Лекція №3 "Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей"

1. Класифікація джерел небезпек.

Небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям;

Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та / чи пошкодження.

При ідентифікації небезпек необхідно виходити із принципу „ все впливає на все” , тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе і підлягати небезпеці може теж все живе і неживе

Джерелами небезпек є:

природні процеси та явища.
елементи техногенного середовища.
людські дії, що криють у собі загрозу небезпек.

Наука яка займається класи фікацією небезпек називається таксономією.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації:

- за часом дії: поділяються на імпульсивні та кумулятивні;

- за локалізацією: пов’язані з літосферою, гідро , атом -, і космосом;

- за наслідками (втома, захворювання, травми, аварії, пожежі);

- за масштабами (регіональні, державні, глобальні);

- за збитками (соціальні, технічні, екологічні);

- за сферою прояву: побутові, спортивні, виробничі;

- за структурою: прості і похідні;

- за характером дії: активні і пасивні;

- за походженням: природні, техногенні, соціально – політичні, комбіновані.

Ми розглянемо більш детальніше класифікацію – за походженням.

Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, вулкани, шторми, урагани, тумани, блискавки, астероїди).

Техногенні джерела небезпек – це небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, технічного обладнання, використання горючих, легкозаймистих речовин, використання різних видів випромінювання.

До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, алкоголізм.

Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнародному рівнях, політичний тероризм, війни.

І велика група - це комбіновані небезпеки, що поділяються:

природно – техногенні (смог, кислотні дощі, зменшення родючості ґрунтів);

природно – соціальні (наркоманія, епідемії, інфекційні, венеричні захворювання;

соціально – техногенні (професійні захворювання, професійний травматизм).

2. Природні небезпеки

Природні небезпеки. Вулкани презентация, доклад До природних небезпек відносяться стихійні явища, які являють безпосередню загрозу для життя та здоров’я людей.

За локалізацією природні небезпеки можуть бути з певною мірою умовності поділені на 4 групи:

літосферні (землетруси, вулкани, зсуви);
гідросферні (повені, цунамі, шторми);
атмосферні (урагани, бурі, смерчі, град, дощ);
космічні (астероїди, планети, випромінювання)

2.1. Літосферні небезпеки

Землетруси. Планета Земля за формою є еліпсоїд із середнім радіусом 6371 км. Земля складається з кількох різних за складом та фізичними властивостями оболонок-геосфер. У центрі Землі міститься ядро, за ним іде мантія, потім земна кора, гідросфера та атмосфера. Верхня межа мантії проходить на глибині від 5 до 70 км по поверхні Мохоровича, нижня на глибині 2900 км по межі з ядром Землі. Мантія Землі ділиться на верхню завтошки близько 900 км та нижню - близько 2000 км. Верхня мантія разом із земною корою утворює літосферу. Температура у мантії вважається такою, що дорівнює 2000 - 2500⁰С, а тиск знаходиться у межах 1-130 ГН/м². Саме у мантії відбуваються тектонічні процеси, що викликають землетруси. Наука, що вивчає землетруси, називається сейсмологією.

В Україні щороку виникає від 100 до 300 надзвичайних ситуацій природного походження.

Землетруси − це сейсмічні явища, які виникають у результаті раптових зміщень і розривів у корі й більш глибоких шарах землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі.

Осередок землетрусу - це деякий об’єм у товщі Землі, у межах якого відбувається вивільнення енергії. Центр осередку ¾ умовна точка, що зветься гіпоцентром, або фокусом.

Проекція гіпоцентру на поверхню Землі називається епіцентром. Навкруги нього відбуваються найбільші руйнування. Це так звана плейстосейстова область.

Осередки землетрусів знаходяться на глибині майже 60 км, а інколи на глибині до 700 км.

Залежно від причин і місця виникнення землетруси поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні й моретруси.

Багато землетрусів супроводжуються великим людськими жертвами.

