Методичні вказівки до виконання курсової роботи

1. Загальна характеристика вимог до курсової роботи

Курсова робота магістра представляє собою науково-практичне дослідження обраної теми і оформлюється відповідно до вимог, прийнятих у НУБіП України.

Мета курсової роботи полягає у поглибленні та закріпленні теоретичних і практичних знань, отриманих студентом в процесі вивчення дисципліни.

Рис. 1. Класифікація вимог до курсової роботи

Комплексний системний підхід до розкриття теми роботи полягає в тому, що предмет дослідження розглядається під різноманітними кутами зору – з позицій теоретичної бази і практичних наробіток, умов реалізації на підприємстві, аналізу, обґрунтування шляхів вдосконалення, вивчення ступеня ефективності тощо – в тісному взаємозв’язку і єдиній логіці викладення. Курсова робота повинна містити (відображати) сучасну постановку досліджуваної проблеми і можливі шляхи її рішення (розв'язання) в сучасних ринкових умовах.

В процесі виконання курсової роботи магістр повинен отримати навички самостійного опрацювання різноманітних сучасних інформаційних джерел з обраної теми, дати власну оцінку проблемі, що вивчається, запропонувати можливі варіанти її рішення, зробити самостійні, науково і практично обґрунтовані висновки і пропозиції.

Практична значущість роботи полягає в обґрунтуванні реальності її результатів для потреб практики.

Отже, підготовка курсової роботи дасть можливість студенту глибше вивчити основні питання професійного спрямування й на підставі цього робити самостійні висновки і прогнози.

Реальною вважається робота, що виконана у відповідності з наявними проблемами базового підприємства, на основі його реальних даних за ряд років (по можливості 3 останніх роки), і результати якої повністю або частково можуть бути впроваджені в практику діяльності базового підприємства або аналогічних йому.

У курсовій роботі магістр повинен всебічно й глибоко розкрити зміст обраної теми, показати знання літературних джерел. Рекомендації, пропозиції, прогнози та заходи щодо  вдосконалення досліджуваної проблеми можуть бути розроблені магістром як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і практичну цінність.

2. Етапи підготовки курсової роботи

2.1. Вибір теми

Надзвичайно важливим етапом у написанні курсової роботи є вибір теми дослідження. Чим керуватися при виборі теми?

- ступенем власного інтересу до вивчення тієї чи іншої економічної проблеми;

- оскільки частина магістрів поєднує навчання з роботою на підприємствах, в організаціях чи установах, то логічним буде вибір теми, певною мірою пов’язаної з виконуваними виробничими функціями, специфікою діяльності підприємства (організації, установи).

На підставі розробленого і затвердженого кафедрою переліку тем курсових робіт магістр самостійно вибирає тему курсової роботи. При цьому студент спирається на науковий і практичний інтерес, викликаний роботою в наукових гуртках, виконанням госпдоговірної теми, опрацюванням спеціальної літератури, досвідом і характером роботи на підприємстві. Обрана тема курсової роботи закріплюється за студентом на підставі його письмової заявки.

Попереднє вивчення літературних джерел є підґрунтям для складання плану курсової роботи. Він має включати в себе: вступ, основну частину роботи, що містить декілька логічно пов’язаних між собою розділів, які дають змогу розкрити тему, і висновки. Курсова робота повинна мати чітку логічну побудову з відповідними складовими елементами.

2.2. Добір та опрацювання літератури і практичного матеріалу

Виконанню курсової роботи передує вивчення спеціальної літератури з обраної тематики. Керівник надає методичну допомогу в підборі літератури, список літератури в процесі роботи над нею може уточнюватись, доповнюватись і змінюватись.

Методика роботи над літературними джерелами включає бібліографічний пошук літератури, її вивчення, фіксацію вихідних даних і їх використання в процесі виконання курсової роботи. Робота з літературними джерелами ведеться на всіх стадіях виконання курсової роботи. Наприклад, при виборі теми вивчення публікацій сприяє конкретизації теми, визначенню об'єкту і предмету пізнання, методичного забезпечення роботи. На даному етапі роботи студентам слід звернути увагу на нові підручники, навчальні і практичні посібники, монографії, статті в економічній періодиці. Важливо опрацювати законодавчі акти України і міжнародні стандарти.

