ЛЕКЦІЯ 16. ДЕШИФРУВАННЯ ФОТОЗНІМКІВ
| Сайт: | Навчально-інформаційний портал НУБіП України |
| Курс: | Фотограмметрія та дистанційне зондування ☑️ |
| Книга: | ЛЕКЦІЯ 16. ДЕШИФРУВАННЯ ФОТОЗНІМКІВ |
| Надруковано: | Гість-користувач |
| Дата: | середа, 27 листопада 2024, 21:49 |
1. Дешифрування аерознімків
Дешифруванням називається процес розпізнання на аерознімках (фотосхемах, фотопланах) об’єктів і контурів місцевості та позначення їх відповідними умовними знаками. За технікою виконання дешифрування поділяють на візуальне та інструментальне.
Дешифрування класифікують на топографічне й спеціальне. Топографічневикористовують для загального картографування території. Спеціальне дешифрування буває ґрунтове, геоботанічне, сільськогосподарське, лісогосподарське, військове.
При будь-якому спеціальному дешифруванні обов'язково дешифрують і топографічні елементи, оскільки вони становлять топооснову плану.
2. Види дешифрування
За методами проведення розрізняють наступні види дешифрування: польове, камеральне, комбіноване.
Якщо використовують топографічне дешифрування, то розпізнають усі елементи, які необхідні для створення карти (населені пункти, шляхова мережа, пункти державної геодезичної мережі, гідрографічна мережа, лінії зв'язку, ліній електропередач, адміністративні межі, рельєф тощо).
При сільськогосподарському дешифруванні, крім топоелементів, дешифрують межі землеволодінь і землекористувань, сільськогосподарські угіддя і землі несільськогосподарського призначення за їхніми детальними кількісними та якісними характеристиками.
Відмінність між сільськогосподарським і топографічним дешифруванням полягає не в кількості контурів і об’єктів місцевості, а в якісних характеристиках, які даються цим об’єктам при даних видах дешифрування.
Ступінь можливості читання і вимірювання фотографічного зображення називається дешифрувальною спроможністю. Вона залежить від умов фотографування, фізичних властивостей фотозображення, стану об'єкта (колір, вологість, освітленість, положення відносно інших об'єктів).
З умов фотографування найбільше значення мають пора року, година доби, вологість об’єктів, кут нахилу аерознімка, рельєф місцевості. Від пори року і від години доби залежать освітленість і контрастність. Дуже велике значення має вологість повітря.
3. Дешифрувальні ознаки
Кожні об’єкти місцевості чи групи об’єктів мають спеціальні ознаки, які дозволяють визначити зміст фотографічного зображення об’єктів. Вони носять назву дешифрувальних ознак .
Дешифрувальні ознаки поділяють на прямі та непрямі. До прямих відносять форму об’єкта, розмір, тон, тінь, структуру (текстуру) зображення. Непрямі ознаки вказують на зв'язок між природою і людиною. Прикладом цього може бути земельний масив, на якому видно ознаки технічного обробітку ґрунту, що дає підстави визначити його масивом земель сільськогосподарського призначення.
Форма - одна з основних дешифрувальних ознак. За формою об’єкта часто можна його віддешифрувати. Якщо об’єкти місцевості мають правильну геометричну форму, то це результат діяльності людини. Форма - не остаточний фактор, її доповнюють решта ознак.
Розмір зображення уточнює відомості, які надає його форма. Оскільки розміри зображення об’єктів залежать від масштабу, для дешифрування необхідно знати масштаб знімка.
У зв'язку з тим, що багато об'єктів мають однакову форму і розміри при різному своєму призначенні, в землевпорядкуванні використовують тон зображення. Залежно від спектральної відбивної здатності елементів місцевості, зображення контурів на чорно-білих аерознімках розрізняються ступенем насиченості.
Тон зображення предметів на аерофотознімку пов'язаний із такими чинниками як:
здатність віддзеркалення предмета: чим предмет більше віддзеркалює, тим світліше його зображення на знімку;
характер поверхні предмета - ступінь почорніння залежить від спектральної відбивної здатності об'єкта. Він залежить від пори року і часу знімання. Світлими тонами зображуються сухі дороги, скирти соломи, дахи будівель та ін. Рілля передається сірим тоном. Темним-заболочені ділянки, ліси, ставки, ріки тощо;
освітленість предмета: чим вона більша, тим світліше зображення; світлочутливість фотографічної емульсії.
Важливою дешифрувальною ознакою є тінь. Розрізняють тіні власні і відбиті. Власні тіні утворюються в результаті різної освітленості опуклих або увігнутих об'єктів місцевості. Вони виявляють до деякої міри просторові форми об'єктів.
Структура (текстура зображення) – суттєва дешифрувальна ознака, яка відображає характер поверхні об'єкта і складається з сумарного сполучення окремих зображень однакового змісту (ліс, сад, тощо).
Ряд об'єктів місцевості мають специфічну структуру зображення (рілля - лінійчату, ліси - великозернисту, чагарник - дрібнозернисту, сад - плямисту). Для дешифрування використовують комплекс ознак.
До посередніх демаскуючих ознак належать такі, які характеризують взаємне розташування об'єктів.
Населені пункти відрізняються наявністю груп будинків, зображених чотирикутниками. На житлових будинках видні комини у вигляді точки.
