Тема 8. Підготовка дисертаційного дослідження до захисту та процедура захисту дисертаційного дослідження

1. Основні вимоги до опублікування результатів досліджень.

Наукові праці дисертанта розмежовуються за такими групами: 

 наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації; 

 наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації; 

 наукові праці, які додатково відображають наукові результати дисертації. 

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки № 1112 від 17.10.2012 р. «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» за темою дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук необхідна наявність не менше п’яти публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України та інших держав, з яких: 

 не менше однієї статті у наукових періодичних виданнях інших держав з напряму, з якого підготовлено дисертацію. До такої публікації може прирівнюватися публікація у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз; 

 одна із статей може бути опублікована в електронному науковому фаховому виданні; 

 у галузях природничих і технічних наук замість однієї статті може бути долучений один патент на винахід (авторське свідоцтво про винахід), який пройшов кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосується наукових результатів дисертації (за наявності); 

Згідно з Положенням про спеціалізовану вчену раду рада приймає до розгляду кандидатську дисертацію не раніше ніж через місяць з дня розсилання виготовлювачами обов’язкових примірників видань, в яких опубліковано праці здобувача, що відображають основні результати дисертації.

2. Структура наукових праць, в яких публікуються основні наукові результати дисертації.

Відповідно до п. 12 Порядку присудження наукових ступенів до опублікованих праць, які відображають основні наукові результати дисертації, з відповідної галузі науки належать: 

 монографії; 

 посібники (для дисертацій з педагогічних наук); 

 статті у наукових, зокрема електронних, фахових виданнях України; 

 статті у наукових періодичних виданнях інших держав з напряму, з якого підготовлено дисертацію. 

До опублікованих праць, які додатково відображають наукові результати дисертації, належать: 

 дипломи на відкриття; 

 патенти і авторські свідоцтва на винаходи, державні стандарти, промислові зразки, алгоритми та програми, що пройшли експертизу на новизну; 

 рукописи праць, депонованих в установах державної системи науковотехнічної інформації та анотованих у наукових журналах; 

 брошури, препринти; 

 технологічні частини проектів на будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств; 

 інформаційні карти на нові матеріали, що внесені до державного банку даних; 

 друковані тези, доповіді та інші матеріали наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, шкіл тощо. 

Повноту викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях здобувача визначає спеціалізована вчена рада.

3. Вимоги до написання монографій та наукових статей.

Відповідно до п. 11 Порядок присудження наукових ступенів ккандидатська дисертація може бути подана до захисту у вигляді опублікованої монографії. Наказом Міністерства освіти і науки України від 17.10.2012 р. № 1112 затверджено Вимоги до опублікованої монографії, що подається на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата наук, в яких зазначено, що опублікована монографія, яка подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук, повинна: 

 бути надрукованою без співавторів; 

 містити узагальнені результати наукових досліджень автора, опубліковані раніше в наукових фахових виданнях України та інших держав, у кількості 12 публікацій; 

 мати обсяг основного тексту для здобуття наукового ступеня кандидата наук у галузі гуманітарних та суспільних наук не менше 8 авторських аркушів, а в галузі природничих та технічних наук - не менше 6 авторських аркушів; 

 містити відомості про рецензентів - фахівців за спеціальністю дисертації, один з яких повинен бути доктором наук; 

 відповідати положенням, передбаченим абзацами шостим - двадцять другим цих Вимог. 

 містити інформацію про рекомендацію до друку вченої ради наукової установи або вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації; 

 випускатися тиражем не менше 300 примірників; 

 мати міжнародний стандартний номер книги ISBN; 

 надсилатися до фондів таких бібліотек України: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України (03039, Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 3); Національна парламентська бібліотека України (01001, Київ, вул. М. Грушевського, 1); Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» (02660, Київ, проспект Ю. Гагаріна, 27); Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (79000, Львів, вул. В. Стефаника, 2); Державний заклад «Одеська національна ордена Дружби народів наукова бібліотека імені М. Горького» (65023, Одеса, вул. Л. Пастера, 13); Державний заклад «Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка» (61003, Харків, провулок В.Г. Короленка, 18); 

 бути оформленою з дотриманням вимог державних стандартів України. За темою дисертації зараховуються публікації: 

 з наведенням обґрунтування отриманих наукових результатів відповідно до мети статті (поставленого завдання) та висновків; 

 у наукових періодичних виданнях України до травня 1997 року за умови повноти викладу матеріалів дисертації, що визначається спеціалізованою вченою радою;

 у наукових фахових виданнях, які на дату їх публікації були внесені до Переліку наукових фахових видань України, затвердженого в установленому законодавством порядку; 

 у наукових періодичних виданнях інших держав за умови повноти викладу матеріалів дисертації, що визначається спеціалізованою вченою радою; 

 у кількості не більше однієї статті в одному випуску (номері) наукового фахового видання. 

За темою дисертації не зараховуються публікації, в яких повторюються наукові результати, опубліковані раніше в інших наукових публікаціях, що ввійшли до мінімальної кількості публікацій за темою дисертації. 

Фахові наукові статті повинні містити такі необхідні елементи: 

 постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями; 

 аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких розпочато розв’язання даної проблеми й на які спирається автор; 

 виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття; 

 формулювання цілей статті (постановка завдання); 

 виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; 

 висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку; 

 використані джерела. 

Відповідно до п. 12 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, якщо в дисертації використано ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими здобувач має спільні наукові публікації та документи про проведення дисертаційних досліджень, здобувач повинен відзначити такий факт у дисертації з обов’язковим зазначенням особистого внеску в такі публікації та документи.

4. Апробація та впровадження результатів дисертації.

Відповідно до п. 12 Порядку присудження наукових ступенів апробація матеріалів дисертації на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, школах тощо обов’язкова. Обов’язковим додатком до дисертації є відомості про апробацію результатів дисертації (зазначаються назви конференції, конгресу, симпозіуму, семінару, школи, місце та дата проведення, форма участі). 

Відомості про апробацію результатів дисертації у додатку оформляються у таблиці за такою формою: Назви конференції, конгресу, симпозіуму, семінару, школи Місце проведення Дата проведення (із зазначенням числа, місяця та року) Форма участі … 

Практичне значення отриманих результатів засвідчується довідками про впровадження результатів дослідження на практиці та в навчальний процес вищих навчальних закладів; довідками про участь у розробленні державних і регіональних програм розвитку певної галузі економіки; довідками про використання результатів дослідження для підготовки нормативних і методичних документів тощо. Довідки повинні містити роз’яснення чим наукові результати дослідження були корисні і яка їх практична цінність. 

Обов’язково повинна бути тотожність суті впроваджених результатів і результатів дисертаційних досліджень Відомості про впровадження результатів досліджень необхідно подавати із зазначенням найменувань установ чи організацій, в яких здійснено впровадження, форм реалізації та реквізитів відповідних документів. Усі довідки про впровадження відображаються у дисертації відповідним додатком.

5. Проведення попередньої експертизи дисертації.

Після завершення здобувачем відповідної освітньо-наукової програми науковий керівник здобувача готує висновок з оцінкою його роботи у процесі підготовки дисертації та виконання індивідуального плану наукової роботи та індивідуального навчального плану. Науковий керівник забезпечує належне та своєчасне виконання своїх обов’язків. Якщо науковий керівник відмовляється підготувати висновок, здобувач звертається з письмовою заявою до вченої ради закладу вищої освіти (наукової установи) про надання висновку структурного підрозділу, де здійснювалася підготовка здобувача. 

Попередня експертиза дисертації проводиться у закладі вищої освіти, де здійснювалася підготовка здобувача. Заклад вищої освіти за дорученням МОН може проводити попередню експертизу дисертації здобувача, підготовка якого здійснювалася в іншому закладі вищої освіти (науковій установі). 

Для проведення такої експертизи здобувач звертається з письмовою заявою на ім’я голови вченої ради закладу вищої освіти (наукової установи) щодо проведення попередньої експертизи дисертації та надання висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації. 

Для підготовки висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації вчена рада закладу вищої освіти призначає двох рецензентів, кандидатури яких пропонуються до складу ради, та визначає структурний підрозділ, де проводитиметься попередня експертиза дисертації. 

До такого структурного підрозділу здобувач подає дисертацію, висновок наукового керівника (керівників) та академічну довідку про виконання відповідної освітньо-наукової програми, зразок якої затверджується МОН. Керівник структурного підрозділу закладу вищої освіти, де проводиться попередня експертиза дисертації, за участю рецензентів організовує та проводить на базі такого структурного підрозділу фаховий семінар для апробації дисертації. 

Попередня експертиза дисертації проводиться протягом двох місяців з дня надходження до закладу вищої освіти письмової заяви здобувача щодо проведення такої експертизи. У разі коли такі висновки є позитивними, здобувач подає заяву на ім’я голови вченої ради закладу вищої освіти (наукової установи) щодо утворення ради для проведення захисту дисертації з метою присудження ступеня доктора філософії і подає засвідчені в установленому порядку копії одержаних ним академічної довідки про виконання відповідної освітньо-наукової програми, висновку наукового керівника (керівників) або структурного підрозділу і висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації. 

Заклад вищої освіти, в якому здобувач виконав освітньо-наукову програму, подає МОН клопотання про утворення ради. МОН протягом місяця з дати надходження клопотання приймає рішення про утворення ради, про що видається відповідний наказ.

6. Процедура утворення спеціалізованої вченої ради та подання документів в раду.

Рада утворюється у складі голови та членів ради – двох рецензентів і двох опонентів. Голова ради забезпечує дотримання вимог законодавства під час функціонування ради. 

Головою ради не може бути призначено: 

 наукового керівника здобувача;  керівника (заступника керівника) закладу вищої освіти (наукової установи), в якій утворюється рада; 

 співавтора наукових публікацій здобувача; 

 рецензента монографії здобувача; 

 близьких осіб здобувача. 

Вчений, який пропонується до складу ради, повинен мати не менше трьох наукових публікацій, опублікованих за останні п’ять років, за науковим напрямом, за яким підготовлено дисертацію здобувача, з яких не менше однієї публікації у виданнях, проіндексованих у базах даних Scopus та/або Web of Science Core Collection. До таких публікацій зараховуються монографії, розділи монографій, статті у періодичних наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України, затвердженого МОН, або у періодичних наукових виданнях інших держав. 

Рецензентом або опонентом не може бути призначено близьких осіб здобувача, його наукового керівника та співавтора будь-якої наукової публікації здобувача. 

Здобувач подає до ради такі документи, перелік яких є вичерпним: 

1) заяву щодо проведення його атестації; 

2) копію першої сторінки паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця; 

3) копію диплома магістра (спеціаліста). У разі коли документ про вищу освіту видано іноземним закладом вищої освіти, додатково подається копія документа про визнання іноземного документа про вищу освіту; 

4) копію свідоцтва про зміну імені (у разі потреби); 

5) витяг з наказу про зарахування до аспірантури (прикріплення до закладу вищої освіти (наукової установи), засвідчений в установленому порядку; 

6) академічну довідку про виконання відповідної освітньо-наукової програми; 

7) висновок наукового керівника (керівників) або відповідного структурного підрозділу у двох примірниках; 

8) висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації у двох примірниках; 

9) дисертацію в друкованому (три примірники) та електронному вигляді; 

10) копії наукових публікацій, зарахованих за темою дисертації, на яких повинні бути зазначені вихідні дані відповідних видань. 

Копії зазначених публікацій засвідчуються в установленому порядку. Голова ради приймає документи до розгляду, наносить на заяву здобувача відповідну резолюцію, проставляє дату їх прийняття та свій підпис. 

У тижневий строк після прийняття документів до розгляду: 

 працівником відповідного структурного підрозділу закладу вищої освіти (наукової установи), який забезпечує діяльність рад, або працівником закладу вищої освіти (наукової установи), на якого покладені такі повноваження, на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти (наукової установи) в розділі, в якому міститься інформація про діяльність рад, розміщуються інформація про прийняття дисертації до розгляду та анотація дисертації, а також надсилається МОН повідомлення про прийняття дисертації до розгляду, яке разом з іншими такими повідомленнями, що надійшли до МОН протягом місяця, розміщується на офіційному веб-сайті МОН третього робочого дня наступного місяця; 

 головою ради дисертація та наукові публікації, зараховані за її темою, надаються для вивчення опонентам. 

У місячний строк після прийняття документів до розгляду опоненти подають голові ради підписані ними відгуки. У відгуку опонента визначається ступінь актуальності обраної теми, обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, їх новизна, повнота викладу в наукових публікаціях, зарахованих за темою дисертації, відсутність (наявність) порушення академічної доброчесності. У разі коли відгук не подано своєчасно або він не відповідає вимогам абзацу п’ятого цього пункту, голова ради може повернути його опонентові для доопрацювання або замінити опонента. 

У разі заміни опонента МОН надсилається вмотивоване клопотання про внесення змін до складу ради. Після надходження до ради відгуків опонентів члени ради у робочому порядку погоджують дату проведення захисту дисертації, яка призначається не пізніше ніж у тритижневий строк з дня одержання другого відгуку опонента головою ради. Протягом трьох робочих днів після погодження дати проведення захисту дисертації наукова громадськість інформується про дату проведення захисту дисертації.

7. Опонування дисертації.

Опоненти подають голові ради підписані ними відгуки. У відгуку опонента визначається: 

1) ступінь актуальності обраної теми, 

2) ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, їх новизна, 

3) повнота викладу в наукових публікаціях, зарахованих за темою дисертації, 

4) відсутність (наявність) порушення академічної доброчесності. 

Опоненти не можуть бути співробітниками одного закладу вищої освіти (наукової установи). Опонентами можуть бути іноземні вчені з наукового напряму, за яким підготовлено дисертацію здобувача. 

Як уже зазначалось, опонент повинен мати не менше трьох наукових публікацій, опублікованих за останні п’ять років, за науковим напрямом, за яким підготовлено дисертацію здобувача, з яких не менше однієї публікації у виданнях, проіндексованих у базах даних Scopus та/або Web of Science Core Collection. До таких публікацій зараховуються монографії, розділи монографій, статті у періодичних наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України, затвердженого МОН, або у періодичних наукових виданнях інших держав. У разі коли відгук не подано своєчасно або він не відповідає вищенаведеним вимогам, голова ради може повернути його опонентові для доопрацювання або замінити опонента. 

У разі заміни опонента МОН надсилається вмотивоване клопотання про внесення змін до складу ради. За бажанням здобувача рада зобов’язана проводити захист дисертації за наявності негативного відгуку одного з опонентів. 

Якщо негативні відгуки надійшли від двох опонентів, дисертація знімається з розгляду, а здобувачеві повертаються всі подані ним матеріали, крім його заяви та одного примірника дисертації. 

Після надходження до ради відгуків опонентів члени ради у робочому порядку погоджують дату проведення захисту дисертації, яка призначається не пізніше ніж у тритижневий строк з дня одержання другого відгуку опонента головою ради. Протягом трьох робочих днів після погодження дати проведення захисту дисертації наукова громадськість інформується про дату проведення захисту дисертації.

8. Проведення захисту дисертації.

Засідання ради проводиться головою ради державною мовою за такою процедурою: 

 голова ради інформує її членів згідно з даними реєстраційної картки присутності членів ради про правоможність засідання; 

 голова ради інформує її членів про погоджену із здобувачем мову, якою він буде викладати основні положення дисертації та відповідати на запитання, та доповідає про подані здобувачем документи, їх відповідність встановленим вимогам; 

 здобувач викладає основні положення дисертації та відповідає на запитання, подані в усній чи письмовій формі; 

 здобувач відповідає на зауваження, які містяться у відгуках опонентів та зверненнях інших осіб, що надійшли до закладу вищої освіти (наукової установи) у письмовому вигляді чи електронною поштою; 

 обговорюється проект рішення ради щодо присудження ступеня доктора філософії; 

 проводиться таємне голосування щодо присудження здобувачеві ступеня доктора філософії (у разі участі в засіданні одного з опонентів з використанням засобів відеозв’язку його голос зараховується за результатами відкритого голосування); 

 голова ради оголошує результати голосування (рішення вважається позитивним, якщо за нього проголосували не менш як чотири члени ради); 

 голова ради оголошує рішення ради щодо присудження здобувачеві ступеня доктора філософії з відповідної галузі знань та/або спеціальності. 

Публічний захист дисертації проводиться на засіданні ради. Захист дисертації повинен мати характер відкритої наукової дискусії, в якій зобов’язані взяти участь голова та члени ради, а також за бажанням присутні на засіданні. 

Під час захисту відповідно до законодавства радою забезпечується аудіофіксація (запис фонограми) та відеофіксація. Запис (звукозапис, відеозапис) такого засідання ради оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти (наукової установи) не пізніше наступного робочого дня з дати проведення засідання та зберігається на відповідному веб-сайті не менше трьох місяців з дати набрання чинності наказом закладу вищої освіти (наукової установи) про видачу здобувачеві диплома доктора філософії. 

У ході засідання рада встановлює рівень набуття здобувачем теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, що дало йому можливість одержати нові науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати проведених ним досліджень та розв’язати конкретне наукове завдання у відповідній галузі знань, та оволодіння здобувачем методологією наукової та педагогічної діяльності. 

Засідання ради вважається правоможним у разі участі у ньому та голосуванні повного складу ради. У разі потреби один з опонентів, який надав позитивний відгук, може брати участь у засіданні ради з використанням засобів відеозв’язку в режимі реального часу.

9. Оформлення документів атестаційної справи.

Рада оформлює протягом 15 робочих днів рішення про присудження ступеня доктора філософії (у двох примірниках). 

Усі документи, що стосуються розгляду дисертації та проведення її захисту в раді, формуються в перший примірник атестаційної справи здобувача, який зберігається у відповідному структурному підрозділі закладу вищої освіти (наукової установи) протягом десяти років з дати набрання чинності наказом закладу вищої освіти (наукової установи) про видачу диплома доктора філософії, а рішення ради щодо присудження ступеня доктора філософії та один примірник дисертації підлягають постійному зберіганню. 

Другий примірник атестаційної справи здобувача, що надсилається до МОН протягом місяця з дня захисту дисертації, формується з таких документів, перелік яких є вичерпним: 

1) супровідного листа на бланку закладу вищої освіти (наукової установи); 

2) копії першої сторінки паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, засвідченої в установленому порядку; 

3) рішення ради про присудження ступеня доктора філософії; 

4) висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації; 

5) відгуків опонентів; 

6) копії диплома магістра (спеціаліста), засвідченої в установленому порядку. У разі коли документ про вищу освіту видано іноземним закладом вищої освіти, додатково подається копія документа про визнання іноземного документа про вищу освіту, засвідчена в установленому порядку; 

7) копії свідоцтва про зміну імені (у разі потреби), засвідченої в установленому порядку; 

8) копії академічної довідки про виконання здобувачем освітньо-наукової програми, засвідченої в установленому порядку; 

9) копії документа про передачу друкованого примірника дисертації до Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського Національної академії наук та електронного примірника до Національного репозитарію академічних текстів або Державної наукової установи “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”; 

10) анотації дисертації державною мовою з наведенням наукових публікацій, зарахованих за темою дисертації; 

11) копії реєстраційної картки присутності членів ради, засвідченої в установленому порядку; 

12) стенограми (розшифрованої фонограми) засідання ради, підписаної головою ради та скріпленої печаткою закладу вищої освіти (наукової установи). 

У МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН. Атестаційна колегія МОН розглядає узагальнений висновок та затверджує рішення ради про присудження ступеня доктора філософії. Наказ МОН про затвердження рішення ради на підставі рішення атестаційної колегії МОН розміщується на офіційному веб-сайті МОН. 

Строк розгляду МОН дисертації та атестаційної справи здобувача не повинен перевищувати чотирьох місяців. Вчена рада закладу вищої освіти (наукової установи) після набрання чинності наказом МОН про затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії приймає рішення про видачу диплома доктора філософії, яке затверджується наказом закладу вищої освіти (наукової установи) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті такого закладу (установи).