ТЕМА 5. Устаткування для організації дозвілля в готелях

1. План

1. Ігрове та паркове устаткування. Атракціони для дітей, дорослих та сімейні;

2. Устаткування для боулінгу, більярду, для гри в дартс.

Ключові слова: паркове обладнання, розважальні центри, ігрові майданчики, боулінг, пінспоттер, пінколесо, підйомник кулі, більярд, кий, турняк, наконечник, дартс, мішень для дартсу, дротики для дартсу.

2. Ігрове та паркове устаткування. Атракціони для дітей, дорослих та сімейні

Розвиток готельного та туристичного бізнесу передбачає залучення як дорослих, так і дітей всіх вікових категорій, що в свою чергу вимагає створення комфортних умов для їх перебування як в закритих приміщеннях, так і на відкритих майданчиках. 

Паркове обладнання - це невід'ємна частина ландшафтного дизайну та комунікації будь-якого парку, скверу. 

 До садово-паркового обладнання відноситься альтанки, лавки, столики, ліхтарі, спортивно - гімнастичні снаряди, атракціони тощо. 

Атракціон (. Фр фр. attraction - притягає) - споруда або пристрій, створений для розваг. Зазвичай встановлюється в місцях, призначених для колективного відпочинку (парки, розважальні центри, ігрові майданчики). 

Паркове обладнання - сфера комунікацій, що межує міжландшафтним дизайном і сферою послуг. 

Парк розваг (парк атракціонів, тематичний парк) - збірний термін, що описує деяку кількість атракціонів та інших видів розваг, розміщених на одній території. 

 Парк розваг відрізняється від звичайних парків тим, що призначений саме для розваги людей, в основному дорослих, підлітків і дітей. Іноді будують тематичні парки, тобто парки розваг, атракціонів, навколишнє оточення, обслуговуючий персонал яких стилізовані під певну тематику, наприклад, Дикий Захід чи Острів піратів. 

Парки розваг розділяють на стандартні зони: 

екстремальну, сімейну, дитячу. 

Екстремальна зона. Тут розташовуються атракціони, які залучають людей активного способу життя, бажаючих «полоскотати нерви». Як правило, на атракціони екстремальної зони не пускають дітей до 14 років. 

 До таких атракціонів належать:  

Вежа вільного падіння - висока вежа, на яку нанизаний тор з місцями для пасажирів, які піднімаються на висоту ≈ 30 метрів, а потім відбувається вільне падіння тора, де починають працювати гумові - амортизаційні шнури, які гальмують руху. Атракціон призначений для відвідування дорослими і дітьми. Обмеження: від 120 см і не більше 100 кг. 

Катальні гірки («Американські гірки») 

 Гігантські гойдалки (з ефектом невагомості)  

Катапульта (атракціон)

 Банджі-батут 

Сімейна зона .Атракціони сімейної зони комплектуються конструкціями, призначеними для розваги як дорослих, так і дітей. 

 Приклади подібних атракціонів:  Колесо огляду  Кімната сміху  Гідродром (басейн з бамперна човниками)  Дитячий поїзд  Лазерний (або звичайний) тир  Автодром з електричними машинками. 

Дитяча зона передбачена виключно для дітей 6-14 років. 

Основні види атракціонів:  Карусель ланцюговий  Гідродром (басейн з бамперна човниками)  Пневматичний батут  Надувні гірки  Дитячі ігрові лабіринти. 

Дитячі майданчики 

Розвиток дітей іде паралельно у двох напрямках: інтелектуальному та фізичному. Наша держава дбає про своїх майбутніх громадян, так Законом України „Про дошкільну освіту” визначені обов’язки держави щодо піклування про збереження та зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку, забезпечення їхнього психічного, фізичного та духовного розвитку. Дитячий майданчик призначений для розумового, фізичного розвитку, поліпшити координацію рухів, прищепити здатність до активних ігор, розвивати уяву, логіку, фантазію у дітей. Тобто поряд з інтелектуальним розвитком дитячий майданчик-спортивний міні-стадіон з необхідним обладнанням, мати спеціальне покриття(синтетичне, асфальто-бетонне,трав'яне, грунтове), розмітку для різних ігрових видів спорту та «трибуни» для батьків. 

Дитячі ігрові майданчики. 

Норми і правила проектування дитячих ігрових майданчиків 

Дитячі майданчики повинні відповідати наступним вимогам:  

забезпечувати високу стійкість і безпеку, зносостійкість, довговічність, різноманітність, відповідний естетичний зовнішній вигляд,  

бути освітленою сонцем протягом 5 годин світлового дня, захищеною від вітру, бути огородженою.

 місцезнаходження має відповідати норма по відстані від вікон не менше 20 метрів, від мусорозбірника не менше 15 метрів,  

надійність конструкцій спортивних снарядів - вони повинні бути міцними, стійкими, екологічно чистим, нетоксичним покриттям, не мати гострих кутів, сходи або гойдалки повинні легко витримувати дорослу людину або кілька дітей одночасно,  надавати позитивний зовнішній вигляд, елементи майданчики не повинні лякати малюків, бути яскравих кольорів, нагадувати улюблені казки,  відповідати двом принципам одночасно: універсальність та зонування, тому що на майданчику одночасно будуть грати діти різного віку і снаряди повинні бути різної складності, а майданчик бути розділеним на окремі зони для малюків і дітей старшого віку,  конструкції повинні бути несприйнятливі до впливу морозу, вологи, палючого літнього сонця, добре переносити перепади температур, складатися з різноманітних елементів, включати гірки, гойдалки, драбини, пісочники,  пред'являти спеціальні вимоги, давати свободу фантазії, обладнання дитячого майданчика повинні створювати для дітей уяви, прищеплювати навички колективних ігор, сприятиме формуванню та розвитку художнього смаку, естетичне рішення має вносити в міську забудову життєрадісний колорит і різноманітність,  ігри повинні зміцнювати дитяче здоров'я, виховувати сміливість і спритність. 

 Устаткування дитячих ігрових майданчиків 

Під час вибору складу ігрового і спортивного обладнання для дітей і підлітків треба забезпечувати відповідність обладнання анатомофізіологічним особливостям різних вікових груп. Рекомендований склад ігрового та спортивного обладнання залежно від віку дітей представлено в таблиці 14.4.1, що відповідає ДБН Б.2.2-5:2011. Благоустрій територій.  

Устаткування дитячих ігрових майданчиків складається з окремих елементів та комплексів: драбинки, гірки, гойдалки, качалки, каруселі, пісочниці, складені з декількох елементів або спортивно-ігрові комплекси у вигляді машинки, ракети, літака, тваринки, казкового герою тощо.

