Тема 13. Дизайн інтер’єру приймально-допоміжної групи приміщень готелів

1. Загальна характеристика приймально-допоміжної групи приміщень готелів

Вестибюль  –  перехідне  приміщення  в  будівлях  між  вулицею  і  саме оселею. Зазвичай це холодне приміщення у холодну пору року, але у вестибюлі не так холодно, як на вулиці. Вестибюль слугує буферною зоною як перехід в теплі внутрішні приміщення.

Нормативна  площа  вестибюля  з  гардеробом  приймається  0,74  м²  на  1 місце.

Вестибюлі, як і більшість архітектурних приміщень, несуть ознаки стилю, що  домінує  в  ту  чи  іншу  добу  (бароко,  рококо,  класицизм,  модерн, функціоналізм тощо).

Блок  приймально-допоміжних  приміщень  з  вестибюлем  є  основною сполучною ланкою всіх груп приміщень готелю. Він створює перше враження про готель. У цьому блоці здійснюються: прийом, оформлення та розміщення приїжджаючих,  розрахунки  з  ними,  видача  різних  довідок  по  готелю, зберігання та транспортування багажу та ін.

У планувальній та функціональній організації готелю приміщення вестибюльної групи розташовані на першому поверсі й прилягають безпосередньо до головного входу. Ці приміщення — основні в організації готелю, презентують його, формують перші візуальні враження клієнтів про заклад розміщення. Тому під час проектування готелів плануванню вестибюля, розміщенню в ньому обладнання й організації служб, художньо-естетичному оформленню необхідно надавати особливої уваги.

Функціональна  організація  приміщень  вестибюльної  групи  повинна забезпечити  раціональне  взаємне  розташування  вертикальних  комунікацій  і входів для того, щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким.

Функціональний  зв'язок  між  зонами  і  приміщеннями  вестибюльної  групи повинен виключити перетин людських потоків.

Розміщення та взаємозв'язок функціональних зон вестибюля вимагає різних типів планування приміщень. Структуру та розміри функціональних зон визначають рівнем комфорту, місткості, спеціалізації закладу розміщення. За сучасними нормами, в структурі приміщень приймально-вестибюльної групи необхідно передбачити медпункт та ізолятор. Площа вестибюля, згідно зі сучасними стандартами, наприклад, у туристичних готелях, повинна становити 0,8—0,9 м2 на місце, площа приміщень прийому гостей у готелях високого рівня комфорту — 55—70 м2.

Існує централізоване розташування приміщень вестибюльної групи — у споруді закладу (таке планування типове для більшості готельних підприємств), а також осібне (його насамперед використовують у закладах санаторно-курортного профілю, менше — в інших закладах розміщення павільйонної забудови). Вхід у вестибюль проектують у центральній частині за периметром вестибюля. У такому плануванні вестибюль візуально сприймається в реальних розмірах і сприяє швидкій орієнтації в його структурі. Найбільша площа у вестибюлі належить відкритій зоні активного пересування та відпочинку гостей, яка повинна забезпечувати безперешкодне переміщення та вільний доступ до інших кімнат своєї групи.

Рецепція — загальний зал або окрема кімната в глибині приміщення вестибюля, відокремлена, як уже згадувалося, стійкою і призначена для прийому й оформлення поселення гостей, оплати послуг, отримання інформації про готель. Планувальна організація стійки рецепції пов'язана з двоярусним столом — секретер-бюро. За ним, нагадуємо, розташоване місце чергового адміністратора, портьє, касира, паспортиста та іншого персоналу служби прийому і розміщення.

Верхній ярус стійки — представницький. Його використовують сумісно клієнти й обслуговуючий персонал, а нижній ярус — робочий — лише обслуговуючий персонал у технологічному процесі обслуговування. Нижній ярус є місцем оформлення поселення гостей, він обладнаний спеціальним відділенням для зберігання ключів від номерів і службових приміщень, кореспонденції, яка надходить для гостей, картотеки, тут є технічні засоби — телефон, комп'ютер, факс та ін.