Землетрус в Японії 1 вересня 1923 р. − загинуло та зникло безвісті 142 807 осіб, поранено та обпечено −103 733 особи.
7 грудня 1988 р. − землетрус у Вірменії: загинуло 25 тис. осіб, поранено − 32 500.
17 серпня 1999 р. землетрус у Туреччині − 7,8 бала, тривав 45 с, загинуло 2400 осіб, зникли безвісти 20 000, поранено 45 000 осіб.
26 січня 2001 р. землетрус силою 7,9 бала в Індії − загинуло 5000 осіб.

30 вересня 2018р. внаслідок землетрусу та цунамі в Індонезії загинули понад 800 людей.
28 листопада 2019р. кількість жертв землетрусу в Албанії зросла до 37.
1 листопада 2020р. кількість жертв землетрусу в турецькому Ізмірі досягла 51 людини.
15 січня 2021р. внаслідок землетрусу в Індонезії загинули щонайменше 35 людей
15 січня 2021р. сотні людей опинилися під завалами на індонезійському острові Сулавесі

Кількість постраждалих залежить від раптовості виникнення стихійного лиха, сили, площі ураження, ступеня руйнування, завалів, зсувів, провалів, затоплення населених пунктів, густоти населення на цій території.

Основними параметрами, які характеризують силу і характер землетрусу, є інтенсивність енергії на поверхні землі, магнітуда і глибина осередку.

Магнітуда − величина зміщення грунту. Зміщення грунту і амплітуда сейсмічних хвиль − це одне й те саме. І чим сильніший розмах хвилі, тим більша магнітуда землетрусу.

Шкала магнітуд (шкала Ріхтера) використовується лише для порівняння землетрусів між собою за їх величиною.

Для оцінювання наслідків землетрусу застосовується шкала оцінювання інтенсивності землетрусу.

Інтенсивність (сила) землетрусу − це ступінь збитків і руйнувань у певному місці на поверхні Землі, спричинених даним землетрусом.

Інтенсивність визначається ступенем руйнування будівель, характером зміни земної поверхні і даними про відчуття, які зазнали люди. Вимірюється інтенсивність землетрусу в балах. Остання шкала застосовується в Україні. При побудові автори шкали виходили з того, що всі землетруси за своєю силою поділяються на 12 балів.

Таблиця 1. Характеристика сили землетрусу за дванадцятибальною системою

Бал	Сила землетрусу	Коротка характеристика
І	Непомітний струс фунту	Відмічається тільки сейсмічними приладами
II	Дуже слабкі поштовхи	Відмічається сейсмічними приладами Відчувають тільки окремі люди, які перебувають у повному спокої
III	Слабкий	Відчуває лише невелика кількість населення
IV	Помірний	Розпізнається за легким дрижанням віконних-шибок, скрипом дверей.
V	Досить сильний	Під відкритим небом відчувають багато людей, у середині будинків всі. Загальний струс будівлі, коливання меблів Маятники годинників часто зупиняються. Тріщини віконного скла і штукатурки. Прокидаються ті. хто спав
VI	Сильний	Відчувають всі Картини падають зі стін Окремі шматки штукатурки відколюються
VII	Дуже сильний	Пошкодження (тріщини) у стінах кам'яних будинків. Антисейсмічні, і також дерев'яні будівлі не пошкоджуються
VIII	Руйнівний	Тріщини на схилах і на сухому грунті Пам'ятники зміщуються 3 місць або падають. Будинки сильно пошкоджуються
IX	Спустошливий	Сильне пошкодження і руйнування кам'яних будинків. Старі дерев'яні будинки перекошуються
X	Нищівний	Тріщини у фунті, інколи до метра шириною Зсуви, обвали зі схилів Руйнування кам'яних будівель
XI	Катастрофічний	Широкі тріщини в поверхневих шарах . Численні зсуви і обвали Кам'яні будинки майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних рейок
XII	Сильно катастрофіч ний	Зміни у грунті досягають великих розмірів. Численні тріщини, обвали, зсуви. Виникнення водоспадів, відхилення течії річок, затоплення загат на річках лісах

В Україні сейсмоактивні зони на південному заході й півдні: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. Найбільш небезпечними сейсмічними областями є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим. 290 тис. кв. км території нашої країни з населенням 15 млн. осіб знаходяться у зонах можливих землетрусів.

