Тема 3. Стратегія і тактика наукового дослідження.

1. Організація праці при проведенні наукових досліджень.

Ефективність роботи та працездатність здобувача багато в чому залежить від фізичного здоров’я та наполегливості. Розумова діяльність є найскладнішою, оскільки вона вимагає активізації уваги, процесів мислення. Для відпочинку від наукової діяльності необхідно значно більше часу, ніж від фізичної роботи. 

Особливістю розумової праці є те, що втома накопичується поступово, а перевтомлення настає раптово. Результативність наукових досліджень залежить як від внутрішніх факторів (інтелектуальних здібностей, професіоналізму, сили волі, наполегливості, стану здоров’я), так і від зовнішніх (стану зовнішнього середовища, організації робочого місця, режиму праці та відпочинку, розумового навантаження). В узагальненому вигляді найкращою є працездатність протягом доби характеризується такою динамікою: 

 з 6 год ранку (вихідний рівень) і до 12 год працездатність підвищується; 

 з 12 до 15 год працездатність поступово знижується; 

 з 16 до 18 год трудова активність знову підвищується до рівня, який значно вищий за вихідний; 

 з 18 до 20 год рівень активності знижується до вихідного; 

 з 20 до 22 год рівень працездатність підвищується; 

 з 22-ї до 3-ї години рівень активності різко знижується; 

 з 3 год працездатність поступово зростає, досягаючи в шостій годині ранку вихідного рівня. 

Кожен здобувач характеризується своєю індивідуальністю. Тому слід індивідуально вибирати час і тривалість роботи, які забезпечують найбільшу наукову продуктивність. 

Поняття робочих умов включає: 

1) приміщення (найбільш сприятливий для зору колір стін – зелений з різними відтінками); 

2) робочу зону (монітор повинен знаходитись на рівні очей, відстань між ним і обличчям – 40 см; стіл має бути оптимальних габаритів, крісла – зручними); 

3) розташування предметів (на столі не повинно бути нічого зайвого, на лівому боці стола розміщують ще не опрацьовані документи, праворуч – опрацьовані); 

4) оптимальну температуру (18-20 С) та вологість повітря; 

5) освітлення (при природному освітленні продуктивність праці на 10 % вища, ніж при штучному); 

6) звукове поле (відсутність шуму).

2. Розробка та реалізація наукових проєктів в галузі гуманітарної науки

Відповідно до Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту» в Україні третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення. 

Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі). Особи, які професійно здійснюють наукову, науковотехнічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді. 

Відповідно до Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії дисертація подається у вигляді спеціально підготовленої кваліфікаційної наукової праці на правах рукопису, виконується здобувачем особисто, повинна містити наукові положення, нові науково обґрунтовані теоретичні та/або експериментальні результати проведених здобувачем досліджень, що мають істотне значення для певної галузі знань та підтверджуються документами, які засвідчують проведення таких досліджень, а також свідчити про особистий внесок здобувача в науку та характеризуватися єдністю змісту. Термін «дисертація» асоціюється з терміном «науковий проєкт». 

Науковий проект спрямований на створення унікального продукту і послуги в заданій сфері. Уміння писати наукові проекти необхідно як в навчальних закладах, так і в роботі, а можливо, стане в нагоді і по життю.

1

Вибір тематики проект а.

Для початку роботи над проектом необхідно вибрати його тему. Вона повинна бути добре вам знайома і цікава, тільки тоді ви зможете домогтися справді вартісних результатів.

2

Планування роботи за науковим проектом.

Складіть собі план роботи, визначте для виконання певної дії деяку кількість часу (все залежить від термінів здачі роботи).

3

Вибір ідеї, постановка мети і завдань.

Знаючи тему, вам потрібно правильно вичленувати з неї проблему, адже розробка проекту спрямована саме на усунення протиріччя між бажаною і дійсної обстановкою. Рішення виділеної проблеми і є мета дослідження. Завдання - це план вирішення досягнення мети.

4

Безпосередньо робота над науковим проектом.

У самій роботі потрібно описати докладніше проблему, розкрити сутність того ідеалу, до якого ви прагнете прийти завдяки реалізації проекту, а потім запропонувати реальні технологія і заходи, спрямовані на досягнення мети.

Необхідно скласти фінансовий план реалізації наукового проекту, в якому вказати повний кошторис усіх витрат, в тому числі матеріальних засобів, будівель, споруд, транспорту, реклами, співробітників.

5

Підведення підсумків та оформлення результатів.

Не забудьте зробити висновки у вашому науковому проекті, вкажіть, яких результатів і в які терміни завдяки його реалізації вдасться домогтися.

Проект оформите на стандартній папері відповідно до правил державного стандарту.

6

Презентація проекту.

Для наочності необхідно зробити презентацію. Вона повинна складатися з 10-15 слайдів. Не перевантажуйте презентацію наукового проекту зайвими картинками і анімацією, тут все повинно бути тільки по суті.

Зверніть увагу

Ваша робота повинна бути повністю унікальна, для цього перевірте її спеціалізованою програмою на наявність запозичень. Якщо ви використовуєте при написанні наукового проекту цитати або переказуєте думки вчених своїми словами, то обов'язково оформляйте посилання на використану літературу.

Корисна порада

Науковий проект - це не просто вивчення і аналіз літератури по заданій темі. Це пропозиція нових інноваційних рішень, спрямованих на вирішення проблеми.

3. Основні етапи підготовки та захисту дисертаційної роботи.

Починати роботу над дисертацією потрібно з чіткого усвідомлення суті та специфіки дослідження. Здобувач повинен розуміти логічну послідовність робіт щодо виконання та захисту дисертаційного дослідження. 

Процес наукового дослідження є індивідуальним для кожного здобувача, проте в ньому є типові етапи, які розкривають послідовність роботи над дисертацією та її захист: 

І етап – вибір і затвердження теми дисертаційного дослідження, обґрунтування її актуальності, новизни та перспективності; 

ІІ етап – визначення об’єкту, предмету дослідження, його мети й завдань; 

ІІІ етап – складання плану дисертації, підбір літератури, визначення методів дослідження, оцінка глибини наукового опрацювання досліджуваних проблем; 

ІV етап – робота над дисертацією (розробка робочих гіпотез, побудова моделей, проведення експериментів тощо, обробка отриманих даних, написання тексту дисертації). Під час роботи над дисертаційним дослідженням необхідно оприлюднювати його результати у наукових публікаціях, брати участь в науково-практичних конференціях тощо; 

V етап – формування вступу та висновків дисертації, опису використаних джерел; 

VІ етап – доопрацювання дисертації на основі зауважень наукового керівника; 

VІІ етап – підготовка висновку науковим керівником або структурним підрозділом, де здійснювалась підготовка здобувача; 

VІІІ етап – попередня експертиза дисертації у формі фахового семінару для апробації дисертації; 

ІХ етап – подання документів в раду, надходження відгуків опонентів; 

Х етап – підготовка до захисту та захист дисертаційного дослідження; 

ХІ етап – оформлення документів атестаційної справи. Крім плану роботи необхідно визначитись з графіком робіт. 

Також аспірант складає, погоджує з науковим керівником та подає в аспірантуру індивідуальний план його роботи, за яким в подальшому звітує.

4. Вибір теми дослідження.

Першим етапом виконання дисертаційного дослідження є вибір його теми. Розрізняють такі види тем дослідження: 

1) теми, що виникли в результаті розвитку проблем, над якими працює науковий колектив; 

2) ініціативні теми; 

3) теми на замовлення. 

Основними критеріями при виборі теми мають бути актуальність, новизна і перспективність. 

При виборі напрямку наукового дослідження здобувач повинен: 

1) ознайомитись з основними науково-дослідними роботами, що виконуються вищими навчальними закладами або науковими установами; 

2) вивчити сучасні напрями досліджень науковців; 

3) ознайомитись з уже захищеними в даній галузі дисертаційними роботами; 

4) визначити актуальність обраної сфери дослідження та дослідити сучасні наукові розробки в даній галузі; 

5) вивчити наукові праці з обраного напрямку дослідження та ознайомитись з новітніми науковими результатами; 

6) ознайомитися з новітніми результатами досліджень в споріднених галузях науки; 

7) провести консультації з науковим керівником та, при необхідності, з фахівцями-науковцями щодо обраного напрямку дослідження. 

Область дослідження має бути вузького плану, щоб обрану тему можна було глибоко дослідити. 

