Тема 14. Дизайн інтер’єру готельних номерів

1. ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ ІНТЕР'ЄРУ ГОТЕЛЬНОГО НОМЕРА

Дизайн готельного номера - це важливе завдання для всіх готелів, адже саме інтер'єру «зустрічають», а ось «проводжають» вже швидше за рівнем сервісу. Стиль інтер'єру, який вибирають готелі для свого оформлення, звичайно, залежить від багатьох чинників: рівня і зірковості готелю, її розташування, величини і кількості номерів.

Номер в готелі може включати в себе не тільки одне приміщення (як правило, це спальня, поєднана з кабінетом), але і 2, 3 і більше, якщо мова йде про номер президентського класу. Інтер'єр номера проектується, виходячи з його класу (від економ-класу до люкс-класу і «президентських» номерів). При цьому дизайн окремого номера повинен гармоніювати і з загальним стилем готелю: тобто, поєднання хай-тека і класики навряд чи буде доречно. Інтер'єри номерів в готелях дизайнери створюють в абсолютно різних стилях: від класики і модерну до кантрі або хай-тека.

Можливо, хтось не погодиться, що стиль інтер'єру готельного номера має головне значення, для багатьох на першому місці - рівень сервісу або вартість номера. Проте, солідні готелі не просто обробляють номера в єдиному стилі, але і намагаються зробити кожен з них абсолютно особливим. Якщо готель розташовується в історичному центрі міста або старовинній будівлі, то найбільш гармонійно виглядає класичний інтер'єр. Якщо ж це міні-готель в районі висоток або панельних будинків, доречніше зробити більш сучасний інтер'єр. Кімнати для постояльців, оформлені в сучасній манері, як правило, займають значну частину площі готелів. Для таких номерів характерний мінімалістичний дизайн, висока функціональність і використання натуральних матеріалів в обробці.

Саме розташування готелю диктує стилістику в оформленні номерів. Оформлення готелів навіть в одній мережі може кардинально відрізнятися. Наприклад, дизайн готельних номерів на березі моря навряд чи буде схожий на номер в центрі мегаполісу. Готелі високого рівня в центрі великих міст обов'язково мають кілька президентських і люкс номерів. Тут часто використовується декор стін, меблів і аксесуарів в золотистих або інших «багатих» тонах - наприклад, пурпуровому. При цьому «номера для обраних» відкриває завісу історичної реконструкції - тут цілком можна відчути себе в іншому столітті. Такі люкс-апартаменти можуть містити кілька спалень, простору вітальню з каміном, кілька ванних кімнат і, звичайно, звідси відкривається мальовничий вид на місто.

У дизайні номера готелю важливі різні фактори: метраж, колірне рішення, розстановка меблів і навіть відстань між нею. Саме грамотний інтер'єр допомагає готелю залучати клієнтів, адже від стану номерного фонду залежить те, скільки грошей заробить готель. Також у кожного готелю є свої технічні стандарти, які враховує дизайнер при оформленні номерів, не забуваючи і про іміджеву складову готелю - наприклад, спираючись на просторі номери, багату сантехніку або меблі. Вибираючи оздоблювальні матеріали, дизайнери враховують їх легкість в прибиранні і можливість обробки побутовими засобами. Всі матеріали повинні бути максимально зносостійкими і пожежобезпечними, а меблі міцною. Наприклад, відмінно підійдуть вінілові покриття, керамічна плитка та декоративна штукатурка.

Ідеальний готельний номер повинен поєднувати в собі комфортабельність і затишок квартири з функціональністю офісу. Саме тому фахівці намагаються врахувати ці тонкощі при розробці дизайн-проекту. Чим солідніше готель, і чим вище його зоряний рейтинг, тим багатше виглядає обробка, використовуються дорогі матеріали і ексклюзивні меблі.