До дуже небезпечних сейсмічних районів належить Кримсько- Чорноморський район, де за останні два століття було близько 200 землетрусів від IV до VII балів. Епіцентри землетрусів з інтенсивністю VIII−IX балів виникають на відстані 20−40 км від узбережжя на глибині від 10 до 40 км. На Кримському півострові зафіксовано більше ЗО землетрусів, у тому числі в 1927 р. катастрофічний − інтенсивністю VIII балів.

Вулканізм - це сукупність явищ, зумовлених проникненням магми з глибини землі на її поверхню. Процеси грязьового вулканізму локалізовані у південній частині території України. Вони спостерігаються на Керченському півострові та прилеглій акваторії Азовського моря.

В останні роки виявлені грязьові вулкани на захід та південь Севастополя в акваторії Чорного моря. Серед діючих грязьових вулканів виділяються з постійно спокійним режимом виверження та з активними викидами протягом кількох діб, що супроводжується вибухами та локальними землетрусами.

Особливої уваги заслуговують отримані в останні роки дані про активізацію грязьових вулканів в зоні Південно-Азовського розлому, що сприяє виникненню нових островів та мілин в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. Це може стати причиною погіршення умов судноплавства.

Карст. На 60% території України розвиваються карстові процеси.

Це явище, яке пов'язане з розчиненням природними водами гірських порід. В деяких областях України ступінь ураженості карстовими процесами сягає 60-100% території. При цьому характерними є явища карбонатного, сульфатного, соляного карсту. Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), що складає 27% від всієї площі карстоутворення.

Найбільш розвинутий відкритий карст на території Волинської області на площі 594 км², Рівненської - 214 км², Хмельницької - 4235 км².

Зсув − зміщення гірських мас вниз по схилу під дією сили ваги. Зсуви утворюються в різних породах внаслідок порушення їхньої рівноваги або послаблення міцності. Вони спричиняються як природними, так і штучними (антропогенними) чинниками. До природних чинників відносять збільшення кута нахилів схилів, підмивання їхніх основ річковими водами, сейсмічні поштовхи та інші. Штучними чинниками є руйнування схилів дорожніми роботами, надлишковий вивіз грунту, вирубка лісу тощо. Згідно із сучасними уявленнями, до 80% зсувів пов'язані з антропогенним фактором. їхня кількість постійно зростає.

Обвал − відрив від падіння великих мас гірських порід. У 80% випадків сучасні обвали пов'язані з антропогенними факторами. Вони виникають в основному при будівництві та в гірських розробках.

2.2. Небезпечні гідрологічні явища.

Повіддям називають відносно тривале збільшення водоносності річок, супроводжуване підвищенням рівня води, яке повторюється щороку протягом одного й того самого сезону.

Паводок порівняно короткочасне та неперіодичне підняття рівня води. Паводки, що відбуваються один за одним можуть утворити повіддя, а останнє повінь.

Повінь - значне затоплення водою місцевості у результаті підйому рівня води у річці, озері або морі, який може бути викликаний різними причинами. Це найпоширеніша природна небезпека. Повінь відбувається через різке збільшення кількості води в річці, внаслідок танення снігу або льодовиків, розташованих у її басейні, а також у результаті випадання сильних опадів. Повені нерідко викликаються загромадженням русла льодом під час льодоходу (затор) або закупорюванням русла внутрішнім льодом під нерухомим крижаним покривом і утворенням крижаної пробки, виникають під дією вітрів, які заганяють воду з моря і викликають підвищення рівня за рахунок затримки у гирлі принесеної річкою води. Ці повені називають загінними.

Захист людей в умовах повеней включає повідомлення, евакуацію людей та інші заходи відповідно до планів боротьби із повенями та захисту населення.

Найефективніший спосіб боротьби із річковими повенями - регулювання річкового стоку шляхом створення водосховищ.

Затоплення, повінь − це тимчасове затоплення значних територій внаслідок зливи, повеней великих річок, швидкого танення снігу (льоду в горах), руйнування греблі, дамби, великих морських припливів.

Річки Карпат і Криму в середньому дають 6−7 повеней на рік у будь - який сезон року. Небезпечним є й те, що повені на гірських річках формуються дуже швидко, від кількох годин до 2−3 діб. У таких ситуаціях ставляться високі вимоги до оперативності прогнозування та оповіщення. ,

Катастрофічні повені в Криму і Карпатах у період з 1960 по 2003 р. були 14 разів. За післявоєнний час на Закарпатті сталося багато високих паводків, які завдали значних збитків господарству. Це паводки 1947, 1957, 1970, 1980, 1992 (два), 1993, 1995 (два), 1997 pp. і катастрофічний дощовий паводок 4—8 листопада 1998 p., коли рівні води в річках на 1,8—2,6 м перевищили передпаводкові показники. Під час цього паводку загинуло 17 чоловік, зруйновано або стали непридатними 2695 житлових будинків, 2877 потребували ремонту.

Головна причина підтоплення − незадовільний стан дренажних систем водовідведення.

При безпосередній загрозі затоплення рішенням начальника цивільного захисту району (об'єкта) приводиться в готовність пункт управління, на якому організовують чергування відповідальних посадових осіб, уточнюють завдання штабу, служб і формувань цивільного захисту.

Із виникненням загрози в зоні затоплення потрібно організувати термінову евакуацію населення, сільськогосподарських тварин і матеріальних цінностей. Населенню повідомляють місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на пункти, маршрути евакуації пішки. У цей період потрібно залучити населення, рятувальні формування до виконання таких основних заходів: відведення води із затоплених місць та їх осушення; завалювання і прибирання напівзруйнованих споруд, які не підлягають відновленню; відкачування води із підвальних та інших приміщень; ремонт пошкоджених водою будівель, комунально-енергетичної мережі, доріг, мостів та інших споруд; очищення затоплених ділянок, сільськогосподарських земель, угідь, територій цехів, тваринницьких ферм, сільських вулиць, дворів та ін.

Сель −бурхливий болотно-кам'яний потік, який раптово виникає в руслах гірських річок внаслідок інтенсивних злив, танення снігу та льоду, землетрусів, вулканічних вибухів тощо.

Цунамі - це гравітаційні хвилі дуже великої довжини, які виникають у результаті зсуву вверх або вниз великих ділянок дна під час сильних підводних землетрусів, рідше вулканічних вивержень.

Надійного захисту від цунамі немає. Заходами із часткового захисту є спорудження хвилерізів, молів, насипів, садіння лісових смуг, улаштування гаваней. Цунамі не являє небезпеки для кораблів у відкритому морі.

Важливе значення для захисту населення від цунамі мають служби попередження про наближення хвиль, які працюють на засадах попереджувальної реєстрації землетрусів береговими сейсмографами.

2.3. Атмосферні небезпеки.

Газове середовище навколо Землі, що обертається разом з нею, називається атмосферою.

Склад її біля поверхні Землі: 78,1 нітрогену, 21% кисню, 0,9 % аргону, у незначних частках відсотка оксиду карбону, водень, гелій, неон та інші гази. У нижніх 20 км тримається водяна пара (3 % у тропічному кліматі, 2×10^-5 % у Антарктиді). На висоті 20-25 км розташований шар озону, який запобігає дії шкідливого короткохвильового випромінювання на організми на Землі. Вище 100 км молекули газів розпадаються на атоми та іони, утворюючи іоносферу.

Залежно від розподілу температури атмосферу поділяють на тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу, екзосферу.

Нерівномірність нагрівання сприяє загальній циркуляції атмосфери, яка впливає на погоду та клімат Землі. Атмосферний тиск розподіляється нерівномірно, що призводить до руху повітря відносно Землі від високого тиску до низького. Цей рух називається вітром. Область зниженого тиску в атмосфері з мінімумом у центрі називається циклоном.

Циклон у поперечнику досягає кількох тисяч кілометрів. У Північній півкулі вітри у циклоні дмуть проти годинникової стрілки, а у Південній за годинниковою. Погода під час циклону переважає хмарна, із сильними вітрами.

Антициклон - це область підвищеного тиску в атмосфері, з максимумом у центрі. Поперечник антициклону складає кілька тисяч кілометрів. Антициклон характеризується системою вітрів, що дмуть за годинниковою стрілкою у Північній півкулі, та проти ¾ у Південній, малохмарною і сухою погодою та слабкими вітрами.

