ЛЕКЦІЯ 3. «Організація наукової діяльності в Україні»
Сайт: | Навчально-інформаційний портал НУБіП України |
Курс: | Методологія та організація наукових досліджень з ОІВ (ГіЗ) ☑️ |
Книга: | ЛЕКЦІЯ 3. «Організація наукової діяльності в Україні» |
Надруковано: | Гість-користувач |
Дата: | четвер, 3 липня 2025, 16:58 |
1. Нормативно-правове забезпечення наукової та науково-технічної діяльності
Розвиток науки і техніки є визначальним фактором прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання.
Державна політика України з наукової діяльності спрямована на:
¾ примноження національного багатства на основі використання наукових і науково-технічних досягнень;
¾ створення умов для досягнення високого рівня життя людей, їхнього фізичного і інтелектуального розвитку за допомогою використання сучасних досягнень науки і техніки;
¾ зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;
¾ забезпечення вільного розвитку наукової та науково-технічної творчості.
Державна політика України з наукової діяльності спрямована на:
¾ примноження національного багатства на основі використання наукових і науково-технічних досягнень;
¾ створення умов для досягнення високого рівня життя людей, їхнього фізичного і інтелектуального розвитку за допомогою використання сучасних досягнень науки і техніки;
¾ зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;
¾ забезпечення вільного розвитку наукової та науково-технічної творчості.
Нормативно-правове забезпечення
- ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 18 грудня 1991 р. (втратив чинність)
Цей закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.
- Чинний закон від 26 листопада 2015 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність»
- ЗУ «Про вищу освіту» від 1 червня 2016
Регламентує освітній процес для підготовки молодих вчених (аспірантура та докторнатура)
- ЗУ «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» від 26 листопада 2015
- ЗУ «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006
- ЗУ «Про державні цільові програми» від 18.03.2004
- ЗУ «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16.06.1999
2. Інституції та їх повноваження в сфері наукової та науково-технічної діяльності
Президент України відповідно до Конституції України та законів України:
- Президент України діє у сфері наукової і науково-технічної діяльності відповідно до Конституції та законодавства України;
- Відповідно до п. 25 ст. 106 КУ Президент України – нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними (президентські стипендії для студентів та науковців);
- Надає і позбавляє статусу національного наукового центру Указом за поданням Кабінету Міністрів України
Верховна Рада України:
¾ здійснює державне регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
¾ затверджує основні засади і напрями державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
¾ затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та загальнодержавні програми науково-технічного розвитку України;
¾ здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади:
¾ забезпечує реалізацію державної науково-технічної політики, розвиток і зміцнення науково-технічного потенціалу України;
¾ затверджує Положення про Національну раду України з питань розвитку науки і технологій та її персональний склад;
¾ подає Верховній Раді України пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
¾ забезпечує розроблення і виконання державних цільових наукових і науково-технічних програм;
¾ затверджує відповідно до своєї компетенції державні цільові наукові і науково-технічні програми;
¾ забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з Національної радою України з питань розвитку науки і технологій;
¾ розглядає рекомендації Національної ради України з питань розвитку науки і технологій та приймає за ними рішення;
¾ затверджує порядок формування та використання коштів Національного фонду досліджень України на основі пропозицій Національної ради України з питань розвитку науки і технологій;
¾ затверджує Голову Національного фонду досліджень України;
¾ засновує гранти та премії Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності та визначає порядок їх надання;
¾ вживає заходів до вдосконалення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
¾ здійснює інші повноваження у сфері наукової і науково-технічної діяльності відповідно до закону.
