ТЕМА 4. ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА: РЕІНЖИНІРИНГ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

1. Інноваційна політика підприємства: процесний підхід

На сьогодні наявність ефективної інноваційної стратегії підприємства важлива для його виживання на ринку за умов мінливого зовнішнього середовища. Посилення конкуренції внаслідок розвитку глобалізаційних процесів і швидка зміна вподобань споживачів активізує компанії створювати та комерціалізувати інновації. Щоб інвестиції в інновації принесли найбільшу віддачу в прибутковості й забезпечили розвиток компанії у коротко- та довгостроковому періодах, важливо усвідомлювати, які саме фактори впливають на успішність інновації та як вони народжуються.

Інноваційний процес - це процес створення, освоєння і поширення техніко-економічних ідей, практичне застосування яких приводить до отримання певного суспільно-економічного ефекту.

Інноваційна політика підприємства - це процес ухвалення рішень щодо створення нових ідей, товарів, послуг.

Як правило, людина шукає варіанти розв’язання складних завдань у галузі та науках, в яких вона є фахівцем. Людина свідомо не занурюється в суміжні галузі, про які має вельми поверхневу уяву. Для нескладних завдань в межах однієї професії або галузі професійні знання грають надзвичайно важливу роль. Проте за наявності складних завдань процес ухвалення рішення пригальмовується. Це стається тому, що відбувається нав’язування звичного уявлення про предмет або проблему. Водночас дилетант не знайомий з обмеженнями галузі, здатний зробити крок убік і знайти принципово нове рішення.

Отже, для формування інноваційної політики керівництву підприємства потрібно не обмежуватись у пошуку нових ідей. Розуміння основ функціонування процесів надзвичайно важливе для забезпечення конкурентоспроможності компанії. Процес, який не відповідає потребам організації, постійно чинитиме перепони її ефективній діяльності.

Процес - це діяльність організації, яка перетворює вхід на вихід і в такий спосіб створює цінність для споживача (рис. 1).

Рис. 1. Модель бізнес-процесу

Роль бізнес-процесу в управлінні бізнесом:

1. Місія бізнесу - створення цінності для споживача.

2. Саме в бізнес-процесах створюється цінність для споживачів.

3. Успіх у бізнесі базується на досконалій реалізації ідеї бізнесу в бізнес-процесах.

4. Досконала реалізація ідеї бізнесу досягається шляхом:

• довершеного дизайну процесів;

 • відповідних людей, що їх реалізують;

 • відповідного середовища.

Визначення:

 Стандарт ISO 9000:2000

Бізнес-процес - це сукупність різновидів діяльності, в межах якої на вході використовується один чи більше різновидів ресурсів і в результаті якої на виході створюється продукт, який має цінність для споживача.

Майкл Хаммер, Джеймс Чампі

Бізнес-процес - це стійка, цілеспрямована сукупність взаємопов’язаних видів діяльності (послідовність робіт), яка згідно з визначеною технологією перетворює вхід на вихід, що представляє цінність для споживача.

В. Рєпін

Бізнес-процес - будь-яка діяльність або сукупність діяльностей, що має вхідний продукт, додає цінність до нього та забезпечує вихідний продукт для внутрішнього або зовнішнього споживача. Процес використовує організаційні ресурси для забезпечення відповідного результату.

Необхідність розробляти нову продукцію і швидко виводити її на ринок - це завдання, з яким зустрічаються виробники в будь-якій галузі промисловості.

Цей процес складається з трьох основних функцій: маркетинг, створення продукту та його виробництво.

Маркетинг виробляє пропозицію щодо створення нового продукту і забезпечує інформацією про технічні характеристики товарів, які вже присутні на ринку. Розробники продукту несуть відповідальність за обґрунтування технічної концепції продукту та удосконалення кінцевого проекту.

Виробництво відповідає за вибір і модифікацію технологічних процесів, які потрібні для випуску нового продукту.

Реінжиніринг - фундаментальний перегляд бізнес-процесів, радикальне перепроектування, спрямоване на досягнення суттєвого поліпшення основних показників їхньої ефективності.

Концепція реінжинірингу існує більше ніж три десятиліття. В авангарді впровадження змін у бізнес-процесах стояли виробничники, які постійно використовували реінжиніринг через спільне проектування, бережливе виробництво, групові технології, тотальне управління якістю тощо. Реінжиніринг, як правило, пов’язаний з радикальними одномоментними змінами на основі інновацій.

Принципи реінжинірингу:

 1. Організувати досягнення результату, а не виконання завдання.

2. Удосконалювати процес повинні ті, хто створює результати процесу.

3. Впровадити процедуру опрацювання інформації в ту роботу, де ця інформація збирається.