Склад ігрового та спортивного обладнання залежно від віку дітей

3. Устаткування для боулінгу, більярду, для гри в дартс

Обладнання боулінгу 

Боулінг (від англ. To bowl - котити) - спортивна гра в кулі, яка відбуласа від гри в кеглі. Мета гри - збити за допомогою якомога меншої кількості куль, що пускають руками в кеглі, встановлені особливим чином у кінці безбортовой доріжки. У світі існує багато різновидів боулінгу: 5-кегельний боулінг відрізняється від 10-кегельного не лише кількістю кеглів, але і, наприклад, кількістю кидків в кожному фреймі, а також різною ігровою цінністю кеглів, кендлпін-боулінг відрізняється формою кеглів, які нагадують свічки (тобто є циліндрами і не мають виражених верху і низу) та інші. Cамий поширений у світі варіант - це 10-кегельний боулінг (ten-pin bowling), в якому кеглі встановлені у вигляді трикутника. 

Боулінг, в Україні, отримує все більше і більше поширення. Ця гра, в буквальному сенсі слова, завоювала серця українців. Боулінг-клуби ростуть, як гриби після дощу. Та й у розважальна і торгово-розважальних центрах з великим бажанням встановлюють обладнання для боулінгу, яке не тільки, самостійно, приносить непоганий прибуток, але й привертає і утримує, в центрі, відвідувачів. Але, що ж являє собою обладнання для боулінгу, що входить в його комплект, якими зразками воно представлено в Україні? 

 Стандартний комплект обладнання для боулінгу включає:

 - Пінспоттера (по числу доріжок); 

- Доріжки для боулінгу; 

- Устаткування для повернення куль (по одному на 2-е доріжки); 

- Скоррінг (рахункову систему); 

- Меблі зони відпочинку гравців; 

- Декоративні панелі (маски). 

Пінспоттер. До складу професійного спортивного обладнання для боулінгу, в обов'язковому прядку, входить пінспоттер - машина для установки кегель. Пінспоттер збирає кеглі, які впали під час кидка, направляє їх на спеціальний підйомник, а потім розставляє кеглі на піндеке в строго заданих позиціях. Пінспоттер - це механічне устаткування, яке розташовуються в ряд, за доріжками, в так званому машинному відділенні. 

Багато пінспоттерів оснащені електронними системами скорингу різної складності, незважаючи на те, що мають кнопку ручного перезавантаження для випадків, коли машина автоматично не включається в потрібний час, існують і інші види, які не мають автоматичного спостереження за станом гри - особливо для таких видів боулінгу, як Candlepin і duckpin, які використовують менше куль - і майже завжди включаються вручну. 

Основні функції пінспоттера. До найбільш ключових функцій пінспоттера варто віднести: 

1. Зупинка кулі 

2. Повернення кулі 

3. Установка кеглів 

4. Перевстановлення кеглів 

Компоненти машини. 

У різних видах боулінгу конструкція машини може змінюватися в залежності від розміру та моделі кегель і куль. Єдиний набір елементів для всіх пінспоттера складається з: • Подушка пінспоттера - зупиняє кулю і змінює його напрямок у бік вікна підйомника рис. 15.5.1.

• Граблі - основне призначення це зрушення кеглів, що впали і кеглів, які залишилися на піндеке рис. 15.5.2.. Також граблі запобігають потраплянню кулі в зону машини під час циклу установки кеглів або їх реустановкі.

• Килим - широкий ремінь, на який падають збиті кеглі і переміщаються до підіймального колеса (пін-колеса). Спеціальна дошка всередині килима забезпечує підтримку кеглів, і направляє куля у вікно підйомника кулі рис. 15.5.3.

• Пін-колесо - піднімає кеглі з килима і переміщує їх на дистриб'ютор рис. 15.5.4..

• дистриб'ютор доставляє кеглі від пін-колеса в бункер. Дистриб'ютор працює безперервно і отримує обертальний рух від двигуна заднього блоку рис. 15.5.5..

• Підйомник кулі піднімає кулю(шар) з килима машини на висоту достатню для повернення кулі під дією сили тяжіння рис. 15.5.6.. Підйомник знаходиться між парою пінспоттера (непарним і парним).

• Бункер і човник рис. 15.5.7. У бункері знаходяться кеглі, отримані від розподільника, до моменту їх встановлення. Човник опускає кеглі на стіл. У бункері може знаходиться 2 комплекти кеглів.

Майданчик для установки кеглів має в довжину 2 фути 10 і 3/16 дюймів від центру установки першої кеглі до кінця доріжки. У цю довжину не входить 2-х дюймова планка, яка зміцнює кінець доріжки до підлоги. Доріжки для боулінгу. 

Сучасні доріжки для боулінгу не виготовляють, як раніше з дерева. Доріжки мають складну структуру і нагадують пиріг, верхній (робочий) шар якого представляє собою 10 міліметрове синтетичне протиударне покриття, так званий ламінат. Ламінат не схильний до змін температуро-вологового режиму повітря.

Під ламінатом знаходиться Матекс, який закріплений до поперечного набору доріжки (до айбімам). Айбіми приклеюються до рівної бетонної підстави підлоги. Вся конструкція доріжки для боулінгу вологостійка і практично не реагує на зміну температурного режиму в приміщенні. 

Доріжка повинна бути 18,228 м в довжину і 1,668 м в ширину. Розміри доріжки повинні бути дотримані до 1 мм. Доріжка складається з 40 окремих дощок, які для зручності умовно пронумеровані. Для покриття доріжок використовується як натуральне дерево (клен і деякі породи сосни), так і синтетичні матеріали (ламінат, лінолеум). При цьому встановлений максимальний коефіцієнт тертя поверхні доріжки. 

Для того щоб боулінг-центр отримав сертифікат для проведення змагань, проводиться експертиза. На перевірку надаються зразки покриття всіх доріжок боулінг-центру. За допомогою спеціального обладнання визначається відповідність коефіцієнта тертя поверхні доріжок допустимій нормі. 

Устаткування для повернення шарів (куль) рис. 15.5.8. . Основне завдання такого обладнання для боулінгу як системи повернення - в короткий час поповнювати запаси куль для динамічної гри в боулінг.

Система повернення шара може являти собою механічну у вигляді міні-ліфтів для підйому та розгону куль (гірка) та горизонтальну електроннопневматичного типу. 

 Додаткову функціональність додають дворівневі стійки для куль.