Національна рада України з питань розвитку науки і технологій
¾ постійно діючий консультативно-дорадчий орган
¾ утворюється при Кабінетові Міністрів України
¾ забезпечує ефективну взаємодію представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності
¾ Національну раду очолює Голова, яким за посадою є Прем’єр-міністр України
¾ Голова Національної ради має двох заступників, якими є голова Наукового комітету та голова Адміністративного комітету
¾ Головою Адміністративного комітету за посадою є Міністр освіти і науки
¾ Члени Національної ради виконують свої обов’язки на громадських засадах
¾ підготовка та подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
¾ підготовка пропозицій щодо визначення пріоритетів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації;
¾ підготовка пропозицій щодо інтеграції вітчизняної науки у світовий науковий простір та Європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів;
¾ розгляд та надання висновків щодо проектів концепцій державних цільових наукових та науково-технічних програм і проектів таких програм…
Міністерство освіти і науки України:
Є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;
¾ розробляє засади наукового і науково-технічного розвитку України та подає відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України та Президенту України;
¾ взаємодіє з Національною радою України з питань розвитку науки і технологій
¾ визначає перспективи і пріоритетні напрями розвитку, зокрема з питань науки та інновацій;
¾ забезпечує розвиток, зокрема наукового, інноваційного потенціалу України;
¾ забезпечує інтеграцію вітчизняної освіти і науки із неухильним дотриманням принципів збереження і захисту національних інтересів;
¾ затверджує порядки проведення державної наукової та науково-технічної експертизи проектів державних, міжнародних та регіональних програм, експертизи проектів технологічних та наукових парків, державної експертизи договорів з трансферу технологій;
¾ здійснює організаційно-методичне забезпечення державної атестації наукових установ
Департаменти МОН, що працюють зі сферою науки:
- Департамент науково-технічного розвитку
- Департамент інноваційної діяльності та трансферу технологій
- Департамент атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування
Департамент атестації кадрів (ДАК України):
- Посідає важливе місце системі державної організації науки;
- є структурним підрозділом Міністерства освіти і науки України;
- здійснює керівництво атестацією наукових кадрів вищої кваліфікації;
- забезпечує єдність вимог до здобувачів наукових ступенів кандидата та доктора наук;
- контролює якість дисертаційних робіт, їх наукову і практичну значущість, беручи тим самим участь у формуванні наукового потенціалу держави.
Основними завданням ДАК України є участь у:
- формуванні та забезпеченні функціонування системи атестації наукових кадрів;
- формуванні мережі спеціалізованих вчених рад та аналіз їх діяльності;
- формуванні мережі експертних рад з проведення експертизи дисертаційних робіт та організація проведення експертизи дисертацій з метою встановлення їх відповідності державним вимогам на здобуття наукових ступенів доктора, кандидата наук.
Місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування:
- забезпечують виконання державних цільових наукових та науково-технічних програм;
- організовують розроблення та виконання регіональних (територіальних) програм науково-технічного розвитку;
- сприяють розвитку інфраструктури наукової та науково-технічної діяльності регіону;
- залучають відповідні наукові установи (за їх згодою) до розв’язання проблем науково-технічного розвитку регіону
Рада молодих вчених при органах виконавчої влади
Рада молодих вчених при органі виконавчої влади є колегіальним виборним дорадчим органом, що може утворюватися при центральних органах виконавчої влади;
Метою діяльності ради є сприяння реалізації прав молодих вчених щодо їх участі у формуванні та реалізації державної політики у відповідній сфері, забезпечення їх активної участі у проведенні наукових досліджень та захисту їх прав та інтересів.
Національний фонд досліджень України
Основними принципами діяльності Національного фонду досліджень України є:
- максимальна відкритість та прозорість;
- незалежність та об’єктивність наукової і науково-технічної експертизи проектів з виконання наукових досліджень і розробок;
- дотримання засад доброчесної конкуренції;
- повага і дотримання авторських та суміжних прав, а також принципів наукової етики.
Національний фонд досліджень України:
- проводить конкурсний відбір проектів, що фінансуватимуться за рахунок грантової підтримки, та визначати умови його проведення;
- укладає відповідно до законодавства договори про виконання наукових досліджень і розробок за рахунок грантової підтримки та здійснювати контроль за їх виконанням;
- розробляє програми конкурсів та вимоги до проектів, що подаються на конкурси;
- здійснює інші повноваження відповідно до Положення про Національний фонд досліджень України.
Національний фонд досліджень України здійснює такі види грантової підтримки:
1) індивідуальний грант;
2) колективний грант;
3) інституційний грант.
3. Науки та їх класифікація
Науки:
1. Фундаментальні - творять наукову базу для прикладних наук.
