Лекція 8. Функції економічного аналізу

1. Сутність функцій за філософським трактуванням

У філософії функцію визначають як явище, яке залежить від іншого та змінюється відповідно до зміни того явища. У математиці – закон, по якому кожному значенню змінної величини (аргумента) ставиться відповідно визначена величина. Також визначається, як роль, значення будь-чого, обов’язок, коло діяльності.  За енциклопедичним словником, функція (лат. „functio” – виконання, здійснення) – зовнішній прояв властивостей будь-якого об’єкта у конкретній системі відносин . Дуже важливо визначити склад функцій і завдань економічного аналізу в умовах інвестиційноінноваційної моделі розвитку України. Функції і завдання економічного аналізу завжди залежать від соціально-економічного устрою та рівня економічного розвитку країни, а особливо умов, у яких функціонує підприємство. Також функції і завдання варіюються залежно від рівня економічного аналізу: на макрорівні (економіка країни, регіонів, галузей) економічний аналіз тісно інтегрується зі статистикою, набуває форми економіко-статистичного аналізу; на мікрорівні (економіка первинної ланки господарської системи) він реалізується як економічний аналіз діяльності підприємства. У командно-адміністративній економіці головними функціями аналізу виступали оцінка та контроль виконання підприємствами планових завдань (головним чином, кількісних показників виробництва та реалізації продукції), що затверджувалися централізовано, та визначення відповідності господарської діяльності підприємств економічній стратегії панівної політичної партії, У ринковій економіці функції і завдання аналізу докорінно перетворюються адекватно змінам, які відбуваються у характері та цілях суб'єктів господарської діяльності будь-якої форми власності та організаційно-правової форми функціонування. Економічний аналіз суб’єктів господарювання в постійно змінюваних умовах ринкової економіки, а особливо при інвестиційно-інноваційній моделі розвитку економіки, вимагає виконання оновленого переліку функцій та завдань.

2. Значення функцій у формуванні методик економічного аналізу

Функції економічного аналізу виходять із його сутності, предмету, змісту, місця та ролі в управлінні діяльністю підприємств, стратегій їхнього розвитку. Перехід суб’єктів господарювання на інвестиційно-інноваційний розвиток змінює значення економічного аналізу та вносить відповідні корективи до його сутності, мети, головного завдання та функцій.

В. Т. Доля називає дві функції: контрольну – оцінка результатів діяльності та використання ресурсів (дотримання нормативів затрат, експлуатаційних режимів роботи устаткування, технічного рівня виробництва, використання робітників та їх робочого часу, виконання планів, договірних зобов’язань та ін.) та обґрунтування управлінських рішень – підготовка проектів розпорядчих документів (розпоряджень, наказів), планів, заходів, договорів, пропозицій з асортименту продукції (робіт, послуг), руху капіталу та персоналу та ін. Ф. Ф. Бутинець, В. В. Ковальов, Є. В. Мних  називають три основні функції: 1) діагностичну – визначення можливих змін економічних явищ і процесів, формування якісної характеристики об’єкта аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків; 2) оціночну – встановлення змісту економічних явищ і процесів та їх стану, забезпечення встановлення відмінностей фактично досягнутого стану від запланованих чи теоретично обґрунтованих значень показників; 3) пошукову – пошук резервів можливого впливу на економічні явища і процеси. В. П. Завгородній та В. В. Сопко  виділяють три функції: оцінювальну, діагностичну та прогнозну (пошукову). яка обґрунтовує рекомендації щодо приведення об’єкта аналізу в бажаний стан. Л. А. Лахтіонова та Н. О. Кириченко  виділяють такі функції економічного аналізу, як оціночна, діагностична, пошукова, контрольна, проектно-інформаційна. Таким чином, серед учених-аналітиків не існує єдиної точки зору щодо функцій економічного аналізу суб’єкта господарювання.

