Лекція 4. Предмет, об’єкти, завдання, види економічного аналізу та їх характеристика економічного аналізу

1. Предмет і об’єкти економічного аналізу

Економічний аналіз — це комплексне глибоке вивчення роботи підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань для об’єктивної оцінки її результатів і виявлення можливостей дальшого підвищення ефективності господарювання.

Вивчаючи діяльність виробничої бригади або окремих виконавців, необхідно водночас брати до уваги показники цеху і місце в ньому даної бригади; те саме стосується цеху і підприємства; підприємства та акціонерного товариства тощо.

З розвитком економіки нашої держави перед економістами по-стають нові, складніші проблеми економічного аналізу і його теорії.

Нові об’єкти й завдання економічного аналізу потребують застосування адекватних їм методологій і засобів дослідження економічних явищ і процесів, тобто дальшого розвитку теорії економічного аналізу й удосконалення методики її викладання. Це виправдано також завданнями підвищення рівня підготовки спеціалістів з вищою освітою.

З метою поліпшення якості підготовки кадрів економістів, які в повній мірі відповідали б підвищеним вимогам часу, необхідно постійно піклуватися про поглиблене вивчення майбутніми фахівцями теорії економічного аналізу. Глибокі знання його теоретичних основ є важливою передумовою для активної участі спеціалістів з вищою економічною освітою в повсякденній раціональній організації і веденні на належному рівні аналітичної роботи, яка забезпечує всі служби підприємства необхідною для управління аналітичною інформацією.

Економічний аналіз має свій предмет, який з розвитком самої науки конкретизувався й видозмінювався. Найсучаснішим і, на нашу думку, найвдалішим його визначенням є таке.

Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат.

Тобто йдеться про успішне господарювання, до якого повинні прагнути всі підприємства. Успіх значною мірою залежить від умілого керівництва виробничим колективом, правильної організації виробництва та праці, а також від раціонального використання всіх видів ресурсів і глибокого знання справи кожним конкретним виконавцем.

У цьому визначенні чітко окреслено насамперед суттєву ознаку — багатосторонню діяльність підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань, спрямовану на пошуки відхилень показників від плану, норм і договірних зобов’язань, а також зіставлення результатів роботи підприємства з витратами. Кінцевою позицією досягнення успішної роботи є виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Це визначення відповідає всім основним вимогам, які до нього пред’являються. Наприклад, воно — повне, тому що звертається увага не лише на діяльність підприємства, а й на роботу його підрозділів, а також чітко підкреслюється цілеспрямований характер діяльності. Воно не містить нічого зайвого: терміна «господарська діяльність» немає, не перелічуються джерела інформації та окремі завдання аналізу.

Діяльність підприємств включає багато складових: виробництво і реалізація продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами і характер використання їх, фінансові результати роботи, фінансовий стан підприємства та інвестиційна його діяльність.

Це і є об’єкти аналізу, через які розкривається його предмет.

Сукупним об'єктом аналізу є господарська діяльність підприємства, проте економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність підприємства (технологічний процес, організацію виробництва), а економічні результати господарювання.

Господарську діяльність досліджують багато економічних наук, таких як економіка підприємства, менеджмент, бухгалтерський облік, аудит. Але ці науки розглядають господарську діяльність в різних аспектах. Визначення предмета науки є важливою методологічною проблемою. В економічному аналізі це питання теж остаточно не визначено. Науковці і практики по-різному визначають його предмет. В літературі наводяться різні визначення предмета економічного аналізу. Під предметом розуміється: господарська діяльність підприємств, господарські процеси та явища, деталізований склад об'єктів, інформаційний потік, причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів.

У деяких з цих визначень предмет економічного аналізу співпадає з його об'єктами, а замість предмета вказується мета аналізу: оцінка досягнутих результатів і виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємств. Предмет науки має показувати, що вивчає та чи інша наука.

Предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів діяльності підприємств. Тільки розкривши причинно-наслідкові зв'язки різних сторін діяльності, можна досить швидко визначити як зміняться основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактора, провести обгрунтування будь-якого управлінського рішення, розрахувати, як зміниться сума прибутку, беззбитковий обсяг продажу, запас фінансової стійкості, собівартості одиниці продукції за умов зміни виробничої ситуації.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об'єкти: ресурси, виробництво, фінансові результати.

Виділяти об'єкти економічного аналізу с сенс тільки з точки зору раціональної організації аналітичної роботи, оскільки об'єкти розкривають предмет аналізу.

 Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом економічної науки є, як відомо, виробничі відносини людей. Природно, економічний аналіз як її галузь має також справу з певною їх часткою, а вірніше з тими відносинами, які формуються в межах підприємств і навколо них. У навчальній літературі звичайно наводиться таке визначення цього поняття.

Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і установ. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі.

На відміну від предмета об'єкти аналізу — це насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єкти аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток, ритмічність виробництва тощо.

Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, являють його зміст. Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальними потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу спричиняється необхідністю періодичної оцінки стану господарських процесів, загальних результатів і нових і напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто те, що далі поєднується одним поняттям — резерви.

2. Основні завдання економічного аналізу

Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, являють його зміст. Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальними потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу спричиняється необхідністю періодичної оцінки стану господарських процесів, загальних результатів і нових і напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто те, що далі поєднується одним поняттям — резерви.

У зв'язку з цим перед економічним аналізом від самого початку були поставлені завдання:

1) оцінка діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;

2) пошук і визначення величини внутрішньогосподарських резервів.

Значенням, предметом економічного аналізу визначаються і завдання, які стоять перед ним. До найбільш загальних належать:

1) Оцінка ефективності функціонування об’єкта через систему показників.

Дане завдання передбачає оцінку ситуації, яка склалася, а саме вивчення рівня показників і їх динаміки, порівняння з показниками аналогічних підприємств, вивчення місця яке займає підприємство на ринку, рівня використання ресурсів і виробничого потенціалу тощо.

2) Вивчення причинно – наслідкових зв’язків об’єкта і побудова його факторної моделі.

3) Дослідження характеру причинно – наслідкових зв’язків і вибір методів їх кількісного виміру.

В сучасних умовах економічний аналіз володіє багатим арсеналом методів кількісного виміру причинно – наслідкових звуків, а саме: традиційними, математико – статистичними і евристичними.

4) Виявлення умов, що позитивно чи негативно впливають на результати діяльності об’єкта;

5) Пошук варіантів рішень, які б сприяли покращенню діяльності об’єкта аналізу;

6) Порівняння варіантів рішень;

7) Підготовка одного або декілька варіантів рішень для керівництва.

Завдання економічного аналізу не вичерпуються цим переліком. Багатогранність господарських ситуацій, специфічність окремих видів аналізу ставлять перед ним завдання автономного характеру.

Досвід господарського розвитку свідчить, що перед економічним аналізом на різних етапах розвитку стояли різні завдання, деякі підсилювались, інші відходили на задній план, по різному розставлялися відповідні акценти. Цей процес буде відбуватися, звичайно, і далі.

3. Види економічного аналізу, їх класифікація та характеристика

Перехід до ринкових основ організації економічної системи України вимагає підвищення ефективності управління суспільним виробництвом на всіх його рівнях. Важливе місце у вирішенні цього завдання належить економічному аналізу. Від повноти та цілеспрямованості застосування всіх його видів в управлінні багато в чому залежить і ефективність самого управління.

Забезпечення максимальної ефективності використання аналізу вимагає чіткого розуміння завдань окремих його видів, їх змісту та особливостей.

Класифікувати аналіз на окремі види можна за багатьма ознаками. Основними з них є:

- види систем управління господарською діяльністю та виробництвом;

- об’єкти управління, що є і об’єктами аналізу;

- рівні та масштаби управління господарською діяльністю;

- методика вивчення об’єктів;

- суб’єкти;

- охоплення об’єктів вивчення;

- зміст програми аналізу.

За ознакою часу економічний аналіз розподіляється на попередній (перспективний) і наступний (поточний, ретроспективний). Така класифікація економічного аналізу відповідає змісту основних функцій, що відображають часові етапи управління.

Попередній аналіз проводиться до здійснення певної господарської операції. Його особливість полягає в розгляді процесів і явищ із позицій перспективи розвитку. Він має забезпечити розроблення та прийняття оптимальних управлінських рішень, обґрунтування планових завдань, оцінювання очікуваного виконання плану, запобігання небажаним результатам.

У практичних методиках і дослідженнях завдання попереднього аналізу конкретизується в такий спосіб:

1) за об’єктами управління (цех, ділянка, підприємство тощо);

2) за показниками діяльності (обсяг виробництва, собівартість, продуктивність праці і тощо);

3) за видами перспективи (найближча, короткострокова, довгострокова).

Дослідження перспективи розвитку підприємства починається з аналізу факторів, що мають найбільший вплив на результативні показники. Ці фактори можна об’єднати в декілька типових груп:

1) природні ресурси;

2) трудові ресурси;

3) технічний розвиток підприємства;

4) форми організації виробництва (концентрація, спеціалізація, комбінування);

5) розвиток транспортного господарства;

6) потреба в продукції підприємства;

7) загальні соціально-економічні умови.

Розкриваючи картину майбутнього, попередній аналіз забезпечує управлінську систему інформацією для розв’язання завдань стратегічного управління. Виникає практична можливість управління факторами розвитку підприємства й одержання в перспективі бажаного результату господарювання.

Наступний аналіз проводиться після здійснення господарських актів на основі нормативних, планових даних, а також відомостей бухгалтерського обліку й офіційної звітності. Він використовується для контролю за виконанням плану, вчасного виявлення вирішальних факторів, що вплинули на відхилення від програми, і встановлення їх впливу, визначення невикористаних резервів, об’єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Істотним недоліком цього виду аналізу можна вважати те, що виявлені в процесі аналізу резерви означають втрачені можливості зростання ефективності виробництва, оскільки належать до минулого періоду. Резервом підвищення ефективності аналізу є прискорення надання звітності та її аналітичного оброблення. Особливість методики наступного аналізу полягає в тому, що фактичні результати діяльності порівнюються з планом і даними попередніх аналітичних періодів.

Перспективний та ретроспективний аналізи тісно пов’язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Аналіз результатів роботи за минулі роки дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості, передовий досвід тощо, що має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Ретроспективний аналіз служить базою для перспективного. В свою чергу від глибини та якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного. Якщо планові показники недостатньо обґрунтовані й реальні, то наступний аналіз виконання плану взагалі втрачає зміст і вимагає попереднього оцінювання обґрунтованості планових показників.

У рамках наступного аналізу виділяють оперативний (ситуаційний) та підсумковий (результативний) аналіз. Оперативний аналіз спрямований на розв’язання завдань, що стоять перед оперативним управлінням виробництва. Він проводиться відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі проміжки часу (зміну, добу, декаду і т.д.) на основі даних первинного обліку (оперативно-технічного, бухгалтерського, статистичного) й безпосереднього спостереження за результатами виробництва. Мета його – оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси. Оперативний аналіз набув особливого значення в умовах ринкової економіки, що характеризується динамічністю ситуації як виробничої, комерційної, фінансової діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища.

Оперативний аналіз охоплює:

- визначення відхилення від плану за основними якісними та кількісними показниками роботи підприємства і його підрозділів;

- оцінювання ступеня впливу різних факторів на відхилення від плану за цими показниками;

- з’ясування конкретних причин дії окремих факторів і установлення винуватців недоліків;

- швидке розроблення й здійснення заходів, спрямованих на усунення негативних факторів.

Оперативний аналіз проводять звичайно за такими групами показників: виробництво; відвантаження і реалізація продукції; використання робочої сили; застосування виробничого устаткування і матеріальних ресурсів; собівартість; прибуток і рентабельність; платоспроможність.

У процесі аналізу кожен із цих узагальнюючих показників деталізується й доповнюється частковими.

Характерною рисою оперативного аналізу є дослідження натуральних показників і його відносна неточність, пов’язана з приблизністю розрахунків. Але цей недолік не знижує значення оперативного аналізу. Великі перспективи підвищення точності та швидкості оперативного аналізу при одночасному зниженні його трудомісткості відкриваються з упровадженням АСУ підприємством.

Підсумковий аналіз проводиться за звітний період (місяць, квартал, рік). Його цінність полягає в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всебічно за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується більш повне оцінювання діяльності підприємства з використання наявних можливостей.

Підсумковий і оперативний аналіз взаємозалежні та доповнюють один одного. Вони дозволяють керівництву підприємства не тільки оперативно ліквідувати недоліки в процесі виробництва, але й комплексно узагальнювати досягнення, результати виробництва за відповідні періоди, розробляти заходи, спрямовані на зростання ефективності виробництва.

За ступенем періодичності аналіз буває:

- систематичний (за день, за тиждень, квартал, рік і т.д.);

- разовий (наприклад, за рішенням судових органів).

Важливе значення має класифікація економічного аналізу за об’єктами управління. Господарська діяльність (керована система) складається з окремих підсистем: економіки, техніки, технології, організації виробництва, соціальних умов праці, природоохоронної діяльності й ін. Аспект економічного аналізу за бажанням керуючого органу може бути зміщений у напрямі будь-яких підсистем господарської діяльності. У зв’язку із цим виділяють:

Техніко-економічний аналіз, яким займаються технічні служби підприємства. Він передбачає вивчення взаємодії технічних і економічних процесів та встановлення їх впливу на економічні результати діяльності підприємства. Основна мета такого аналізу виражається у вишукуванні оптимальних способів створення виробів із найменшими витратами живої й упредметненої праці. Методика техніко-економічного аналізу дозволяє визначити вплив упровадження у виробництво нових матеріалів, устаткування, технології виробництва на собівартість виробів, що виготовляються, виконуваних робіт або послуг і прибуток. Ця методика включає відповідні факторні системи та методи встановлення впливу факторів.

Фінансово-економічний аналіз проводить фінансова служба підприємства, фінансові й кредитні органи. При цьому основна увага приділяється фінансовим результатам діяльності підприємства: виконанню фінансового плану, ефективності використання власного й позикового капіталу, виявленню резервів збільшення суми прибутку, зростання рентабельності, поліпшенню фінансового стану і платоспроможності підприємства.

Аудиторський (бухгалтерський) аналіз – це експертна діагностика фінансового «здоров’я» підприємства. Проводиться аудиторами або аудиторськими фірмами з метою оцінювання та прогнозування фінансового стану і фінансової стійкості суб’єктів господарювання.

Соціально-економічний аналіз здійснюється економічними службами, соціологічними лабораторіями, статистичними органами. Він вивчає взаємозв’язок соціальних і економічних процесів, їх вплив один на одного та на економічні результати господарської діяльності. Мета цього аналізу виражається у вишукуванні резервів підвищення економічної ефективності управління соціальною сферою.

Економіко-статистичний аналіз (статистичні органи) застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону.

Економіко-екологічний аналіз (органи охорони навколишнього середовища) досліджує взаємодію екологічних і економічних процесів, пов’язаних із збереженням та поліпшенням навколишнього середовища й витратами на екологію.

Маркетинговий аналіз (служба маркетингу підприємства) застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту готової продукції, її конкурентоздатності, попиту та пропозиції, комерційного ризику, формування цінової політики, розроблення тактики й стратегії маркетингової діяльності.

За методикою вивчення об’єктів економічний аналіз може бути порівняльним, діагностичним, факторним, маржинальним, економіко-математичним, економіко-статистичним, функціонально-вартісним і т.д.

Порівняльний аналіз звичайно передбачає порівняння звітних показників про результати господарської діяльності з показниками плану поточного року, даними минулих років, передових підприємств.

Факторний аналіз спрямований на виявлення впливу факторів на приріст і рівень результативних показників.

Діагностичний аналіз (експрес-аналіз) являє собою спосіб установлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для цього порушення. Наприклад, якщо темпи зростання валової продукції вищі від темпів зростання товарної продукції, то це свідчить про зростання залишків незавершеного виробництва. Знання ознаки дозволяє швидко й досить точно встановити характер порушень, не здійснюючи безпосередніх вимірювань, тобто не затрачуючи додатковий час і кошти.

Маржинальний аналіз – це метод оцінювання й обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв’язку обсягу продажів, собівартості й прибутку і розподілу витрат на постійні та змінні.

Економіко-математичний аналіз дозволяє вибирати найбільш оптимальний варіант розв’язання економічної задачі, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів.

Стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний та ін.) застосовується для вивчення стохастичних залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності підприємств.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) являє собою метод виявлення резервів. Він ґрунтується на функціях, що виконує об’єкт, і орієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (від науково-дослідних робіт до експлуатації й утилізації). Його основне призначення полягає в тому, щоб виявити та запобігти зайвим витратам за рахунок спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів, виключення зайвих дій тощо.

За мірою охоплення досліджуваних об’єктів аналіз ділиться на суцільний і вибірковий. Суцільний аналіз передбачає вивчення всіх без винятку об’єктів, а вибірковий – тільки частини об’єктів.

За змістом програми аналіз може бути комплексний, коли діяльність підприємства вивчається всебічно і тематичний, якщо досліджуються окремі її сторони, що викликають у певний момент найбільший інтерес.

Залежно від рівня та масштабів управління можна виділити такі види аналізу:

- міжгалузевий (аналіз функціонування всієї економіки країни). Такий аналіз є теоретичною і методологічною основою економічного аналізу в усіх галузях національної економіки, тобто теорією економічного аналізу;

- галузевий – ураховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, торгівлі й т.д.). Об’єктивна необхідність цього виду аналізу зумовлена тим, що в силу різного характеру праці кожна галузь суспільного виробництва має свої особливості та як наслідок характерні економічні відносини. Виникає потреба в розробленні методики економічного аналізу з урахуванням специфіки й умов кожної галузі економіки;

- територіальний (регіональний) – досліджує роботу комплексу підприємств різних галузей, що знаходяться в цьому регіоні;

- внутрішньогалузевий – аналіз роботи підприємства будь-якої галузі та його структурних підрозділів (дільниці, цеху).

За суб’єктами проведення економічного аналізу розрізняють такі види аналізу, що здійснюються:

- економічними службами підприємства;

- органами державної статистики, фінансовими, кредитними органами, інвесторами, акціонерами;

- незалежними аудиторськими службами;

- вищестоящою організацією;

- слідчими органами.

Основна мета розподілу аналізу за ознаками полягає в тому, що ці види аналізу включають усі інші раніше розглянуті види. На будь-якому рівні управління в складі аналізу виконується попередній і наступний аналізи, техніко-економічний, фінансово-економічний аналіз тощо.