До атмосферних небезпек відносяться тумани, ожеледиця, блискавки, урагани, бурі, смерчі, град, заметілі, Торнадо, зливи тощо.

До метеорологічних небезпечних явищ, що бувають в Україні, належать: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори), град (на всій території України); сильна спека (Степова зона); посуха, суховії (Степова та східна Лісостепова зони); урагани, шквали, смерчі (більша частина території); пилові бурі (південний схід Степової зони); снігові _зандри (Карпати); значні ожеледі (Степова зона); сильний мороз (північ Полісся та схід Лісостепової зони); сильні тумани (південний схід Степової зони); шторми, урагани, ураганні вітри, смерчі, зливи, ожеледі й заметілі, сильні тумани (узбережжя й акваторія Чорною і Азовського морів).

Щорічно в Україні буває до 150 випадків стихійних метеорологічних явищ

Урагани, бурі, смерчі − це рух повітряних мас з величезною швидкістю (до 50 м/с і більше) і руйнівною силою зі значною тривалістю

Причиною виникнення таких явиш с різке порушення рівноваги в атмосфері, яке проявляється у незвичних умовах циркуляції повітря з дуже ВИСОКИМИ ШВИДКОСТЯМИ повітряного потоку.

Ураганний вітер − це вітер силою до 12 балів за шкалою Ботфорта, зі швидкістю більше 25 м/с. Буває на більшості території України майже щорічно, частіше на Донбасі, в Криму і Карпатах.

Шквали − це короткочасне різке збільшення швидкості вітру зі зміною його напрямку. Таке посилення вітру (на декілька або десятки хвилин), інколи до 25−70 м/с, частіше буває під час грози.

Пилові бурі − це довготривале перенесення великої кількості пилу і піску сильним вітром зі швидкістю більше 15 м/с і тривалістю від 10 до 24 г од, інколи більше доби.

За кольором та складом пилу, що переноситься, пилові бурі бувають: чорні (чорноземи), бурі й жовті (суглинок, супісок), червоні (суглинки з домішками окисів заліза) і білі (солончаки). Червоні бурі можуть тривати декілька днів. Пил таких бур може підніматися до 1-1,5, інколи до 2−3 км.

Пилові бурі виникають щорічно в Україні в різних областях, але частіше в Степовій зоні. У зимово-весняний період у центральних та східних областях України бувають сніжно-пилові бурі.

Особливо небезпечні пилові бурі для сільського господарства: знищується орний шар фунту, зносяться і руйнуються посіви, засипаються шаром пилу, піску великі території сільськогосподарських посівів, гинуть сільськогосподарські рослини.

Смерч − це сильний вихор, який опускається з основи купчасто- дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у своїй центральній частині. Це явище супроводжується грозою, дощем, градом і, досягаючи поверхні землі, втягує в себе все, що трапляється на його шляху − людей, техніку, воду, піднімаючи високо над землею.

Під час бурі небезпечними с розірвані електропроводи, уламки шиферу, черепиці, покрівельного заліза, тому, перебуваючи просто неба, потрібно якнайдалі відійти від небезпечних місць. Якщо буря застала людей у полі, в дорозі, необхідно укритися в яру, у крайньому випадку лягти на землю і щільно притиснутися до неї.

При виході з будинку слід бути обережним; остерігатися обірваних дротів від ліній електропередач, радіо, частин конструкцій та предметів, що нависають на будівлях, розбитого скла.

Сильні снігопади і заметілі − це інтенсивне випадання снігу більше 20 мм за півдоби (визначається шаром талої води), що призводить до погіршення видимості та припинення руху транспорту в середньому снігових опадів − 20−30 мм, інколи до 70, а в Карпатах буває до 100 мм.

При загрозі виникнення снігової бурі запобіжні заходи в основному такі самі, що й при наближенні урагану. Снігова буря може тривати кілька днів, тому необхідно створити запаси продуктів харчування, води, предметі першої необхідності, кормів для сільськогосподарських тварин, обмежиш пересування, закрити школи, дитячі садки і ясла.

