Тема 2. Розвиток людського потенціалу

1. Людський потенціал: поняття, специфіка

Термін “потенціал” походить від латинського слова “potentia” і означає “потужність, сила, приховані можливості”

Терміни “потенціал”, “потенційний” означають наявність у кого-небудь (людина, первинний робочий колектив, суспільство) прихованих можливостей, які ще не виявилися, або здатності діяти у відповідних сферах

Потенціал - це засоби, запаси, джерела, що є в наявності й можуть бути використані, приведені в дію для досягнення певної мети, виконання плану, розв’язання завдань

Людський потенціал - це нагромаджений населенням запас фізичного здоров’я, загальнокультурної і

професійної компетенції, творчої, підприємницької і громадянської активності, який реалізується в різноманітних сферах діяльності.

Людський потенціал:

сукупність умов життя людини в її соціальному, політичному, культурному, духовному, матеріальному та інших аспектах

соціально-економічна категорія, яка розвивається у взаємодії з економічними процесами і явищами, визначаючи пріоритети держави, спільноти і людини

індикатор ефективності соціальної рівня, що відображає забезпеченість потреб раціональних або мінімальних населення певного соціально- територіального утворення

показник розвитку суспільства.

Специфіка людського  потенціалу:

системність - людський потенціал має властивості, які не вичерпуються сумою переліку якостей людей

«екстравертивність», адже, для формування та  реалізації людського потенціалу визначальне значення, як правило, мають «зовнішні» по відношенню до нього умови і чинники, характер  середовища його існування

характерна наявність прихованих властивостей, які при зміні певних умов можуть проявитися

властивості людського потенціалу обумовлюють  можливості людського розвитку, як на найближчу

перспективу, так і в більш віддаленому майбутньому.

Людський потенціал економіки:

накопичений населенням запас фізичного і морального здоров'я, загальнокультурної та професійної компетентності, творчої, підприємницької та громадянської активності, що реалізуються в різноманітних сферах діяльності, а також у структурі потреб.

Рис. 2.1. Людські здібності і потенціал

Таблиця 2.1. Структурні компоненти людського потенціалу:

Рис. 2.2. Алгоритм формування людського капіталу

2. Індекс людського розвитку

Індекс людського розвитку (ІЛР) (англ. Human Development Index, HDI) - підсумковий показник для оцінювання довгострокового прогресу в трьох основних площинах людського розвитку: довготривале та здорове життя, доступ до знань і гідний рівень життя. Він є стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів.

Тривалість і здоров’я вимірюється середньою очікуваною тривалістю життя.

Рівень знань вимірюється середньою тривалістю навчання в школі дорослого населення (людей віком 25 років і старше), а доступ до навчання та знань — очікуваними роками навчання для дітей-першокласників, тобто загальною кількістю років навчання, на які дитина, що досягає шкільного віку, може розраховувати, якщо панівні моделі вікових показників зарахування до школи залишаються незмінними протягом життя дитини.

Рівень життя вимірюється валовим національним доходом (ВНД) на душу населення в $ постійної купівельної спроможності рівня 2011 р., конвертованих за коефіцієнтами переходу на паритет купівельної спроможності (ПКС).

 Рис. 2.3. Тенденції складових індексу ІЛР України за 1990-2018 роки.

3. Трудовий потенціал

Трудовий потенціал - це сукупна суспільна здібність до праці, потенційна дієздатність суспільства, його ресурси праці;

це інтегральна здібність і готовність людей до праці, незалежно від її сфери, галузі, соціально-професійних характеристик;

це існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками персоналу підприємства.

Людський VS Трудовий потенціал

трудовий потенціал на індивідуальному рівні відповідає робочій силі, людський потенціал – особистості.

сфера реалізації трудового потенціалу обмежена виробництвом матеріальних і нематеріальних благ та послуг, тобто трудовою діяльністю.

на відміну від нього людський потенціал реалізується в різноманітних видах діяльності, пов'язаних не тільки з працею, але і з проведенням дозвілля, з міжособистими відносинами, а також у сфері споживання.

Кількісні фактори трудового потенціалу

чисельність працездатного населення;

кількість робочого часу, відпрацьованого працездатним населенням, або такого часу, який може бути відпрацьований;

чисельність безробітних;

чисельність і структуру зайнятого населення;

статево-вікову структуру населення;

рівень народжуваності.