Скоррінг. Скоррінг - це рахункова система, яка фіксує показує поточні результати і підсумок гри на моніторах граючих, включає камери фіксації кеглів, лайн-комп'ютери (1 на 2 доріжки), підвісні монітори і керуючий комп'ютер. Скоррінг працює під управлінням спеціальної програми.

У функції скоррінгу входить не тільки підрахунок результату гри, але і деякі інші функції, такі, як тестування обладнання для боулінгу, управління доріжками тощо. 

Меблі. Для відпочинку гравців, в процесі гри, служить спеціальна меблі. По-перше меблі для боулінгу є антивандальними, вкрай стійки до механічних навантажень і до температурного впливу (запалені цигарки, сірники, запальнички), представляють собою досить яскраву частину загального інтер'єру, оскільки здатні світитися під впливом ультрафіолетового опромінення. 

Декоративні панелі (маски). Декоративні панелі виконують 2 головні функції. Перша - відокремити візуально і акустичні машинне відділення боулінгу, від ігрового залу. Друга - суто декоративна функція. Панелі мають яскравий малюнок, який збагачує інтер'єр боулінг-клубу.

 Вибір обладнання для боулінгу. Варіанти обладнання проводиться в основному з наступних компаній, що реалізують, встановлюють і обслуговують боулінг обладнання: VPS EC, VIA, Брансвік і АиФ. Всі ці, без винятку, компанії мають в Україні свої представництва, через які й реалізують свою продукцію. Відносно ціни, устаткування на 1 доріжку боулінгу лежать в діапазоні від 33 до 55 тис. доларів. Тому встановлення, обслуговування устаткування боулінгу доцільно проводити виключно спеціалістами тих компаній, які спеціалізуються на такого виду устаткуванні. 

 Куля для боулінгу - є ігровим знаряддям для гри в боулінг і служить для збивання кеглів гравцем. Залежно від матеріалу виготовлення кулі для боулінгу бувають: каучукові, пластикові, і різних модифікацій поліуретану ("реактивна смола", епоксидна смола, поліуретан з додаванням частинок кварцу та ін - матеріали професійних куль).

Кулі для боулінгу діляться на: 

 -індивідуальні (мають хороше зчеплення і потужну реакцію. Спочатку не мають отворів, вони вже потім свердляться під зручне захоплення рукою конкретної людини) 

 - прокатні (продаються з уже готовими трьома отворами для пальців і виконані, як правило, з пластика).

Маса кулі позначається числом на поверхні кулі, що є вагою кулі в фунтах (1 фунт дорівнює 453,6 грам). Таким чином, найлегша куля, "шістка", важить 2,7 кг, а найважчий, з номером 16, - 7,3 кг. Як правило, в боулінг-центрах прокатні кулі одної маси мають однаковий колір. 

Зразки нових куль проходять випробування і підлягають сертифікації. На упаковці куль, відповідних стандартам, нанесені логотипи АВС / WIBC (Американський Конгрес з боулінгу) і PBA (Професійна Асоціація боулінгу). 

Вимоги, яким повинна відповідати куля для боулінгу:

1) Шар повинен бути виготовлений з матеріалу, який не має в своєму складі металу. 

2) У кулі не повинно бути внутрішніх пустот. 

3) Діаметр кулі може коливатися від 21,58 см до 21,83 см,

 4) Максимальна вага кулі для боулінгу - 7,264 кг (16 фунтів).

5) Діаметр кулі повинен бути постійним по всіх осях. 

6) Поверхня кулі повинна бути гладкою і рівною (на кулі допускаються отвори для захоплення, а також фабричне маркування). 

При виборі кулі спираються на формулу: вага кулі повинна становити 1 / 10 від ваги гравця, однак на практиці до вибору треба підходити більш індивідуально. Оптимальною вагою для дітей вважаються кулі 6-9, для жінок 10-12, а для чоловіків 14-16 фунтів. Цифра на клубних кулях (хаусболах), вказує вагу кулі у фунтах. Професіонали вибирають кулі максимального ваги - 15-16 фунтів. Структура професійних куль. 

Професійні кулі відрізняються від прокатних не тільки матеріалом, але й структурою. Її неоднорідність за рахунок наявності ядра забезпечує зсув центру маси кулі відносно її геометричного центру, що збільшує обертання кулі і потенціал дугоподібного руху ("хука") від краю доріжки в центр піраміди кегель ("кишеню"). Крім того, отвори для пальців в професійних кулях висвердлюються індивідуально таким чином, щоб середній і безіменний пальці входили в кулю тільки за першу фалангу.

 Залежно від матеріалу покриття ядра кулі діляться на каучукові, поліуретанові, пластикові реактивні і проактивні. Покриття реактивних куль зроблено з композитних матеріалів, які мають загальну назву - "реактивна гума". Відмінною рисою реактивної кулі є потужна реакція в кінці доріжки. Такі кулі не рекомендуються до використання новачками. До мінусів реактивного покриття можна віднести недовговічність - після 6000 кидків куля втрачає свої характеристики і стає практично некерованою. Останнє слово за прореактивними кулями. Їх база - реактивні кулі. Основна відмінність прореактивних куль - це надтонкий шар спеціального матеріалу, який дає кулі надпотужну реакцію. Реактивні і проактивні кулі найдорожчі, і на жаль недовговічні. Основне призначення цих куль у професійному спорті - перший кидок. 

Будова і характеристики куль Ідеальна форма кулі для боулінгу може створити хибне уявлення про його однорідну структуру. Сучасна професійна куля складається з двох основних частин: ядра і покриття.

Ядро звичайної кулі (тієї, що пропонується в клубах на прокат і називається тому хауз-бол) - це сфера, виконана повністю з однорідного матеріалу (рис. 15.5.9). В ядро ж спортивних куль включається ваговий блок (weight block) і заливка, що утворює сферу (рис. 15.5.9). Ваговий блок може складатися з кількох частин і мати найрізноманітніші форми, залежно від задуму виробників і призначення кулі. Саме наявність в ядрі вагового блоку дозволяє істотно вплинути на траєкторію руху кулі. 

Кеглі. 

Висота кеглі повинна бути 38,1 см, ширина - 12,065 см, вага - від 1,531 кг до 1,644 кг. Існує також стандарт центру маси кеглі. Кеглі встановлюються у формі трикутника. Найближча до гравця кегля відома як головна кегля або кегля № 1. Решта кеглі умовно пронумеровані з 2-ої до 10- ої:

 Кеглі з одного комплекту повинні бути однаковими не тільки за зовнішнім виглядом, але і за всіма параметрами, таким як: конструкція, матеріал, обробка, маркування, етикетка і ступінь зносу. У санкціонованих турнірах можна використовувати кольорові кеглі, за умови їх однаковості в межах всього комплекту. Всі кеглі мають свої порядкові номери і відведені місця на доріжці, на які вони виставляються.