Назва дисертації повинна бути лаконічною, без скорочень, відповідати обраній науковій спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (завдання), вказувати мету і предмет дослідження та його завершеність. При формулюванні теми дисертаційного дослідження слід уникати висловлювань загального характеру. У назві не слід використовувати ускладнену термінологію псевдонакового характеру. 

Відповідно до Порядку присудження наукових ступенів (п. 9) теми дисертацій пов’язуються, як правило, з основними науково-дослідними роботами, що виконуються вищими навчальними закладами або науковими установами. Назва дисертації в процесі і по закінченню наукового дослідження може коригуватись у випадку її невідповідності меті, завданням, науковій новизні та висновкам або в разі невідповідності обраній спеціальності.

5. Визначення об’єкту, предмету та завдань дисертаційного дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження. 

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. 

В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Предмет дослідження визначає тему дисертаційної роботи. Таким чином, в межах об’єкта дослідження можна виділити декілька предметів дослідження. 

Найбільш типовими помилками при виборі формулюванні об’єкта та предмета дослідження є: 

а) заміна об’єкта дослідження предметом і навпаки; 

б) визначення об’єкта дослідження як категорії більш вузької, ніж предмет; 

в) змішування поняття «об’єкт дослідження» з об’єктами різних економічних категорій. 

Виходячи з визначеного предмету дослідження, випливає його мета та завдання. Мета характеризує поставлене завдання дослідження і є запланованим результатом. Не слід починати формулювати мети зі слів «дослідження…», «вивчення...» тощо, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. 

Завдання дослідження визначаються, виходячи з мети. Постановка завдань повинна ретельно продумуватися, оскільки від цього залежить зміст розділів дисертаційного дослідження. 

Назви розділів, як правило, формуються, виходячи з формулювання завдань. Формулювання завдань доцільно починати з таких слів: сформувати…, запропонувати…, удосконалити…, розробити…, визначити…, встановити… і т. д. При цьому не доцільно використовувати слова «дослідити», «вивчити», «проаналізувати» тощо. Всі виділені завдання мають бути важливими. Кількість завдань в кандидатських роботах економічного напрямку, як правило, коливається в межах 7-9. Мета і завдання дослідження повинні бути обов’язково досягнутими.

6. Планування як регламентація послідовності роботи дослідника (індивідуальний, робочий та план-проект).

Наукове дослідження не може здійснюватися без плану. Розрізняють робочий і розгорнутий плани дисертації. На початковому етапі написання дисертації в побудову робочого плану покладається лише гіпотеза. Проте навіть у такому вигляді він дозволить систематизувати та впорядкувати всю подальшу роботу. 

Робочий план передбачає перелік розміщених у логічному порядку розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів дисертації. В процесі дослідження робочий план може і повинен коригуватись. План має бути тісно взаємопов’язаний з завданнями дисертації. 

На подальшому етапі роботи складають розгорнутий план, який є реферативним викладом розташованих у логічному порядку питань, в межах яких буде систематизовано дослідження. План здобувача має містити все, що можна заздалегідь передбачити, що значно підвищить результативність наукового дослідження. 

Крім плану роботи необхідно сформувати графік, в якому зазначити що і в межах якого часу необхідно зробити. Графік потрібно виконувати. Ознайомлення з опублікованими за темою дисертації науковими працями починається відразу після розробки ідеї наукового дослідження та складання плану. Це забезпечує цілеспрямований пошук літературних джерел. 

Здобувачі, як правило, ознайомлюються зі значною кількістю публікацій, з яких біля 200 входять до бібліографії дисертації. Розрізняють два види читання наукової літератури: «швидке» й «повільне». «Швидке» читання дає змогу усвідомити чи варто цю наукову працю читати. «Повільне» читання передбачає поглиблене вивчення науковиї літератури. 

Основними етапами, за якими доцільно здійснювати вивчення наукової літератури, є такі: 

 «швидкий» перегляд праці; 

 «повільне» читання наукової публікації; 

 формування нотатків, позначок; 

 вибіркове читання вибраних частин наукової праці; 

 критичне оцінювання вибраних матеріалів; 

 записування власних думок, ідей, що виникли в результаті ознайомлення з науковою літературою; 

 формування тексту дисертації. Для кожного розділу дисертації доцільно виокремити окрему папку з відповідною науковою літературою.