Сильні ожеледі − це шар щільного прозорого або матового льоду крапель дощу, мряки або туману. Виникнення такої стихії пов'язане з надходженням південних циклонів, частіше при температурі трохи нижче 0 °С. Вона триває більше 12 годин, інколи до 2−3 діб.

Град − не частинки льоду, різні за розмірами, формою, структурно неоднорідні, випадають із шарувато-дошових хмар у теплий період року. Тумани. З'являються в основному в холодну пору року − у жовтні − квітні. Особливо поширені у гірських районах Карпат і Криму, інколи і на Південному березі Криму.

Сильний дощ − з кількістю опадів більше 50 мм на рівнинній території і 30 мм у гірських районах, тривалістю до 12 годин. Такі дощі (зливи) в Україні бувають щорічно на значній території, але частіше в горах Криму і Карпат.

Сильна спека − підвищення температури до + 35 °С і вище. Це явище характерне дня степової зони і особливо небезпечне для сільського господарства.

Суховії − це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. У таких умовах посилюється випаровування, різко зменшується волога в ґрунті,

Посухи − виникають при тривалому періоді без опадів, підвищеній температурі й низькій вологості повітря. Погіршується ріст, а часто відбувається і загибель сільськогосподарських культур, особливо у південній частині Степової зони.

Блискавки призводять до загорання будинків, тваринницьких приміщень, виробничих будівель і споруд, скирт сіна і соломи, загибелі людей і тварин, руйнування ліній зв'язку і електромережі.

Сила струму при грозовому електричному розряді може бути від 10 000 до 40 000 А. Внаслідок удару блискавки у людини трапляються зупинка серця, опіки тіла, пошкодження голови та інших життєво важливих органів. Смертність від електричного грошового розряду залежить від того, який орган уражений. При грозі небезпечні металеві конструкції і вироби, оскільки вони проводять електричний струм на значні віддалі. Навіть невеличкі металеві ювелірні прикраси можу ть бути джерелом небезпеки.

Блискавка може вбити і в приміщенні, якщо людина знаходиться біля металевої (наприклад, водопровідної) труби або електромережі. Часто блискавка попадає в телевізійні антени, через це для зниження ризику ураження при загрозі телевізор доцільно вимкнути. Небезпечною є і телефонна мережа. Під час грози не слід триматися за металеві предмети, навіть якщо не парасолька, рушниця та ін. Рибалки під час грози теж у небезпеці, оскільки довге вудлище − ціль для електричного грозового розряду.

Якщо блискавка вдаряє в землю і струм досягає людини або тварин, то між ногами виникає різниця потенціалів, що може призвести до смерті. Через це, коли почалася гроза, людині необхідно сісти, ноги тримати разом, руки покласти на коліна. Мокрий одяг проводить електрострум краще, ніж людське тіло, тому сухий одяг небезпечний для людини. Мокрий одяг відводить електричний заряд від тіла людини, при цьому вона може одержати опіки, але внутрішні органи залишаться нсураженими. Будь-яка гумова ізоляція між тілом і землею може бути корисною (взуття тощо). Захисний ефект при ударі блискавкою мають шини автомобіля. Наражаються на велику небезпеку механізатори, які працюють під час грози у полі на відкритих тракторах, комбайнах.

Для запобігання ураження блискавкою людей рекомендується під час грози дотримуватись таких простих правил: уникати відкритих місць і високих дерев; ноги тримати разом, а руки − на колінах; вологий одяг це захист від серйозних травм; якщо людина у воді, треба швидко вийти на берег; краще знаходитися всередині автомобіля і не торкатися його металевих частин. Потерпілому від блискавки необхідно надати першу допомогу. При потребі зробити штучне дихання і закритий масаж серця.

Перейти до...

2.4. Пожежі у природних екосистемах

Вражаючі фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

Пожежа − неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей і може призвести до загибелі людей.

Основними ознаками пожежі є вогонь, дим, полум'я, іскри.

На території України щорічно реєструється 2-3 тисячі лісових пожеж.

Залежно від виду лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні.

Низові пожежі бувають швидкі й суцільні.

Швидкі пожежі характеризуються тим, що кромка полум’я швидко рухається, дим світло-сірого кольору. Згорають надгрунтовий покрив,опале листя, підлісок.

