ЛЕКЦІЯ 4. «Визначення мети, завдань, об’єкта й предмета досліджень»

1. Мета і завдання, як елементи наукового дослідження

Мета дослідження - це поставлена кінцева ціль, кінцевий результат, на який спрямоване все дослідження.

Тільки вдумливий, самостій­ний аналіз прочитаного дозволить переконатися у своїх судженнях, закріпити думки, поняття, уявлення.

Для формулювання мети дослідження необхідно :

Ознайомитись і вивчити велику кількість наукової інформації. Прочитаний текст зберігається в пам’яті певний час. Поступово він забувається;

Спочатку після сприйняття інформації цей процес відбувається найбільш швидко, а із часом темп уповільнюється.

Так, у середньому через один день губиться 23–25 % прочитаного, через п’ять днів - 35, а через десять - 40 %.

Повторювання - один з ефективних засобів запам’ятовування.

Воно буває :

пасивним (перечитування декілька разів);

активним (перечитування з переказом).

Неодмінною умовою аналізу відібраної для дослідження літератури є запис прочитаного. Для цього застосовують:

Виписки;

Анотації;

Конспекти.

Виписка - короткий (чи повний) виклад змісту окремих фрагментів (розділів, параграфів, сторінок) інформації. Це дозволяє в малому обсязі накопичити велику кількість інформації. Виписка може стати основою для подальших роздумів над темою дослідження.

Анотація - це спресований, стислий і точний зміст першоджерела. Анотації складають на документ у цілому.

Конспект - це докладний виклад змісту документу, джерела, яке аналізується. Головне у складанні конспекту - це вміння виділити раціональне зерно щодо теми дослідження.

´ Визначивши мету дослідження, науковець повинен чітко сформулювати завдання, які він перед собою ставить з метою реалізації поставленої мети.

´ Завдання наукового дослідження – це деталізований перелік дій, які повинні бути проведені в ході наукового дослідження з метою реалізації його мети.

´ Завдання дослідження формулюються після проведення аналізу рівня вивчення об'єкта з огляду на поставлену мету і є тим мінімумом питань, відповіді на які необхідно обов'язково отримати для досягнення мети.

Завдання наукового дослідження передбачають опис:

основних характеристик (сутності) досліджуваного явища;

характеристику процесу розвитку досліджуваного явища;

розробку та (або) обґрунтування критеріїв показників цього явища.

У наукових дослідженнях у сфері землеустрою та кадастру розрізняють такі види завдань:

 Теоретичні завдання наукового дослідження вирішують за допомогою певної системи умовиводів, що спираються на існуючі в науці знання і факти;

Емпіричне завдання наукового дослідження – це завдання, що реалізується через спостереження об'єктів, фіксацію фактів, проведення експериментів, установлення співвідношень, зв'язків, закономірностей між окремими явищами;

Логічні завдання наукового дослідження розв'язують методами логічного аналізу наукового знання, яке існує у вигляді окремих суджень або їхніх цілих систем.

У наукових дослідженнях у сфері землеустрою та кадастру розрізняють такі види завдань:

 Статистичні завдання наукового дослідження вирішуються на основі методів статистичного аналізу, використовуючи апарат математичної статистики;

Аналітичні завдання наукових досліджень також виступають здебільшого у ролі елементів розв'язання їхніх експериментальних завдань. Розв'язання аналітичних завдань полягає в отриманні достовірно точних експериментальних даних і на математичному описі процесів, що досліджуються, або математичній формі подання результатів дослідження.

У наукових дослідженнях у сфері землеустрою та кадастру розрізняють такі види завдань:

´ Експериментальні завдання наукових досліджень розв'язуються на основі цілеспрямованого керування змінами стану окремих сторін або відношень об'єкта дослідження і точного опису фактів, що відображають відповідні зміни стану самого об'єкта.

´ Постійні завдання наукового дослідження – це завдання, які вивчаються на всіх етапах здійснення наукового дослідження. Тимчасовими є завдання, які вивчаються на обумовлених конкретних етапах здійснення наукового дослідження.

Завдання наукового дослідження формулюють за допомогою таких основних дієслів:

вивчити...;

розробити...;

виявити...;

удосконалити…;

дослідити…;

поглибити…;

встановити...;

обґрунтувати...;

визначити...;

перевірити…;

проаналізувати…;

розкрити….

Наукове дослідження — це процес вивчення певного об’єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціо­нального використання у практичній діяльності людей.

2. Об'єкт та предмет наукового дослідження, їх класифікація

У ме­тодології наукових досліджень розрізняють поняття “об’єкт” і “предмет” пізнання.

Об’єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а предметом пізнання — досліджувані з певною метою власти­вості, ставлення до об’єкта.

Наприклад, усі суспільні науки, в принципі, пізнають один об’єкт — суспільство, але мають різні предмети:

Політична економія — система виробничих від­носин, економічна статистика - кількісна сторона економічних явищ бухгалтерський облік — аналіз і аудит-господарська ді­яльність підприємців та ін.

