Лекція 5. Категорійно-понятійна база економічного аналізу

1. Філософське трактування категорій і понять

У спеціальній літературі відомо надзвичайно широке коло визначень поняття економічного аналізу. У буквальному розумінні економічний аналіз — це аналітичне дослідження економіки, як частини об’єктивної дійсності, що виявляється на всіх рівнях суспільної діяльності (країни, регіону, низового адміністративного району, населеного пункту (територіальної громади), окремих суб’єктів господарювання та їх об’єднань). 

Економіка у найширшому розумінні — це господарська діяльність (англ. ekonomic activity) суспільства, спрямована на задоволення потреб людей і забезпечення матеріальних умов їхнього життя, що виявляється у сукупності відношень (господарських відносин), які виникають у процесі цієї діяльності та складаються в системі виробництва, розподілу, обміну і споживання. 

За змістом господарська діяльність є складною та включає окремі аспекти (підсистеми), явища і процеси. Господарську діяльність у сучасному суспільстві безпосередньо здійснюють суб’єкти господарювання, тому господарську діяльність розуміють як діяльність суб’єктів господарювання. У найбільш загальному розумінні економічний аналіз має розглядатися з двох позицій: як система спеціальних знань (наука) та вид управлінської діяльності.

Теорія економічного аналізу є його фундаментальною основою і становить систему узагальнених знань, що сформувалися у результаті логічного узагальнення та систематизації існуючих знань про економічний аналіз і досвід його використання на практиці у вигляді загальних наукових положень. Вони є універсальними та стосуються аналізу різних видів господарської діяльності та суб’єктів господарювання не зважаючи на їх специфіку на всіх рівнях економіки. 

Положення, представлені в теорії економічного аналізу, відображають: 

1) сутність, значення та основні категорії економічного аналізу; 

2) логічну організацію, принципи, підходи, методи, методику, технології та умови здійснення економічного аналізу. 

У першому випадку вони розкривають основи теорії, або теорію у вузькому розумінні, у другому — методологію економічного аналізу, логічну єдність основ теорії та методології складає теорія економічного аналізу в широкому розумінні. Таким чином, теорію економічного аналізу представляємо як закономірну єдність двох складових: основ теорії та методології

 Основні складові теорії економічного аналізу Теорія економічного аналізу Основи теорії — сукупність загальних наукових положень про сутність, значення і основні категорії економічного аналізу Методологія — сукупність загальних наукових положень про організацію економічного аналізу, його принципи, підходи, метод (методи), методику, технології та умови здійснення.  

Отже, теорія економічного аналізу як система знань — це цілісна сукупність загальних наукових положень про сутність, значення і основні категорії економічного аналізу, його організацію, принципи, підходи, метод (методи), методику, технології та умови здійснення. 

Теорія економічного аналізу як фундаментальна основа економічного аналізу є універсальною. Її положення єдині для економічного аналізу всіх рівнів економіки, галузей та видів економічної діяльності, суб’єктів та об’єктів господарської діяльності. 

Рівень розвитку теорії економічного аналізу, а також ступінь оволодіння нею управлінського персоналу, визначає можливості отримання об’єктивної, точної та вірогідної аналітичної інформації про стан суб’єктів господарювання, галузей та видів економічної діяльності, окремих економічних явищ і процесів, а також факторів, що на них впливають, і, таким чином, безпосередньо впливає на якість розроблення й прийняття управлінських рішень на всіх рівнях економіки і, як наслідок, на ефективність господарської діяльності загалом. Аналіз господарської діяльності як система знань — це сукупність наукових положень про організацію та методику аналізу окремих видів господарської діяльності, різних її аспектів, явищ і процесів та на його основі розроблення й обґрунтування управлінських рішень.

Під категорією (від грецької kategorіа - висловлення, обвинувачення, ознака) розуміють загальне поняття, що відображає найбільш істотні зв'язки й відносини реальної дійсності й пізнання.