Обладнання для більярду 

Білья́́ ́́рд — гра кулями на спеціально обладнаному столі. 

Основна відмінність більярду від інших ігор полягає в кулі, в тому, що в більярді кулі приводяться в рух за допомогою спеціальної палиці - кия. Вважається, що слово "більярд" походить від поєднання двох англійських слів - ball - «м'яч» і yeard - «палиця». 

Усі сучасні варіанти гри проходять на спеціально обладнаному столі за допомогою довгої тонкої палиці (кия) та набору куль. Суть гри в більярд — вдарити києм по кулі, яка розташована на столі, і потрапити цією кулею в іншу. Здебільшого, метою гравця є потрапити однією з куль, що зіткнулися, до спеціального отвору в краю столу (лузи); проте чого саме прагнеться від зіткнення двох куль залежить від різновиду самої гри у більярд. 

Структура більярдного клубу. Форма площі для більярдного клубу є широкий зал прямокутної форми. Для розміщення більярдного столу вимагається (залежно від розмірів самого столу і рівня надається відвідувачам комфорту в процесі гри) від 30 до 40м2 на кожен стіл.

 Для відпочинку поруч з більярдними столами і призначеними для відпочинку гравців і їхніх друзів слід розмістити барну стійку, столики і крісла. 

Планування: 

1. Для комерційних і спортивних клубів різні функціональні зони більярдного клубу повинні бути об'єднані в одному залі, в деякому єдиному просторі. 

 2. Для елітних більярдних клубів більш правильною таке планування, при якій приїхала компанія має можливість усамітнитися в окремому залі з власним більярдним столом. 

Розміри столів: 6х12 футів для російського більярду, 4,5 х9 - для пулу. 

Киї, стійки для закріплення київ, стійка ресепшен маркера, комп’ютер для обліку, друкувальний пристрій. 

Комплект з 16 куль. 

Більярдне крісло для двох гравців. 

Трикутники, крейда , тримачі. 

 Враховуючи світлотехнічні характеристики, а також ергономічні вимоги, на малюнках зображена оптимальна схема розташування більярдного світильника щодо ігрового поля більярду з урахуванням охоплення світловим потоком зони не вже кутових луз. 

 Залежно від потужності електричних ламп, що використовуються у світильниках, висота від кромки плафонів до ігрового поля варіюється в межах 800-1000 мм. Така схема дозволяє при використанні ламп розжарювання потужністю 100 Вт досягти рівномірного заповнення світловим потоком ігрової поверхні освітленістю в 300 лк мінімум. 

При розташуванні світильника вище 1000 мм над ігровою поверхнею зменшується освітленість ігрового поля і створюються незручності гравцеві через попадання прямого світла в очі при нанесенні удару. У разі розташування світильника нижче 800 мм над ігровою поверхнею виникає ситуація, при якій освітленість поля вище необхідної, внаслідок чого яскраві відблиски від куль заважають грі, зони кутових луз можуть бути не висвітлені, а також можливі незручності, пов'язані з дотиком крайніх плафонів головою спортсмена або києм. 

Освітленість ігрового поля: не менше 300 люкс. Охоплення світловим потоком: зона, не вужче кромки кутових луз. Рекомендована висота кромки плафона світильника над ігровим полем 800-1000 мм. 

Так само особливу увагу при розробці внутрішньої структури більярдного клубу необхідно приділити стійці ресепшен маркера.

Більярдний інвентар. Поняття «більярдний інвентар» включає в себе більярдний стіл, киї, кулі, машинку, мазік, дошку для запису, полиці для київ і куль, а також рівносторонній трикутник, який виготовляється з дерева. 

Вимоги до більярдних столів: 

1. надійність дерев'яної частини, що тримає важкі плити.

 2. Стіл необхідно правильно сконструювати. Якщо конструкція буде порушена, то стіл вийде нестійким.

3. дотримуватися відповідності розміру більярдної кулі і бортової гуми, відповідні пружні властивості гуми, її кріплення до основи стола для прогнозованого щодо сили і напрямку відбивання ударів більярдної кулі.

 4. вимога до матеріалу (сукна), яким покривається стіл щодо міцності і щільності. 

5. вимоги до міцності лузи (сітки і скоб). 

Більярдний стіл. Столи бувають різних розмірів, визначають в футах. 

1 англійський фут (Ft) дорівнює 30.48 см або 304.8 мм. Ідеальні розміри 12 Ft більярдного столу рівні: 3656.6 х 1828.3 мм Федерація більярдного спорту Росії (ФБСР), з метою більш простої класифікації турнірних столів, допускає відхилення від норм на + / - 50 мм. Тому, стосовно російським столів вже давно застосовуються розміри: 

Повний російський стіл - 3700 х 1850 мм (12.3 ft) 

Великий російський стіл - 3500 х 1750 мм (11.48 ft) 

Середній російський стіл - 3200 х 1600 мм (10.498 ft) 

Малий російський стіл - 2900 х 1450 мм (9.51 ft)

Вимоги до розмірів професійних, турнірних більярдних столів, що пред’являє ВСА (Більярдний Конгрес Америки): 

Розміри столів для пулу

 3.5x7 футів (1.07x2.14 м); 

 4x8 футів (1.22x2.44 м); 

 4.5x9 футів (1.37x2.75 м).

Всі столи з ігровою поверхнею, що має довжину, вдвічі більшу, ніж ширину (похибка + / - 0.125 дюйма, що відповідає 3.175 мм) при вимірі від протилежних крайніх точок бортової гуми, покритої сукном. 

Стіл прийнято вимірювати по перпендикуляру між верхніми обрізами гуми протилежних бортів, тобто по ходу кулі, співвідношення довжини до ширини завжди 2:1. 

Більярдний стіл складається з наступних конструктивних елементів - рами, стільниці (плити-основи, покритої сукном), бортів, опор (ніг) і луз. Більярдні столи можна розділити на 2 основні категорії - комерційні та столи для домашнього використання. Комерційні столи встановлюються в більярдних клубах і залах, і в свою чергу поділяються на жетонні і турнірні, на які можна встановити лічильник часу і стягувати погодинну оплату. 

 Як розрахувати розмір приміщення для більярдного столу? 