Наступним етапом є збір практичного матеріалу. Головним тут завданням є отримання достатнього обсягу інформації для проведення аналізу та обґрунтування відповідних пропозицій. Залежно від характеру теми матеріал слід збирати в одній чи кількох економічних службах підприємства, службі статистики. Джерелами такого матеріалу є планові і звітні документи, дані оперативного планування і обліку, аналітичні записки до звітів тощо. Для систематизації даних за декілька років необхідно завчасно підготувати таблиці. Всі порівнювані дані в таблицях доцільно розміщувати в суміжних графах.

Обсяг інформації має бути достатній для того, щоб дати загальну економічну характеристику об'єкту, що вивчається. Зміст і повнота вихідних даних визначаються студентами спільно з його науковим керівником. У всіх випадках збір і обробка матеріалу мають бути спрямовані на виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства/підгалузі/регіону.

Список використаної літератури необхідно розмістити після заключної частини тексту (висновків) курсової роботи. Після вивчення і опрацювання літератури, узагальнення і аналізу фактичних матеріалів, цифрових та інших даних слід приступити до написання курсової роботи.

2.3. Написання та оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна мати логічну побудову, послідовність і завершеність досліджень.

Зміст курсової роботи. Тут вказуються назви і номери початкових сторінок всіх розділів і підрозділів (параграфів). План роботи повинен відображати суть проблеми, її зміст і логіку дослідження. Назва розділів і підрозділів мають бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи і не повторювати його.

Вступ. У вступі до курсової роботи обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практична значимість; формулюються мета й завдання, обґрунтовуються об’єкт, предмет і напрями дослідження, вказуються використані наукові методи дослідження, обсяг і структура наукової роботи.
Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення.
Предмет дослідження – вузька частина об'єкту дослідження, проблемне коло питань, що досліджуються у роботі на прикладі бази обраного підприємства.
Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього повинна бути направлена основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, винесену на титульний лист як її назва.                                                                   

Таблиця 1.

Рекомендована структура курсової роботи 

 Актуальність теми визначається у її зіставленні з широким колом подібних попередніх досліджень з урахуванням необхідності застосування нових наукових підходів до її аналізу та узагальнення. Аналіз монографічних досліджень має на меті характеристику аналогічних досліджень з певної проблеми (монографій, наукових статей), розкриття особливостей авторських підходів дослідників, переваг і недоліків пропонованого дослідницького методу й отриманих результатів, розкриття змісту й підсумків наукових дискусій з проблеми, яка досліджується.
Мета і завдання дослідження визначаються на основі актуальності обраної теми та з визначенням кінцевого результату роботи. Сукупність усіх завдань має дати уявлення про те, що необхідно зробити для досягнення мети. Кожне поставлене завдання має бути розв’язано й описано в роботі у вигляді аналізу, висновків та рекомендацій. Ключовими словами у формулюванні мети виступають дієслова в неозначеній формі (дослідити, описати, здійснити, вивчити, розкрити і т. ін.), або відповідні віддієслівні іменники (дослідження, опис  тощо). Оскільки мета – це поняття ширше, ніж завдання, тут часто вживаються означення комплексний, всебічний (комплексне дослідження, всебічне вивчення). Мету слід формулювати якомога компактніше, бажано, щоб у ній проглядалася основна думка наукової розвідки, а при визначенні завдань не доводилося іншими словами повторювати вже сказане про мету. Завдання потрібно не лише правильно й чітко сформулювати, а й поставити їх у певному порядку, так, щоб була показана програма дій науковця.
В науково-економічних дослідженнях звичайно ставляться чотири групи завдань. Перша група завдань може бути пов’язана з розглядом стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці, виробленні теоретичних засад дослідження. Друга група завдань спрямована на чіткіше окреслення предмета й об’єкта вивчення. Завдання третьої групи, як правило, мають процесуальний характер – це безпосередній аналіз досліджуваної проблеми та формулювання уточненого і конкретизованого завдання з урахуванням аналізу проблеми. Завдання четвертої групи мають узагальнюючий, підсумковий характер. Перше може починатися словами розробити (обґрунтувати) теоретичні засади (вказується чого), з’ясувати статус (економічну природу) певних категорій тощо, визначити поняття (називається об’єкт), обґрунтувати (принципи, підходи, методику тощо). Друге завдання  може містити словосполучення  виявити склад (моделі), визначити структуру, визначити (уточнити) межі поширення, окреслити сукупність тощо. Виконання цього завдання дасть можливість отримати більш повне уявлення про об’єкт і предмет дослідження. Без завдань третьої групи – безпосереднього аналізу дібраного фактичного матеріалу – не можна обійтися, адже їх виконання – це основа роботи. Починається формулювання цих завдань словами  з’ясувати  (значення, походження, причини, шляхи появи, особливості, природу, роль, місце, специфіку, особливості, фактори тощо), дослідити (характер, характеристики, фактори, властивості, походження, зв’язки, потенціал, засоби, механізми, функції, співвідношення.
Обсяг вступу не повинен перевищувати 3-х сторінок комп’ютерного тексту.