2. Стилістика номеру

Задача оформлення будівлі для приїжджих — не з простих. Готель має вражати своїм виглядом — адже гості обирають очима — та разом з тим бути багатофункціональним. Ідеальне освітлення, продумана акустика приміщень, якісні матеріали, зручні меблі — врахувати потрібно бодай найменший нюанс. Це стосується і великого готелю, і хостелу на дві кімнати. Як оптимально використати простір та зробити його функціональним? Відповідають дизайнери.

Визначаємося зі стилістикою

В готелі надзвичайно важливо втілити єдиний стиль — гармонійно поєднати прилеглу територію, екстер’єр (фасад) та інтер’єр. Це стосується не тільки номерів, а і загальних приміщень — лобі, ресторану тощо. Облаштування готелю починається з вибору стилістики — зараз при оформленні пальма першості належить таким дизайнерським напрямкам:

●    скандинавському. Лаконічний, простий та разом з тим функціональний, він «царює» в оселях та громадських місцях. Стиль вирізняють білий та інші світлі кольори, природні матеріали та чіткі лінії, а також декорування, що створює домашній затишок;

●    морському. Найрозповсюдженіший спосіб облаштування готелів, розташованих коло морських курортів по всьому світі. До його основних особливостей варто віднести «водну» палітру, де переважає білий та відтінки синього, прості форми, тематичне прикрашання (штурвал, морські зірки тощо);

●    кантрі. Природні кольори, натуральні поверхні без глянцевого блиску, паркет чи ламінат, імітація шкіри тварин на підлозі — цей стиль найкраще втілює простоту сільського побуту. В залежності від регіону, кантрі може бути французьким (прованс), італійським, американським і т. д.;

●    східному. Індія, Єгипет, Китай, Марокко — для втілення східного стилю можна надихатися національними особливостями облаштування приміщень в цих країнах. Кам’яна чи дерев’яна підлога, низькі меблі, подушки-пуфи та багато іншого текстилю, характерні аксесуари — «родзинки» напрямку;

●    барокко. Оздоблення готелю більше нагадує розкішний палац, головною задачею якого є підкреслення статусу гостей. Коштовні матеріали, предмети мистецтва, позолота, різьблення ручної роботи — ось декілька прикладів втілення напрямку. Об’ємні елементи та чимала кількість прикрас вимагає простору, тож кімнати мають бути великі. Головне, що потрібно пам’ятати — всього має бути в міру, адже цей помпезний стиль має небезпеку перейти у вульгарність;

●    класичному. Шовк та оксамит, меблі з благородних порід дерева, мармур, колони та ліпнина — напрям також характеризується розкішним оздобленням, та на відміну від бароко тут панує строга симетрія, немає зайвих аксесуарів, а форми хоч і об’ємні, проте чіткі.

Стилістика головним чином визначатиметься спрямованістю готелю. Наприклад, дизайн в готелі бізнес-класу недоречно виглядатиме в оформленні розкішного, з «розмахом», класицизму чи бароко. Оптимальним варіантом стане стриманий мінімалізм чи ультрасучасний хай-тек. Дуже часто стильове рішення може «підказати» сама будівля — особливо, якщо вона з історією. В такому випадку інтер’єрне облаштування може слугувати продовженням архітектури фасаду.

При виборі стилю неабияк важлива «зірковість» готелю та його місцерозташування. Так, номера будівель, що знаходяться в зеленій зоні чи лісі, здебільшого оздоблені деревиною та вирізняються великими панорамними вікнами. Для готелів в спальних районах найкраще підійдуть сучасні мінімалістичні напрямки, а для тих, що в приморській зоні — морське оформлення.

Разом з оздобленням номерів необхідно продумати дизайн холу, стійки рецепції, лаунж-зони, ресторану при готелі, спа-салону, тераси — всі місця мають бути привабливими для гостей.

Після вибору стилю та розробки документації щодо планування приміщень, варто вдатися до комп’ютерної візуалізації. Віртуальний проєкт допоможе «пройтися» будівлею, подивитися попередній результат та вчасно виправити те, що не сподобається.