Зокрема, категорія економічного аналізу - це загальне фундаментальне поняття, яке відображає найбільш суттєві, закономірні зв'язки та відносини у господарській діяльності. Кожна категорія підлягає окремому дослідженню, але у невідривному зв'язку з іншими категоріями.

Категорії економічного аналізу визначаються, коригуються, удосконалюються та розвиваються економічною теорією та теорією економічного аналізу на підставі загальних філософських категорій та стану розвитку соціально-економічних систем.

Разом з тим, практичне виконання економічного аналізу діяльності суб'єкта господарювання потребує ґрунтовних знань практично з усіх загально наукових, професійно-орієнтованих та спеціальних дисциплін внаслідок щільного зв'язку з ними, оскільки економічний аналіз базується саме на них.

Тому для вивчення економічного аналізу необхідні знання та використання категорій як економічного аналізу, так і загальних економічних дисциплін.

Перелік та сутність деяких категорій економічного аналізу в ринкових умовах і в перехідний до них період потребує їхнього коригування за формою та змістом у зв'язку з постійною зміною умов діяльності суб'єктів господарювання, розширенням видів діяльності, підвищенням самостійності, відповідальності та ін. Наприклад, поява нових учасників (засновників, власників) підприємств викликає необхідність урахування їхніх інтересів при постановці цілей економічного аналізу, вирішенні аналітичних задач, виборі методів економічного аналізу. При цьому глобалізація економічних відносин вимагає обґрунтування інтеграційних процесів на підприємствах, у тому числі металургійної промисловості.

2. Суть і характеристика категорій економічного аналізу

Наукові поняття або категорії економічного аналізу сформувалися вході розвитку науки. Вони визначають дефініцію та відповідають на запитання: що це таке? яке логічне визначення понять? у чому зміст поняття та його відмінні ознаки?

На сьогодні специфічними категоріями економічного аналізу, які несуть його основне змістовне навантаження, є:

·                      - предмет, об'єкт і суб'єкт економічного аналізу:

·                      - аналіз і синтез;

·                      - результативні показники;

·                      - умови й фактори діяльності;

·                      - ресурси виробництва;

·                      - причини зміни показників;

·                      - фактори і резерви виробництва;

·                      - цілі та задачі економічного аналізу;

·                      - види та принципи економічного аналізу;

·                      - методологія, методика та метод економічного аналізу;

·                      - моделі, що використовуються в економічному аналізі;

·                      - інформація та організація економічного аналізу.

Розглянемо зміст деяких категорій економічного аналізу.

Слово "резерв" походить або від французького preserve, що в перекладі означає "запас", або від латинського "reservere" - "зберігати".

В спеціальній літературі і в практичній діяльності "резерви" використовуються у подвійному значенні:

Резерви - наявні запаси або можливості, призначені для використання, або такі, що можуть бути використані.

Резерви - не використані (в сфері матеріального виробництва) трудові, матеріальні, технічні і фінансові ресурси, які можуть бути використані додатково або більш ефективним способом в результаті удосконалення техніки, технології, покрашення організації праці, механізації і автоматизації виробництва,зниження норм витрат матеріальних ресурсів, скорочення простоїв та здійснення інших організаційно-технічних заходів.

Класифікація виробничих резервів:

·                      - за виробничими ознаками виділяють внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, загальнодержавні резерви;

·                      - за ознакою часу резерви поділяються на поточні і перспективні;

·                      - за стадіями життєвого циклу виробу виділяють резерви на стадіях перед виробничої, виробничої, експлуатації і здавання на брухт (останні дві стадії стосуються переважно виробництва продукції, що відноситься до основних фондів);

·                      - за стадіями процесу відтворення резерви бувають у сфері виробництва і у сфері обігу;

·                      - за характером впливу на результати виробництва резерви поділяються на екстенсивні (додаткові ресурси) і інтенсивні (більш повне використання ресурсів);

·                      - за способом виявлення резерви поділяються наявні і приховані;

·                      - за способом реалізації резерви поділяються на використані і невикористані;

·                      - за елементами виробничого процесу виділяють резерви використання робочої сили, засобів пращ і предметів праці.

