Тема 5. Методи прийняття стратегічних управлінських рішень

1. Загальний огляд методів прийняття стратегічних управлінських рішень

Самі методики прийняття стратегічних рішень широко описані в науковій літературі, засновані на різних прийомах та відрізняються від етапу процесу прийняття рішень. В роботі Бойчука В.А. та Проскуровича О.В. ці методики представлені достатньо широко й їхня кількість свідчить про великий інструментарій, який може стати при нагоді в процесі прийняття стратегічного рішення. Так, вони виділяють аналіз інформаційних оглядів, звітів, довідок, проєктів тощо, економетричне моделювання, PEST-аналіз (який стає вагомою складовою майже будь-якого процесу діяльності підприємства). Також ці наковці виділяють методи аналізу життєвого циклу галузі, бенчмаркінг, кластерний аналіз, метод сценаріїв, імітаційне моделювання, експертні оцінки тощо. Ці методи можуть бути використані при аналізі галузі та конкурентного середовища, для формування бачення можливостей розвитку технологій та інновацій в галузі, конкурентної поведінки та їхньої стратегії, можливостей зміни уподобань споживачів. Для цього важливим є вивчення зарубіжного досвіду, так як розвиток нашої держави залежить значно від зовнішнього оточення й наздоганяє сучасні світові процеси. Спектр методів й прийомів, дійсно великий: SWOT-аналіз, аналіз загроз зовнішнього оточення, оцінка стратегічної позиції, оцінка власних компетенцій та можливостей, аналіз життєвого циклу підприємства, його продукту чи окремого проєкту підприємства, аналіз вразливості підприємства, причинно-наслідковий аналіз, аналіз фінансового стану за основними фінансовими показниками тощо, тобто все те, що дає основу для розуміння ефективності актуального управління підприємством та здійснення прогнозу на основі цього. Важливим є не тільки всебічний аналіз власних позицій та продукту, але й конкурентів та галузі в цілому, тому що це найближче оточення підприємства разом із споживачами, яке може здійснити найбільший вплив на ефективність прийнятого стратегічного рішення. 

Окремо варто виділити методи прийняття стратегічних рішень – матриця вибору головної стратегії, методи імітаційного моделювання, теорія ігор, теорія масового обслуговування, метод сітьового аналізу, методи експертних оцінок тощо. Ці методи дають можливість змоделювати та прорахувати можливу ефективність того чи іншого стратегічного рішення й обрати найбільш ефективне, яке буде досягати мети підприємства та розвивати його з урахуванням потреб споживачів та усіх груп стейкхолдерів. При виборі того чи іншого методу чи прийому прийняття стратегічного рішення є також ризик некомпетентності спеціаліста, який його застосовує й тому може бути неякісний розрахунок чи аналіз. Тобто, підбір персоналу є одним з визначальних факторів в попередженні можливого ризику.

Тому, серед напрямків з удосконалення процесу прийняття стратегічних рішень можна визначити: по-перше, кваліфікований підхід до етапів цього процесу, по-друге, застосування актуальних методів розрахунку, вибору альтернатив стратегічних рішень, врахування якомога більшої кількості факторів при прийнятті стратегічного рішення та орієнтація на швидку зміну подій як в Україні, так й усьому світі.

2. Прикладні методи та прийоми прийняття стратегіних рішень

Кожен вид стратегічного аналізу охоплює кілька прикладних методів і прийомів: 

1) стратегічний аналіз макрооточення підприємства:

- аналіз інформаційних оглядів, проектів, звітів, статистичних довідок; 

-  кабінетні дослідження, різноманітні методи сегментації, збирання даних, аналізу і статистичної оцінки; 

-  економетричне моделювання; 

-  PEST-аналіз;

2) стратегічний аналіз безпосереднього оточення (галузі і конкуренції):

- аналіз життєвого циклу галузі:

- аналіз вхідних і вихідних бар'єрів галузі;

- бенчмаркінг;

- кластерний аналіз (Кластерний аналіз — це багатовимірна статистична процедура, яка виконує збір даних, що містять інформацію про вибірку об'єктів і потім упорядковує об'єкти в порівняно однорідні групи — кластери (Q-кластеризація, або Q-техніка, власне кластерний аналіз).