При формуванні мети та завдань аналізу в умовах моделі інвестиційно-інноваційного розвитку економіки потрібно виходити з причинно-наслідкових зв’язків у взаємодії господарської діяльності підприємства з державними органами, конкурентами, контрагентами, населенням регіону, соціальним та навколишнім середовищем. Така взаємодія впливає на господарську діяльність підприємства, його імідж, інвестиційно-інноваційну привабливість та важливість в інвестиційно-інноваційному розвитку економіки всієї країни. З огляду на вищезазначене коло завдань економічного аналізу формується навколо інтегрованих об’єктів управління: інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства, ефективного використання інвестиційних ресурсів, упровадження інновацій, виробництва інноваційної продукції, економічних наслідків інвестування в інновації. Відповідно до кожної групи об’єктів є потреба в аналітичному забезпеченні інших підсистем управління, зокрема у плануванні – використання результатів економічного аналізу при складанні бюджетів та у внутрішньому контролі – застосування аналітичних процедур під час перевірок та результатів аналізу за попередні періоди на етапі планування перевірок. Загалом взаємодія зазначених підсистем у контексті завдань економічного аналізу інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства проявляється наступним чином.

Таким чином, завдання економічного аналізу інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства визначають його місце в системі управління господарською діяльністю підприємства. Економічний аналіз пов’язаний з усіма інформаційними підсистемами управління підприємства та є результуючою ланкою, яка формує інформаційний простір для прийняття ефективних та обґрунтованих управлінських рішень щодо інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства. Основним інформаційним джерелом є система бухгалтерського обліку та подання звітності, яка формує інформацію, котра аналізується і передається у потрібному обсязі та вигляді для планування. Показники обліку та звітності контролюються за допомогою аналітичних процедур та методик, через встановлення відхилень від планових показників, змін бюджетів, норм та нормативів тощо, які характеризують вплив інвестицій та інновацій на розвиток підприємства. Далі приймаються інвестиційно-інноваційні управлінські рішення.

3. Класифікація функцій економічного аналізу та їх характеристика

В. Т. Доля називає дві функції: контрольну – оцінка результатів діяльності та використання ресурсів (дотримання нормативів затрат, експлуатаційних режимів роботи устаткування, технічного рівня виробництва, використання робітників та їх робочого часу, виконання планів, договірних зобов’язань та ін.) та обґрунтування управлінських рішень – підготовка проектів розпорядчих документів (розпоряджень, наказів), планів, заходів, договорів, пропозицій з асортименту продукції (робіт, послуг), руху капіталу та персоналу та ін. Ф. Ф. Бутинець, В. В. Ковальов, Є. В. Мних  називають три основні функції: 1) діагностичну – визначення можливих змін економічних явищ і процесів, формування якісної характеристики об’єкта аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків; 2) оціночну – встановлення змісту економічних явищ і процесів та їх стану, забезпечення встановлення відмінностей фактично досягнутого стану від запланованих чи теоретично обґрунтованих значень показників; 3) пошукову – пошук резервів можливого впливу на економічні явища і процеси. В. П. Завгородній та В. В. Сопко  виділяють три функції: оцінювальну, діагностичну та прогнозну (пошукову). яка обґрунтовує рекомендації щодо приведення об’єкта аналізу в бажаний стан. Л. А. Лахтіонова та Н. О. Кириченко  виділяють такі функції економічного аналізу, як оціночна, діагностична, пошукова, контрольна, проектно-інформаційна. Таким чином, серед учених-аналітиків не існує єдиної точки зору щодо функцій економічного аналізу суб’єкта господарювання.

При формуванні мети та завдань аналізу в умовах моделі інвестиційно-інноваційного розвитку економіки потрібно виходити з причинно-наслідкових зв’язків у взаємодії господарської діяльності підприємства з державними органами, конкурентами, контрагентами, населенням регіону, соціальним та навколишнім середовищем. Така взаємодія впливає на господарську діяльність підприємства, його імідж, інвестиційно-інноваційну привабливість та важливість в інвестиційно-інноваційному розвитку економіки всієї країни. З огляду на вищезазначене коло завдань економічного аналізу формується навколо інтегрованих об’єктів управління: інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства, ефективного використання інвестиційних ресурсів, упровадження інновацій, виробництва інноваційної продукції, економічних наслідків інвестування в інновації. Відповідно до кожної групи об’єктів є потреба в аналітичному забезпеченні інших підсистем управління, зокрема у плануванні – використання результатів економічного аналізу при складанні бюджетів та у внутрішньому контролі – застосування аналітичних процедур під час перевірок та результатів аналізу за попередні періоди на етапі планування перевірок. Загалом взаємодія зазначених підсистем у контексті завдань економічного аналізу інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства проявляється наступним чином.