Облаштовуємо інтер’єр готелю

Коли головна ідея визначена, далі на черзі — практична сторона оформлення.

Номери потрібно укомплектувати зручними меблями з високою зносостійкістю, пожежостійкістю та антивандальними характеристиками. Довговічна деревна плита, легка в догляді незаймиста оббивка, якісна металева фурнітура — ключові їх характеристики. До того ж на відміну від предметів, якими облаштовується приватне житло, меблі мають бути комфортними не тільки для відвідувачів, а і для обслуговуючого персоналу під час складання та розкладання.

Вимоги до оздоблювальних матеріалів — простота в прибиранні, зносостійкість та відповідність вимогам пожежної безпеки. Для стін найчастіше обирають фарбування чи декоративну штукатурку, на підлогу монтують ламінат, паркетну дошку чи керамічну плитку.

Кольорова гама переважно універсальна — потрібно намагатися уникати активних відтінків. Додати яскравості можна за допомогою акцентів — штор, пледів, килимів.

Ретельно варто спланувати й освітлення. Для вхідної, робочої зони та санвузла можна використати вбудовані світильники, настільні лампи, а над ліжками почепити додаткові настінні бра.

Переважна більшість готельних номерів — стандартні, з площею не менше 12 кв.м, проте є номери вищої категорії, що складаються з кількох кімнат. До них відносять люкс (спальня з кабінетом, що загалом займають 35 кв.м), апартаменти (від 40 «квадратів») та сюіт (від трьох кімнат площею 75 квадратних метрів). Такі номери, як правило, облаштовані ванною, а не душовою кабіною. Всі кімнати мають поєднуватися єдиною концепцією.

Отож стильне та продумане оформлення номерів та інших приміщень — надзвичайно важливе, адже значно впливає на комфорт перебування гостей в готелі та підвищення його іміджу.

3. Меблювання та зонуання готельного номеру

Найбільша увага у всіх типах готелів приділяється меблюванню приміщень блоку житлової групи. Меблювання цих приміщень повинна вирішувати основне завдання: створити максимум зручностей при мінімальній площі.

Меблювання номерів залежить від площі номера та комфортності готелю. Житлова площа однокімнатного одномісного номера становить 9-18 м², однокімнатного двомісного – 12-25 м², залежно від категорії готелю.

При розміщенні меблів обов'язково враховуються норми розривів і проходів між меблевими виробами (рис. 14.1).

Рис. 14.1 Габарити функціональних зон і проходів на основі антропологічних даних:

 А – стіна, Б – низькі меблі

Прийоми розміщення меблів залежать від розмірів і конфігурації номера та його житлової площі, розташування віконних і дверних прорізів (рис. 14.2). Найбільшою складністю відрізняється меблювання однокімнатного номера, тому що він сполучає функції сну, роботи, відпочинку та зберігання речей. У всіх сучасних номерах функції зберігання речей частково виносяться в передню, яка обладнується вбудованою шафою та вішалкою (рис. 14.2 А).

Рис. 14.2 – Планувальна організація готельних номерів:

А – одномісний, Б – двомісний, В – трьох-чотиримісний, Г – двокімнатний люкс, Д – номера-апартаменти

Розміщення предметів меблювання житлового приміщення номеру визначається їх функціональним зв'язком і розташуванням у номері. Так робочий стіл повинен перебувати у вікна (паралельно йому або торцем до нього); зона відпочинку (крісло та журнальний столик) – у зоні огляду від дверей; підставка для валіз – ближче до дверей або блокується з робочим столом.

 Розміри функціональних зон номеру визначаються з урахуванням розривів між меблевими виробами однієї зони.

Розмір зони роботи в поперечному напрямку складається із ширини стола (600 мм), розриву від стола до стільця (100 мм) і ширини стільця (45 мм), що в сумі становить 1150 мм.

Загальний розмір зони відпочинку з одним кріслом дорівнює 1500 мм (ширина журнального столика – 600 мм, розрив від столика до крісла – 300 мм, ширина крісла – 600 мм).

Загальний розмір зони сну (1350 мм) складається з наступних параметрів: ширини ліжка – 900 мм (850 мм ліжко + 50 мм – розрив від стіни), розриву 50 мм між тумбочкою та ліжком, ширини тумбочки 400 мм.

Особливою комфортністю відрізняються номери типу «дубль», обладнані ліжком, комбінованим столом, стільцем, журнальним столиком, кріслом і підставкою для валізи, диваном-ліжком. Диван-ліжко служить як додаткове спальне місце і має тумбочку для постільної білизни.

Меблювання 4-місних однокімнатних номерів готелів утруднює функціональне зонування меблів. Для максимального розкриття внутрішнього простору житлової кімнати рекомендується використовувати двох'ярусні ліжка, особливо в молодіжних готелях (рис. 14.2 В).

Двокімнатні номери складаються зі спальні і вітальні, які відділяються між собою розсувними або складними перегородками, відкритими або заскленими дверними прорізами. Раціональне меблювання спальні визначається острівним розміщенням ліжок, пристінною шафою; у вітальні розміщенням меблів для відпочинку повинна забезпечуватися зручність користування телевізором, а меблі для роботи можуть включати начіпний підвіконний робочий стіл, що є одночасно підставкою для телевізора (рис.14.2 Г).

Житлова частина трикімнатних номерів складається зі спальні, вітальні та кабінету. Меблювання такого номеру вирішується за аналогією із двокімнатними, але тут зона роботи виносяться в кабінет. Кабінет доповнюється ще книжковою шафою або полицями та зоною відпочинку. У вітальні розміщується обідній стіл зі стільцями. При спальні може перебувати гардеробна, а у передній – підставка для багажу. Трикімнатні номери можуть розміщатися у двох рівнях: на першому рівні вітальня, передня, санвузол, кухня-ніша, а на другому – спальня, кабінет, санвузол. Іноді кабінет розташовують на першому рівні.

Номера «апартаменти», які мають до 8 кімнат, різні і можуть бути скомпоновані з декількох номерів, які в цьому випадку з'єднуються між собою дверима, їх називають – номери «комплекси». Вони можуть бути обладнані для проведення нарад, зборів, для чого між номерами встановлюються розсувні перегородки та використовується меблі, які трансформується (наприклад ліжко- шафа).

Передні у всіх типах номерів в основному невеликі за площею (але шириною не менше 1050 мм) і обладнані вбудованою (пристінною) шафою, вішалкою та дзеркалом.

У багатокімнатних номерах передня відділяється від житлової кімнати дверима, а в однокімнатних і простим прорізом.

У передній, яка не має вбудованої шафи, встановлюється вішалка з полицею для капелюхів і підставкою для взуття, рекомендується повісити дзеркало, виділити місце для платтяної щітки.

Меблі в готелях категорії 3, 4 і 5 зірок звичайно облицьовуються фанерованою деревиною дорогих твердих порід, застосовуються міцні покриття, полірування та лакування; для меблів II класу – фарбування та лакування.

Велике значення при розміщенні меблів має розташування дверей і розміри простінків. На рис. 14.3 показано мінімальні відстані дверей від меблів і розміри простінків.

Рис. 14.3 – Розміщення меблів від дверей і розміри простінків

У меблюванні номеру головним предметом є ліжко або інший предмет, що його заміняє, оскільки основне призначення номера готелю – відпочинок, і переважно нічний відпочинок – сон.

За кількістю спальних місць і характером їхнього облаштування номера бувають:

•  з двома ліжками (двохмісні);
•  з трьома ліжками (тримісні);
•  з двома ліжками та диваном (тримісні);
•  з одним ліжком і диваном (двохмісний «дубль»);
• з двома диванами (двохмісний);
•  більше трьох ліжок (гуртожиток), і т. п.

Якість ліжка значною мірою впливає на експлуатаційно-побутові характеристики готелю і його комфортабельність, широко поширені дерев'яні ліжка, різні за конструкцією, архітектурній обробці та типу матраців. 

Звичайні ліжка роблять із царгами з масиву деревини, стаціонарні – із царгами з металевих куточків. Сітку зі сталевих смуг або з гумових стрічок, матраци – із пружинами типу «змійки» і прокладками з поролону, ніжки кріплять на болтах. Іноді сітку зі стрічок заміняє перфорована деревинно-волокниста плита, а матрац – подушка з латексу.

Для літніх готелів і пансіонатів при великому завантаженні номерів (заселяються з розрахунку 3,5-4,5 м² на 1 людину) раціонально застосовувати легкі складні, у тому числі і металеві меблі.

Щоб створити більш комфортабельні умови, рекомендується складні ліжка встановлювати стаціонарно, щоб вони висувалися з невисокої прибудованої шафи з полицями. Така конструкція дозволяє кожному гостю у номері мати окрему шафку біля ліжка. Верхня полиця служить для загального користування, на неї можна ставити квіти, класти книги та ін. Постіль прикріплюється тяжами- ременями до самого ліжка і убирається в шафу разом із ним. Тут не потрібно додаткової роботи із застелення та збирання. Досвід будівництва показав необхідність вирішення питання про спеціальне обладнання літніх готелів і пансіонатів.

Меблі, що трансформуються, особливо складні в конструктивному плані, коштовні, фанеровані та занадто нарядні не завжди доречні в готелі. Вони вимагають дбайливого відношення при користуванні, на що розраховувати в умовах готелю не доводиться. Те ж саме можна сказати про розкладні столи та інші висувні меблі, які також вимагають особливо акуратного поводження. Доцільніше для номерів капітальних будинків готелів передбачати вироби – ліжка, столи, стільці – міцні, прості та витончені за формою, зручні в експлуатації.

Робочий стіл обов'язково входить у номенклатуру обладнання номеру. Він служить не тільки обіднім, а у першу чергу, письмовим столом. На такий стіл, трохи подовженої форми та достатнього розміру, ставлять радіоприймач, телефон. У письмових столах для номерів готелів уникають великої кількості ящиків, не потрібних при короткочасному користуванні. Звичайно замість ящиків роблять полки – висувні або відкидні.

Економічним є стаціонарний стіл з тумбою, обпертий з однієї сторони на укріплену на стіні рейку. У такий спосіб полегшується сама конструкція предмету та фіксується його положення в кімнаті. Такі столи роблять розбірними, де елементами є тумба та кришка.

Стіл може стояти один – вільно або бути частиною агрегату, що з'єднує кілька предметів; у деяких випадках його встановлюють стаціонарно, наприклад, кріплять до панелі.

Стіл у номері є універсальним предметом. Тому важливо збільшити розмір його робочої поверхні (тим самим не перевантажуючи кімнату та не збільшуючи вартості меблів), наприклад, улаштовуючи стаціонарні столи під вікнами (підвіконні столи-полиці) або столи-полиці, встановлювані уздовж стін на кронштейнах або панелях. Такі столи можуть мати велику робочу поверхню, різну висоту, включати ящик або додаткову полицю.

Встановлюють столи-полиці по всій ширині кімнати. Звичайно вони складаються з дошки-полиці шириною 300-400 мм і більше, широкої частини – стола, часто кутового; іноді прибудований і нічний столик. Це рішення раціонально скрізь, за винятком номерів літніх або курортних готелів, де проріз дверей розкривається на всю ширину кімнати – на лоджію, балкон або терасу.

Підставки для валіз роблять стаціонарними, навісними, укріпленими на стіні або висувними, у вигляді звичайного або складного ослона із кришкою (гладкою, з рейок або з еластичних тяжів).

Складна підставка повинна мати постійне місце: найкраще у ніші для вішалки або в стінній шафі; її можна поставити біля стіни у куті житлової кімнати або передньої.