У великих готельних комплексах передбачені окремі входи для прийому та доставки багажу вантажними ліфтами у певні номери.

Камера схову багажу розташована поблизу рецепції, біля входу, в окремому приміщенні. Вона обладнана вікном для прийому та видачі ручного багажу і стелажами у внутрішній частині для його зберігання. Камеру схову використовують головно відвідувачі готелю, а також гості, котрі звільняють номер, але не від'їжджають, і гості, які прибули, але в момент прибуття немає вільного номера.

У вестибюлі є основні приміщення, призначені для обслуговування гостей. Тут відбувається організація основного технологічного процесу — переміщення гостей, відвідувачів, багажу й організація прийому, торгове, побутове, екскурсійне обслуговування, надання банківських послуг, поштового, телефонного зв'язку, відпочинок, очікування під час оформлення документів тощо.

Найінтенсивніший рух гостей у відкритій зоні вестибюля здійснюють через її центральну частину між зонами входу (виходу) в готель і зоною вертикальних комунікацій (хол сходової та ліфтової зони). Безперешкодне переміщення гостей від головного входу до ліфта і сходів передбачає їхнє протилежне або кутове розміщення. Наприклад, протилежне розміщення входу та вертикальних комунікацій характерне для готелю "Либідь" (Київ), "Гранд-Готель" (Львів); ці зони розташовані під кутом у готелях "Дніпро" і "Русь" (Київ).

У вестибюлі необхідно дотримуватися чіткого зонування, яке зводить до мінімуму перетин потоків проживаючих, виїжджаючих і приїжджаючих гостей, персоналу, епізодичних відвідувачів та шляхів доставки багажу в номери і до транспортних засобів

2. Зонування вестибюлю готелю

У вестибюлях передбачаються наступні основні зони: інтенсивного пішохідного руху, екстенсивного пішохідного руху, рекреаційна і допоміжна.

Зона інтенсивного пішохідного руху включає маршрут транзитного руху до ліфтів і сходів.

Зона екстенсивного пішохідного руху включає пішохідні підходи до допоміжних приміщень гардероба, торговельних кіосків, телефонів-автоматів і групи прийому.

Нормативна площа вестибюля з гардеробом приймається 0,74 м² на 1 місце.

У групі приміщень прийому знаходяться: черговий адміністратор, який веде облік зайнятих номерів, попередніх замовлень; каса, де клієнтами проводиться оплата всіх наданих послуг, автоматично зареєстрованих на індивідуальних картках; портьє, що веде облік ключів (а по них присутність клієнтів), видає кореспонденцію, виконує особисті доручення.

Допоміжна зона включає такі приміщення: відділення зв'язку, ощадну касу, транспортне агентство, перукарню, пункти прийому речей у ремонт, хімчистку і пральню, камеру зберігання.

Рекреаційна зона забезпечує короткочасний відпочинок від'їжджаючих і прибуваючих гостей.

Розміщення функціональних зон може бути різним, його характеризують такі основні схеми: фронтальна, поздовжня і концентрична (рис. 13.1). Слід зазначити, що склад зон і їх планувальна організація залежить від типу готелю.

Рис. 13.1. Схеми функціональної організації приміщень вестибюльної групи: I – фронтальна, II – поздовжня, III – концентрична; 1 – вхід, 2 – приміщення вестибюля, 3 – ділянка вертикальних комунікацій, 4, 5, 6 – приміщення групи прийому, 7 – ділянка торгових кіосків, 8, 9 – ділянка поштово-телефонно-телеграфного зв'язку

У чотирьох- та п'ятизіркових готелях передбачаються магазини і торгові кіоски. При вестибюлях повинні існувати спеціальні приміщення для сортування багажу, звідки він спеціальним ліфтом доставляється на відповідні житлові поверхи і в номери. З приміщень сортування багажу повинен бути безпосередній доступ до під'їжджаючих та від'їжджаючих автобусів та автомобілів.