4. Ставитися до географічно розкиданих ресурсів як до централізованих.

5. Поєднувати паралельні різновиди діяльності, а не їхні результати.

6. Ухвалювати рішення впродовж виконання робіт і контролювати сам процес.

7. Вводити інформацію тільки один раз у вихідній точці.

2. Моделювання бізнес-процесів в організації

Завдяки моделюванню бізнес-процесів в організації процес стає керованим, оскільки з’являється відповідальний за нього, команда процесу, яка проводить його оптимізацію, а також документування процесу, яким закріплюються усі зміни, що здійснюються. Як правило, завданнями моделювання бізнес-процесів для компанії є підвищення керованості. Скільки і які саме мають бути процеси в організації, визначають, виходячи з її мети та стратегії досягнення.

Категорії та типи бізнес-процесів:

• власник бізнес-процесу - посадова особа, яка має у розпорядженні персонал, інфраструктуру, програмне та апаратне забезпечення, інформацію про бізнес-процес, управляє його перебігом і несе відповідальність за результати й ефективність бізнес-процесу;

• ресурс бізнес-процесу - матеріальний або інформаційний об’єкт, який постійно використовується для виконання процесу, проте не є входом процесу;

 • вхід бізнес-процесу - ресурс, необхідний для виконання бізнес-процесу;

• вихід бізнес-процесу - результат, продукт, послуга виконання бізнеспроцесу;

 • документообіг - система документального забезпечення організації;

• показники бізнес-процесу - кількісні та якісні параметри, що характеризують бізнес-процес і його результат;

• регламент бізнес-процесу - документ, що описує послідовність операцій, відповідальність, порядок взаємодії виконавців і порядок ухвалення рішення;

 • основні бізнес-процеси - ключові бізнес-процеси, відображають сутність компанії. У межах цих процесів створюється основна цінність для зовнішніх клієнтів;

• забезпечуючі бізнес-процеси - спрямовані на ефективне виконання основних процесів компанії, що забезпечують «готовність» її бізнесу;

 • бізнес-процеси розвитку - діяльність у напрямку удосконалення і розвитку організації, її продуктів та інфраструктури;

• бізнес-процеси управління - процеси, спрямовані на управління діяльністю організації, її функціями, загальними для компанії.

Для визначення початку та завершення процесу використовується поняття «подія». Одні події змінюють інші. Зміна дій відбувається у чітко визначеному порядку, який визначається подіями. Подія лише констатує факт, тому вона не має тривалості у часі. Під час визначення події у моделях бізнес-процесів до нього включають об’єкт, стан якого описує подія, та безпосередньо опис самого стану. Наприклад: «Замовлення зроблено», «Товар є на складі».

Будь-який процес завжди починається та закінчується подією. Опис бізнес-процесу - це його «креслення», створивши його, можна керувати процесом, змінювати тощо.

Елементи опису бізнес-процесу: функції (операції, дії); події (стан); ресурси; продукти (послуги).

Рис. 3. Управлінський цикл

Рис. 4. Бізнес-процес

Алгоритм опису бізнес-процесу:

Крок 1. Визначення зовнішніх клієнтів організації і входи/виходи для організації загалом.

Крок 2. Складення переліку основних бізнес-процесів організації, що формують зовнішні виходи.

Крок 3. Визначення внутрішніх входів/виходів кожного процесу і допоміжних бізнес-процесів.

Крок 4. Описання кожного бізнес-процесу у вигляді набору функцій.

Крок 5. Розподіл функцій за підрозділами організації.

Крок 6. Детальний опис процесів за допомогою засобів опису.

Крок 7. Складання регламентів за кожним бізнес-процесом. Формування матриці відповідальності за кожним бізнес-процесом.

Аналіз проблем організації:

• за напрямками;

• за підрозділами.

Таблиця 3 Формати опису бізнес-процесів

Графічний формат опису завдяки програмному забезпеченню нині найпопулярніший.

3. Аналіз та оптимізація бізнес-процесів

Більшість пропозицій з оптимізації бізнес-процесів з’являються вже на етапі простого логічного аналізу опису процесу. Стають очевидними такі чинники: дублювання операцій, неефективний розподіл посадових обов’язків і часта передача результатів з відділу у відділ.

Всі методи оптимізації бізнес-процесів умовно можна поділити на три великі групи:

1) формалізовані універсально-принципові (ФУП-методи);

 2) бенчмаркінг;

3) методи групової роботи.