При конструкції підставки у вигляді низької лави – можна покласти на неї подушку та користуватися нею як додатковим місцем для сидіння. Виготовляють підставку з дерева та металу у такому ж оздобленні та кольорі, як і інші меблі. У відкритих, перехідних до кімнати шлюзах доречні довгі лави-підставки, безпосередньо пов'язані з вішалками та шафами або вирішені одним виробом з невисоким столиком у дзеркала. Мінімальний розмір – 400-600 мм, висота від підлоги – 400-500 мм.

Крісло для відпочинку ставлять у кожний номер. Вони бувають різного розміру, форми та конструкції, у тому числі з каркасом із масиву деревини або із гнутовиклейного шпону. Подушки можуть бути нерухливими або знімними. Каркас нерухливої подушки сидіння роблять зазвичай із сосни, з сіткою з гумових стрічок і м'якою прокладкою, і кріплять до каркасу крісла наглухо.

Знімні подушки виготовляються на основі пружин безперервного плетива типу «змійки», з м'якими прокладками, а також з поролону або латексу, обтягнутого декоративною тканиною, або у чохлах. Подушки спинок – на каркасі із деревинно-волокнистої плити, з м'якою прокладкою, і зміцнюють на шкантах. Сидіння під знімною подушкою з латексу виконують із натягнутих між бічними царгами пружин. Висота крісел для відпочинку – 360-420 мм.

Одним з   найбільш   комфортабельних   для   відпочинку   є   крісло   типу «шезлонг» зі спеціальним пристроєм, що регулює нахил спинки. Спинка та сидіння скріплені між собою.

Найбільш зручні в експлуатації готелів м'які меблі зі знімними подушками та оббивкою тканиною із синтетичного волокна типу лавсану, міцного та біостійкого. Для приймалень, поверхових холів і буфетних можна рекомендувати водостійкі штучні оббивні матеріали – безтканинні замінники шкіри. З такого матеріалу можна робити також панелі біля ліжок.

Оскільки оббивна тканина брудниться і стирається швидше за все у верхній частині спинки та на підлокітниках, крісла, оббиті такою тканиною, рекомендується виготовити із твердими підлокітниками або зовсім без них, а спинки крісел – невисокими.

Велика увага в готелях (особливо 4 і 5-зіркових) приділяється досягненню естетичного комфорту. Він створюється завдяки художньо-просторовій організації процесу життєдіяльності людини за допомогою цілого ряду засобів. Першочергове завдання – проектування композиції простору. Це означає таку побудову інтер'єра приміщення, при якому окремі елементи сприймаються в певній системі (стильовій єдності). У цей час найпоширеніші три прийоми художньо-просторової організації інтер'єрів готелів – стиль «ретро», сучасний та змішаний.

Інтер'єр у стилі «ретро» створюється стереотипними елементами минулих століть (ампір, бароко, рококо та ін.).

Сучасний інтер'єр в організації простору характеризується строгістю, простотою, логічністю й лаконічністю форм, їх функціональною виправданістю.

Інтер'єр, вирішений у змішаному стилі, містить елементи двох попередніх прийомів композиції простору.

Дуже важливо, щоб меблі гармоніювали з усім інтер'єром. Окремі предмети підбираються й розміщаються так, щоб їхня колірна гама відповідала навколишньому простору.

Стільці для номерів готелю підбирають зазвичай напівжорсткі або жорсткі різних конструкцій. У сучасних готелях усе ширше впроваджуються напівжорсткі стільці із гнутоклеєного березового шпону, облицьовані дубом. Сидіння та спинки виготовляють із штампованої фанери, обтягують декоративною тканиною по тонкій м'якій прокладці з поролону. Стільці такої конструкції бувають і тверді, і напівм'які. Виготовляють їх зручними для складування. Вони легкі та пластичні за формою.

