Тема 5. Структура та принципи створення проєктів в агрономії.

Сайт:	Навчально-інформаційний портал НУБіП України
Курс:	Інновації та управління проєктами в агрономії ☑️
Книга:	Тема 5. Структура та принципи створення проєктів в агрономії.

Надруковано:	Гість-користувач
Дата:	вівторок, 27 жовтня 2026, 17:37

Зміст

1. Теорія і світова практика застосування пестицидів в агротехнологіях.
2. Регламенти застосування пестицидів.
3. Інновації в застосуванні регуляторів росту.
4. Презентація до теми 5.

1. Теорія і світова практика застосування пестицидів в агротехнологіях.

Теоретичні передумови використання пестицидів ґрунтуються на обов'язковому виконанні наступних взаємопов'язаних елементів:

висока агротехнологія, яка забезпечує одержання повноцінних рослин, стійких до умов зовнішнього середовища з обов'язковим включенням заходів для профілактики або гальмуванню розвитку окремих шкідливих об'єктів;
вирощування сортів (гібридів), стійких до хвороб і шкідників;
використання прийомів, які зберігають і активізують діяльність природних ентомофагів та інших організмів, регулюючих чисельність шкідників, фітопатогенів і бур'янів;
використання активних заходів гальмування чисельності шкідливих організмів на основі детального аналізу агробіоценозу при умові об'єктивного оцінювання очікуваного розвитку шкідників і рівня втрат.
Використання пестицидів вимагає чіткого виконання відповідних регламентів, які враховують наступні положення:
фенологію і динаміку розвитку основних хвороб, шкідників і бур'янів у даному регіоні;
фази розвитку (етапи органогенезу), в яких культури найбільш чутливі до поширення найбільш небезпечних шкідників, збудників хвороб та бур'янів;
вплив погодних умов на розвиток бур'янів, хвороб та шкідників;
довго- та короткотривалий прогноз появи хвороб та шкідників;
економічні пороги шкодочинності та розміри територій, яким загрожують хвороби та шкідники;
профілактичні та комплексні заходи боротьби, необхідні на випадок фактичної загрози.

На сьогодні нараховують близько 800 тис. різних шкідників і понад 30 тис. збудників хвороб сільськогосподарських культур. Втрата врожаю від шкідників і хвороб за середніми даними становить відповідно 14 і 12%. За умов інтенсифікації землеробства і широкого впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур захист рослин набуває особливого значення.

Для захисту рослин застосовують комплекс агротехнічних, біологічних і хімічних заходів. Застосування того чи іншого методу в певну фазу розвитку рослин залежить від ступеня ураження тим чи іншим шкідником або хворобою.

Як відомо, хімічний спосіб боротьби зі шкідниками і хворобами, найбільш розповсюджений зараз, має значні недоліки. При застосуванні хімічних препаратів одночасно з шкідниками знищуються комахи, які запилюють рослини. Тому найактуальніша проблема – це охорона навколишнього природного середовища, яка завдає мінімальної шкоди під час виконання захисних заходів.

2. Регламенти застосування пестицидів.

Використання пестицидів вимагає чіткого виконання відповідних регламентів, які враховують наступні положення:

фенологію і динаміку розвитку основних хвороб, шкідників і бур'янів у даному регіоні;
фази розвитку (етапи органогенезу), в яких культури найбільш чутливі до поширення найбільш небезпечних шкідників, збудників хвороб та бур'янів;
вплив погодних умов на розвиток бур'янів, хвороб та шкідників;
довго- та короткотривалий прогноз появи хвороб та шкідників;
економічні пороги шкодочинності та розміри територій, яким загрожують хвороби та шкідники;
профілактичні та комплексні заходи боротьби, необхідні на випадок фактичної загрози.

3. Інновації в застосуванні регуляторів росту.

Ретарданти (лат. retardatio - уповільнення, затримка) - хімічні речовини, що уповільнюють ріст рослин у висоту, забезпечують ущільнення стінок стебла та активізують розвиток кореневої системи. їх використовують як засіб боротьби з виляганням зернових культур без порушення нормальних строків достигання. Вони легко розчиняються у воді і вільно проникають у рослини. Наявність у ретардантів органічних катіонів позитивно впливає на енергетичний обмін клітин.

Позитивна дія регуляторів росту визначається наступними факторами: знижують втрати зерна від вилягання;

створюють кращі умови для збирання;
збільшують робочу швидкість і підвищують продуктивність роботи комбайнів;
підвищують продуктивну кущистість хлібів;
сприяють рівномірному дозріванню рослин;
підвищують ефективність засвоєння азотних добрив.

Побічний ефект застосування ретардантів - незначне збільшення зараження посівів борошнистою росою і деякими іншими хворобами. Тому сучасні системи отримання високих і стійких врожаїв зернових культур у світовій практиці, як правило, включають три елементи технології:

високі дози азотних добрив;
застосування регуляторів росту;
внесення фунгіцидів.

Кріопротектори. Основною і постійною причиною коливання врожаїв культур є чітко виявлений континентальний клімат з різкими перепадами температур і опадів впродовж вегетації та взимку.

Застосування антиоксидантів-кріопротекторів, фітореаніматорів та інших засобів може сприяти одержанню стабільних і високих врожаїв та валових зборів сільськогосподарських культур.

Антиоксиданти, регулюючи складні біохімічні процеси, не лише подовжують життя, а й розширюють межі адаптації.