 Визначаємо який стіл обираєте: російський або пуловский. Це потрібно для того, щоб при розрахунках, знати яким києм будуть користуватися гравці. Довжина Російського кия 160- 162 см. Пуловского кия 145- 148 см. За різними джерелами різна.

 Враховуючи місце під замах перед нанесенням удару, (13 - 15 см) робимо розрахунок: • 1. До довжині кия (162 см) додаємо довжину замаху (13 см) і отримуємо розмір (1.75 м) • Відстань 1.75 м від стіни до межі ігрового поля більярдного стола вважається цілком комфортним для гри. Формула для розрахунку розмірів приміщенняення за обраними розмірами столу для більярду: L = (В + C) х2+ D

де: L - довжина або ширина приміщення. В - довжина кия. C - довжина замаху. D - розмір ігрового поля більярдного столу 

Формула для розрахунку розміру ігрового поля більярдного столу, відповідного для приміщення заданого розміром L: D= L - (В + C) х2; D - Розмір ігрового поля більярдного столу, відповідного для даного приміщення L. 

Стіл для більярду складається з рами, ніжок, бортів, плити (стільниці) і луз.

Кий.

 Кий, служить своєрідним інструментом у руках гравця. Вимоги до кия: рівність, точне балансування Цікавий спосіб перевірки на балансування кия. Шестигранний олівець покласти на більярдний стіл, зверху покласти кий таким чином, щоб він знаходився в стані рівноваги. Стандартний баланс 38-45 см від бампера кия.

Вибираючи кий для гри в більярд, варто звертати на такі показники, як діаметр верхньої підстави, вага більярдного кия, довжина кия, діаметр нижньої підстави, точка балансу кия. 

 Для гри в російський більярд, кий має бути: діаметр нижньої підстави - 28-30 мм, довжина лежить у межах 1,5-1,6 м, діаметр верхньої осонови - 10- 14 мм. Вага такого кия коливається в межах 600-850 г, точка балансу дорівнює 42-45 см. 

Для гри в пул, кий має бути: діаметр нижньої підстави - 28-30 мм, довжина лежить у межах 1,5 м, діаметр верхньої осонови - 10-14 мм. Вага такого кия коливається в межах 450- 960 г, точка балансу дорівнює 39-50 см. 

Деталі більярдного кия. Кий складається з двох частин (турняк, шафт), які з'єднуються за допомогою стику. Іноді такий стик підсилюють кільцями. Турняк - це нижня частина більярдного кия, шафт - це верхня частина кия.

З чого складається кий. Шафт - це верхня частина кия. Шафт кия складається з декількох частин - наклейки, наконечника, деталей стику, древка шафта. Рекомендований діаметр шафта 13мм. Діаметр шафта розширюється конусоподібно, збільшується від наконечника до стику. Шафти відрізняються за гнучкістю залежно від довжини і форми вищезгаданого конуса. Короткий конус має меншу гнучкість і з його допомогою проводитися більш жорсткий удар і навпаки, довгий конус має більшу гнучкість і удар виходить м'якше. 

Наклейка виготовляється зі спеціально обробленої шкіри. Приклеюється до наконечника кия і потім підганяється під його діаметр. Поверхня наклейки заокруглена, "скуйовджена". Це робиться для того, щоб крейда добре чіплявся до наклейки. 

Наконечник захищає шафт кия від розщеплювання і знижує вібрацію від удару. Як правило, наконечник має внутрішнє різьблення, але крім цього приклеюється до шафту і потім підганяється під діаметр. Існує два основних види наконечника. Назвемо їх умовно "ковпачок" і "наскрізний" наконечник. "Ковпачок", як випливає з назви, повністю закриває тонкий кінець шафта, в той час як "наскрізний" порожній усередині і наклейка безпосередньо стосується шафта. Часто майстри використовують фібру, замість наконечника. Фібра - прокладка між києм і наклейкою. 

Скрутка-різьбовий з'єднувальний вузол, призначений для з'єднання частин розбірного кия і може бути виготовлена з дерева, пластмаси, з застосуванням різних металів; латунь, бронза, сталь, титан, сплави алюмінію. Скручування повинно забезпечувати щільне з'єднання і точність центрування кия. Від якості скрутки залежить безпосередньо удар, оскільки саме скручування передає силу удару від турніка до шафту і, врешті-решт, битку. 

 Турняк - це більш товста частина кия (стандартний діаметр турняка 28.5, мм), яка дозволяє його індивідуалізувати. Саме турняк використовується для додання кіям декоративності та естетики. Структура турняка київ деяких відомих виробників, різноманітна за своїм виконанням і унікальна завдяки використанню нетрадиційних і дуже цінних порід дерева. В задню частину турняка можуть вставляти металева або срібна пластинка, на якій часто роблять гравіювання імені власника кия. 

П'ята (Чашка) зміцнює основу кия, оберігає нижній кінець кия від розщеплювання і механічних пошкоджень, вміщує бампер. Чашка може виготовлятися з різних матеріалів, які відповідають призначенню чашки - захист дерева та інкрустації. П'яти можуть розрізнятися по діаметру і кольору і можуть бути відсутні на деяких киї. 

Бампер - виготовляється з каучуку, призначений для поглинання сили удару кия об підлогу. 

Матеріали для більярдного кия. Дерево - це важливий елемент, на який потрібно звертати увагу, купуючи більярдний кий. Більша щільність деревини говорить про те, що вага кия розподілена рівномірно. Звичайно для виготовлення кия використовують какаболу, венне, полісандр, амарант. Ебенове дерево й граб у сполученні дозволяють забезпечити чудові ігрові якості. На киї не повинно бути відколів. 

 Широке застосування отримали киї з деревини, останній час з пластика: 

1. Рамінові киї. Рамін (аналог сосни), менш надійний і самий дешевий матеріал. 

2. Кленові киї. Це, як правило, категорія київ призначена, для аматорської гри в більярд.

 3. Грабові киї. У чистому вигляді киї з граба зустрічаються рідко. Зазвичай граб комбінується з цінними породами дерева і інкрустується 

4. Вуглепластикові киї. У вуглепластикових київ є великі переваги: • ідеальна осьова симетрія і радіальна рівномірність завдяки точності, з якої виготовляється кий. 

Ця точність сприяє створенню стабільних ігрових параметрів, що полегшує розрахунок та здійснення удару.

 • стабільні характеристики при зміні температури і вологості, від чого зберігається гнучкість і пружність, а кий не викривляється. Тому він зберігає якості та ігрові властивості навіть після зберігання в багажнику.

 • міцні, не ушкоджуються при падінні. 