Якісні фактори трудового потенціалу:

психофізіологічну працездатність;

загальноосвітній та професійно- кваліфікаційний рівень;

рівень культури;

моральну зрілість;

схильність працездатних осіб до мобільності;

трудову міграцію;

трудову (економічну) активність.

Таблиця 2.2.

Складові трудового потенціалу:

Трудовий потенціал включає три аспекти:

ресурсний аспект – рівень, який доступний для розвитку трудового потенціалу з погляду накопичених ресурсів і резервів та який визначається психофізіологічними (стан здоров'я працівника, працездатність, витривалість, тип нервової системи і т.п.), демографічними (оцінка чисельності і складу працездатного й економічно активного населення) і освітньо-кваліфікаційними характеристиками (кількість випускників різних навчальних закладів, структура працездатного населення за рівнем освіти, за рівнем кваліфікації та ін.);

Трудовий потенціал включає три аспекти:

факторний аспект – можливості використання і подальшого розвитку трудового потенціалу, що визначаються часовими (фонд робочого часу), соціально- економічними (структура зайнятості за сферами, галузями економіки, професіями, посадами, спеціальностями, показниками мобільності кадрів і т.п.), організаційними (рівень організації праці, соціально- психологічний клімат в колективі і т.п.), матеріально- технічними (рівень матеріально-технічної бази, оплати праці працівників), інформаційними (рівень інформаційної забезпеченості), освітніми (витрати на освіту, якість системи освіти), особовими характеристиками (ціннісні орієнтації, потреби, мотиви, цілі, очікування та інтереси)

результативний аспект – кінцевий результат використання трудового потенціалу, який визначається характеристиками результату (індекс розвитку трудового потенціалу, індекс розвитку людського потенціалу, інші агреговані економічні показники). Управління розвитком трудового потенціалу на сучасному етапі повинно здійснюватися із урахуванням його основних закономірностей і тенденцій розвитку, а також із рахуванням його особливостей як об'єкту управління. З урахуванням тенденції до збільшення значення творчості та інновацій на сучасному етапі доцільно створення сприятливого та такого, що заохочує до творчості й інновацій, клімату у всьому суспільстві, розкриття творчих здібностей трудового потенціалу на всіх рівнях управління. Формування і реалізація інноваційних процесів можуть бути забезпечені механізмом організації, регулювання і стимулювання інноваційної активності працівників, пов'язаної із розкриттям їх творчого потенціалу.

4. Класифікація трудового потенціалу

Класифікують трудовий потенціал за:

1. рівнем агрегованості оцінок;
2. спектром охоплення можливостей
3. характером участі у виробничо-господарському процесі
4. місцем соціально-економічній системі підприємства

За рівнем агрегованості оцінок:

трудовий потенціал працівника - це індивідуальні інтелектуальні, психологічні, фізіологічні, освітньо-кваліфікаційні та інші можливості, використовуються виможуть бути використані для трудової діяльності;

груповий трудовий потенціал - крім трудового потенціалу окремих працівників включає додаткові можливості їх колективної діяльності на основі сумісності психофізіологічних і кваліфікаційно-професійних особливостей колективу;

трудовий потенціал підприємства - це сукупні можливості працівників підприємства активно чи пасивно брати участь у виробничому процесі в рамках конкретної організаційної структури виходячи з атеріально-технічних, технологічних та інших параметрів.

За спектром охоплення можливостей:

індивідуальний трудовий потенціал працівника враховує індивідуальні можливості працівника;

колективний (груповий) трудовий потенціал враховує не тільки індивідуальні можливості членів колективу, а й можливості їхньої співпраці для досягнення суспільних цільових орієнтирів.

За характером участі у виробничо-господарському процесі:

потенціал технологічного персоналу - це сукупні можливості працівників підприємства, задіяних у профільному та суміжних виробничо-господарських процесах для виробництва продукції (роботи, послуг) встановленої якості та визначеної кількості, а також працівників, які виконують технічні функції апарату управління;

управлінський потенціал - це можливості окремих категорій персоналу підприємства щодо ефективної організації та управління виробничо-комерційними процесами підприємства (організації).