Об’єктом наукового дослідження є навколишній матеріаль­ний світ та форми його відображення у свідомості людей, які, існуючи незалежно від неї, відбираються відповідно до мети до­слідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об’єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості)

Наприклад, у землевпорядкуванні об’єктом досліджень може бути земельний фонд, система землекористувань, процес ви­користання та охорони земельних ресурсів, земельні відносини тощо.

Емпіричні (від гр. етреігіа— досвід)  об’єкти при дослідженні поділяють на :

натуральні, або фізичні, які існують у природі об’єктивно, незалежно від нашої волі і свідомості;

штучні, включаючи технічні, що створюються за волею людей;

Залеж­но від ступеня складності є :

прості об’єкти дослід­ження;

складні об’єкти дослідження;

відмінність між ними визначається числом елементів та видом зв’язку між ними;

Прості об’єкти складаються із кількох елементів (земель­ний фонд сільськогосподарського підприємства — це простий об’єкт дослідження)

До складних відносять об’єкти з невизначеною структурою, яку необхідно дослідити, а потім описати. Ці об’єкти досліджують за методом “чорної скриньки”, який полягає у пошуку взаємозв’язку між подібними вхідними діями та реакцією об’єкта на них. Таким об’єктом може бути дохід­ність сільськогосподарських підприємств. На формування до­ходу впливають якість землі, сукупність витрат на виробництво і реалізацію продукції, тобто зовнішні і внутрішні фактори.

Фактор — причинно-наслідковий вплив на якісні та кіль­кісні зміни в об’єкті дослідження

Для вибору і вивчення головного фактора, який впливає на досліджуваний об’єкт та сукупність інших однотипних об’єктів, визначають їхню подібність, що відповідає меті дослідження. За результатами попереднього вивчення цієї сукупності відшу­кують об’єкт дослідження, який включає в себе всі основні істотні властивості багатьох реальних об’єктів. Правильний відбір об’єкта вивчення із навколишнього матеріального світу відповідно до мети дослідження сприяє обгрунтованості резуль­татів дослідження.

Фактори, що впливають на об’єкт дослідження:

Істотні;

Неістотні­;

Відбір істотних факторів — мета до­слідження, досягнення якої залежить від накопичених знань у цьому напрямі. Якщо рівень знань про вплив факторів на по­ведінку об’єкта досліджень недостатній, то це може бути підставою для віднесення цих факторів до групи неістотних

Відбір істотних факторів на об’єкт дослідження має велике практичне значення, оскільки впливає на ступінь достовірності одержаних результатів. Якщо будь-який істотний фактор не враховано, то висновки, добуті в результаті дослідження, мо­жуть бути помилковими, неповними або зовсім хибними.

Кожний об’єкт дослідження оточується середовищем, з яким він взаємодіє.

Під середовищем у даному випадку розуміють все те, що оточує об’єкт дослідження або його елементи і впливає на них

Розрізняють три фактори впливу:

Нематеріальні;

Енергетичні;

Інформаційні.

На дослідження економіки землекористу­вання та землевпорядкування великий вплив має інформація, пов’язана з земельними ресурсами, матеріальними елементами виробництва, його технологією та реалізацією продукції на ринку.

Технологічні процеси землевпорядкування досліджують за допомогою експериментально-статистичних та балансових методів, де об’єкт дослідження представлено як “чорна скринь­ка”.
Кількісна характеристика мети дослідження зумовлена відбиранням таких показників технологічного процесу :

економічних — ефективність, собівартість продукції, до­хідність;

техніко-економічних— землеємність, розораність;

технологічних — точність, надійність і прогресивність тех­нології.

Вибравши об’єкт дослідження, його предмет і фактори, які впливають на причинно-наслідкові результати стану об’єкта, визначають його параметри, тобто повноту вивчення об’єкта відповідно до мети дослідження. Від достовірності визначення параметра дослідження і класифікації об’єктів значною мірою залежать результати виконаного дослідження.

Класифікація — це поділ різних явищ, предметів на групи за певними ознаками з метою їхнього вивчення та наукового узагальнення.

Найбільш поширеними є два методи класифікації об’єктів дослідження :

Класифікація об’єктів за наявністю і відсутністю ознак по­лягає в тому, що більшість об’єктів поділяють на два класи. Один із них має певну властивість, а другий не має її;

Класифікація об’єктів за видозміною ознак полягає у тому, що частини поділу являють собою такі сукупності предметів, у кожній із яких загальна для всіх сукупностей ознака виявля­ється по-особливому, з тими або іншими варіаціями.

Логічно складена класифікація повинна відповідати таким вимогам:

бути розмірною, тобто не дуже вузькою і не широкою;

виконуватися за однією основою, яка має бути не довіль­ним поняттям, а стосуватися суті поділу цілого;

виключати несумісність понять (наприклад, показники ви­користання земель погані, але господарство у числі передових).

При класифікації об’єктів наукових досліджень виходять із того, що наука, пояснюючи характер тих або інших процесів дійсності, грунтується на певних методах дослідження їх. Спи­раючись на метод, учений отримує відповідь на те, з чого потрібно починати дослідження, яким чином групувати об’єк­ти і давати оцінку фактам, що вивчаються у процесі дослід­ження.

Отже, об’єкти, згруповані за темою дослідження, дають можливість конкретизувати параметри їхнього вивчення у ди­наміці та обгрунтовувати висновки щодо оптимізації функціо­нування.

3. Цілі наукових досліджень у сфері землеустрою та кадастру.

Приклади визначення цілей наукових досліджень у сфері землеустрою та кадастру.

Метою проекту є розробити галузевий стандарт інвентаризації земель державних установ та підприємств НААН

Стислий зміст – розроблення галузевого стандарту документації із інвентаризації земель державних установ та підприємств НААН дозволить впорядкувати та систематизувати виконання землевпорядних робіт в системі НААН.

Для отримання запланованих результатів, в процесі досліджень будуть використовуватись загальноприйняті методики.

ХАРАКТЕРИСТИКА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ, ЯКУ БУДЕ СТВОРЕНО ВНАСЛІДОК ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

Отриманий галузевий стандарт документації із інвентаризації земель державних установ та підприємств НААН.

ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

Ідеї, гіпотези, результати попередніх досліджень та розробок, які покладено в основу проекту

Робоча гіпотеза полягає в тому, що згідно статті 24 «Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою» закону України «Про землеустрій» державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою встановлюють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що регламентують розробку і реалізацію документації із землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно-кліматичних та інших умов.  

 Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою розробляються і затверджуються в установленому законом порядку.

Разом із тим, на даний час:

•       із 50 необхідних в розвиток положень закону України «Про землеустрій» стандартів, норм і правил у сфері землеустрою розроблено тільки 2.

•       Із 75 необхідних в розвиток положень закону України «Про охорону земель» стандартів, норм і правил у сфері охорони земель розроблено тільки 15.

•       Із 45 необхідних в розвиток положень закону України «Про державний земельний кадастр» стандартів, норм і правил у сфері земельного кадастру розроблено тільки 2.

Техніко-економічне обґрунтування проекту (вказати очікувані обсяги освоєння розробки, навести обрахунки ефекту від впровадження, довести перевагу запропонованої розробки перед іншими) :

•       Вирішення нормативних проблем землеустрою, землевпорядкування та земельного кадастру, складу і змісту землевпорядних та земельно-кадастрових робіт дозволить сформувати нормативно-правове середовище здійснення землевпорядних робіт в системі землекористування НААН.

•      В екологічному аспекті забезпечено реалізацію заходів щодо боротьби із деградацією земель та опустелюванням.

•      В економічному аспекті буде забезпечено захист науково-дослідницького землекористування, його капіталізацію та збільшення вартості земель наукових установ і підприємств НААН.

Приклади визначення цілей наукових досліджень у сфері землеустрою та кадастру.

Метою проекту є розробити галузевий стандарт інвентаризації земель державних установ та підприємств НААН

Стислий зміст – розроблення галузевого стандарту документації із інвентаризації земель державних установ та підприємств НААН дозволить впорядкувати та систематизувати виконання землевпорядних робіт в системі НААН.

Для отримання запланованих результатів, в процесі досліджень будуть використовуватись загальноприйняті методики.

ХАРАКТЕРИСТИКА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ, ЯКУ БУДЕ СТВОРЕНО ВНАСЛІДОК ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

Отриманий галузевий стандарт документації із інвентаризації земель державних установ та підприємств НААН.

ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

Ідеї, гіпотези, результати попередніх досліджень та розробок, які покладено в основу проекту

Робоча гіпотеза полягає в тому, що згідно статті 24 «Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою» закону України «Про землеустрій» державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою встановлюють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що регламентують розробку і реалізацію документації із землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно-кліматичних та інших умов.  

 Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою розробляються і затверджуються в установленому законом порядку.

Разом із тим, на даний час:

•       із 50 необхідних в розвиток положень закону України «Про землеустрій» стандартів, норм і правил у сфері землеустрою розроблено тільки 2.

•       Із 75 необхідних в розвиток положень закону України «Про охорону земель» стандартів, норм і правил у сфері охорони земель розроблено тільки 15.

•       Із 45 необхідних в розвиток положень закону України «Про державний земельний кадастр» стандартів, норм і правил у сфері земельного кадастру розроблено тільки 2.

Техніко-економічне обґрунтування проекту (вказати очікувані обсяги освоєння розробки, навести обрахунки ефекту від впровадження, довести перевагу запропонованої розробки перед іншими) :

•       Вирішення нормативних проблем землеустрою, землевпорядкування та земельного кадастру, складу і змісту землевпорядних та земельно-кадастрових робіт дозволить сформувати нормативно-правове середовище здійснення землевпорядних робіт в системі землекористування НААН.

•      В екологічному аспекті забезпечено реалізацію заходів щодо боротьби із деградацією земель та опустелюванням.

•      В економічному аспекті буде забезпечено захист науково-дослідницького землекористування, його капіталізацію та збільшення вартості земель наукових установ і підприємств НААН.