Конструкцію стільців, як і крісел, вибирають міцну, легку, тому що крісло доводиться часто пересувати. На ніжки пересувних меблів потрібно надягати прокладки з еластичного матеріалу (наприклад, капрону) у вигляді ковпачків, а до ніжок меблів для віталень, холів і інших приміщень із паркетною підлогою зручніше за все прикріпити гумові коліщата.

Для холу, вітальні та кімнат відпочинку варто вибирати меблі м'які, низькі та глибокі, тому що в основному вони потрібні для спокійного положення під час очікування або бесіди, слухання музики та ін.

У нових готелях шафи вирішені стаціонарними, вбудованими або прибудованими. Такі шафи зменшують початкову вартість обладнання та економічний в експлуатації, їх конструкція значно полегшує працю при періодичних чищеннях та ремонті, а також щоденному збиранні. Обробка може бути такою же, як і у інших дерев'яних виробів. У деяких випадках стулку облицьовують пластиком іншого кольору, іноді із запресованим малюнком або іншим декоративним оформленням.

У літніх готелях і пансіонатах часто замість шафи влаштовують нішу зі штангою та полицями, яку закривають фіранкою із щільної тканини (або замінника тканини).

Під загальною назвою «вбудовані шафи» мають на увазі стаціонарно встановлені:

• прибудовані у куті кімнати або до стіни, що не мають задньої стінки; вони прикріплені до стіни каркасом або рамою, яка складається з боковинок; складаються з передньої рами із дверцятами та внутрішнім обладнанням; убудовані в нішу, що складаються з каркасу, на який кріпиться передня стінка із дверцятами та внутрішнє обладнання. Конструктивно вони можуть бути вирішені й у вигляді однієї передньої стінки з металевими кріпленнями та кронштейнами для установки обладнання;
• вставлені між стінами блоки у вигляді меблевих або шафових перегородок. Вони складаються із шаф та ніш різного призначення, відкритих в одну або обидві сторони. Шафові перегородки кріплять торцями до поперечних стін та встановлюють у кімнатах або шлюзах між двома номерами або санвузлом та кімнатою. Такі перегородки можуть знайти застосування при реконструкції старих будинків як блоки, які вільно стоять, прикріплені тільки до підлоги та стелі.

Від глибини шафи залежить пристрій штанги; при стаціонарній, розташованої по ширині, потрібна глибина шафи 600 мм; при висувній – досить 420-450 мм. Вибір типу шафи визначається габаритами ніші або вільної поверхні стіни.

Рис. 14.4  Розміщення меблів в однокімнатних номерах:

1 – ліжко; 2 – тумбочка; 3 – тумба для постільних приналежностей; 4 – стіл комбінований (робочий та туалетний); 5 – стілець; 6 – крісло; 7 – стіл журнальний; 8 – підставка для валізи

Шафи можуть бути виготовлені у вигляді блоку щитової конструкції із прокладками із шарів ізоляційних матеріалів, що забезпечують звуконепроникність стінок. При конструкції шаф у нішах з будівельних елементів (звичайно з гіпсових блоків товщиною 80 мм) бажано облицювати їх зсередини аркушами тонкої деревинно-волокнистої плити, що також буде сприяти звукоізоляції приміщення.

Прибудовані шафи та вбудовані блоки – шафові перегородки – це платтяні шафи, іноді суміщені з білизняним відділенням, вішалками для верхнього одягу, а іноді й з нішею для вмивальника. Підрахунок вартості шафових перегородок показав, що вони обходяться на 10 % дешевше вартості звичайних меблів, які вони заміняють.

На підставі розмірів одягу встановлені нормативні площі й об’єми шаф для готелів. Ширина вбудованої шафи в номері передбачена: на 1-2 людини – 600 мм, на 3 людини – 900 мм і на 4 людини – 1200 мм.

У вбудованій платтяній шафі невеликих розмірів для одномісного номера може бути встановлена, так само, як і у звичайній шафі, етажерка для білизни з висувними ящиками або полицями. У двостулковій шафі варто відвести два відділення: одне зі штангою для короткого плаття (чоловічий костюм, блузи і т.п.) і висувними полками для білизни, інше відділення зі штангою для довгого плаття; у ньому передбачити підставку для взуття та планку для навішування поясів і краваток на дверцятах шафи. Із внутрішнього боку дверцят платтяної шафи може бути вставлене дзеркало.