Розміщення допоміжних приміщень готелю навколо її основної ланки – вестибюля, повинна передбачати можливість швидкого орієнтування прибуваючих, зорового контролю за гостями і виключати можливі (у туристичних готелях) скупчення груп туристів.

Велике значення має вибір місця установки ліфтів. Ліфти, як правило, компонуються групами по кілька в кожній. Місця встановлення цих груп повинні забезпечувати найкоротші шляхи потрапляння в номери; у вестибюлі ліфти слід розташовувати так, щоб їх можна було легко знайти.

Номенклатура виду меблевих виробів приймально-допоміжних приміщень із вестибюлем залежать від функції приміщень цієї групи, а також від динаміки технологічних процесів, що відбуваються в них. Організація єдиної форми обслуговування зажадала створення служби портьє, у зв'язку із чим відбулося корегування асортименту меблів. Централізація цієї служби, зосередження у вестибюлі обладнання для ключів забезпечує комфортність обслуговування й поліпшує контроль за його станом.

3. Номенклатура меблів та обладнання для зони прийому готелю

Характер планувальної організації меблів залежить також від типу функціонального блоку готелю в якому вона розміщається. Так, наприклад, номенклатура виду меблевих виробів приймально-допоміжних приміщень із вестибюлем залежать від функції приміщень цієї групи, а також від динаміки технологічних процесів, що відбуваються в них. Організація єдиної форми обслуговування зажадала створення служби портьє, у зв'язку із чим відбулося корегування асортименту меблів. Централізація цієї служби, зосередження у вестибюлі обладнання для ключів забезпечує комфортність обслуговування й поліпшує контроль за його станом.

Набір меблевих виробів, призначених для вестибюльної групи представлений у таблиці 13.1.

Таблиця 13.1 - Номенклатура меблевих виробів, що рекомендуються для приміщень вестибюльної групи

Композиційні прийоми розміщення меблів у приміщеннях цієї групи залежать від розмірів і об'ємно-планувального рішення приміщення, функціональних зв'язків технологічного процесу.

Крісла для холів без підлокітників зручні в експлуатації. Роблять їх з масиву деревини важкими, відносно великих розмірів. Перевагою їх є варіантність розміщення. Вони можуть бути, наприклад, поставлені поруч і використані як диван. Цей тип м'яких меблів має найрізноманітніші форми елементів, задуманих так, що при складанні створюються різні комбінації (крісла ставлять у ряд, у коло або півколом).

Вкладні частини крісла можуть мати форму, що дозволяють змінити сидіння: з нахилом уперед або прямо, назад або убік. Елементи зроблені з губчатої гуми, зміцненої латексом. Вони пружні, міцні та легкі, тому дуже прості в монтажі. Невелика ворсистість покриття та можливість фарбування його в будь- який тон сприятливо впливає на художні властивості цих меблів.

Як робочі крісла для персоналу готелів, рекомендуються тверді обертові крісла або стільці. Ніжки роблять із масиву деревини та скріплюють шурупами з металевим патроном, у якому встановлена втулка і пристрій для обертання (стрижень із хрестовиною). Сидіння кріпиться до хрестовини болтами з декоративними головками.

Для обладнання номерів і місць загального користування рекомендуються банкетки та дивани-лави, що стоять окремо або прикріплені до стіни (або до панелі). Конструкції їх різноманітні, м'які подушки можуть бути знімними. Тверде сидіння лави виконують із рейок або гнутоклеєного шпону. У банкетках сидіння напівм'які (з тонкою прокладкою з поролону), обтягнуті тканиною.

Іноді банкетку зв'язують з іншим предметом, наприклад, телефонним столиком для поверхового холу, який має поличку для телефонної книги. Він може бути виготовлений цілком з деревини або комбінованим – на металевих ніжках. Матеріал і форму підбирають відповідно до інших меблів, які перебувають у холі.