Більярдні кулі. Більярдні кулі за геометричним тілом –куля. 

Розрізняють: за кольором залежно від типу гри: білі в російському більярді, кольорові в снукері та американському пулі.

за діаметром та кількістю:

 • у російському більярді діаметр кулі від 57 до 68 мм, на столі в 9- 12 футів кулі діаметром в 68—68,5 мм з масою біля 285 г (ширина створа углової лузи 72—73 мм, средньої лузи 82—83 мм), на столі в 6-8 футів кулі -60,3 мм, беруть участь 15 більярдних куль з номерами від 1 до 15 — прицільни та 1 — биток без номера. • в американському пулі кулі - 57,2 мм в діаметрі, в снукері - 52,4 мм, 

в американському пулі беруть участь 16 більярдних куль з номерами в ролі як прицільних, так і битка, в снукері використовують 22 кулі без номерів.

Матеріал куль. Довгий час кулі виготовлялися з мамонтової або слонової кістки, по праву вважаються найкращими, вони довговічні і пружні. Недоліком є деформованість, що залежить від перепадів температури. 

В Україні, Росії в даний момент виготовляються кулі для більярда з пластмаси неолейкоріту, фенолоальдегидної смоли. 

У Європі для ігор на американських і карамбольном столах існує міжнародний стандарт калібру куль - від 58 до 62 мм.

 Вимоги до куль. Існують особливі вимоги до якості більярдних куль: 

1. оптимальна маса, 

2. певна однорідна щільність, 

3. центр маси кулі неодмінно повинен збігатися з його геометричним центром. Наклейка для кия. 

Більярдна наклейка (набойка, насадка) - основний помічник гравця.

Наклейка- шматочок шкіри, який спеціально оброблений і приклеєний до торця держака кия. Наклейка виготовляється зі шкіри буйвола або оленя, спеціально виробленої в спирті. Така шкіра не м'яка і не дуже пружна. Особливо важливі форма і профіль наклейки. Наклейка для кия стикається при здійсненні удару з битком. Залежно від різновиду гри і типу кия діаметр наклейки коливається від 9 до 15 мм. Площу зіткнення з кулею збільшується завдяки округлій формі наклейки, а її обробка махровкой і натирання більярдною крейдою поліпшує зчеплення. 

 Є спеціальні інструменти для заточування, шліфування наклейок і додання їм потрібної форми. 

Тертя між наклейкою і битком посилюється завдяки тонкому шару крейди. Якщо наклейка для кия покрита крейдою, то можна впевнено надати обертання битку.

Основні дефекти наклейки. 

1. Великий радіус скруглення, або навпаки форма плоска не сферичної форми. 

2. Недостатньо пружна по краях, бо надто тонка. 

3. Діаметр більше діаметру торця кия. 

4. Частково відклеїти. 

5. Не симетричної форми по відношенню до осі кия.

Крейда для більярду- кубик стандартного розміру, який використовується для натирання крейдою наклейки, що посилює її тертя об поверхню битка, коли наноситься удар. Кий з битком контактують довше, якщо наклейка для кия оброблена крейдою. Натирання крейдою надає битку підкручення і може запобігти кіксу (коли удар спрямовується у віддалені від центру ділянки битка). 

Більярдний інвентар 

Більярдний інвентар: полиці для куль з дошкою для запису рахунку; машинка; мазік. Як тільки ви помітили, що на кулі утворилася тріщина або щербинка, то їми грати більше не слід, бо може зіпсувати борт, сукно і інші кулі. Для зберігання куль застосовують дерев'яні ящики, дно і стінки яких викладені сукном або фетром. Закриті ящики з кулями потрібно ставити в шафу. Призначення машинки - служити підставкою для довгого або короткого кия. Машинка - це дощечка з розмірами 10 х 6 см. Її товщина дорівнює 2 см. На машинці існують п'ять вирізів: три зверху і по одному з боків. У машинку встановлюється ударна частина кия. Дощечку прикріплюють до кінця легкої дерев'яної рукоятки, довжина якої для звичайного кия дорівнює 1,6 м. 

Мазік створювався спеціально для людей, які з якихось причин позбулися однієї руки. Часом мазіком користуються і початківці, і гравці, які побоюються порвати києм сукно. Мазік не склеюються з різних порід дерева. Це легка палиця, довжина якої коливається в межах від 1,45 до 1,5 м. На неї замість наклейки насаджують дерев'яну колодочку, скошену півколом. На цій колодочці робляться фігурні вирізи. На нижню поверхню колодочки клеїться більярдне сукно зеленого кольору. Мазіком не прийнято ударяти по битку, як києм. Різким рухом гравець штовхає його вперед, розраховуючи, щоб удар прийшовся по кулі, якій потім гравець розраховує покласти в лузу. Полиці для зберігання київ і куль. 

Полиці, призначені для київ і куль, бувають найрізноманітніших конструкцій. Під час гри кулі зазвичай кладуться на полицю, а киї гравці воліють тримати на полиці постійно. На дошці для запису фіксується час початку, а також закінчення гри і рахунки очок у деяких більярдних іграх. 

Трикутник. Використовується в більярдній грі дерев'яний рівносторонній трикутник призначений для установки куль в піраміду. Сторона трикутника дорівнює 38 см. 

Автоматизація більярду. Сучасні вимоги відвідувачів, розвиток технологій спонукає власників підприємств сфери індустрії гостинності (HoReCa) організовувати для своїх відвідувачів зали для гри в більярд із застосуванням автоматичного управління більярдом: 

• розрахунок вартості гри на підставі діючих тарифів; 

• управління системою освітлення столів; 

• управління столами (стіл в системі може бути доступний з обмеженнями / без обмежень за часом / сумі).

 На даний час розроблено системи: R-Keeper та PoolJet. Якщо готель автоматизовано повнофункціональної системою R-Keeper, то встановивши відповідне обладнання в більярдній, активувавши функцію тарифікації послуг, система розрахує суму, яку клієнт оплачує за гру в більярд кількома способами:

 • розплатитися за певний час гри;

 • оплатити після закінчення гри, за фактом;

 • створювати різні (за обмеженням і умовам) тимчасові схеми:

 • обмежити час гри (партія триває по 30 хвилин); 

• округляти час гри в більшу сторону; виключати ймовірність зловживань з боку персоналу, який не має можливості змінювати ціни у залі (тому що управління більярдом здійснюється з загального терміналу);

 • варіювати ціною гри в залежності від факторів, що впливають на її формування: день тижня, час доби (система знижок і «щасливих годин»), статус залу і розташування столу, отримувати знижки та бонуси за гру в більярд, використовуючи єдину дисконтну карту закладу HoReCa. 