Основна мета кластерного аналізу — знаходження груп схожих об'єктів у вибірці. Спектр застосувань кластерного аналізу дуже широкий: його використовують в археології, антропології, медицині, психології, хімії, біології, державному управлінні, філології, маркетингу, соціології та інших дисциплінах. Однак універсальність застосування привела до появи великої кількості несумісних термінів, методів і підходів, що ускладнюють однозначне використання і несуперечливу інтерпретацію кластерного аналізу);

- метод сценаріїв (Метод сценаріїв являє собою низку прогнозів з кожного розглянутого рішення щодо його реалізації, а також можливих позитивного чи негативного наслідків. Одним з основних завдань у розробці сценарію є визначення факторів, що характеризують ситуацію та тенденції її розвитку, формування альтернативних варіантів динаміки їх зміни. Головна вимога до розробленого сценарію — це відповідність результату поставленій меті.

Розробка прогнозного сценарію — це метод, за допомогою якого встановлюється логічна послідовність подій для показу того, як, відповідно до ситуації, може крок за кроком розгортатися майбутній стан об'єкта дослідження. Гіпотетичні альтернативи, що описують майбутнє, називаються сценаріями. Вони повинні розроблятися на строго логічних обґрунтуваннях, бути надійними й реально можливими варіантами розвитку);

- імітаційне моделювання (Імітаційне моделювання – це метод дослідження, при якому досліджувана система замінюється моделлю, яка з достатньою точністю описує реальну систему, і з нею проводяться експерименти з метою отримання інформації про цю систему. Експериментування з моделлю називають імітацією (імітація – це збагнення суті явища, не вдаючись до експериментів на реальному об'єкті);

- методи експертних оцінок (Дельфі, мозкового штурму та ін.). Метод Дельфі (Метод «Дельфі» — систематичний збір інформації про об'єкт прогнозування шляхом опитування експертів та узагальнення даних.

Він має досить багато варіацій, але в цілому його можна описати наступним чином:

1. Формується група (як правило з експертів, але в окремих випадках можуть бути залучені люди, які не є експертами), причому важливо те, що ці люди не спілкуються безпосередньо один з одним.

2. Кожному члену групи пропонується анонімно висловити пропозицію відносно проблеми, з якої потрібно прийняти рішення.

3. Після чого кожен член групи отримує загальний звіт про висловлені припущення. В деяких випадках перераховуються всі пропозиції.

4. На підставі отриманого звіту учасникам знову пропонується висловити свої думки. Подібні цикли повторюються або протягом встановленого часу, або до того часу, поки узагальнений звіт перестане змінюватися, що означатиме, що кожен член групи залишився при своїй думці);

3) стратегічний аналіз підприємства:

- аналіз основних компетенцій і основних можливостей;

- аналіз вектора зростання;

- ЕТОР-аналіз (аналіз загроз зовнішнього оточення і профілю можливостей);

- SWOT-aнaлiз (аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз);

- SРАСЕ-аналіз (оцінка стратегічної позиції і дій) (Метод SРАСЕ-аналізу є похідним від SWОТ-аналізу та застосовується для оцінки сильних та слабких сторін діяльності підприємств за такими групами критеріїв: 1) фінансова сила підприємства (ФС); 2) привабливість галузі (ПГ); 3) стабільність галузі (СГ);

- матриця ВCG (матриця «Зростання / Частка», розроблена Бостонською консалтинговою групою);

- матриця GЕ/МсКіnseу (матриця «Привабливість галузі / Позиція в конкуренції»);

- матриця Shell/DPM (матриця спрямованої політики, розроблена компанією Shell),

- PIMS-аналіз (аналіз впливу ринкової стратегії на прибутки) (ПІМС-аналіз (PIMS-analysis) - один з методів стратегічного предпланового аналізу, що ставить за мету визначити вплив обраної стратегії на величини прибутковості і готівки. ПІМС-аналіз походить від скорочення фрази англійської мови: "the Profit Impact of Market Strategy".);

- аналіз життєвого циклу підприємства;

- аналіз часових рядів, екстраполяція тенденцій (Аналіз часових рядів — сукупність математико-статистичних методів аналізу, призначених для виявлення структури часових рядів і для їх прогнозування. Сюди належать, зокрема, методи регресійного аналізу. Виявлення структури часового ряду необхідно для того, щоб побудувати математичну модель того явища, яке є джерелом аналізованого часового ряду. Прогноз майбутніх значень часового ряду використовується для ефективного прийняття рішень. У широкому значенні екстраполяція - це метод наукового дослідження, що полягає в поширенні висновків, отриманих зі спостережень за однією частиною явища, на іншу його частину. У вузькому значенні - це визначення по ряду даних функції інших її значень поза цим рядом. Екстраполяція полягає у вивченні сформованих у минулому і сьогоденні стійких тенденцій економічного розвитку і перенесення їх на майбутнє);