Таким чином, завдання економічного аналізу інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства визначають його місце в системі управління господарською діяльністю підприємства. Економічний аналіз пов’язаний з усіма інформаційними підсистемами управління підприємства та є результуючою ланкою, яка формує інформаційний простір для прийняття ефективних та обґрунтованих управлінських рішень щодо інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства. Основним інформаційним джерелом є система бухгалтерського обліку та подання звітності, яка формує інформацію, котра аналізується і передається у потрібному обсязі та вигляді для планування. Показники обліку та звітності контролюються за допомогою аналітичних процедур та методик, через встановлення відхилень від планових показників, змін бюджетів, норм та нормативів тощо, які характеризують вплив інвестицій та інновацій на розвиток підприємства. Далі приймаються інвестиційно-інноваційні управлінські рішення.

Інформаційно-аналітична функція полягає у накопиченні, інтерпретації, аналізі, групуванні та наданні інформації в системі економічного аналізу. Економічний аналіз стає засобом створення основного ресурсу постіндустріальної економіки – інформації. За допомогою цієї функції стає можливим: обґрунтування концепцій розвитку різних суб’єктів та об’єктів; визначення пріоритетів такого розвитку з метою коригування управлінських дій; задоволення потреб користувачів різного рівня інформацією для отримання нових знань за поставленою проблемою. У процесі економічного аналізу як інформаційно-аналітичної діяльності формується якісно нове, змістовне знання на базі інтелектуальної обробки інформаційних масивів щодо обраного економічного об’єкта, що зменшує невизначеність та ризики діяльності суб’єкта господарювання. Що точнішою і повнішою є інформація економічного аналізу як на макро-, так і на мікрорівні, то ширшими є можливості щодо формування рекомендацій, пропозицій, пошуку резервів та джерел підвищення ефективності діяльності суб’єкта господарювання.

Функція управління забезпечує суб’єктів управління різних рівнів аналітичною інформацією для ухвалення, виконання та виявлення причинно-наслідкових зв’язків між явищами та процесами, а також впливу факторів на результати діяльності, пошуку можливостей їх покращення Економічний аналіз відбувається на кожному етапі прийняття управлінських рішень, а саме – здійснюється до його ухвалення, при його виконанні та за наслідками виконання рішення. Забезпечує необхідною аналітичною інформацією внутрішніх користувачів у достатньому обсязі для прийняття ефективних управлінських рішень.

Функція контролю передбачає можливість контролю за допомогою методик і процедур економічного аналізу за управлінськими рішеннями на всіх стадіях: попередній, поточній і наступній. У системному підході функція контролю створює зворотний зв'язок у процесі управління господарською діяльністю: інформаційні потоки в ньому спрямовані від об'єкта до суб'єкта управління. За допомогою методик та процедур економічного аналізу здійснюють контроль діяльності суб’єкта господарювання за виконанням фактичних результатів відповідно до норм, нормативів, тактичних та стратегічних планів. Ця функція може бути реалізована на кожному етапі прийняття управлінських рішень. Вона особливо актуальна та посилюється в умовах інвестиційно-інноваційного розвитку, оскільки суб’єкти господарювання працюють на ринку в умовах жорсткої конкуренції, невизначеності та існування різних ризиків.

Оцінювальна функція передбачає визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям Усі господарські факти, процеси та операції мають власну грошову або натуральну оцінку. За допомогою цієї функції оцінюється фінансовий стан підприємства, стан його господарських засобів, розмір активів, пасивів та зобов’язань тощо.