Управляє тарифікацією маркер, який в момент початку гри включає лічильник часу і вимикає лічильник по закінченні гри. Тарифікатор більярду R-keeper управляє світлом над столами: світло оповіщає гравців і персонал про те, що гра йде. Схему освітлення більярдними столами можна виконати двома способами: 

 через включення маркером тарифікації на станції R-Keeper, тарифікатор віддає сигнал на включення, по закінченні гри тарифікатор вимикає світло автоматично; або вмиканням світла над столом на повну потужність у разі гри, якщо немає гри- освітленість столу складає до 40%. 

Контроль гри можна здійснювати за допомогою: 

• світла над більярдними столами; 

• видачі більярдних куль. 

Контроль гри шляхом видачі ящика з кулями

 • R-Keeper запускає тарифікацію на конкретний більярдний стіл; 

• по закінченню гри гравець здає на стійку повний комплект більярдних куль, зупиняється тарифікація і над столом гасне світло, гравець оплачує рахунок.

 ДАРТС 

ДАРТС (англ. darts), вид спорта, метание коротких стрел (дротиков ) .Правила змагань з дартсу зрозгляті Федерацією дартс України і затверджено Правлінням Федерації Дартс України, Протокол № 1 від « 30 » сiчня 2011 р. 

Да́ртс (англ. darts) — низка пов'язаних ігор, у яких гравці метають короткі стріли (дротики) у круглу мішень, повішену на стіну. Хоча в минулому використовувалися різні види мішеней і правил, у цей час термін дартс звичайно посилається на стандартизовану гру з визначеною конструкцією мішені й правилами. 

Гра зародилася кілька сторіч назад на Британських островах. Дотепер дартс є традиційною грою, у яку грають у пабах Великобританії, Нідерландів, Скандинавських країнах, США і деяких інших. Крім цього, у дартс грають і на професійному рівні. 

Мішень для дартсу звичайно виготовляються із сизалю. Секції мішені розділяються одна від одної дротом. Мішень поділена на сектори, яким привласнені числа від 1 до 20.

Рис. 15.5.15 Мішень для ДАРТС

Мішень. Заводи з виробництва мішеней розташовані у всіх компаній в Кенії або в Китаї, що обумовлено близькістю основної сировини - сизалю. Сизаль - це природні волокна, одержувані з листя агави. Професійна сизалевая мішень має товщину 4-5 см і діаметр 45 см. 

 Мішень виробляється з спресованих волокон сизалю та обтискається по колу металевим обручем. На лицьовій стороні мішені наносяться різнокольорові сектори і зверху кріпиться дріт, який розділяє мішень на 20 радіальних секторів, і ще має кільця подвоєнь (зовнішнє) і потроєння (внутрішнє). У центрі мішені знаходиться так званий сектор «Булл» (зелений) і «Булл-Ай» (червоний). Попадання в сектор приносить дартсмену кількість очок, що відповідає номеру сектора, з урахуванням можливого подвоєння або потроєння в кожному сегменті. Попадання в «Булл» оцінюється в 25 очок, а в «Булл-Ай» - у 50. Всі великі сектора межують з малими, що дає перевагу влучності дартсмену над випадковими попаданнями. 

Правила розміщення мішені. У стандартній грі центр мішені повинен знаходитися на висоті 1,73 метрів (5 футів, 8 дюймів) від підлоги, а відстань від мішені до лінії, з якої гравці метають дротики- лінії кидка, становить 2,37 метрів (7 футів, 9,25 дюймів). Мішень прикріплюють до стіни строго вертикально. Замінити мішень, центр мішені, лінія кидка, місце приклеювання «рубежа» на рівні 237 см.

Професійні мішені умовно можна розділити на 3 групи, по товщині і формі застосовуваного розділового дроту.

1. Звичайний круглий дріт товщиною 1,5 мм. Ці мішені самі недорогі. Основний недолік мішеней у цій групі - великий відсоток відскоків (приблизно 5-8%). Деякі назви мішеней різних виробників у цій групі: Harrows Club, Winmau Pro SFB, Nodor Supabull II, Unicorn Radius. 

2. Друга група професійних мішеней, представлена мішенями з тригранного розділового дроту. Подібна форма дроту - логічний крок в конструктивному вдосконаленні цієї продукції, подібна форма сприяє зниженню кількості відскоків дротиків від мішені (2-3%). Використовується в мішенях: Nodor Supawire, Harrows Apex Wire, Winmau Diamond. Коштують такі мішені менше ніж в 1,5 рази дорожче.

 3. Третя група вищий клас професійних мішеней - це зразки найсучасніших досягнень виробників мішеней. Найтонший розділовий дрітніж (0,2-0,4 мм), врізаний в площину мішені на значну глибину. Відсоток відскоків мінімальний (менше 0,5%). Використовується в мішенях: Winmau Blade

 4, Unicorn Eclipse Pro, Harrows Matchplay, Nodor Supamatch. Коштують такі мішені в 1,5-2 рази дорожче за перші. Різниця в ціні дозволяє зменшити відскоки дротиків практично до нуля, продовжить життя дротикам. 

Стандартні розміри мішені: 

 внутрішня ширина кілець подвоєнь (doubles) й потроєнь(trebles) 8 мм.  в

нутрішній діаметр «яблучка» 12,7 мм.  

внутрішній діаметр зовнішнього центрального кільця 31,8 мм. 

 відстань від центра мішені до зовнішньої сторони дроту кільця подвоєнь 170,0 мм.  

відстань від центра мішені до зовнішньої сторони дроту кільця потроєнь 107,0 мм.  

загальний діаметр мішені 451,0 мм ± 10,0 мм.  

товщина дроту 1,5 мм. 

Дротики — це найважливіше спорядження дартсмена, як називають гравців у дартс. Кожен з них має свій набір, який підбирається дуже ретельно. Спортивні снаряди вибираються відповідно до манери кидка, і якщо гравець запозичить їх у когось іншого, то ніколи не доб’ється того ж успіху, що і зі своїми власними. 

Стандартний дротик для дартсу складається з: наконечника ( point – голка), барелі (barrel –барел), хвостовика (shaft – шафт), пера ( flight – перо).

Основне тіло дротика для дартсу - барел. Його виробляють з різних матеріалів і найрізноманітніших розмірів і форм. Оперення і хвостовики - замінні частини, які забезпечують аеродинамічні можливості дротиків. Як правило, вони зношуються, виходячи з частоти та інтенсивності гри. Барель виробляють з декількох типів матеріалів. 