З поняттям "резерв" тісно пов'язано поняття "фактор". Власне за допомогою дослідження впливу факторів на результативний показник виявляються і оцінюються резерви виробництва.

3. Суть і характеристика понять економічного аналізу

Під фактором в аналізі розуміють умови досягнення певного господарською результату, який характеризується відповідним показником, або ж причини, які впливають на цей результат.

Класифікація факторів:

·                      - за можливістю вимірювання фактори поділяються на такі, які можна виміряти (кількісні), і такі, які неможливо виміряти методом економічного аналізу (якісні);

·                      - за ступенем спільності для різних підприємств фактори поділяються на загальні (характерні для всіх підприємств) і специфічні (характерні для галузі і навіть окремого підприємства);

·                      - за терміном дії фактори поділяються на постійні (діють впродовж всього досліджуваного періоду). тимчасові (діють протягом частини періоду). а також випадкові для нормальної роботи підприємства.

·                      - за характером причин, що відображаються факторами вони поділяються на об'єктивні (не залежить від підприємства) і суб'єктивні (залежать від підприємства).

Крім зазначених вите однак фактори поділяються на зовнішні і внутрішні, екстенсивні та інтенсивні, основні і другорядні, прямі і непрямі, складні (комплексні) і прості.

Поняття "фактор" розглядається у нерозривному зв'язку з поняттям "результативний показник".

Зазначені поняття відображають відповідно такі категорії діалектики, як "причина" і "наслідок".

Виявлення ланцюжка причинно-наслідкових зв'язків дуже важливе в економічному аналізі і особливо у пошуку резервів виробництва.

Фактор (причина) завжди дієвий: він є свого роду джерелом розвитку, руху і тому незмінно породжує наслідки.

В економічному аналізі слід завжди виходити із передумови: одне і теж явище у одному випадку може бути фактором, а в іншому - результативним показником (наслідком). Так. прибуток за інших рівних умов є фактором (причиною) зміни рівня рентабельності, а відносно величини собівартості прибуток є наслідком. тобто рівень прибутку від реалізації продукції залежить від величини затрат.

Фактори можуть бути кількісними і якісними, основними і неосновними. внутрішніми і зовнішніми. Основними факторами (елементами) виробничого процесу с робоча сила, засоби праці і предмети праці.

Модель - це відображення, аналог явища або процесу в основних, суттєвих для цілей дослідження рисах. Модель повинна врахувати всі можливі взаємозв'язки, закономірності і умови розвитку, щоб на її основі можна було виконати дослідження.

Будь-яка модель повинна в першу чергу виконувати аналітичну і прогностичну функції, без яких побудова її була б недоцільною ні для теорії і тим більш для практичного використання.

В економічному аналізі модель замінює неіснуючий процес (явище, об'єкт) і чому стає єдиним інструментом перевірки гіпотези про розвиток пронесу (об'єкта, явища).

За характером взаємозв'язків показника, що аналізується, з чинниками, що визначають його рівень, всі економічні моделі можна поділити на дні групи: детерміновані і стохастичні (імовірні).

До детермінованих відносять ті модемі, результат реалізації яких повністю і однозначно визначений набором заданих параметрі" (балансові моделі, моделі оптимального планування).

Стохастичні моделі описуються ймовірними (стохастичними) залежностями (кореляційні моделі, виробничі функції). Вони грунтуються на теорії ймовірності.

4. Значення категорійно-понятійної бази для методики економічного аналізу

Термін “аналіз” кожен студент вищого навчального закладу, незалежно від спеціаль-ності, чує практично на кожному занятті. Навіть учні середньої школи у старших класах використовують його досить часто. Однак, слід зауважити, що це слово можна розуміти по-різному і вживати у багатьох значеннях та з різними відтінками.

