ЛЕКЦІЯ 3. «Організація наукової діяльності в Україні»

1. Нормативно-правове забезпечення наукової та науково-технічної діяльності

Розвиток науки і техніки є визначальним фактором прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання.

Державна політика України з наукової діяльності спрямована на:

¾              примноження національного багатства на основі використання наукових і науково-технічних досягнень;

¾              створення умов для досягнення високого рівня життя людей, їхнього фізичного і інтелектуального розвитку за допомогою використання сучасних досягнень науки і техніки;

¾              зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;

¾              забезпечення вільного розвитку наукової та науково-технічної творчості.

Державна політика України з наукової діяльності спрямована на:

¾              примноження національного багатства на основі використання наукових і науково-технічних досягнень;

¾              створення умов для досягнення високого рівня життя людей, їхнього фізичного і інтелектуального розвитку за допомогою використання сучасних досягнень науки і техніки;

¾              зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;

¾              забезпечення вільного розвитку наукової та науково-технічної творчості.

Нормативно-правове забезпечення

• ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 18 грудня 1991 р. (втратив чинність)

Цей закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

• Чинний закон від 26 листопада 2015 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність»
• ЗУ «Про вищу освіту» від 1 червня 2016

Регламентує освітній процес для підготовки молодих вчених (аспірантура та докторнатура)

• ЗУ «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» від 26 листопада 2015
• ЗУ «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006
• ЗУ «Про державні цільові програми» від 18.03.2004
• ЗУ «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16.06.1999

2. Інституції та їх повноваження в сфері наукової та науково-технічної діяльності

Президент України відповідно до Конституції України та законів України:

1. Президент України діє у сфері наукової і науково-технічної діяльності відповідно до Конституції та законодавства України;
2. Відповідно до п. 25 ст. 106 КУ Президент України – нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними (президентські стипендії для студентів та науковців);
3. Надає  і  позбавляє  статусу  національного  наукового центру  Указом за поданням Кабінету Міністрів України

Верховна Рада України:

¾              здійснює державне регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

¾              затверджує основні засади і напрями державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

¾              затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та загальнодержавні програми науково-технічного розвитку України;

¾              здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади:

¾              забезпечує реалізацію державної науково-технічної політики, розвиток і зміцнення науково-технічного потенціалу України;

¾              затверджує Положення про Національну раду України з питань розвитку науки і технологій та її персональний склад;

¾              подає Верховній Раді України пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

¾              забезпечує розроблення і виконання державних цільових наукових і науково-технічних програм;

¾              затверджує відповідно до своєї компетенції державні цільові наукові і науково-технічні програми;

¾              забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з Національної радою України з питань розвитку науки і технологій;

¾              розглядає рекомендації Національної ради України з питань розвитку науки і технологій та приймає за ними рішення;

¾              затверджує порядок формування та використання коштів Національного фонду досліджень України на основі пропозицій Національної ради України з питань розвитку науки і технологій;

¾              затверджує Голову Національного фонду досліджень України;

¾              засновує гранти та премії Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності та визначає порядок їх надання;

¾              вживає заходів до вдосконалення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

¾              здійснює інші повноваження у сфері наукової і науково-технічної діяльності відповідно до закону.

Національна рада України з питань розвитку науки і технологій

¾              постійно діючий консультативно-дорадчий орган

¾              утворюється при Кабінетові Міністрів України

¾              забезпечує ефективну взаємодію представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності

¾              Національну раду очолює Голова, яким за посадою є Прем’єр-міністр України

¾              Голова Національної ради має двох заступників, якими є голова Наукового комітету та голова Адміністративного комітету

¾              Головою Адміністративного комітету за посадою є Міністр освіти і науки

¾              Члени Національної ради виконують свої обов’язки на громадських засадах

¾              підготовка та подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;

¾              підготовка пропозицій щодо визначення пріоритетів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації;

¾              підготовка пропозицій щодо інтеграції вітчизняної науки у світовий науковий простір та Європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів;

¾              розгляд та надання висновків щодо проектів концепцій державних цільових наукових та науково-технічних програм і проектів таких програм…

Міністерство освіти і науки України:

Є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;

¾              розробляє засади наукового і науково-технічного розвитку України та подає відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України та Президенту України;

¾              взаємодіє з Національною радою України з питань розвитку науки і технологій

¾              визначає перспективи і пріоритетні напрями розвитку, зокрема з питань науки та інновацій;

¾              забезпечує розвиток, зокрема наукового, інноваційного потенціалу України;

¾              забезпечує інтеграцію вітчизняної освіти і науки із неухильним дотриманням принципів збереження і захисту національних інтересів;

¾              затверджує порядки проведення державної наукової та науково-технічної експертизи проектів державних, міжнародних та регіональних програм, експертизи проектів технологічних та наукових парків, державної експертизи договорів з трансферу технологій;

¾              здійснює організаційно-методичне забезпечення державної атестації наукових установ

Департаменти МОН, що працюють зі сферою науки:

1. Департамент науково-технічного розвитку
2. Департамент інноваційної діяльності та трансферу технологій
3. Департамент атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування

Департамент атестації кадрів (ДАК України):

• Посідає важливе місце системі державної організації науки;
• є структурним підрозділом Міністерства освіти і науки України;
• здійснює керівництво атестацією наукових кадрів вищої кваліфікації;
• забезпечує єдність вимог до здобувачів наукових ступенів кандидата та доктора наук;
• контролює якість дисертаційних робіт, їх наукову і практичну значущість, беручи тим самим участь у формуванні наукового потенціалу держави.