За місцем у соціально-економічній системі підприємства:

структурно-формуючий трудовий потенціал - це можливості частини працівників підприємства щодо раціональної та високоефективної організації виробничих процесів і побудови найбільш гнучкої, чіткої, простої структури організації;

підприємницький трудовий потенціал - це наявність та розвиток підприємницьких здібностей певної частини працівників як передумови для досягнення економічного успіху за рахунок формування ініціативної й інноваційної моделі діяльності;

продуктивний трудовий потенціал - це можливості працівника підприємства генерувати економічні й неекономічні результати виходячи з існуючих умов діяльності у рамках певної організації.

5. Трудовий потенціал працівника

Трудовий потенціал людини – частина потенціалу особистості, яка формується на основі природних здібностей, освіти, виховання та життєвого досвіду.

Трудовий потенціал працівника – це його можлива трудова дієздатність, його ресурсні можливості у сфері праці, які формуються на основі природних даних (здібностей), утворення, виховання і життєвого досвіду.

Трудовий потенціал працівника:

психофізіологічний потенціал - здатності і схильності людини, стан її здоров'я, працездатність, витривалість, тип нервової системи і т. п.;

кваліфікаційний потенціал - обсяг, глибину і різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і умінь, що обумовлює здатність працівника до праці визначеного змісту і складності;

соціальний потенціал - рівень цивільної свідомості і соціальної зрілості, ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби і запити в сфері праці, виходячи з ієрархії потреб людини.

Таблиця 2.3. Показники трудового потенціалу

6. Оцінка трудового потенціалу інноваційної організації

Таблиця 2.4. Оцінка трудового потенціалу інноваційної організації

7. Державна політика розвитку трудового потенціалу

Причин, які негативно впливають на трудовий потенціал України:

невідповідність наявного трудового потенціалу сучасним вимогам економічного і соціального розвитку країни,

занижена ціна робочої сили і низький рівень доходів населення;

скорочення робочих місць в реальному секторі економіки, порушення трудових прав працівників, недоліки в системі охорони праці тощо.

Метою державної політики розвитку трудового потенціалу є створення правових, економічних, соціальних і організаційних засад щодо його збереження, відтворення та розвитку, спрямованих на створення умов для:

поліпшення природної бази формування робочої сили;

отримання професійно-технічної та вищої освіти, професійних послуг з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації відповідно до суспільних потреб;

здійснення все більш повної, продуктивної зайнятості;

запобігання безробіттю;

поліпшення охорони праці, зниження ризику втрати здоров'я і життя працюючих на виробництві;

забезпечення соціального захисту працюючого і непрацюючого населення;

посилення відтворювальної, стимулюючої та регулюючої функцій заробітної плати;

забезпечення зростання реальних доходів населення;

забезпечення захисту прав і гарантій громадян у сфері соціально трудових

відносин.

Основні напрями розвитку трудового потенціалу мають передбачати:

У сфері поліпшення природної бази – забезпечення розширеного відтворення населення і збільшення тривалості його активного трудового періоду;

У сфері розвитку освітньої бази – всебічний розвиток інтелектуальних, духовних та фізичних здібностей особистості, забезпечення ринку праці висококваліфікованою робочою силою;

У сфері зайнятості – створення матеріально-технічних і соціально-

економічних передумов для продуктивної зайнятості населення. Головним у створенні таких передумов є здійснення державного регулювання ринку праці з метою постійного розширення сфери прикладання праці і забезпечення надійного соціального захисту працюючого і непрацюючого населення;

У сфері регулювання соціально-трудових відносин – забезпечення захисту прав і гарантій;

У сфері політики доходів – посилення відтворювальної, стимулюючої і регулюючої функцій заробітної плати, на підвищення трудових доходів;

У сфері охорони праці – зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань, зменшення факторів шкідливого впливу на організм працюючих та скорочення кількості робочих місць з шкідливими та важкими умовами праці.

8. Рекомендовані джерела

1. Human development report. URL: http://hdr.undp.org/en/2020-report

2. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України №722/2019 від 30.09.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019

3. Людський розвиток в Україні: інституційне підґрунтя соціальної відповідальності / за ред. Е.М. Лібанової; Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. Київ, 2017. 368 с.

4. Козарезенко Л.В. Фінансова політика розвитку людського потенціалу. Київ: ЦУЛ, 2016. 412 с.

5. Формування і розвиток людського потенціалу регіону: сутність, сучасні тенденції та методи оцінювання / Монографія / МОН України. Одеський нац. економічний унів-тет – Одеса: ВОІ СОІУ «Атлант», 2018. − 103 с. URL: тисніть тут