Дороги. Залізниці зображуються світлими або сірими лініями із заокругленнями на аерофотознімках у вигляді білих вузьких смуг з темними лініями їхніх країв (канави). Заокруглення смуг значно більші із-за малого радіуса.
Ґрунтові дороги будь-якого призначення на аерофотознімках зображені у вигляді світлих ліній різної товщини.
Води і переправи. Річки зображуються смугами різної ширини, частіше темного тону, мілководдя - білими плямами.
Притоки річок зображуються хвилястими лініями.
Озера і стави розпізнаються за окресленнями їхніх берегів, а болота - за темним тоном.
Грунтово-рослинний покрив. Рілля характеризується своїми прямими окресленнями. Тон її зображення залежить від висоти та характеру посівів. Свіжозорана рілля зображується світлим тоном. Луки відрізняються світло-сірим тоном, більш темним в перезволожених місцях. Ця ознака полегшує розпізнати нерівності мікрорельєфу місцевості.
Ліси і чагарники характеризуються окресленими темними фігурами.
Листяні і хвойні ліси розпізнаються за характером зображення крон.
Щоб полегшити дешифрування аерофотознімків, користуються спеціальними альбомами зразків. Для масштабів 1:10 000 і 1: 25 000 точність дешифрування має відповідати наступним вимогам: найменша площа контуру, що підлягає дешифруванню:
2 мм2 на зрошувальних і осушувальних масивах, для ріллі, плодово-ягідних насаджень, культурних пасовищ;
4 мм2 – на всіх інших землях для тих же об’єктів;
10 мм2 – для всіх інших сільськогосподарських угідь;
50 мм2 – для однойменних сільськогосподарських угідь, які розрізняються за якісними ознаками (наприклад, сіножать чиста від сіножаті з чагарником), а також для інших несільськогосподарських земель (боліт, пісків, кам'яних поверхонь);
лінійні контури дешифруються, якщо їх довжина на плані перевищує 1 см.
Помилка розпізнання й креслення меж контурів і об’єктів, які чітко відображені на аерознімках, не повинна перевищувати 0,2 мм відносно видимої фото лінії;
розходження між двома визначеннями при нанесенні на матеріали АФЗ об’єктів і контурів, які не зображені на аерознімка, не повинна перевищувати 0,3 мм
4. Склад робіт із дешифрування
До складу робіт із дешифрування входять:
- підготовчі роботи;
- камеральне дешифрування;
- польове обстеження;
- контроль і прийом робіт.
Підготовчі роботи, полягають в зборі необхідних для дешифрування матеріалів (копій районних карт, списки землекористувачів, виписки з Державних актів, копії відомості координат меж землекористувань (землеволодінь), довідки про сторонні землекористування та інші).
Камеральне дешифрування, якщо проводиться по аерофотознімках або по фотосхемах, його виконують в межах робочих площ, а якщо на фотопланах - дешифрують весь план в межах трапеції і по одному сантиметру за її межами. Дешифрування починають з нанесення на фотозображення меж землекористувань (землеволодінь), а при не можливості безпосереднього розпізнання пунктів меж їх наносять засічками. Після цього з використанням еталонів або старих фотопланів дешифрують лінійні об’єкти (дороги, струмки, яри тощо), а потім утворені ними ділянки.
5. Об’єкти дешифрування(сільськогосподарські та гідрографічні)
Елементи рельєфу, гідрографію, межі лісу та інших висотних об’єктів дешифрують за допомогою стереоскопа. Результати дешифрування викреслюють у кольорі:
- елементи рельєфу - коричневий;
- гідрографію - зелений;
- межі землекористувань та населених пунктів – червоний;
- всі інші елементи – чорний.
Дешифрують тільки надійно розпізнані об’єкти місцевості. Ті контури, зміст і межі яких викликають сумнів (їх може бути 20–30% на плані), їх відмічають для наступного польового дешифрування.
Польове дешифрування виконується шляхом обстеження разом з представником від землекористування (землеволодіння) всіх елементів, які при камеральному дешифруванні не змогли розпізнати.
Основну увагу надають точності нанесення дешифрувальних елементів і чіткому зображенню умовних знаків. Крім підписів у верхній частині таерофотознімка, за межами робочих площ, підписують назву землекористування і номер трапеції, а внизу вказують дату дешифрування, посаду і прізвище виконавця.
Об’єкти місцевості, що не відобразилися, наносять різноманітними способами:
- з використанням лінійної засічки;
- з використанням створної лінії і промірів;
- з використанням створної лінії і допоміжної точки;
- з використанням 1-2 створних ліній; з використанням двох створних ліній і допоміжної точки .
Можливе використання і інших способів, залежно від умов.
6. Питання для самоконтролю
- У чому принципова різниця між топографічним та сільськогосподарським дешифруванням?
- Чи можливе 100% дешифрування?
- Чи однакова точність камерального дешифрування для різних об’єктів?
- Порядок дешифрування об’єктів гідрографії
- Яка норма генералізації лінійних контурів?
7. Питання на самостійну підготовку
- Принципи аналітичного дешифрування даних дистанційного зондування Землі високого просторового розрізнення
- Дешифрування аерокосмічних знімків
- Обґрунтуйте необхідність диференціації норм генералізації інформації при сільськогосподарському дешифруванні
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла