Лекція 9 Оцінювання ефективності соціальної відповідальності

Сайт: Навчально-інформаційний портал НУБіП України
Курс: Соціальна відповідальність міжнародного бізнесу ☑️
Книга: Лекція 9 Оцінювання ефективності соціальної відповідальності
Надруковано: Гість-користувач
Дата: вівторок, 8 квітня 2025, 17:27

1. Методи і процедури оцінюванняефективності програм корпоративної соціальної відповідальності

Оцінювання ефективності КСВ - це процедура, за допомогою якої встановлюється ступінь відповідності стану соціальної відповідальності бізнес виявлено в ході оцінювання, певним вимогам (критеріям, чинникам, нормам). Алгоритмом процесу оцінювання ефективності СВБ є послідовний ряд дій, коли:

  1. вироблються цілі оцінювання;
  2. обгрунтовуються критерії оцінювання;
  3. визначається склад початкових даних, використовуваних в процесі оцінювання;
  4. виробляються вимоги до критеріїв оцінювання;
  5. вибираються методи розрахунку критеріїв;
  6. проводиться розрахунок кількісної величини критеріїв.

Критерій – це якісна ознака, наоснові якої проводиться оцінювання; Показник – це конкретні кількіснівластивості або ознаки, що характеризують ефективність; Індикатор – доступнаспостереженню і виміру характеристика (ознака) об’єкту, що вивчається. Якщокритерії служать мірилом досягнення мети, то показники – це, перш за все, різнікількісні вимірники самого критерію, а індикатори – стани і процесифункціонування і розвитку об’єкту спостереження. Оцінювання корпоративної соціальноївідповідальності відбувається на основі соціальної звітності індексним і рейтинговим, якісними і кількісними методами. 

Соціальна або нефінансова звітність – цезвіти бізнес-структур щодо корпоративної соціальної відповідальності.

Індексний метод оцінювання КСВ досить поширений в міжнародній практиці. В українських бізнес-структурах найчастіше визначаються:

  1. Індекс FTSE4Good; 
  2. Індекс корпоративної добродійності; 
  3. МетодЛондонської групи порівняльного аналізу; 
  4. Індекс прозорості та підзвітності.

Оцінювання об’єктів КСВ будь-яким методом потребує використання певної системи показників. З цією метою виділяють часткові та загальні, кількісні та якісні, зовнішні та внутрішні показники оцінки КСВ.

Основними вимогами до обраних оціночнихпоказників КСВ є такі, як

  • операційність та зручність для менеджменту;
  • відповідність цілям КСВ, врахування критеріїв міжнародних стандартів тагалузевої специфіки.

Оцінювання ефективності корпоративноїсоціальної відповідальності (КСВ) дає відповідь на три питання.

  1. По-перше, чи відповідають ці результатипоставленим цілям (результативність соціальної відповідальності)?
  2. По-друге, чи отримані результати знайменшими витратами (економічність соціальної відповідальності)?
  3. По-третє, чи забезпечує діяльністьвирішення реальних проблем (доцільність соціальної відповідальності)?

Відповідно, за наслідками оцінюванняможна виділити три основні види ефективності корпоративної соціальноївідповідальності (КСВ):

  1. результативність = Р / М – відношенняотриманого результату до поставленої мети;
  2. економічність = Р / В – відношеннярезультатів до витрат ресурсів;
  3. доцільність = Ц / П – відношення цілей дореальних соціальних проблем.

Кожен з наведених видів ефективностіможе бути розглянутий на наступних рівнях аналізу корпоративної соціальноївідповідальності (КСВ):

  • ефективність окремого проекту, конкретного заходу зконкретною цільовою групою;
  • ефективність діяльності бізнес-структури вцілому зі всіма цільовими групами за деякий період, наприклад, за рік; 
  • ефективність позиціювання даної бізнес-структури у суспільстві, її соціальномусередовищі на місцевому, регіональному і державному рівнях.

Оцінювання соціальної відповідальностімає бути організоване так, щоб характеристики ефективності на кожному з рівніваналізу не вступали в протиріччя, а доповнювали один одного. Інформативними для оцінки ефективностісоціальної відповідальності в країні / регіоні / організації є такі індикатори:

  1. рівень задоволеності соціальною обстановкою (в країні / регіоні /організації);
  2. рівень довіри до керівництва (країни / регіону / організації);
  3. рівень обізнаності опитуваного про соціальні програми (країни / регіону /організації); 
  4. пріоритетні (з точки зору опитуваного) проблеми в соціальнійсфері; 
  5. прогрес, досягнутий в розв’язанні виявлених раніше пріоритетнихсоціальних проблем тощо.

Оцінювання ефективності соціальної відповідальностіорганізації можливе з використанням низки критеріїв (показників / індикаторів),що містяться у: 

  1. Звіті про прогрес реалізації принципів Глобального договоруООН;
  2. Звіті зі сталого розвитку,підготовленого за вимогами системи GRI;
  3. окремому Соціальному звіті закритеріями (показниками / індикаторами), які самостійно визначаютьсяорганізацією.

2. Формування рейтингів соціальновідповідальних організацій та практика їх використання

Потреба в соціальних рейтингах виникає в міру того як бізнес-структури розвивають стратегічний підхід до управління добродійними і соціальними програмами. Найчастіше у міжнародній практиці при складанні рейтингів соціальної відповідальності використовують у різних комбінаціях наступні чотири групи типових критеріїв та показників / індикаторів оцінки ефективності соціальної відповідальності.

  1. Соціальні показники / індикатори: соціальна цінність продукції; внесок продукції у зростання добробуту населення; вплив на здоров’я людини; забезпечення рівного доступу до необхідних ресурсів життєдіяльності (вода, їжа, житло, охорона здоров’я).
  2. Етичні норми: дотримання етики бізнесу; вимоги до ділових партнерів дотримуватися аналогічних етичних норм (в основному пов’язані з субконтрактами, які крупні компанії розміщують у країнах, що розвиваються).
  3. Відносини із працівниками: забезпечення безпеки на робочому місці; забезпечення фінансових і соціальних гарантій (справедлива заробітна плата та ін.); невикористання дитячої праці.
  4. Відносини з місцевими співтовариствами: повна сплата податків; доброчинний внесок компанії у розвиток місцевих співтовариств; соціальні інвестиції у розвиток місцевих співтовариств; участь працівників компанії у роботі на благо місцевих співтовариств (пожертвування, волонтер, експертиза).

Корпоративну соціальну відповідальність організацій, що приймають участь у проекті, оцінюють за наступними параметрами: 

  1. процеси впровадження програм КСВ;
  2. впровадження сучасних систем стандартизації; 
  3. фінансування добродійних фондів;
  4. оцінка рівня та типу соціальної відповідальності організації;
  5. рівень відповідності організації сучасним вимогам до КСВ;
  6. вплив організації на зацікавлені сторони у здійсненні та розвитку КСВ;
  7. вплив організації на результати роботи організації.

При цьому використовують такі показники, як: 

  1. чистий прибуток;
  2. cередньооблікова чисельність персоналу та середня заробітна плата; 
  3. сплачені податки;
  4. реалізовані чи підготовлені програми КСВ, стандарти, що впроваджуються, пов’язані з КСВ;
  5. добродійні фонди, що фінансуються організацією, програми, інші заходи (для оцінки добродійності).

Правдива, реальна соціальна відповідальність дозволяє: 

  1. створити сприятливе соціальне оточення; 
  2. покращити імідж бізнес-структури; 
  3. збільшити обсяги продажу продукції (послуг); 
  4. приростити вартість акцій бізнес-структури на ринку; 
  5. покращити взаємовідносини між суб’єктами соціально-трудових відносин; 
  6. залучити нових клієнтів тощо.

В Україні системне розповсюдження ідей соціальної спрямованості і соціальної активності бізнесу було започатковано у 1996 році Українською асоціацією якості (УАЯ) та Українським союзом промисловців та підприємців (УСПП) одночасно з впровадженням концепцій ТQМ (Total Quality Management) і моделі ЕFQМ (European Foundation for Quality Management). Концепціями і моделлю передбачено, що будь-яка компанія, яка прагне досконалості, має задовольняти всі заінтересовані сторони, демонструючи при цьому постійне довготермінове турботливе ставлення до споживачів, власного персоналу і суспільства, забезпечуючи охорону довкілля, здійснюючи благодійну діяльність та сприяючи сталому розвитку суспільства. Будь-яка компанія має усвідомлювати, що досягнення нею успіху можливе лише за умови, що її діяльність є корисною для суспільства, співпадає з його цінностями та цілями.


3. Показники ефективності соціальних інвестицій

Зарубіжні дослідники виділяють три основні показники оцінки бізнес-ефекту, що відображають участь організації у добродійних, тобто зовнішніх соціальних програмах: 

  1. показник окупності інвестицій, направлених у добродійні програми;
  2. показник ефективності добродійної допомоги у порівнянні з ефективністю інших, не добродійних, засобів – реклама, стимулювання продажів та ін.;
  3. показник процесу реалізації добродійних програм.

Не дивлячись на те, що зовнішні та внутрішні соціальні програми організації не направлені на отримання додаткового прибутку, їх реалізація призводить до виникнення не лише соціального ефекту, але також і бізнес – ефекту. Бізнес – ефект не може існувати у відриві від ефекту соціального, адже лише у комплексі вони результативні.

Вигоди бізнесу внаслідок реалізації програм соціальної відповідальності характеризують такі критерії (показники) оцінки бізнес-ефекту в області фінансів, як: збільшення фінансових показників діяльності (окупність витрат, рентабельність продаж, рентабельність активів, доходність соціальних інвестицій, чистий прибуток та ін.).

Критеріями(індексами) оцінки бізнес-ефекту в області маркетингу та продажів внаслідок реалізації організацією соціальних та добродійних програм можуть бути: 

  • дані про продажі (виручка від реалізації); 
  • впізнанність продукції та бренду; 
  • інтерес до продукції; 
  • задоволеність клієнтів процесами соціальної відповідальності;
  • кількість та мотивація покупців, що вперше здійснили покупку; 
  • причини зміни марки товару; 
  • характеристика покупців та їх сегментація; 
  • ефективність інформаційних компаній та PR; 
  • намір придбати продукцію.

В якості критеріїв (показників) оцінки бізнес-ефекту в області управління персоналом можна використати: рентабельність персоналу, продуктивність праці, коефіцієнт плинності персоналу, коефіцієнт абсентеїзму та ін. (абсолютні та відносні, їх зміна). На вибір критеріїв оцінки соціальної відповідальності організацій (бізнесу) впливають різні чинники, зокрема: регіон присутності організації, її розміри, структура капіталу й ін.

В якості показників (індексів) можуть бути: оцінка навколишнього середовища, якість товарів та послуг, що виробляються, відносини з працівниками, активність у різних доброчинних програмах. Чим вищий рівень розвитку суспільства, тим жорсткіші ці критерії.

 Аналіз та узагальнення теоретичних досліджень та практичних підходів до виокремлення критеріїв дозволив до основних критеріїв (показників / індикаторів) оцінки соціального ефекту організації віднести:

  1. відсутність заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам; 
  2. створення нових робочих місць; 
  3. виробництво якісних товарів і послуг;
  4. сплата податків у повному обсязі.

4. Відео до теми 9


5. Презентація до лекції 9

Презентація до лекції 9

Доступність

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла

Кернінг шрифтів

Видимість картинок

Інтервал між літерами

0

Висота рядка

1.2