Основна частина роботи поділяється на  3 розділа. Вони повинні бути логічно пов’язаними і мати відповідні висновки. Перший розділ присвячують теоретико-методологічним питанням з досліджуваної теми.
Перший розділ обсягом 15-20 сторінок комп’ютерного тексту, викладеного у двох-трьох підрозділах, повинен включати 3 підрозділи та містити :

• виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність і зміст предмета досліджуваної теми, з огляду на цілі й завдання курсової роботи;
• розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел;
• визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв’язанню.

 Другий розділ курсової роботи (рекомендовано 2-3-підрозділи)  передбачає аналіз стану досліджуваної проблеми, мета якого – отримання обґрунтованих даних, що дають змогу розв’язати проблемні питання в цілому та їхні можливі варіанти. Доцільно провести аналіз динаміки показників за три роки, порівняти їх із середньогалузевим, нормативними, еталонними. Дані аналізу мають відповідати часу, цінам, методиці розрахунку. Результати аналізу оформляються у вигляді таблиць, графіків, діаграм. У цьому розділі магістр повинен показати уміння пов'язувати теоретичні положення з результатами розрахунків і розробити рекомендації. Тут слід чітко розділити джерела походження використовуваної в процесі аналізу інформації: отриманої з літературних джерел або з документів об'єкту дослідження або отриманої в результаті власних розрахунків, експериментів, досліджень. Розділ завершується стислим викладом результатів аналізу і шляхів|колій| підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства.
Об'єм другого розділу 15-20 сторінок.
Найвідповідальнішим етапом виконання курсової роботи є глибоке вивчення економічних питань обраної теми, досвіду роботи передових підприємств, проведення економічного аналізу господарської діяльності досліджуваного підприємства, виявлення недоліків та шляхів підвищення ефективності виробництва. Важливо встановити зв’язок між окремими чинниками виробництва й обгрунтувати вплив змін у процесі виробництва на його результати. Необхідно уважно аналізувати звітні матеріали, щоб дати правильне обгрунтування питань, висвітлених у курсовій роботі. Основну увагу слід зосередити на виявленні резервів підвищення економічної ефективності виробництва як у цілому на підприємстві, так і в його структурних підрозділах, галузі сільського господарства, на прикладі якої виконується курсова робота.

У третьому розділі на основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей згідно з темою курсової роботи (рекомендовано відокремити  2-3-підрозділи). При цьому магістр повинен виявити самостійність та ініціативу. У цьому розділі визначаються обумовлені результатами дослідження тенденції в динаміці досліджуваних проблем і явищ, обґрунтовуються прогностичні оцінки щодо перспектив розвитку досліджуваних процесів. Невід'ємною частиною обґрунтування запропонованих заходів є розрахунок економічної доцільності і ефективності.
Обсяг третього розділу має становити орієнтовно 10 сторінок комп’ютерного тексту. Обсяги другого і третього розділів можуть взаємно доповнюватись.

