Тема 7. Методи пошуку ідей та створення інновацій
1. Мозковий штурм А. Осборна
Класичним методом психологічної активізації мислення визначають «мозковий штурм», запропонований А. Осборном (США) в 1940-х роках. Мозковий штурм – колективний метод пошуку винахідницьких рішень і нових бізнес-ідей, особливість якого полягає в поділі учасників на критиків і генераторів, а також розділення процесу генерації і критики ідей в часі.
Методологічною й теоретичною основою мозкового штурму є такі положення:
1. Розуміння творчості як процесу самоорганізації, як спонтанного виникнення порядку з удаваного безладу. Свідоме прийняття невизначеності дає можливість отримати творчу свободу і нові можливості, а спрямоване впорядкування безладу веде до спонтанної генерації способів вирішення проблем. У цьому сенсі ключова метафора мозкового штурму – процес породження й упорядкування творчого хаосу.
2. Існує аналогія між творчістю і процесом еволюції в природі. У відповідності до такого підходу, творчість становить дарвінівський процес «сліпих варіацій і селективного збереження» (Д. Кембелл, 1960). Багатство й різноманітність форм життя – це основа змін, розвитку й творчого виникнення нових форм.
Мозковий штурм заснований на двох фундаментальних принципах:
1. Кількість породжує якість.
2 Оцінка ідей відкладена в часі.
Оптимальна кількість людей для генерації ідей та їх оцінки – 4-8 осіб. Перед впровадженням мозкового штурму учасників онайомлюють із правилами, модератор чітко формулює проблему й представляє її у формі, зручній для учасників. Після закінчення засідання генераторів ідеї розглядаються групою експертів-фахівців у цій галузі.
Правила проведення мозкового штурму:
Існують
два основних типи брейнрайтингу:
– кількість ідей має більше значення, ніж їхня якість;
– критика ідей на етапі генерації заборонена;
– у групі генерації ідей не повинно бути начальства;
– немає поганих ідей, вітаються будь-які з них;
– кожна ідея повинна бути розвинена, навіть якщо її доречність здається на цей момент сумнівною;
– жарти, каламбури, фантастичні ідеї лише заохочуються;
– учасники засідання мають бути позбавлені скутості;
– ідеї викладаються коротко, одразу фіксуються й потім редагуються;
– на етапі оцінки ідей однозначно помилкові й нереальні варіанти відкидаються.
Переваги методу: легкість освоєння й простота використання, незначні витрати часу на проведення, універсальність методу.
Недоліки: пропонує рішення лише простих завдань, відсутні критерії, які надають пріоритетні напрями висування ідей, немає гарантії знаходження сильних ідей.
На сьогодні застосовуються кілька десятків модифікацій методу мозкового штурму. Серед них: зворотній (негативний) мозковий штурм, комбінований мозковий штурм, «генерація питань», мозковий штурм із зупинками (Stop-and-Go), техніка послідовного розкриття (метод У. Гордона), калейдоскопічний мозковий штурм, метод зухвалих ідей, індивідуальний мозковий штурм, демонстраційний мозковий штурм, мозковий штурм у русі (брейнвокінг), ігровий мозковий штурм, мозковий штурм із обмеженнями, метод круглого столу, метод групового обміну, рольовий мозковий штурм та інші.
Цікавою технікою є брейнрайтинг, або письмовий мозковий штурм. Метод з’явився в Німеччині і в був розвинений у 1970-х Артуром Ванганді.
Письмовий мозковий штурм здійснюється шляхом вільного записування своїх ідей із заданої теми. Кожна людина записує свої ідеї на картках або стікерах.
1. Індивідуальний вільний аркуш передбачає записування ідей в групі, але вони не використовуються спільно з іншими членами групи при генерації ідей.
2. Брейнрайтинг із взаємодією ідей, коли записані варіанти стають загальними й використовуються для додаткової стимуляції учасників.
При індивідуальному брейнрайтингу учасники записують свої ідеї у відокремленому, тихому місці і пізніше презентують їх у групі.
Основні етапи:
1. Учасники пишуть свої відповіді на питання, що пов’язане з метою мозкового штурму (5-10 хвилин для вільного аркуша).
2. Учасники читають і аналізують зміст написаного й відзначають унікальні чи цікаві ідеї.
3. Кожен учасник мозкового штурму читає свої записи групі й наголошує на тому, що інші учасники знаходять унікальним або цікавим.
4. Вибір концепції для подальшого розвитку (можна зробити поодинці або в складі групи).
На відміну від брейнрайтингу, метод вільного аркуша передбачає записування пропозицій у формі тез всього, що приходить на розум. Цей метод також називають «письмовим вільним потоком свідомості», коли людина пише безперервно протягом певного періоду часу, не зважаючи на орфографію, граматику або тематичні обмеження. Техніка включає безперервний запис, як правило, протягом певного періоду часу (5-15 хвилин).
Перевагою цього методу є те, що він дозволяє позбутись внутрішнього критика й стимулює ідеї, які не могли б бути записані свідомо.
Існує й групова версія брейнратингу, коли нові ідеї взаємодіють і розділяються з іншими учасниками для додаткової стимуляції. Цей метод використовується при роботі з групами, які схильні обговорювати ідеї в письмовій формі.
Основні етапи:
1. Кожен учасник записує проблему у верхній частині аркуша паперу.
2. Учасники записують ідеї на своєму аркуші паперу.
3. За 10 хвилин листи передаються сусідові, який додає нові ідеї, використовуючи наявні ідеї як стимули й тригери для власних ідей. Учасник, який отримав лист паперу, може:
– додати ще одну ідею;
– додати низку ідей (зазвичай чотири або п’ять);
– додати стільки ідей, скільки хоче;
– додати коментарі;
– модифікувати ідеї інших.
Аркуші передаються в колі, поки вони не заповнюються повністю. За потреби можна додати ще кілька аркушів.
4. Наприкінці встановленого періоду часу ідеї збираються, організовуються в групи й оцінюються.
Метод групового брейнрайтингу ефективний в групах, учасники яких дещо стримані й навряд чи будуть пропонувати багато ідей при відкритому обговоренні, а також добре спрацьовує з великими групами. Інша перевага методу полягає в тому, що всі ідеї початково записані на папері й легко можуть бути прочитані й використані для генерування нових ідей.