Діагностична функція встановлює причинно-наслідкові зміни економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні, а також вплив факторів на ці зміни і розвиток. На основі економічного аналізу визначаються відхилення та зміни окремих економічних процесів та господарських операцій серед різних видів діяльностей: операційної, фінансової, інвестиційної та надзвичайних подій; встановлюються причинно-наслідкові зв’язки в зовнішньому та внутрішньому економічному середовищі, між окремими господарськими процесами

Пошукова функція спрямована на виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей зміни розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів її мобілізації Економічний аналіз стає засобом визначення невикористаних та потенційних резервів підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання. Основною метою економічного аналізу є пошук резервів підвищення ефективності діяльності підприємств, особливо в умовах інвестиційно-інноваційного розвитку, а отже і економіки загалом.

 Функція захисту  передбачає, що результати економічного аналізу повинні адекватно відображати факти неправомірної і злочинної діяльності щодо поля фінансово-економічних відносин суб’єктів господарювання і вчасно та адекватно реагувати на них з метою захисту прав власника, споживачів послуг та інших зацікавлених осіб. Економічний аналіз подає результуючі показники, які вказують на порушення та зловживання на підприємстві.

Науково- пізнавальна функція полягає у подальшому розвитку методології економічного аналізу та науки про нього, отриманні, накопиченні, аналізі нових знань у вказаній сфері для подальшого розвитку, оптимізації та уніфікації економічного аналізу відповідно до динамічних змін науково-технічного прогресу.

4. Функція економічного аналізу в системі управління

Управління економічною системою підприємства є процесом, який складається з серії взаємопов'язаних дій, що називаються функціями управління. Функції управління характеризують види управлінської праці, що пов'язані з впливом на об'єкт управління, здійснюються спеціальними прийомами і засобами та потребують спеціальної організації роботи. Реалізацію функцій підприємства у будь-якій сфері називають функціонуванням. Кожна функція управління також є процесом, який складається з серії взаємопов'язаних дій. До однієї з таких функцій зараховують аналітичну функцію, суть якої полягає у емпіричному дослідженні інформації, результатами якого є оціночні висновки про ситуацію, що склалася. Як правило, ці висновки стають основою для подальших управлінських дій і на стадії прийняття рішення, і на стадії його реалізації. Необхідно підкреслити, що традиційні схеми аналізу інформації про господарські ситуації у процесах управління все виразніше демонструють свою недосконалість. Це виявляється в таких аспектах: традиційні засоби перероблення інформації стають непридатними при аналізі великих обсягів даних, у зв'язку з цим підприємству очевидна недоцільність накопичення величезних обсягів даних, пов'язаних з його роботою; процедури використання даних не передбачають урахування нетипових випадків, орієнтації на такі стратегічні категорії, як доцільність, результативність, адекватність рішень у нестандартних ситуаціях. Аналітики підприємств повинні не тільки вивчати інформацію для обґрунтування рекомендацій щодо раціональних рішень, а й відбирати початковий матеріал для проведення системного аналізу економіки підприємства та розв’язувати управлінські проблеми. Все це потребує визначення нових функцій аналітичного забезпечення управління економічною системою підприємства. В останніх дослідженнях провідних вітчизняних вчених, що займаються проблемами економічного аналізу, загалом виокремлено такі три функції аналізу: оцінювальна, діагностична, пошукова (прогнозна). Оцінювальна функція забезпечує встановлення відмінностей фактично досягнутого стану від запланованих чи теоретично обґрунтованих значень показників. Діагностична функція передбачає формування якісної характеристики об’єкта аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. А прогнозна (пошукова) функція обґрунтовує рекомендації щодо приведення об’єкта аналізу в бажаний стан. Також до основних функцій економічного аналізу зараховано оцінювально-діагностичну, регулятивну, пошукову, захисну та комунікативну. Зростання значення захисної функції  зростанням кризових явищ у ринковій економіці та необхідністю запровадження методик діагностики загрози банкрутства; регулятивна функція стає необхідною в умовах розвитку ринкових відносин для своєчасного реагування на можливі негативні чинники; розвиток комунікативної функції зумовлюється наявністю внутрішнього та зовнішнього середовища, між якими необхідно забезпечувати інформаційний зв'язок. При цьому зазначено, що останні є формою реалізації змісту його завдань та містять: об’єктивну оцінку досягнутих масштабів об’єкта, пропорційності та динамічності його розвитку; діагностику стану об’єкта аналізу в напрямку фіксації і встановлення суттєвості відхилень від базового рівня, причино-наслідкових зв’язків функціонування об’єкта; діагностику перспективи функціонування в зовнішньому середовищі; пошук і мобілізацію можливостей для підвищення ефективності діяльності.