Суцільні пожежі повністю спалюють надгрунтовий покрив, висота полум’я вища, ніж у швидких, і досягає 2м, але швидкість вогню невелика – не перевищує кількох сотень метрів за годину.

Лісові верхові пожежі характеризуються тим, що згорає не тільки надґрунтовий покрив, а й полог деревостою.

Верхові пожежі, як і низові, поділяються на швидкі й суцільні. При швидких верхових пожежах вогонь поширюється стрибками зі швидкістю 0,2 – 0,6 км/год, а при сильному повітрі – до 5-25 км/год, дим темного кольору.

Торфові (ґрунтові або підземні) пожежі виникають частіше наприкінці літа, як продовження низових або верхових пожеж.

Залежно від площі, яка постраждала, на: першого класу (вогонь забирає 0,1 - 0,2 га), другого -мала пожежа (0,2 - 2,0 га), третього - невелика (2,1 - 20,0 га), четвертого - середня (21,0 - 200 га), п'ятого - велика (201,0 - 2000,0 га), шоста - катастрофічна (більше 2000,0 га).

За швидкістю поширення і висотою полум’я – на слабкі, середні й сильні.

Основними причинами пожеж як природного, так і техногенного характеру залишається необережне поводження з вогнем, порушення технологічних процесів, вимог пожежної безпеки та протипожежних норм під час будівництва і експлуатації об'єктів а обладнання, несвоєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання.

Щороку в Україні виникає близько 5 тис. пожеж.

2.5. Космічні небезпеки

Космос- це світовий простір, що впливає на живі організми на Землі. Розглянемо деякі небезпеки, що загрожують людині із Космосу.

Астероїди- це малі планети, діаметр яких коливається у межах 1-1000 км. Нині відомо близько 300 космічних тіл, які можуть перетинати орбіту Землі. Всього за прогнозами астрономів у Космосі існує приблизно 300 тис. астероїдів та комет.

Основним засобом боротьби із астероїдами і кометами, що наближаються до Землі є ракетно-ядерна технологія.

Передбачається розробити систему планетарного захисту від астероїдів і комет.

Вчені НАСА опублікували сенсаційну заяву: через 30 років Земля може зникнути, коли зіткнеться з великим астероїдом 2011 АG5, розмір якого складає близько 150метрів. Дата приходу кінця світу – 5 лютого 2040 року. Вчені говорять про високу ймовірність катастрофи – 1 до 625. Зіткнення астероїду з Землею приведе до загибелі мільйонів людей, але повного вимирання людства не відбудеться. Як приклад 14-км астероїд, із-за якого колись вимерли динозаври. Експерти зайнялись пошуком способів, які поможуть попередити зіткнення. Наприклад, створити ракету, що змінить орбіту астероїда.

Події в Челябінську. У лютому 2013 територія Росії масованому удару з повітря. Впав метеорит у Челябінську. За останніми даними НАСА, розмір челябінського боліду був 17 м, вага 10тон. і рухався він зі швидкістю 18км. Це найбільший болід після Тунгуського метеориту, що впав в 1908 році.

Метеорит не був зафіксований приборами. Реєстрація боліду почалась лише з моменту входу в земну атмосферу. Челябінський метеоритний дощ особливий тим, що це перше явище над населеним пунктом, знятим на відео. Крім того, таких масштабних дощів не було у нас більше 100 років. Траєкторія цього метеориту була не полога, а вертикальна, тоді наслідки могли бути набагато масштабніше. Що стосується України – у нас також є багато кратерів. Вітчизняні спеціалісти признають, що ніякої інструкції на випадок астероїдів у нас не має…….

В 1992 році Конгрес США поставив перед НАСА задачу виявлення на протязі 10 років 90% астероїдів більше 1км. Зараз поставлена нова задача – виявити 90% небезпечних тіл більше 140 м.

Сайт:	Навчально-інформаційний портал НУБіП України
Курс:	Безпека праці і життєдіяльності (НОТ) ☑️
Книга:	Лекція №3 "Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей"

Надруковано:	Гість-користувач
Дата:	субота, 7 червня 2025, 20:03