Як і більшість основоположних наукових термінів, термін “аналіз” запозичений з грецької мови.  Грецьке “analyzis” у перекладі означає “розподіляю”, “відділяю”. Тобто, у вузькому розумінні “аналіз” означає розподіл чогось єдиного на складові частини. Саме в такому значенні цей термін використовується цілим рядом наук, починаючи з природничих. Ще зі школи кожному відомо, що зрозуміти, пізнати явища природи чи походження певних предметів неможливо без їхнього умовного чи прямого поділу на складові. Вивчення окремих складових дає в результаті комплексне уявлення про ціле. Адже саме поділ дає можливість “зазирнути” всередину предмета, явища чи процесу.

Вище викладене дає можливість зробити висновок про те, що аналіз є загальнонауковим методом дослідження та пізнання предметів, явищ і процесів. Оточуючу нас об’єктивну реальність можна пізнати тільки завдяки “розподілу” на складові. Однак, задля отримання певного уявлення про об’єкти дослідження та їх осмислення одного тільки аналізу замало. Необхідне поєднання результатів вивчення, на основі чого виявляються взаємозв’язки та взаємозалежність між окремими частинами предмета. Тобто, як загальнонауковий метод пізнання аналіз використовується завжди разом із синтезом.

Оскільки під аналіз підпадає все, що нас оточує і навіть те, що ми лише подумки уявляємо, то в загальнонауковому та практичному розумінні аналіз можна поділити на багато видів залежно від об’єктів: хімічний, фізичний, біологічний, математичний, економічний і т. д.

Потреба аналізувати виникла у людини разом із потребою осмислено діяти та оцінювати свої дії. Розвиток людської діяльності призводив до розвитку аналітичних здібностей людини та до поділу аналізу залежно від сфер діяльності. У результаті сьогодні можна констатувати факт, що без аналізу неможлива осмислена діяльність людини.

Історія розвитку науки доводить, що нові галузі знань виділяються в самостійні науки тоді, коли визначене коло питань практичної діяльності набуває важливого самостійного значення і потребує поглибленої наукової розробки. Це прямо стосується і економічної науки, яка досліджує та відображає економічну діяльність людини. Розвиток продуктивних сил суспільства та виробничих відносин, невпинне збільшення обсягів виробництва та розширення обміну призводять до виділення в економічній науці окремої галузі – економічного аналізу.

Сьогодні можна розрізняти макроекономіч-ний або загальнотеоретичний економічний аналіз, і мікроекономічний або конкретно-економічний аналіз. Макроекономічний аналіз вивчає економічні явища і процеси на рівні між-національному, національному, міжгалузевому та галузевому, тобто на макрорівнях. Початок його розвитку припадає на 19 століття, хоча деякі його елементи можна прослідкувати навіть у працях економістів 18 століття.

Мікроекономічний аналіз (або аналіз господарської діяльності) застосовується для вивчення економіки окремих підприємств. Як окрема галузь знань він виділився лише в 20 столітті завдяки двом обставинам: новим потребам практики та результатам розвитку загальноекономічної науки. 20 століття знаменується небаченими темпами розвитку продуктивних сил суспільства. Разом з ними вдосконалюються і виробничі відносини. Загальні масштаби виробництва набагато перевищують можливості природньої людської уяви. У зв’язку з цим інтуїтивні рішення, засновані в кращому випадку на приблизному розрахунку, більше не задовольняли управлінських потреб. Виникла необхідність в оптимальних рішеннях, прийнятих на основі комплексного аналізу складних економічних процесів.

Крім того, будь-яка наука у результаті свого розвитку поділяється на галузі. Такий поділ здійснюється з двох причин: накопичення широкого обсягу знань та необхідності задоволення нових потреб практики на основі розширення наукового апарату. Саме в 20 столітті з’являється необхідність прогнозувати та планувати діяльність підприємств. Існуючі галузі економічної науки вже не могли забезпечувати задоволення нових потреб практики. З’являється нова галузь знань, покликана створити наукове підгрунтя вирішення нових питань економічної діяльності.