Під управлінням розуміють процес формування цілеспрямованої поведінки системи за умов зміни зовнішнього середовища через інформаційний вплив, який здійснюється людиною (групою людей) або приладом. Таким чином, аналітичним забезпеченням управління економічною системою підприємства слід вважати сукупність аналітичних процедур і технологій, які гарантують своєчасний інформаційний обмін в економічній системі підприємства та здійснення інформаційного впливу керуючої підсистеми на поведінку керованої підсистеми підприємства. Хоча сутність процесу чи явища як системи виявляється в їхній структурі, однак реалізується вона в їхніх функціях (ролях, призначенні). Це дозволяє розглядати систему як структурно-функціональну цілісність, у якій кожний елемент (підсистема, компонент) має певне функціональне призначення, яке має узгоджуватися із загальними цілями системи. Термін «функція» має латинське походження (functio) та означає виконання, обов’язок, коло діяльності. У словнику сучасної української мови поняття «функція» розкривається як «явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін; робота кого-, чого-небудь, обов’язок, коло діяльності когось, чогось». Отже, функція системи – це діяльність, роль об'єкта в межах деякої системи, робота, що виконується органом, організмом; роль, значення чого-небудь. Аналітичні дослідження не є ізольованою системою студіювання лише економічних параметрів будь-якого суспільного середовища і його структурних сегментів, а здійснюються у взаємозв’язку з оцінками політичної атмосфери, соціальної інфраструктури, національної ментальності. У цьому аспекті аналіз виконує пізнавальну функцію. Специфіка економічної науки полягає у тому, що вона має двоїстий характер. З одного боку, вона є близькою до соціології, а з іншого – до математики. Тому розрізняють функціональну залежність (у математичному розумінні) і функціональне призначення (у соціальному розумінні) досліджуваних об’єктів. Функція є конкретизацією призначення системи, доводить доцільність існування об’єкта або процесу в межах цієї системи. Функція - це спосіб практичної реалізації призначення (цілі) системи. Для з’ясування сутності системного підходу до визначення функцій аналітичного забезпечення управління економічною системою підприємства наведемо принципові відмінності між етапами системних і традиційних досліджень при прийнятті рішень.  При вивченні процесів прийняття рішень з позицій системності та комплексності розрізняють два основні підходи - дескриптивний та нормативний.  В основі дескриптивного підходу знаходиться емпіричне дослідження рішень, спрямоване насамперед на опис проблемної ситуації, поведінки окремих осіб, що їх ухвалюють. Мета дескриптивного підходу полягає у виявленні та вивченні закономірностей формування рішень у процесі взаємодії осіб, що виносять рішення, з проблемою. Дескриптивну (описову) модель призначено для опису спостережуваних факторів поведінки об'єктів. Побудова дескриптивних моделей рішення пов'язана з тим, що на хід процесу їх прийняття впливає низка обставин, зокрема: тип проблеми і риси ситуації рішення; складність та часовий горизонт проблеми; ступінь невпевненості відносно варіантів і результатів рішень; вплив часу на проблемну ситуацію; характеристики оточення вибору рішення в обсязі розділення компетенцій, мотиваційні аспекти, спосіб функціонування інформаційної системи, моделювання процесів управління; характеристика особи, яка визначає рішення - кваліфікація, знання, досвід, здатність розуміння й аналізу проблемних ситуацій, персональні особливості або посада, яку має особа в організації. Нормативний підхід виходить з необхідності теоретичного обґрунтування принципів раціонального вибору та раціональної послідовності етапів - "норми" - у процесі формування рішень, тобто ставить дуже високі вимоги до відповідальних осіб. Основою нормативних моделей слугують як деякі аксіоматичні засади, так і результати аналізу та узагальнення дескриптивної інформації. Нормативна модель рішення призначена для пошуку бажаного стану об’єкта чи системи. Напрям, який займається розробкою і використанням нормативних моделей, називається теорією вибору. Його