Рис. 5. Аналіз бізнес-процесу

Формалізовані універсально-принципові (ФУП) методи засновані на застосуванні узагальнень з успішного досвіду та формалізованих принципів для побудови ефективних бізнес-процесів. Ці методи є універсальними, вони підходять для оптимізації будь-яких бізнес-процесів для будь-якого бізнесу і практично не залежать від його специфіки.

Методи бенчмаркінгу засновані на вивченні, аналізі й подальшому копіюванні елементів процесів успішних компаній, що займаються схожими видами діяльності. Претендентами на вивчення і копіювання їхнього успішного досвіду передусім є лідери-конкуренти. Практика показує, що останнім часом багато компаній ефективно впровадили технологічні ноу-хау, запозичивши їх у компаній, що працюють в інших галузях бізнесу. Наприклад, багато ефективних методів підвищення якості, використовувані різноманітними компаніями, були запозичені з автомобільної промисловості.

Методи групової роботи - об’єднання різних технологій роботи в команді: метод мозкового штурму, метод групового розв’язання завдань і т. ін. Використання цієї групи методів дозволяє розробити нові, раніше невідомі ефективні рішення, що дає змогу компанії бути лідером з використовуваних технологій.

Основні напрями оптимізації бізнес-процесів

1. Усунення неефективних процедур. Доволі часто відбувається кілька послідовних узгоджень документів, договорів, ухвалених рішень. При цьому, можливо, деякі з них - формальність, що склалася. Такі функції повинні зникнути з процесу «як належить». Під час такого аналізу треба щоразу ставити запитання до кожної функції: чи можливо виконання процесу без цієї операції? Для усунення неефективних процедур можна використовувати механізм розширення відповідальності та делегування повноважень.

2. Узгодження паралельних робіт. Під час створення складних продуктів (як інформації, так і матеріальних ресурсів) виникають ситуації, коли кілька підрозділів виконують паралельні роботи, потім намагаються погоджувати отриманий результат. Прикладом такого бізнес-процесу є процес формування фінансового плану підприємства.

3. Фіксування інформації і включення процесів опрацювання інформації в реальну роботу. Використання цього принципу передбачає одноразове занесення інформації в єдину облікову систему на місці її виникнення. Результатом застосування принципу є скорочення документообігу між підрозділами, зниження кількості помилок під час передачі інформації, скорочення часу виконання процесу.

4. Аналіз витрат ресурсів за операціями. Аналіз витрат ресурсів за операціями містить розрахунок вартості операцій, що виконуються під час виробництва продукції, а потім калькуляцію собівартості на основі даних про витрати. Перевага такого обліку - можливість аналізу бізнес-процесу у витратах за операціями. Це дозволяє розраховувати ефективність рішень з оптимізації бізнес-процесу. Недоліком є його складність і, отже, високі витрати. Тут необхідно знайти оптимальне співвідношення між ефектом від підвищення точності обліку, можливості ефективного аналізу, ухвалення рішень і зростанням витрат на облік.

5. Оптимізація часових показників бізнес-процесу. Визначення періодичності та частоти виконання функції, а також тривалості процесу. Розрахунок загальної тривалості процесу на основі інформації про тривалість кожної функції процесу. Усунення часових розривів - це виявлення тимчасових розривів у бізнес-процесах і усунення часу простою. Для його застосування, по-перше, розробляється схема певного бізнес-процесу «як має бути», проводиться його тимчасова інвентаризація на наявність тимчасових розривів, яка показує, що загальна тривалість всіх робіт бізнес-процесу становить - х годин, тоді як, власне, бізнес-процес має тривалість - y годин. При цьому в бізнес-процесі частку часу (y-x) займають так звані глобальні тимчасові розриви, які були простоями між роботами процесу, викликані неоптимально спланованим календарним графіком виконання робіт, наприклад, денним режимом роботи складу тощо.

 Рис. 6. Оптимізація бізнес-процесу

 Рис. 7. Урізання часу процесу за рахунок запаралелювання процесу

Рис. 8. Усунення часових розривів

КЕЙС: Інструменти виявлення проблем на підприємстві - побудова дерева проблем

• опитування клієнтів: треба зосередитися на аналізі відданості клієнтів; пошук відповіді на запитання: що стримує клієнтів від покупок - гаманець чи чутливість до цін конкурента;

 • аналіз відхилень: досліджується рівень досконалості компанії, як правило, у порівнянні з очікуваннями клієнта або процесами у конкурента;

• дослідження думок працівників: виявлення критичного ставлення працівників до процесів у компанії важливе тільки за умов упровадження їхніх пропозицій;

• модель 5 сил Портера: традиційна модель Портера доволі часто доповнюється аналізом ланцюга створення цінності для клієнта та SWOT-аналізом.

4. Презентація до теми 4

Презентація до теми 4