- аналіз вразливості підприємства;

- порівняльний аналіз «цілі – план – факт – оптимізація – відхилення»;

- причинно-наслідковий аналіз;

4) стратегічний аналіз:

- аналіз життєвого циклу продукту і стратегії маркетингу;

- життєвого циклу продукту і фінансової ситуації;

- життєвого циклу продукту і конкуренції;

- життєвого циклу продукту і менеджменту;

- життєвого циклу продукту і факторів продуктивності;

- впливу зацікавлених сторін;

5) стратегічний фінансовий аналіз:

- підготовка проектованих фінансових звітів;

- прогнозування за методом процента від продажу;

- стратегічна оцінка фінансових результатів і фінансових потреб;

- розрахунок фінансових коефіцієнтів;

- діагностика (прогнозування) банкрутства;

6) стратегічний інвестиційний аналіз:

- чиста приведена вартість;

- методи формування господарського портфеля;

- методи варіантного аналізу;

- аналіз ризиків;

7) аналіз стратегії та прийняття стратегічних рішень:

- матриця вибору головної стратегії;

- аналіз ключових факторів успіху;

- методи імітаційного моделювання;

- теорія ігор;

- теорія масового обслуговування;

- методи сітьового аналізу;

- методи експертних оцінок;

- підготовка стратегічного плану.

3. Використання матриці ВCG для прийняття рішення

Матриця, розроблена The Boston Consulting group, потрібна для того, щоб допомогти бізнесу в довгостроковому стратегічному плануванні: вона дозволяє проаналізувати актуальність продуктів компанії для ринку та можливості зростання; визначити, в які з них краще інвестувати; чи варто припинити випуск певної продукції та розробити нову. 

Щоб скласти матрицю BCG, потрібно розподілити всю продукцію, яку випускаєте, на чотири групи

Матриця складається з двох осей та 4-х сегментів. Для її застосування потрібно мати певний асортимент товарів чи послуг, тому цей метод більше підходить великим компаніям.

Щоб зрозуміти, до якого сегмента належать ваші продукти, потрібно провести аналіз зростання їх попиту (вертикальна вісь) та частки на ринку (горизонтальна вісь).

Класифікація звучить трохи дивно: “зірки”, “дійні корови”, “знаки питання” та “собаки”. Але ці терміни вже давно увійшли до світу бізнесу і використовуються найбільшими компаніями.

Зірки — це продукція на ринках, які швидко зростають, на яких ви маєте велику частку. Те, що приносить вам найбільший дохід та рентабельність інвестицій. Але зазвичай такий товар не тільки приносить багато грошей, а й потребує значних інвестицій, тому його маржинальність може бути невисокою. Ця категорія вимагає сконцентруватись на тому, щоб не тільки зберегти частку ринку, а й збільшувати її. 

Готівкові корови (“Дійні корови”, “Вершки” “Грошові мішки”) — продукція на ринках низького зростання з високою часткою ринку. Товари в цій категорії займають велику частку ринку, але об’єм продажів зростає повільно. Вони приносять стабільний грошовий потік, але не потребують значних інвестицій. “Корів” варто берегти та прискіпливо контролювати — це ваша зона впевненості.  

Часто це зрілі, добре усталені продукти. Компанію Procter & Gamble часто називають «корово-готівковою компанією», маючи на увазі саме матрицю BCG.

Знаки запитання (“Складні діти”, “Темні конячки”, “Проблеми”, “Телята”) — продукція на ринках високого зростання з низькою часткою ринку. Ця зона поєднує в собі невизначеність, ризики та потенційний виграш. Тобто в той час, коли ви аналізуєте ситуацію, ще не зрозуміло, чи буде попит продовжувати зростати, чи навпаки піде донизу. Якщо ви бачите можливість перевести “Запитання” у “Зірки”, то потрібно інвестувати в них гроші. Якщо ні — взагалі позбавлятись і не витрачати ресурси марно.