2. Прикладні - спрямовані на інновації в виробництві, тобто мають безпосереднє практичне значення
Наукова діяльність - інтелектуальна творча праця, спрямована на здобуття і використання нових знань
Важливим завданням наукової діяльності є формування системи знань, які сприяють найраціональнішій організації виробничих відносин та використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства
У практиці застосовують різні види наукової діяльності:
- Науково-дослідницьку
- Науково-організаційну
- Науково-інформаційну
- Науково-педагогічну
Групи наук
Саме матеріальні об'єкти природи визначають існування багатьох галузей знань, об'єднаних у три великі групи наук, які розрізняються за предметами та методами дослідження:
- Природничі
- Суспільні
- Технічні
Організація науки в державі включає чотири основних сектори:
академічний - спрямований на забезпечення фундаментальних досліджень, які приводять до одержання нових знань, ідей та теорій
вузівський - забезпеченя фундаментальних і прикладних досліджень, які дають нові знання та розробки, придатні до практичного застосування
галузевий - спрямований на проведення прикладних досліджень та здійснення розробок і нововведень
виробничий - запровадження науково-технічних розробок, удосконаленням технологій, завдяки чому здійснюються винаходи й новітня продукція
Для України пріоритетними є такі напрями прикладних наукових досліджень:
- нетрадиційні джерела енергії;
- дослідження космічного простору, астрономія і астрофізика;
- медицина і медична техніка;
- дослідження в галузі аграрних технологій і сучасних біотехнологій;
- ресурсо- й енергозберігаючі та екологічно безпечні технології;
- нові матеріали та хімічні продукти;
- екологія та раціональне природокористування;
- нові інформаційні технології.
Класифікація наук
Метою класифікації наук є розкриття взаємного зв’язку між науками на основі певних принципів і відображення цих зв’язків у вигляді логічно аргументованого розміщення, групування сукупності наук в єдину систему знань.
Міністерство освіти і науки України затвердило Національну класифікацію наук
01 Освіта/Педагогіка
02 Культура і мистецтво
03 Гуманітарні науки
04 Богослов’я
05 Соціальні та поведінкові науки
06 Журналістика
07 Управління та адміністрування
08 Право
09 Біологія
10 Природничі науки
11 Математика та статистика
12 Інформаційні технології
13 Механічна інженерія
14 Електрична інженерія
15 Автоматизація та приладобудування
16 Хімічна та біоінженерія
17 Електроніка та телекомунікації
18 Виробництво та технології
19 Архітектура та будівництво
20 Аграрні науки та продовольство
21 Ветеринарна медицина
22 Охорона здоров’я
23 Соціальна робота
24 Сфера обслуговування
25 Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону
26 Цивільна безпека
27 Транспорт
28 Публічне управління та адміністрування
29 Міжнародні відносини
Науки найближчі до сфери землевпорядкування:
08.00.06 Економіка природо-користування - ліквідована й замінена на 051 Економіка.
193 Геодезія та землеустрій - виділена як наука й віднесена до 19 Архітектура та будівництво.
Науково-дослідну роботу ведуть:
- науково-дослідні і проектні установи та центри Національної Академії наук;
- науково-дослідні установи системи галузевих академій наук;
- науково-дослідні підрозділи та кафедри вищих навчальних закладів (інститутів, академій, університетів);
- науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні та інші установи міністерств і відомств;
- науково-дослідні, проектні установи і центри при промислових підприємствах та об'єднаннях;
- науково-дослідні, конструкторські, технологічні та інші установи і центри, створені на комерційній основі
4. Вчені ступені та наукові звання
Національна Академія наук (НАН України)
- Головний науковий центр України
- вища наукова самоврядна організація України
- заснована на державній власності
- створена як неприбуткова державна бюджетна установа
- Кадровий склад НАН України включає: Постійні члени (академіки) До 200 осіб та Члени-кореспонденти До 400 осіб
- розвиває фундаментальних дослідження з провідних напрямків суспільних і природничих наук;
- здійснює перспективні наукові дослідження, безпосередньо пов'язані з розвитком виробництва, в першу чергу у визначальних галузях технічного прогресу;
- виявляє принципово нові можливості науково-технічного прогресу і готує рекомендацій для їх застосування у реальному секторі економіки;
- вивчає та узагальнює досягнення світової науки і сприяє найбільш повній їх реалізації у суспільній практиці
В НАН України функціонують три секції:
- фізико-технічних і математичних наук - об'єднує відділення математики та кібернетики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики
- хімічних і біологічних наук - об'єднує відділення хімії та хімічної технології; біохімії, фізіології та теоретичної медицини; загальної біології
- суспільних і гуманітарних наук - об'єднує відділення економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства
Національні галузеві академії наук:
¾ Національна академія аграрних наук;
¾ Національна академія медичних наук;
¾ Національна академія мистецтв;
¾ Національна академія педагогічних наук;
¾ Національна академія правових наук
Національна академія аграрних наук. Академія є державною самоврядною науковою організацією, яка виконує завдання з наукового забезпечення розвитку галузей АПК України
Вищим керівним органом Академії є Загальні збори. У період між Загальними зборами керівництво діяльністю Академії здійснює її Президія
Академії безпосередньо підпорядковано 9 Національних наукових центрів, 30 інститутів, 7 науково - дослідних станцій, Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна, 147 державних підприємств дослідних господарств та 5 інших організацій
Національний центр "Мала академія наук України" - освітня система, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни
Освітньо-наукова система України складається з:
¾ освітні рівні вищої освіти
¾ наукові ступені
¾ вчені звання
¾ почесні звання
¾ Рівні вищої освіти
¾ початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
¾ перший (бакалаврський) рівень;
¾ другий (магістерський) рівень;
¾ третій (освітньо-науковий) рівень;
¾ науковий рівень
¾ молодший бакалавр;
¾ 2) бакалавр;
¾ 3) магістр;
¾ 4) доктор філософії;
¾ 5) доктор наук
Аспірантура. Аспірант - вчений, який проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження у рамках підготовки в аспірантурі у вищому навчальному закладі/науковій установі для здобуття ступеня доктора філософії
Вимоги до вступу:
¾ Наявність магістерського освітнього рівня
¾ Складання іспиту за спеціальністю
¾ Складання іспиту з іноземної мови (або підтвердження знання на рівні В2)
Доктор філософії (раніше кандидат наук): освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра.
Присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу або наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі).
Докторнатура: Докторант - науковий або науково-педагогічний працівник, який проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження у рамках підготовки в докторантурі у вищому навчальному закладі (науковій установі) для здобуття ступеня доктора наук
Вимоги до вступу:
¾ наявність ступеня доктора філософії (кандидата наук)
¾ опубліковані праці з обраної спеціальності як у вітчизняних фахових виданнях, так і в закордонних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах
Доктор наук. Другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях
Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи за результатами публічного захисту наукових досягнень
Вчені звання: старший дослідник, доцент, професор.
Старший дослідник.
Вимоги до здобуття вченого звання:
¾ науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;
¾ стаж наукової роботи не менш як п’ять років на посаді старшого наукового співробітника й вище;
¾ Не менше 2 публікацій, які цитуються в Scopus або Web of Science;
¾ сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу
Доцент.
Вимоги до здобуття вченого звання:
науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;
¾ стаж наукової роботи не менш як п’ять років на посаді асистента, доцента й вище;
¾ Не менше 1 публікацій, які цитуються в Scopus або Web of Science;
¾ сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу;
¾ навчання, стажування або робота у вищому навчальному закладі, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС
Професор.
Вимоги до здобуття вченого звання:
¾ науковий ступінь доктора наук;
¾ стаж наукової роботи не менш як десять років на посаді асистента, доцента й вище;
¾ Не менше 2 публікацій, які цитуються в Scopus або Web of Science;
¾ сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу;
¾ навчання, стажування або робота у вищому навчальному закладі, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС;
5. Контрольні запитання
- Основні нормативно-правові акти в сфері наукової й науково-технічної діяльності
- Повноваження основних інститутів у сфері наукової й науково-технічної діяльності
- Завдання та цілі Національна рада України з питань розвитку науки і технологій
- Департаменти МОН, що працюють у сфері наукової та науково-технічної діяльності
- Назвіть види наукової діяльності
- Назвіть 3 великі групи наук
- Назвіть існуючі в Україні вчені звання
- Наведіть умови вступу до аспірантури
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання