ЛЕКЦІЯ 8. «Поняття права інтелектуальної власності»

1. Становлення права інтелектуальної власності в Україні та юридична природа права інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності належить кожному, воно закріплене на конституційному рівні "Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної дальності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством." (ст. 54 Конституції України).

2. Поняття права інтелектуальної власності

Інтелектуальна власність - це результат творчої діяльності людини.

Об'єктами цієї власності є ідеї людини, що втілюються у матеріальних носіях, зокрема це:

• літературні та художні твори;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• виконання;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організації мовлення;
• наукові відкриття
• Інтелектуальна власність безпосередньо пов'язана з творчістю людини, тобто її цілеспрямованою пошуковою діяльністю, результатом якої є щось якісно нове, яке вирізняється новизною, оригінальністю, неповторністю, та певною унікальністю. Це своєрідне право на результати розумової діяльності творця у науковій, художній та інших сферах діяльності.
• Згідно зі статтею 2 Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності, до неї відносяться права на наукові, літературні, художні та інші вище визначені об'єкти, а також захист проти недобросовісної конкуренції та інші права, які відносяться до індивідуальної діяльності у науковій, виробничій, літературній та мистецькій галузях.

Розрізняють:
1. особисті немайнові права інтелектуальної власності, які належать творцеві, не можуть відчужуватися (передаватися), крім випадків передбачених законом.
2. майнові права інтелектуальної власності, які можуть належати автору та іншим особам, можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних правовідносинах:

1.право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

2.право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права 3.інтелектуальної власності;

Інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом:

1. право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2. виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3. виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4. інші майнові права Інтелектуальної власності, встановлені законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними, як правило, безстроково.

Майнові права є чинними протягом строків визначених законом. Так, строк чинності таких прав на твір спливає через 70 років, що відковується з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків передбачених законом.

Право інтелектуальної власності регулює право на літературний, художній та інший твір (авторське право). Твором є об'єкти авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності, а також способу чи форми їх вираження.

Право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення, на фонограму чи відеограму - з моменту її вироблення, на передачу (програму) організації мовлення виникає з моменту її першого здійснення.

Особа, яка має суміжне право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.

Законодавство з охорони авторського права стоїть на сторожі права власників інтелектуальної власності, за винятком випадків,передбачених статтями 21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ст. 444 ЦК України, коли законом передбачені випадки вільного використання твору при певних умовах іобмеженнях, а саме:

вільне використання твору із зазначенням імені автора;

вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом;

вільне відтворення примірників твору для навчання;

особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп’ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму на вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп’ютерних програм;

Обмеження майнових прав, встановлені ст. ст. 21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права», здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси автора.

допускається без дозволу автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для кола сім’ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:

• творів архітектури у формі будівель і споруд;
• комп’ютерних програм, за винятком випадків, передбачених законом;
• репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до законодавства об’єктами інтелектуальної власності є :

• Винахід.
• Корисна модель.

3. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності

Винахід (корисна модель)– це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Для набуття права інтелектуальної власності на винахід(корисну модель) він повинен відповідати умовам певним законодавчим умовам патентоздатності, а саме:

• винахід повинен бути новим, мати винахідницький рівень і бути промислово придатним.
• корисна повинна бути новою і промислово придатною.

Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому(якій) надається, може бути:продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культураклітин рослини і тварини тощо);процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель можуть бути винахідник, а також інші особи, які набули права на винахід, корисну модель за договором чи законом.

Винахідником вважається людина, яка інтелектуальною,творчою діяльністю створила винахід (корисну модель).

Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модельохороняється державою і засвідчується патентом.

Винахіднику належить право авторства, яке є невід’ємним особистим правом і охороняється безстроково.

Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі). Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патентом.

Різновидом патенту є деклараційний патент пріоритет, авторство і права власності на корисну модель.

Патент– це охоронний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю, авторство на них, пріоритет і право інтелектуальної власності на ці об’єкти.

Строк чинності виключних майнових правінтелектуальноївласності на винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку.

Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу.

Строк дії деклараційного патентуна винахід становить 6 років від дати подання заявки.

Строк чинності виключних майнових правінтелектуальної власності на корисну модель спливає через десять років від дати подання заявки на корисну модель в установленому законом порядку.

Україна є учасником найважливіших міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності, у тому числі:

• Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності;
• Всесвітньої конвенції про авторське право;
• Паризької конвенції про охорону промислової власності;
• Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;
• Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів;
• Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм;
• Ніццької угоди про міжнародну класифікацію товарів та послуг для реєстрації знаків, та інші.

Органами загальної компетенції є:

• Верховна Рада України,
• Кабінет Міністрів України,
• Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,
• Міністерство внутрішніх справ України,
• Міністерсто культури України,
• Міністерство аграрної політики та продовольства України,
• Державна служба з питань геодезії,картографії та кадастру,
• Державна фіскальна служба України,
• Антимонопольний комітет України,
• Міністерство юстиції України.

Завданням яких є забезпечення реалізації державної політики вокремих сферах управління.

Органами спеціальної компетенції є урядові органи державного  управління зі спеціальними повноваженнями у сфері охорони інтелектуальної власності. Такими є :

• Державна служба інтелектуальної власності України,

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яку утворено постановою Кабінету Міністрів України №442 від 10 вересня 2014 р., шляхом реорганізації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

Діяльність державних інспекторів з питаньінтелектуальної власності за дотриманням законодавства усфері охорони інтелектуальної власностівідповідно до Положення про Державну службу інтелектуальноївласності України, ДСІВ організовує проведення перевірок суб’єктівгосподарювання на предмет дотримання законодавства у сферіінтелектуальної власності. Державний нагляд (контроль) задотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства усфері інтелектуальної власності безпосередньо покладено надержавних інспекторів з питань інтелектуальної власності, правовийстатус яких визначається «Положенням про державного інспектора з питань інтелектуальної власності», затвердженого постановоюКабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 674.

4. Характеристика структурних елементів правовідносин у сфері регулювання інтелектуальної власності

ДСІВ відповідно до покладених на неї завдань:

• узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові економічного розвитку і торгівлі;
• організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об’єкти права інтелектуальної власності;
• визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи;
• здійснює державну реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються натериторії України, ліцензійних договорів;
• організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності;
• веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності;
• здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності і представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
• аналізує стан застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права ісуміжних прав;
• вивчає, узагальнює та аналізує досвід зарубіжних країн, також практику застосування законодавства України у сфері інтелектуальної власності, розробляє та вносить пропозиції щодо вдосконалення та гармонізації законодавства України з нормами міжнародних договорів, учасницею яких є або має намір бутиУкраїна;
• здійснює заходи, пов’язані із забезпеченням відтворювачів
• здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форми власності вимог Законів України «Про авторське право і суміжні права», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм,відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» і «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання,пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазернихсистем зчитування»;

• імпортерів та експортерів примірників, що містять об’єкти права інтелектуальної власності і суміжних прав, контрольними марками, та ведення Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок;

Діяльність державних інспекторів з питань інтелектуальної власності за дотриманням законодавства у сфері охорони інтелектуальної власносі

Відповідно до Положення про Державну службу інтелектуальної

власності України, ДСІВ організовує проведення перевірок суб’єктів

господарювання на предмет дотримання законодавства у сфері

інтелектуальної власності. Державний нагляд (контроль) за

дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у

сфері інтелектуальної власності безпосередньо покладено на

державних інспекторів з питань інтелектуальної власності, правовий

статус яких визначається «Положенням про державного інспектора з питань інтелектуальної власності», затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 674.