суть – концентрація зусиль на процедурі вибору рішення, пошуку оптимального рішення, тобто найкращого із можливих за певних початкових умов. У практичних системах прийняття рішень використовуються як результати дескриптивних досліджень, так і теорії нормативного підходу, що дозволяє цей проміжний варіант розглядати як "прескриптивний" підхід. Прескриптивний підхід рекомендує, як повинна діяти особа, що ухвалює рішення, з середніми можливостями та інтелектом, якщо вона здатна систематизовано працювати над проблемою. У цьому випадку знаходження найкращих у тому чи іншому сенсі рішень не гарантується, а обирається "непогане", вільне від непослідовностей та суперечностей рішення. У сучасній логіці одним з основних понять, що відображає об'єктивно існуючі зв'язки між ознаками і предметами, є поняття предикативності. У математичній логіці предикат часто розуміють як функцію, що визначена на якійсь предметній області і значеннями якої є висловлювання (прогнози). Предикативні моделі – це моделі прогностичного характеру. Прогностичний компонент дозволяє передбачити поведінку економічної системи підприємства, розвиток ситуації управлінської взаємодії в системі, коригувати завдання під час здійснення процесу функціонування. Особливістю прогностичної складової є залучення до побудови прогнозу задач, які спрямовані на висунення гіпотез ймовірної поведінки економічної системи підприємства, її реакції на вплив зовнішнього середовища. За умов системного підходу до аналітичних досліджень економічних процесів на підприємствах можна виділити три напрямки аналітичної роботи: дескриптивний (описовий, ретроспективний), функціональне призначення якого полягає у науковому поясненні того, як функціонує і розвивається економічна система суб’єкта господарювання; предикативний, функцією якого є складання прогнозів ймовірної поведінки економічної системи суб’єкта господарювання в майбутньому для досягнення стратегічних цілей; а також прескриптивний, функцією якого є формування середніх суб’єктивних оціночних уявлень про те, якою господарська діяльність повинна бути в ідеалі. Отже, дескриптивна функція аналітичного забезпечення управління буде полягати у тому, щоби системно вивчати те, що є у реальній дійсності, предикативна - системно вивчати те, що може бути у реальній дійсності, а прескриптивна функція потребує переходу від рівня системного узагальнення фактів і принципів на рівень абстрагування для вибору оптимальних управлінських рішень щодо досягнення бажаного стану функціонування економічної системи підприємства.  Головним системоутворюючим фактором економічної системи підприємства є функція (перетворення входів системи у виходи; вхід системи – дія на неї зовнішнього середовища; вихід – результат функціонування системи для досягнення певної мети, або її реакція на вплив зовнішнього середовища). Кількість функцій аналітичного забезпечення управління економічною системою підприємства обґрунтовує існування кількості форм та видів аналітичної роботи. Реалізація функцій у системі управління підприємством породжує різноманітність організаційних форм проведення аналітичної діяльності. Питання про функції аналітичного забезпечення управління економічною системою підприємства тісно пов'язане з питанням про предмет аналітичної діяльності в системі управління підприємством.

До основних функцій аналітичного забезпечення управління економічною системою підприємства повинні належати наступні:

− дескриптивна, котра призначена представляти фактичну інформацію про економічні ситуації для обґрунтування управлінського рішення в описовій формі;

− предикативна, котра призначена для прогнозування певних подій та передбачення результатів управлінських рішень;

 − прескриптивна, призначення котрої полягає у розв’язанні управлінських проблем та досягненні бажаного стану функціонування економічної системи підприємства.

 Функції аналітичного забезпечення управління економічною системою підприємства є формою розкриття його змісту. Зміст аналітичної діяльності розкривається через призму його структуризації, тому науково обґрунтований розподіл аналітичної роботи на складові має відповідати новій ідеології управління.