Виготовляють вбудовані шафи з деревини та її замінників, з металевими деталями кріплень. Випускають шафи у вигляді агрегатів і елементів, виконаних за типовими проектами або за індивідуальними замовленнями на меблевих і деревообробних підприємствах.

У типових номерах готелів вбудовані шафи можуть бути в кімнаті або шлюзі. Розташування в номері більш зручне, а облаштування його в шлюзі- передній номеру значно вигідніше з будівельних міркувань і сприяє більш раціональному розміщенню меблів.

У двох- або трикімнатних номерах рекомендується робити у спальні двох- або тристулкові вбудовані шафи із платтяними та білизняними відділеннями. Тут дуже важливо зв'язати спальню з ванною кімнатою. Зручніше за все для цього організувати між ними вбудовану та відповідно обладнану (обов'язково вентильовану) гардеробну.

Вбудовані шафи у передній можуть служити не тільки для верхнього плаття, але й для всього одягу. В одному випадку шафу обладнають штангою та полицями вгорі для капелюхів і нішею для валіз, в іншому – штангою з етажеркою, полками для білизни та підставкою для взуття. Якщо дозволяє ширина, шафа в передній, призначена для плаття, добре поєднується з відкритою нішею, у якій можна помістити вішалку для верхнього одягу та підставку для валіз. Розміщена в шлюзі- передній вбудована шафа вирішується у комплексі з іншим обладнанням передньої, головні елементи якої – ніша з вішалкою для верхнього одягу (плічками) і місце для зберігання валізи.

У передній, яка не має вбудованої шафи, рекомендується для облаштування вішалки організувати хоча б невелику нішу (глибиною 150-600 мм). Вона повинна мати полку для капелюхів і підставку для взуття та парасолів. З розрахунку на 2-х людей в ніші повинне бути не менш шести плічок для верхнього одягу.

У передній варто встановити дзеркало, виділити місце для платтяної щітки та невеликої полички для дріб'язків – рукавичок, кашне і т.п. Можна передбачити пристрій стаціонарної підставки для валізи.

Дверцята вбудованих шаф звичайно навішують на карткових петлях або роблять розсувними. Для двох- і тристулкових шаф кращі розсувні дверцята. Вони зручніші в користуванні і не займають місця при відкриванні.

При відсутності ніш, наприклад, у старих готелях, платтяні шафи можна робити прибудованими.

У номерах, які не мають окремого санвузла, можна об'єднати одно- або двостулкову вбудовану шафу з нішею для вмивальника. Такий блок встановлюється як у шлюзі-передній, так і безпосередньо в номері. Можуть бути варіанти користування шафою з кімнати, а вмивальником – з передньої, або навпаки. Ніша з умивальником повинна бути достатньої глибини. Зсередини її облицьовують плиткою, підлогу покривають водостійким матеріалом. Над умивальником монтують дзеркало з поличкою для туалетних приналежностей. Нішу для зручності користування треба робити шириною не менш 850 мм, а глибиною в межах 600-900 мм. Закривається вона шторою із синтетичної непромокальної тканини.

Розміщення меблів залежить від виду системи опалення. При радіаторній системі радіатори звичайно встановлюються в підвіконній ніші, що не заважає розміщенню меблів. У сучасних готелях радіатори прийнято закривати екранами, які є частиною вбудованих меблів. Застосування опалювальних панелей- перегородок не дозволяє ставити меблі у тій частині перегородки, де розташований регістр опалення. Рекомендуються опалювальні панелі-перегородки влаштовувати в тій частині кімнати, де найменше меблів. Установку кондиціонерів варто також координувати з розміщенням меблів.

Рис. 14.5 - План двохмістного номеру