Нами у подальшому під терміном “економіч-ний аналіз” буде розумітися в основному мікроекономічний аналіз.

Що ж є конкретним об’єктом цієї науки?

Як зазначалося вище, потреба в аналізі виникла через потребу прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Тобто, аналіз є функцією системи управління. Оскільки будь-які управ-лінські рішення на підприємствах приймаються за результатами і задля продовження госпо-дарської діяльності, то об’єктом аналізу є саме господарська діяльність підприємства.

Господарська діяльність підприємств – це складна сукупність виробничих відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами. Вона складається з багатьох процесів, які умовно можна об’єднати у такі групи:

- матеріально-технічні;

- економічні (ринкові);

- соціальні;

- природоохоронні та ін.

Матеріально-технічні процеси – це технічна і технологічна підготовка виробництва, забезпечення його виробничими ресурсами, функціонування основного та допоміжного виробництва.

Економічні (ринкові) процеси можна поділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносять затрати праці, витрачання інших ресурсів, формування собівартості, розподіл та формування прибутку і т. ін. До зовнішніх – формування ринкових цін на продукцію, деякі види розрахунків (щодо податків і кредитів) і т. д. Ці процеси протікають одночасно з матеріально-технічними, але мають зовсім іншу природу, зміст і форму прояву.

Соціальні процеси пов’язані зі створенням відповідних умов праці робітників, їх побуту та відпочинку. Саме ця група обумовлює дію так званого людського (особистісного) чинника виробництва.

Природоохоронні процеси пов’язані зі збереженням та покращанням навколишнього природного середовища. Це заходи щодо недопущення забруднення або очищення грунтів, води, повітря, збереження рослинного і тваринного світу.

Усі названі процеси господарської діяльності підприємств відбуваються, як правило, одночасно. Вони тісно взаємопов’язані між собою. Однак, їхня природа, зміст, закономірності здійснення різні. Вони є результатом дії функцій об’єкта управління, в основу яких покладено об’єктивні закони природи та суспільства.

Господарська діяльність вивчається як в цілому, так і за окремими названими частинами (процесами), які також можуть виступати у ролі самостійних об’єктів аналізу. Адже, щоб ефективно управляти нею, необхідно знати її зміст і закономірності функціонування як цілого, так і складових частин. Останнє, в свою чергу, дає можливість глибоко і взаємопов’язано вивчати зміст та розвивати елементи системи управління.

Вище сказане дає можливість зробити деякі висновки щодо ролі економічного аналізу в сучасних умовах. Управління виробництвом вимагає детальної інформації про тенденції та характер змін в економіці підприємства. Її джерелом та методом осмислення є саме економічний аналіз.

Первинна інформація, що отримується управлінцями з бухгалтерських та інших джерел, є, як правило, голими цифрами, що самі по собі ні про що не свідчать. У процесі аналізу вона проходить спеціальну обробку: проводиться порівняння результатів діяльності підприємства за ряд періодів, з показниками інших підприємств галузі; визначається вплив різних чинників на величину результативних показників; виявляються недоліки, невикористані можливості; намічаються перспективи. Після такої обробки розробляються і обгрунтовуються управлінські рішення.

Таким чином, економічний аналіз передує рішенням і діям, обгрунтовує їх. Він є основою наукового управління виробництвом та забезпечує його ефективність. Тобто, економічний аналіз є функцією управління, яка забезпечує наукове обгрунтування рішень.

Аналіз є не тільки засобом обгрунтування рішень, а й контролю за їх виконанням. Адже у ході визначення ефективності впровадження рішення спочатку контролюють дотримання всіх вихідних умов.

Особлива роль аналізу полягає у визначенні резервів підвищення ефективності виробництва. За його результатами розробляються шляхи більш економного використання ресурсів, попереджуються надлишкові витрати та інші недоліки в роботі підприємства. Це набуває надзвичайної актуальності в сьогоднішніх умовах, які відрізняються зростанням дефіциту сировини та її постійним подорожчанням.