Основними завданням ДАК України є участь у:

• формуванні та забезпеченні функціонування системи атестації наукових кадрів;
• формуванні мережі спеціалізованих вчених рад та аналіз їх діяльності;
• формуванні мережі експертних рад з проведення експертизи дисертаційних робіт та організація проведення експертизи дисертацій з метою встановлення їх відповідності державним вимогам на здобуття наукових ступенів доктора, кандидата наук.

Місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування:

• забезпечують виконання державних цільових наукових та науково-технічних програм;
• організовують розроблення та виконання регіональних (територіальних) програм науково-технічного розвитку;
• сприяють розвитку інфраструктури наукової та науково-технічної діяльності регіону;
• залучають відповідні наукові установи (за їх згодою) до розв’язання проблем науково-технічного розвитку регіону

Рада молодих вчених при органах виконавчої влади

Рада молодих вчених при органі виконавчої влади є колегіальним виборним дорадчим органом, що може утворюватися при центральних органах виконавчої влади;

Метою діяльності ради є сприяння реалізації прав молодих вчених щодо їх участі у формуванні та реалізації державної політики у відповідній сфері, забезпечення їх активної участі у проведенні наукових досліджень та захисту їх прав та інтересів.

Національний фонд досліджень України

Основними принципами діяльності Національного фонду досліджень України є:

• максимальна відкритість та прозорість;
• незалежність та об’єктивність наукової і науково-технічної експертизи проектів з виконання наукових досліджень і розробок;
• дотримання засад доброчесної конкуренції;
• повага і дотримання авторських та суміжних прав, а також принципів наукової етики.

Національний фонд досліджень України:

• проводить конкурсний відбір проектів, що фінансуватимуться за рахунок грантової підтримки, та визначати умови його проведення;
• укладає відповідно до законодавства договори про виконання наукових досліджень і розробок за рахунок грантової підтримки та здійснювати контроль за їх виконанням;
• розробляє програми конкурсів та вимоги до проектів, що подаються на конкурси;
• здійснює інші повноваження відповідно до Положення про Національний фонд досліджень України.

Національний фонд досліджень України здійснює такі види грантової підтримки:

1) індивідуальний грант;

2) колективний грант;

3) інституційний грант.

3. Науки та їх класифікація

Науки найближчі до сфери землевпорядкування:

08.00.06 Економіка природо-користування - ліквідована й замінена на 051 Економіка.

193 Геодезія та землеустрій - виділена як наука й віднесена до 19 Архітектура та будівництво.

Науково-дослідну роботу ведуть:

• науково-дослідні і проектні установи та центри Національної Академії наук;
• науково-дослідні установи системи галузевих академій наук;
• науково-дослідні підрозділи та кафедри вищих навчальних закладів (інститутів, академій, університетів);
• науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні та інші установи міністерств і відомств;
• науково-дослідні, проектні установи і центри при промислових підприємствах та об'єднаннях;
• науково-дослідні, конструкторські, технологічні та інші установи і центри, створені на комерційній основі

4. Вчені ступені та наукові звання

Аспірантура. Аспірант - вчений, який проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження у рамках підготовки в аспірантурі у вищому навчальному закладі/науковій установі для здобуття ступеня доктора філософії

Вимоги до вступу:

¾   Наявність магістерського освітнього рівня

¾   Складання іспиту за спеціальністю

¾   Складання іспиту з іноземної мови (або підтвердження знання на рівні В2)

Доктор філософії (раніше кандидат наук): освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра.

Присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу або наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі).

Докторнатура: Докторант - науковий або науково-педагогічний працівник, який проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження у рамках підготовки в докторантурі у вищому навчальному закладі (науковій установі) для здобуття ступеня доктора наук

Вимоги до вступу:

¾   наявність ступеня доктора філософії (кандидата наук)

¾   опубліковані праці з обраної спеціальності як у вітчизняних фахових виданнях, так і в закордонних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах

Доктор наук. Другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях

Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи за результатами публічного захисту наукових досягнень

Вчені звання: старший дослідник, доцент, професор.

Старший дослідник.

Вимоги до здобуття вченого звання:

¾   науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;

¾   стаж наукової роботи не менш як п’ять років на посаді старшого наукового співробітника й вище;

¾   Не менше 2 публікацій, які цитуються в Scopus або Web of Science;

¾   сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу

Доцент.

Вимоги до здобуття вченого звання:

науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;

¾   стаж наукової роботи не менш як п’ять років на посаді асистента, доцента й вище;

¾   Не менше 1 публікацій, які цитуються в Scopus або Web of Science;

¾   сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу;

¾   навчання, стажування або робота у вищому навчальному закладі, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС

Професор.

Вимоги до здобуття вченого звання:

¾   науковий ступінь доктора наук;

¾   стаж наукової роботи не менш як десять років на посаді асистента, доцента й вище;

¾   Не менше 2 публікацій, які цитуються в Scopus або Web of Science;

¾   сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу;

¾   навчання, стажування або робота у вищому навчальному закладі, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС;

5. Контрольні запитання

1. Основні нормативно-правові акти в сфері наукової й науково-технічної діяльності
2. Повноваження основних інститутів у сфері наукової й науково-технічної діяльності
3. Завдання та цілі Національна рада України з питань розвитку науки і технологій
4. Департаменти МОН, що працюють у сфері наукової та науково-технічної діяльності
5. Назвіть види наукової діяльності
6. Назвіть 3 великі групи наук
7. Назвіть існуючі в Україні вчені звання
8. Наведіть умови вступу до аспірантури