У висновках стисло підсумовують результати дослідження. Тут вміщують висновки і пропозиції, що показують, якою мірою досягнуто мету дослідження і вирішено завдання, поставлені у вступі. Висновки є завершальним етапом виконаної студентом курсової роботи. Вони повинні містити:

• короткі підсумки за результатами наукового дослідження та прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних сторін, а також нереалізованих можливостей;
• перелік заходів, спрямованих на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта дослідження;
• отримані якісні та кількісні показники;
• можливі варіанти реалізації запропонованих у курсовій роботі заходів.

Перелік використаних джерел  в курсовій роботі рекомендується складати в алфавітному порядку з повним бібліографічним описом джерел. У список включається та література, яка використовується при виконанні  роботи.

У додатках  рекомендується розміщувати допоміжний матеріал (початкові дані про роботу підприємств, громіздкі розрахунки, блок-схеми, анкети і так далі), документи про апробацію і використання на практиці. Додатки розташовуються в порядку появи посилань в тексті. Якщо їх багато (більше 10), то вони об'єднуються по видах: первинна документація, статистичні дані; вихідні дані про роботу підприємства; документи про апробацію і впровадження.

2.4. Правила оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна виконуватись літературною українською мовою (науковим стилем) з дотриманням усіх вимог. Курсову роботу друкують на білому папері (формат А4) з використанням шрифту Times New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст курсової роботи друкують, залишаючи поля: праве – 1,5 см, ліве – 2,5 см, верхнє і нижнє – 2 см.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи його номера. Титульний аркуш повинен містити назву міністерства, якому підпорядкований вуз, кафедри, теми, прізвище та ініціали студента, номер групи, прізвище та ініціали наукового керівника, його посаду і звання, місто і рік виконання роботи (див додаток 1).

На другій сторінці роботи розміщують зміст – перелік питань і підпитань з вказаною нумерацією сторінок, на яких викладено їхній зміст. Текст роботи починається з третьої сторінки.

Заголовки структурних частин курсової роботи (ВСТУП, ВИСНОВКИ) друкуються симетрично до тексту. Заголовки питань і підпитань – маленькими літерами з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Структурні частини курсової роботи (ВСТУП, ВИСНОВКИ) починають з нової сторінки. Підпитання нумерують у межах кожного питання двома цифрами: перша цифра – номер питання, а друга – порядковий номер підпитання, між якими ставиться крапка. В кінці номера підпитання ставиться крапка, потім в тому ж рядку друкується назва підпитання.

Скорочення слів в тексті і в підписі над ілюстраціями не допускаються. Виключення складають скорочення, встановлені державними стандартами. Не рекомендується вводити власні скорочення позначень і термінів. Формули і цифри повинні органічно вписуватися в текст викладу, не порушувати граматичної структури тексту курсової роботи. Цифровий матеріал рекомендується оформляти у вигляді таблиць.

 Кожна таблиця повинна мати порядковий номер і назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва починається з великої літери, після назви крапка не ставиться. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш (сторінку) і зверху над таблицею пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці.

Цифри в графах таблиць розташовуються так, щоб шкала чисел у всій графі були точно одна під іншою.

Наприклад: 

 Таблиця 2.7.

Техніко-економічні показники роботи підприємства

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці, схеми, рисунки, діаграми, графіки у тексті слід давати посилання. Ілюстрації позначаються словом „Рис.” і нумеруються в межах питання, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера питання і порядкового номера ілюстрації, її назву розміщують послідовно під ілюстрацією.

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є схеми і діаграми. Схема – це зображення, яке передає за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею явища або процесу, показує взаємозв’язок їх головних елементів.

Обсяг курсової роботи  має бути в межах  35-40 сторінок стандартного формату, з приблизно рівномірним поділом кількості сторінок між трьома розділами роботи (теоретичним, аналітичним та рекомендаціями).

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул позначають арабськими цифрами без знаку №.

Всі сторінки роботи, включаючи ілюстрації і додатки, нумеруються по порядку від титульного листа до останньої сторінки без пропусків і повторень. За першу сторінку вважається титульний аркуш, на ньому цифра «1» не ставиться, потім йде «ЗМІСТ», на третій сторінці (ВСТУП) проставляється цифра «3» і так далі. Порядковий номер проставляється в правому верхньому кутку сторінки без крапки у кінці.

Такі структурні частини роботи як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, списку використовуваної літератури не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку ставлять. Потім друкується  заголовок розділу.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім в тій же строчці друкують заголовок підрозділу.

Пункти нумерують в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкового номера розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапки, наприклад, «1.2.3» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім в тому ж  рядку пишуть заголовок пункту. Пункт може і не мати заголовка.

При висловленні студентом власної думки необхідно уникати  займенника «я». Виклад матеріалу ведеться з використанням безособових оборотів, або від третьої особи однини або першої особи множини. Наприклад: «Можна припустити, що ...»,«Представляється важливим ...», «Автор вважає, що ...», «На думку автора... »,« На наш погляд ... ».

При цитуванні або використанні висновків, положень, статистичних даних, таблиць, малюнків і т.д., запозичених у інших авторів, необхідні посилання на джерела. Неприпустимо включати в курсову роботу фрагменти текстів інших авторів, а також цифровий матеріал без посилань на джерело. Це розцінюється як плагіат і відноситься до серйозних порушень. Така робота не допускається до захисту, або, якщо плагіат виявлено в ході захисту, оцінюється на «незадовільно». 

Цитати виділяються лапками і забезпечуються посиланнями на джерела. При цитуванні допустимо використовувати сучасні орфографію і пунктуацію, опускати слова, позначаючи пропуск трикрапкою, якщо думка автора не спотворюється. Посилання на літературне джерело оформляється за текстом в квадратних дужках. Вона дається за номером в списку літератури з зазначенням сторінки, звідки взято витримка з тексту. Порядковий номер джерела відділяється від сторінки комою, наприклад, [23, стор. 15]. У разі якщо у виносці необхідно вказати декілька джерел, вони відділяються одне від одного крапкою з комою [23, стор. 15; 41, стор. 10].

Недослівне приведення витримки з якої-небудь публікації не виділяється лапками, але також відзначається виноскою наприкінці фрази із зазначенням сторінки, на якій знаходиться текст з даною витримкою. Якщо в тексті курсової роботи використовуються ідеї і думки інших авторів, викладені ними в різних місцях публікацій, то ставиться посилання на джерело, а номер сторінки при цьому не вказується, наприклад: [5] або [23; 41].

Список використаних джерел

 Список повинен містити перелік книг, статей, методичних і офіційних матеріалів, використаних при  виконанні роботи. Джерела потрібно розташовувати в певному порядку: спочатку наводяться законодавчі та нормативні акти, статистичні довідники, загальна та спеціальна література за алфавітом або в порядку появи посилань в тексті. Зведення про джерело необхідно давати відповідно до вимог  ВАК.

У перелік використаної літератури можна включати не тільки ті джерела, що цитуються, згадуються або використовуються у роботі, але і ті, з якими студент ознайомився в процесі підготовки роботи. Перелік останніх не повинен перевищувати 20% від загальної кількості літературних джерел. Загальний перелік літератури повинен налічувати не менше ніж 40 джерел (або 1 джерело  на відповідну кількість сторінок тексту основної частини). Як правило, джерела повинні бути, по можливості, за останні 5 років.                                                

 Таблиця 3.

Зразок оформлення списку використаних джерел

Робота повинна бути ретельно відредагована. Усі аркуші роботи повинні бути скріплені або зброшуровані.

Консультація у викладача щодо курсової роботи.

Таку консультацію ми настійно рекомендуємо. Цінність її полягає в тому. що за допомогою викладача можна уникнути серйозних помилок у структурі роботи, послідовності викладення питань. Практика показує, що магістри часто самостійно успішно справляються з визначенням структури роботи і зауваження викладача в таких випадках носять суто "косметичний" характер.

2.5. Захист курсової роботи

Згідно з календарними етапами написання курсової роботи магістр повинен подавати її частинами на перегляд науковому керівнику, а в установлений кінцевий термін подати завершену курсову роботу для отримання рецензії. У разі позитивної рецензії наукового керівника курсова робота допускається до захисту, а у разі негативної рецензії – повертається на доопрацювання

Захист курсової роботи має на меті визначити володіння студента категоріальним апаратом, глибину розуміння теоретичних питань, володіння емпіричним матеріалом, здатність пояснити свої висновки і рекомендації, вміння аргументувати власну точку зору і орієнтуватися у своїй роботі. Комісія з захисту курсових робіт складається з викладачів кафедри.

Процедура захисту включає в себе коротку доповідь студента (презентацію за допомогою програми POWER POINT) і відповіді на питання щодо змісту роботи. Доповідь студента повинна відобразити актуальність теми, мети, завдання, об'єкт і предмет роботи, застосовувані методи і основні результати дослідження, висновки і рекомендації. Тривалість доповіді - у межах 8-10 хвилин. Перевищення регламенту розцінюється як невміння студента робити узагальнення і виділяти головне. Підсумкова оцінка виставляється з урахуванням попередньої обгрунтованої оцінки наукового керівника (80%) та результатів захисту (20%). Оцінка наукового керівника виставляється на основі критеріїв (табл. 4).

                                                                                Таблиця 4.

Критерії оцінювання знань студентів при виконанні та захисті курсової роботи

При виставленні оцінки комісія керується не тільки зазначеними критеріями, але й додатковими:

• дотримання регламенту доповіді;
• відповідність змісту доповіді встановленим вимогам;
• якість презентації;
• відповіді на питання по структурі і змісту роботи;
• знання використаних літературних джерел.

Від захисту курсової роботи в комісії звільняються магістри, які виступали зі своєю роботою на студентській науковій конференції. У цьому випадку оцінка по курсовій роботі виставляється науковим керівником.             

Оцінювання роботи. Курсова робота заслуговує оцінки „відмінно”, якщо повністю відповідає вимогам, містить елементи самостійного дослідження, а студент при захисті підтвердив розуміння теми, викладає матеріал у логічній послідовності, показав уміння аналізувати і узагальнювати теоретичний і практичний матеріал та високий рівень підготовки презентації.

Оцінка „добре” ставиться, якщо робота в основному відповідає вимогам, студент викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення і висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускається незначних помилок у формулюванні термінів, категорій, розрахунках при розв’язанні практичних завдань. Презентація роботи має недоліки як за змістом, так й за оформленням.

„Задовільно” виконаною вважається робота, в якій на недостатньому рівні висвітлена проблема, що відображена в темі, не виконаний до логічного завершення аналіз функціонування підприємства і всі дослідження поверхневі, рекомендації загальні, без урахування особливостей даного економічного суб’єкту, а студент допускається значних помилок у розрахунках при розв’язанні практичних завдань, висновки і заходи третього розділу обґрунтовані| недостатньо; рецензія і відгуки мають окремі зауваження; доповідь прочитана без відриву від заготовленого тексту; не всі відповіді на питання  комісії були правильними і повними. Презентація не віповідає цілям курсової роботи та завданням захисту.

Курсова робота не допускається до захисту і повертається на доопрацювання, якщо:

• роботу представлено на кафедру (на перевірку) для рецензування  з порушенням термінів, установлених кафедрою (викладачем, який викладає дану дисципліну);
• роботу написано на тему, що не включена до переліку тем курсових робіт з даної дисципліни або не погоджена з викладачем;
• роботу виконано несамостійно;
• структура і логіка побудови  плану роботи не відповідає вимогам та темі курсової роботи;
• курсова робота не відповідає  встановленим вимогам щодо оформлення робіт.

Якщо робота не відповідає вимогам, містить значні помилки, або при захисті студент не підтвердив засвоєння теми, ставиться оцінка „незадовільно”.

Магістри, які не представили у встановлений термін курсову роботу, або не захистили її без поважних причин, а також ті, котрі одержали незадовільну оцінку, вважаються тими, що мають академічну заборгованість.