Класифікація дротиків.

 1. Розміри дротиків. Правильно вибраний дротик підходить під довжину пальців, манеру кидка, і навіть під психологічні особливості гравця. Довжина не повинна перевищувати 30,5 см (12 дюймів), а вага - не більш 50 грам, Найоптимальнішим вагою для дротиків є вага в 20-25 грам. 

2. Матеріал дротиків (барел). Дротики бувають чотирьох типів: латунні, нікелеві, срібні або вольфрамові. Більшість професіоналів використовує вольфрамові, так як вони самі міцні і збалансовані. Але і за вартістю вони значно дорожче інших.  

Латунні дротики (Brass Darts) Мідь відносно щільний і дешевий метал, що легко піддається обробці. Але, на жаль, настільки м'який, що поверхня дротика з часом може деформуватися і зношуватися. Таким чином змінюється і відчуття дротика в руці. Оскільки латунні дротики виготовляють масовим виробництвом, то якість і послідовність механічної обробки значно впливають на форму поверхні дротиків (їх гладкість). Латунні дротики часто використовуються, як дротики для початківців через їх низьку вартість.  

Нікелеві дротики (Nickel/Silver darts) Нікелеві дротики за своєю сутністю дуже схожі на латунні. Проте цей матеріал щільніший за мідь, а отже експлуатація таких дротиків буде довшою і деформація поверхні буде меншою. Такі дротики, так само як і латунні призначені для новачків, оскільки їх ціна так само не дуже висока.  

Вольфрамові дротики (Tungsten darts) Існує два види таких дротиків: 

80% вольфрам 

 90% вольфрам -

Обидва види дротиків - це сплав Вольфраму з Нікелем і позначається як "Nickel/Tungsten". Вони мають більшу шільність, ніж дротики із сплаву нікелю і срібла. Це дає можливість виготовляти дротик меншого діаметру. Таким чином, при кидках дротики мають кращу "кучність", ніж всі попередні. Вольфрам дуже міцний і щільний матеріал, що набагато збільшує якість дротика, а його зношення буде незначним. Більшість професіоналів надає перевагу саме цим дротикам.

 Вибираючи дротики, зверніть увагу на їх міцність, так як початківці нерідко промахуються мимо мішені, потрапляючи в підлогу, стіни і різні предмети. 

3. Перо. Перо розташоване на задній частині дротика. Воно служить для стабілізації польту - траєкторії кидка. Виготовляються з різних матеріалів.  

М'яке перо (soft flights) виготовляється зі спеціальних гнучких листів пластмаси. В процесі обробки воно набуває певної форми, яке оздоблюється малюнком. Таке перо одне з найдешевших і продається в широкому асортименті.  

Тверде перо (hard Flights) виготовляється з жорсткого поліестеру, який добре тримає симетрію пера. Оскільки поліестер міцніший, то таке перо є більш довговічним ніж м'яке. Спочатку це перо виробляється з прозорої пластмаси, яка надає забарвлення перу.  

Нейлонове перо (nylon flights) виготовляється з тканин нейлону . Такий вид пера є найбільш довговічний і майже не рветься. По густині вони знаходяться між м'яким і твердим видом пера. Ribtex і інші схожі стилі фактично відносяться до твердого виду пера з рельєфною структурою.  

Ребриста поверхня пера надає незвичайну вібрацію під час польоту. Всі види пера з часом зношуються. Щоб уникнути цього на тривалий час, використовується спеціальна металева або пластмасова насадка (Fly protector), яка захищає перо від пошкоджень. В результаті її використання довговічність пера збільшується у декілька разів. Ці насадки продаються в різних кольорах і можуть використовуватися на різному типі пера. 

4. Хвостовик - шафт. Пластмасові шафти. Недорогі і доступні шафти, які виготовляються в різних кольорах і відтінках, але ламаються досить легко. Матеріал - полікарбонат або нейлон.  

Комбіновані шафти. Комбіновані шафти, такі як Quiver, виготовляються з пластмаси і об'єднуються з алюмінієвими або іншими металевими верхівками, на які кріпиться перо. Це чудові шафти тривалого використання, які не вібрують, як тверді алюмінієві шафти. Верхні частини цих шафтів легко замінюються.  

Шафти з твердого алюмінію. Твердіші ніж пластмасові або комбіновані шафти. Виготовляються в різних барвистих стилях, з декоративними гравірованими смугами або спіралями. Такі шафти можуть вібрувати під час польоту, особливо на важких дротиках. Коли ці шафти використовуються з товстими опереннями (наприклад Dimplex або Нейлон) щілини, в які вставляється перо можуть бути недостатньо широкими. Шафти з твердого алюмінію майже не ламаються, а тільки злегка гнуться. Їх можна виправити, що збільшує їх довговічність, однак їх незначна "кривизна" може змінити траєкторію польоту дротика.  

Шафти, що обертаються. Ці шафти, такі як "Gyro", дозволяють обертатись перу. Шафти не покращують траєкторію кидка, але вони дають змогу зробити кидок "кучним", оскільки перо вирівнюється одне з одним. Також, ці шафти зменшують відсоток зношування пера. 

 5. Форма корпусу. «Торпеда» — найбільш проста форма, у якій легко знайти центр маси, що дозволяє уникнути помилок з освоєнням техніки. Інші варіанти — «барель», «крапля». Форму корпусу потрібно вибирати самостійно. 

6. Загостреність наконечника. Залежно від загостреності наконечника дротики класифікують: 

 SOFTIP- з тупим кінцем; призначені для ігор на електронному дартсі, але можуть поєднуватися і з сизалевими мішенями, виробленими на основі волокна, що добувається з листя Agava sisalana - мексиканської рослини, що входить в сімейство агави);  

STEELTIP - із загостреним сталевим наконечником; використовуються для метання тільки в сизалеві мішені.

Після вибору дротика слід провести перевірку якісних показників дротиків: гостроту голки, міцність скріплення деталей дротика.

4. Додаткова література

1. Аксянов Н, Яковлев В.  Дартс: Методическое пособие.  Москва: РДЛ, 2005.  272 с. 

2. Байлик, С.І. Готельне господарство. Обладнання. Євроремонт. Експлуатація. Київ: Дакор., 2003. 334 с. 

3. Банько, В.Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. та доп. Київ: Дакор, 2008.  328 с.

4. Останин, Е. А. Бильярд: Методическое пособие.  Москва:  ВЕЧЕ, 2005.  240 с.