Чиказькій біржі представлена лінійка строкових контрактів на метали, до яких відносяться дорогоцінні метали та кольорові метали. До дорогоцінних металів відносяться: золото, срібло, платина.

На Чиказькій біржі СМЕ крім товарних активів здійснюється торгівля фінансовими активами, а саме на:

-         фондові індекси;

-         відсоткові ставки;

-         валютні курси;

-         криптовалюта;

-         інші види.

На Чиказькій товарній біржі також відбувається котирування міжнародних фондових індексів.

Біржова торгівля валютними курсами на Чиказькій товарній біржі здійснюється різними видами іноземних валют.

 Відсоткові інструменти вкінці минулого століття стали досить популярними на міжнародних біржах. Цей ринок пов'язаний із борговими інструментами, зокрема облігаціями, казначейськими зобов’язаннями, тощо.

Важливу роль у забезпеченні біржової торгівлі строковими контрактами відіграло впровадження та Чиказькій товарній біржі опціонних контрактів. Опціони, на відміну від ф’ючерсів, передбачали право але не зобов’язання для покупців. 

Важлива особливість опціонів полягає в тому, що на біржах опціони можуть бути впроваджені лише після впровадження та налагодження ліквідної торгівлі ф’ючерсними контрактами на різні види активів. Тому, біржові опціони прив’язуються до своїх біржових базових активів, якими є ф’ючерсні контракти на різні види товарних і фінансових активів.

Інноваційними інструментами на Чиказькій товарній біржі стали впроваджені кілька років тому ф’ючерсні контракти на основні види криптовалют, а саме на Біткойн та Ефір. 

Враховуючи те, що Біткойн є однією з найпопулярніших нині криптовалют, Чиказька товарна біржа забезпечила можливість котирування у доларах США та Євро. 

Зважаючи на те, що Біткойн є досить вартісним біржовим активом, для зручності інвесторів біржа забезпечила торгівлю міні-ф’ючерсними контрактами.

Біржові ф’ючерси на криптовалюту можна якісно використовувати з метою хеджування цінових ризиків на позабіржовому ринку криптовалюти.

В 2020 р. Чиказька товарна біржа ввела торгівлю опціонами на ф’ючерси на криптовалюту.

 У додатках наведено деякі зразки біржових котирувань та специфікацій Чиказької товарної біржі. CME Group залишається провідним ринком деривативів у глобальному масштабі. Перевагами роботи біржі є:

- висока біржова репутація та довіра клієнтів;

- ефективна розрахунково-клірингова система;

- висока ліквідність укладання та виконання біржових контрактів;

- розробка нових інноваційних інструментів;

- прозорість біржового ціноутворення;

- удосконалення біржового регулювання;

- швидкість та зручність торгівельної електронної платформи;

- мінімальні трансакційні витрати.

Біржова торгівля в Канаді досить пісно взаємопов’язана з торгівлею на американських біржах, адже багато з них входять у ті самі альянси, як до прикладу Інтерконтинентальна біржа.

Фондова біржа Торонто була відкрита у 1852 році. У 2001 році ця біржа об’єдналась з Canadian Venture Exchange у біржовий альянс –  TSX Group. У 2008 році значна частина канадських бірж, у тому числі й Монтреальська фондова біржа об’єднались у нову групу бірж – TMX Group.

Специфікою діяльності бірж в Канаді є спеціалізовані вимоги до емітентів, які представлені більшістю компаній видобувничої галузі (енергетика, гірнича промисловість, кольорові метали, а також банківські послуги). Нині до лістингу входить понад 2000 канадських та міжнародних компаній.

Канадські біржові оператори за своєю організаційною структурою подібні до американських біржових майданчиків. Адже обидва ці ринки є організованими та врегульованими і виявляють ступінь розвитку як національних економік, так і глобальних товарних й фінансових ринків.