Наприклад, Rovio, які створили надуспішну гру Angry Birds, розробили багато інших ігор, про які ви й не чули. Компанії, які займаються комп’ютерними іграми, часто розробляють сотні ігор, перш ніж отримати одну успішну. Побачити майбутню зірку не завжди легко, а грошей такі експерименти потребують багато.

Собаки (“Мертвий вантаж”, “Невдахи”, “Кульгаві качки”) — це продукти з низьким ростом та часткою ринку. Зазвичай ця категорія приносить низький дохід, проте  потребує значної уваги. Цих продуктів рекомендується позбутися. Однак це може бути надмірним спрощенням, оскільки від “Собак” можна отримувати постійний дохід із невеликими витратами. 

Наприклад, в автомобільному секторі, навіть коли виробництво закінчується, все ще існує потреба в запчастинах. Коли SAAB припинила торгівлю та виробництво нових автомобілів, з’явився цілий бізнес із забезпечення деталей SAAB.

Переваги та недоліки класичної матриці BCG

Переваги:

– легка у виконанні;

– допомагає зрозуміти, куди направити стратегічне інвестування;

– хороша відправна точка для ретельного подальшого аналізу.

Проте ця модель зазнала серйозної критики за надмірне спрощення та відсутність відчутної користі. Недоліки методу:

– низька варіативність через розподілення на чотири сегменти. Класифікувати те, що потрапляє між ними, може бути складно;

– не визначає, що таке “ринок”. Підприємства можна класифікувати як “готівкових корів”, тоді як вони насправді є “собаками”, або навпаки;

– не враховує інші зовнішні фактори, які можуть повністю змінити ситуацію;

– частка ринку та зростання галузі — не єдині фактори рентабельності. Крім того, висока частка ринку не обов’язково означає високий прибуток; 

4. Питання для самоконтролю

1. Перелічить методи прийняття управлінських стратегічних рішень.

2. Визначте прикладні методи та прийоми прийняття управлінських стратегічних рішень.

3. Охарактеризуйте методи стратегічного аналізу макрооточення підприємства.

4. Охарактеризуйте методи стратегічного аналізу безпосереднього оточення (галузі, конкуренції).

5. Охарактеризуйте методи стратегічного аналізу  підприємства.

6. Охарактеризуйте методи стратегічного аналізу продукту.

7.Охарактеризуйте методи стратегічного фінансового аналізу.

5. Література для опрацювання теми

1. Кабаченко Д.В. Прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику. Економічний вісник НГУ. 2017. No 2(58). С. 107–115. 
2. Петруня Ю. Є., Літовченко Б. В., Пасічник Т. О. та ін. Прийняття управлінських рішень : навчальний посібник. Дніпро : Університет митної справи та фінансів, 2020. 276 с. 
   
3. Ткаченко А.М., Якось І.С. Прийняття господарських рішень в умовах невизначеності та ризику. Економіка пром-сті. 2009. № 1. С. 29-32. 
   
4. Шегда А.В. Прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику. Теоретичні та прикладні питання економіки. 2011. Вип 26, с. 5-13.
   
5. Шинкарук Л.В., Дєліні М.М., Геращенко В.О. Проблема прийняття ефективних стратегічних рішень в сучасних умовах функціонування підприємництва. Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Серія: «Економіка». Т. ХX, вип. 314. Маріуполь, ДонДУУ, 2019. C. 71-80.
   
6. Дєліні М.М. Юдович А.С. Процес прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності на прикладі ТОВ «Ласуня». Економіка і суспільство, Вип. 7. 2016. С. 542-545.
7. Шинкарук Л.В., Кубіцький С.О., Дєліні М.М. Особливості управління персоналом в проєктній діяльності в сучасних умовах. Менеджер. 3 (88), 2020. С. 5-15. https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u317/menedzher_3882020.pdf.
   
8. Терещенко С.І, Ефективність прийняття управлінських рішень в умовах інтелектуалізації праці.Економіка АПК. 2017. № 1 - С. 74
   
9. Нечаєва І. Особливості прийняття управлінських рішень, їх оцінка та оцінювання в умовах кризи.Економічний аналіз, Т. 29, №1. 2019. URL :  doi: http://dx.doi.org/10.35774/econa2019.01.156.
   
10. Гула В.., & Дзяворук А. (2021). Особливості прийняття рішень посадовими особами органів охорони державного кордону при виникненні нестандартних ситуацій в умовах пандемії та невизначеності.Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки, 83(2), 82-91. https://doi.org/10.32453/3.v83i2.560